- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

субота, 21 грудня 2013 р.

Влада почала витрачати кредит від Росії. Опозиція не проти

9 грудня 2013 року Верховна Рада України підтримала в цілому законопроект № 3766 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», який змінює показники надходжень загального фонду держбюджету.


Ухвалення відповідного законопроекту дало можливість зменшити показники доходів від стягування податків на 19,4 млрд. грн. і таку ж суму збільшити обсяги державних запозичень, з яких 4,6 млрд. грн. – зовнішні запозичення. Тобто, фактично влада отримала можливість залатати усі «дірки» цьогорічного бюджету за рахунок кредиту від Росії, про який напередодні домовилися президенти обох країн.
Варто зауважити, що проект даного закону був зареєтрований 17 грудня, а вже 18-го був отриманий висновок профільного комітету.  Для тих, хто працює у даній сфері відразу стають дивними космічні швидкості підготовки законопроекту. Зазвичай на це йде мінімум місяць і це за умови, що законопроект «потрібний» і депутат «свій».
Звертає також увагу той факт, що законопроект всупереч статті 92 Регламенту Верховної Ради України не отримав експертного висновку Кабінету Міністрів України, який є необхідною умовою при розгляді будь-якого законопроекту, що впливає на показники бюджету, та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 91 Регламенту Верховної Ради України та ч. 1 ст. 27 Бюджетного кодексу України, до проекту слід надати належне фінансово-економічне обґрунтування(включаючи відповідні розрахунки). Жодних розрахунків надано не було, що є підставою для повернення законопроекту суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 Регламенту Верховної Ради України, зміни до закону про Державний бюджет України протягом бюджетного періоду можуть бути внесені за поданням суб’єктів права законодавчої ініціативи з додержанням  вимог не тільки Регламенту, а й Бюджетного кодексу України, який визначає вичерпний перелік випадків та порядок внесення змін до закону про Державний бюджет. Зокрема, у частині першій статті 52 Кодексу визначено, що «зміни до закону про Державний бюджет України можуть вноситися у разі відхилення оцінки основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України та надходжень бюджету від прогнозу, врахованого при затвердженні Державного бюджету України на відповідний бюджетний період, а також зміни структури витрат державного бюджету, уточнення пріоритетів бюджетної політики та в інших випадках, передбачених цим Кодексом».
Так, якщо за результатами квартального звіту про виконання Державного бюджету Українимає місце недоотримання надходжень загального фонду Державного бюджету України більше ніж на 15 відсотків суми, передбаченої розписом державного бюджету на відповідний період, то центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, готує пропозиції про внесення змін до Державного бюджету України, а  Кабінет Міністрів України, розглянувши ці пропозиції, подає до Верховної Ради України розроблений на їх основі проект закону про внесення змін до закону про Державний бюджет України не пізніше двох тижнів з дня подання пропозицій центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики (частина друга статті 54).
При цьому відповідно до пункту 3 частини першої статті 109 Бюджетного кодексу України,контроль за дотриманням бюджетного законодавства у процесі «внесення змін до закону про Державний бюджет України», який визначений у статтях 52-54 Бюджетного кодексу України, здійснює Верховна Рада України. Це положення повною мірою стосуються і законопроектів, внесених народними депутатами України. Зокрема, внесенню ними відповідних законопроектів має передувати встановлення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, факту недоотримання надходжень загального фонду Державного бюджету України. Проте у доданих документах до законопроекту відповідна інформація відсутня.
Не дивлячись на ці грубі порушення, законопроект був підтриманий Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету та винесений на розгляд парламенту. У сесійній залі після короткої доповіді голови Комітету Є.Гєллєра репліку взяв тільки депутат Ляшко, який вимагав не підтримувати даний проект закону. Опозиційні фракції його запалом не перейнялася та блокувати трибуну не стали. Відповідно, законопроект за скороченою процедурою був підтриманий в цілому.
Виникає запитання, чому опозиція фактично дала розіграти владі основний, а може і єдиний козир, який залишався у них в рукаві – спрямування кредиту від РФ на погашення внутрішніх заборгованостей по зарплатам держпідприємств, на соціальні виплати. Що заставило опозицію віддати чи не останній важель впливу, яким можна було тиснути на Банкову?
Варіант 1. Це була плата за підтримку опозиційного законопроекту про амнітістію «майданівців». Але цього дуже мало, адже законопроект ще не підписаний Президентом, а навіть якщо й підписаний, то звільняє від відповідальності лише осіб, які брали участь у масових заходах «з 21 листопада 2013 року і до дня набрання чинності Закону». Відповідно, у разі непідписання репресії продовжуються, у разі підписання репресії знову ж таки можуть продовжитися.

Варіант 2. Опозиція готується «зливати» Майдан, адже всі ті, хто будуть брати участь після вступу в силу Закону України «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань», стають поза законом і людей можуть поставити перед фактом – або по домах або далі самі.

Варіант 3. Опозиція домовилась із Президентом про повернення до Конституції 2004 року і це був так би мовити реверанс у бік влади, адже навіть якщо зараз збільшити держборг, але не проголосувати за Бюджет-2014, то фінансові проблеми стануть явними вже до 1 лютого і головний актив Банкової, а саме «стабільність» втратить свою ліквідність. Тобто, основні домовленості ще попереду.

Варіант 4. Опозиційні фракції продали свою лояльність за звичайні «бакси», у свою чергу влада готується до силового розгону Майдану, що ймовірно відбудеться вже до кінця цього року. Треба ж зробити президенту подарунок до Нового року…


Немає коментарів:

Дописати коментар