- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

ПРО ГР "ЛЕЛЕКА"


Громадсько-патріотичний рух «Лелека»

 

Спочатку вони тебе не помічають,

потім — сміються над тобою,

після цього — борються з тобою.

Потім ти перемагаєш.

Махатма Ганді.

 

                                                                                                                                

Програма громадсько-патріотичного руху «Лелека» (проект)

   Країна, де поля заростають лісом і бур’янами, а громадяни їдять імпортовану неякісну, генетично модифіковану їжу. Країна, що стоїть на колінах, випрошуючи то російський газ, то кредити МВФ. Це – моя і твоя Україна. Ми займаємо перше місце в Європі по кількості повій на душу населення, серед «лідерів» по пияцтву, наркоманії, туберкульозу. Наші громадяни змушені заробляти на життя за межами України, в країні мільйони безробітних, а нам вже кажуть про необхідність завезення з-за кордону робочої сили. Вихідці з інших регіонів мають замінити скоро нас, тому що ми українці вимираємо. У нас немає правосуддя, армія перебуває в занедбаному стані. Так відбувається тому, що у нас немає української влади. 70% майна в Україні належить десятку сімей олігархів. Їхні інтереси представляє і відстоює недолугий маріонетковий режим, який смикають за нитки з Москви, Брюсселя і Вашингтону. Самостійно цей режим здатен лише обдирати нас за допомогою податків, комунальних платежів і високих, встановлених монопольно, цін. Йому залишилось ще продати кращі в світі чорноземи – це остаточно позбавить нас навіть надії на достойне життя. Ми не повинні цього допустити!

   Враховуючи, що процеси знищення державності і самих основ життєдіяльності Української Нації набули великої швидкості і все більше прискорюються, зволікати далі неможливо. Для повалення кланово-олігархічного режиму, що піклується виключно про свої кишені, для приведення до влади в Україні патріотів, необхідно мати відповідний інструмент. В цих конкретних історичних умовах, при відсутності масової патріотичної партії, ним може стати лише широкий громадсько-патріотичний рух. Цей рух повинен мати ясну для переважної більшості громадян мету, об’єднати Націю навколо глибинних цінностей, спільних для мертвих, живих і ненароджених поколінь українців. Саме тому, закликаючи українців взяти участь у цьому русі ми згадуємо про оберіг українців –  Лелеку. У древні часи Лелека був тотемним символом українців. Цей птах живе у всіх регіонах України і об’єднує нас навколо єдиної мети – відродження Української Нації. Відродження демографічного, культурного, економічного, політичного. Першим кроком до відродження мають стати докорінні зміни в економіці, адже якщо всі свої думки людина спрямовує на те, як вижити тут і зараз, то на духовний розвиток залишається замало сил і коштів.

   Лелека високо літає, тому наша мета – велика Україна, що є світовим лідером в економіці, культурі, медицині, освіті. Ще до повалення режиму ми маємо провести обговорення з цих питань та підготувати відповідні державні програми для їх невідкладного впровадження.

       Як би високо не літав лелека, він неодмінно сідає на землю. Земля – основа нашого життя, Божий дар. Перетворювати її в товар, тим більше продавати її іноземцям – гріх перед Богом і наступними поколіннями українців. Тому земля має належати всім громадянам України. Хто хоче хазяйнувати на землі, зможе взяти її в довгострокову оренду у держави.

       Існувало повір’я, що Лелека приносить немовлят. Одним з основних завдань руху «Лелека» є злам негативних тенденцій в демографічній ситуації в Україні. Підтримка молодої сім’ї, захист материнства і дитинства повинні бути реалізовані у відповідних державних програмах. Одним з пріоритетів має стати програма будівництва житла для молодих сімей, так щоб кожна сім’я відразу після весілля могла переїхати в нове житло, побудоване державою. Таким житлом має стати не менш ніж сучасні чотирикімнатні квартира або будинок.

       Лелека вчить своїх дітей літати, а не плазувати. Повинна бути проведена реформа освіти, як необхідна умова успішних економічних перетворень. Українська освіта повинна готувати до успішної діяльності вільних молодих громадян, а не людей, які здатні лише загортати гамбургери, не напівграмотних безробітних.

       Лелека нищить гадів і всіляку нечисть. Приклади багатьох країн, зокрема і наших сусідів показують нам шлях до дієвого реформування судів, правоохоронних органів, державного управління і самоврядування.Першочерговим завданням громадсько-політичного руху «Лелека» є подолання корупції і злочинності, в тому числі – і нелегальної міграції.

       Відлітаючи в теплі краї Лелека обов’язково повертається додому. Повернення додому всіх «заробітчан» є необхідною умовою успіху реформування країни. Дати людям роботу і достойні умови життя – стратегічна мета держави.

       Лелека завжди боронить своє гніздо від зазіхань. Будівництво Збройних Сил, озброєних сучасним озброєнням українського виробництва має захистити від зовнішніх зазіхань мирну працю країни.

Об’єднавшись навколо цих принципів – ми переможемо! Хай допоможе нам в цьому Бог!
  НАРОДНА     КОНСТИТУЦІЯ          УКРАЇНИ                                      (Проект)

П Р Е А М Б У Л А
Український народ - громадяни України всіх національностей, виражаючи свою суверенну волю,
дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя,
піклуючись про утвердження громадянської злагоди на землі України,
прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу,
 усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями,
враховуючи українські національні традиції, звичаї та людяний волелюбний менталітет українців,
виражаючи загальне прагнення громадян покінчити з загальним безладом і сваволею олігархічної влади –
 скасовує Конституцію, прийняту Верховною Радою 28 червня 1996року,
і перезасновує державу прийняттям Народної Конституції – нової правової основи соціальної організації життя народу України.

Розділ 1. Національна  ідея
Константа 1.1 В основу національної ідеї покладається будівництво національної держави, основними завданнями якої є:
– забезпечення умов вільного життя і рівних можливостей всебічного розвитку кожного її громадянина в міру його дарувань і власної наполегливості в здійсненні своїх прагнень;
– гармонізація економічних, соціальних і національних відносин в державі;
– захист території держави, своїх громадян та традиційного укладу життя українського народу від зовнішніх посягань.
Константа 1.2. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через представницькі органи місцевого, обласного та державного самоврядування.
Константа 1.3. Україна є унітарною державою.
Константа 1.4. Держава Україна будується на принципах національного солідаризму, гуманізму, єдності людини і природи, усвідомлення відповідальності людства за долю всієї планети.
1.4.1. Принцип національного солідаризму – кожен громадянин України, здійснюючи вільну діяльність в будь-якій сфері життя, забезпечуючи власні інтереси, сприяє позитивному розвиткові всього суспільства, і навпаки – діяльність суспільства (в особі держави), сприяє забезпеченню власних інтересів кожного громадянина і всебічного його розвитку.
1.4.2. Принцип гуманізму – захист права особистості на свободу, щастя, всебічний розвиток і реалізацію своїх здібностей.
1.4.3. Принцип єдності людини і природи:
 – усвідомлення того, що природа не є меншовартосний об’єкт експлуатації, а має рівні з людиною права на буття;
 – усвідомлення того, що бездумна діяльність людини в природі обертається руйнівними наслідками.
Константа 1.5. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.
Константа 1.6. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
Константа 1.7. Ніхто не може узурпувати державну владу.

Розділ 2. Загальні засади втілення національної ідеї.
Константа 2.1.Україна є республіка – суверенна, демократична, правова держава.
Константа 2.2.Суверенітет України поширюється на всю її територію.
Константа 2.3. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Константа 2.4. Суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності, спрямованих на реалізацію національної ідеї.
Константа 2.5. Держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України.
Константа 2.6. . Держава гарантує свободу релігійної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України.
2.6.1. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова.
Константа 2.7. Держава гарантує захист всіх видів власності, набутої на законних підставах.
Константа 2.8. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є невідчужуваними об'єктами права власності Українського народу.
2.8.1. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
2.8.2. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до правових норм.
Константа 2.9. Органи державного, чи місцевого самоврядування, на які покладено здійснення права управління об’єктами всенародної, або громадської власності, можуть надавати їх в тимчасове, або довічне користування зареєстрованим в Україні підприємцям, чи підприємствам на умовах договору про співпрацю, договору оренди, або концесії.
Константа 2.10. В тих видах економічної діяльності, які є основою національної безпеки, держава засновує державні підприємства, або змішані підприємства за участю приватного капіталу, в яких утримує управлінський пакет державного капіталу. До таких галузей відносяться:
 – енергетика;
 – транспорт;
 – зв'язок;
 – стратегічні підприємства інших галузей економіки, згідно зі списком, затвердженим Радою національної безпеки і оборони (РНБО).
Константа 2.11.Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека Українською державою визнаються як найвища соціальна цінність.
Константа 2.12.Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Константа 2.13. В Україні існує єдине громадянство. Громадянство України успадковується від батьків.
2.13.1. Примусове позбавлення, або припинення громадянства здійснюється в судовому порядку у відповідності з законом.
2.13.2. Громадянин України у випадках виявлення подвійного громадянства, або державної зради, може бути позбавлений громадянства та після здійснення покарання згідно закону – депортований за межі України.
2.13.3. Іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку, встановленому законом.
2.13.4.Надання громадянства України біженцям та особам без громадянства здійснюється Главою держави у встановленому порядку.
Константа 2.14. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу, контрольно-наглядову та судову.
Константа 2.15. Органи законодавчої, виконавчої, контрольно-наглядової та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
2.15.1. Шляхом прямих виборів народ наділяє:
 – законодавчою владою – народних та громадських депутатів;
 – виконавчою – Президента, голів виконавчих органів громадських рад;
 – контрольно-наглядовою – Президента, Генерального прокурора та Уповноваженого народу України з прав людини;
 – судовою – громадських суддів.
2.15.2. Представники цих органів (крім громадських депутатів) мають спеціальний статус виборних державних службовців і не можуть мати більше одного представницького мандата.
2.15.3. Державні службовці за призначенням не можуть мати представницького мандата, не можуть обіймати посаду в об'єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю, чи входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку.
2.15.4. З метою протидії корупції для державних службовців застосовується принцип «презумпції винуватості» для чого:
 – державні службовці зобов’язані декларувати доходи і майно, витрати, боргові та кредитні зобов’язання і права майнового характеру, в тому числі права і обов’язки в сфері орендних правовідносин – свої та близьких родичів;
 – в обґрунтованих випадках, для викриття корупціонера може застосовуватися провокація хабара.
Константа 2.16. Президент України цією Конституцією наділяється особливими повноваженнями охоронця Держави і обирається та звільняється за спеціальними процедурами.
Константа 2.17. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Константа 2.18. Конституція України має найвищу юридичну силу.
Константа 2.19. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Константа 2.20. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Розділ 3.Український народ
Константа 3.1. Титульна нація держави - українці.
Константа 3.2. Національні меншини - громадяни України, територія національного походження та традиційного проживання яких знаходиться в межах території України.
3.2.1 Національні меншини відносяться до корінного населення України.
Константа 3.3. Етнічні меншини - громадяни України, територія національного походження та традиційного проживання яких знаходиться за межами України.
3.3.1 Етнічні меншини відносяться до імміграційного населення України.
Константа 3.4. Національна належність успадковується від батька, чи матері (за їх спільною згодою) і засвідчується в свідоцтві про народження, а потім в паспорті громадянина України за записом в свідоцтві про народження, в іншому випадку - за заявою повнолітнього громадянина.
Константа 3.5. Громадяни України: українці, національні та етнічні меншини мають рівні політичні права і утворюють український народ.
Константа 3.6. Держава здійснює захист від незаконного набуття українського громадянства прийняттям окремого Закону про нелегальну міграцію в Україну, яким передбачити:
– сувору кримінальну відповідальність посадових осіб за незаконне надання українського громадянства;
 – сувору кримінальну відповідальність осіб за незаконне отримання українського громадянства;
 – позбавлення українського громадянства осіб, які приховують те, що вони, будучи громадянами України, набули громадянство іншої держави;
– конфіскацію на користь держави майна та капіталу, набутого в Україні порушниками Закону про громадянство за час його порушення;
 – запровадження принципу самоокупності в таборах для утримання нелегальних мігрантів;
 – видачу нелегальних мігрантів будь-якій країні, яка згодиться їх прийняти;
– сувору відповідальність прикордонних служб за стан охорони державного кордону від нелегальної міграції.

Розділ 4.Національна політика
Константа 4.1. Державною мовою, а також мовою міжнаціонального спілкування в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
Константа 4.2. Українська держава гарантує вільний розвиток, використання і захист мов і культур національних меншин, а за вимогою національних громад територіям їх компактного проживання гарантує надання статусу національно-культурних автономій.
Константа 4.3. Українська держава гарантує сприяння офіційно зареєстрованим національно-культурним об’єднанням етнічних меншин в організації ними заходів по збереженню своєї національної ідентичності, розвитку рідної мови і культури, підтримання культурних зв’язків з країнами свого етнічного походження.
Константа 4.4. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, серед яких російська є обов’язковою до вивчення у всіх середніх закладах освіти.

Розділ 5. Права і обов’язки громадянина України.
Константа 5.1. . Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
5.1.1. Не може бути привілеїв чи обмежень у правах за ознаками раси, етнічного та соціального походження, політичних, релігійних та інших переконань, майнового стану, місця проживання, або за іншими ознаками.
5.1.2. Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується рівними правами і можливостями у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї.
5.1.3. З урахуванням фізіологічних особливостей і функцій жінки, для жінок встановлюються обмеження на працю в тяжких та шкідливих умовах; здійснюються інші спеціальні заходи щодо охорони праці і здоров'я жінок; встановлюються пенсійні пільги; забезпечується можливість поєднувати працю з материнством; гарантуються оплачувані тримісячна дородова та шестимісячна післяродова відпустки (з зарахуванням до трудового стажу), а також надаються інші пільги вагітним жінкам і матерям.
Константа 5.2. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Константа 5.3. В умовах воєнного, або надзвичайного стану, на цей період можуть бути здійснені лише обґрунтовані обмеження конституційних прав і свобод.
Константа 5.4. При прийнятті нових правових актів, або внесенні змін до чинних  правових актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Константа 5.5 Кожна людина має право на вільні дії, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей.
Константа 5.6. Кожна людина має невід'ємне право на життя.
5.6.1. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини.
5.6.2. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.
5.6.3. До осіб, які вчинили особливо тяжкий злочин, як виключення, може бути застосована смертна кара з відстрочкою її здійснення не менше, ніж на один і не більше ніж на два роки.
Константа 5.7. Кожен має право на повагу до його гідності.
5.7.1. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
5.7.2. Працівникам правоохоронних органів заборонено використовувати маски, або інші засоби знеособлення.
5.7.3. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.
Константа 5.8 Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.
5.8.1. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
5.8.2. У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою.
5.8.3. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз'яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника.
5.8.4. Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.
5.8.5. Про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого.
Константа 5.9. Кожному гарантується недоторканність житла.
5.9.1. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше, як за вмотивованою санкцією прокурора.
5.9.2. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.
Константа 5.10. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.
Константа 5.11. У випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо, за санкцією прокурора гарантії Константи 5.10 можуть бути призупинені.
Константа 5.12. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
5.12.1. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини, а також в цілях розкриття, чи запобігання злочину.
5.12.2. Кожному гарантується судовий захист права:
– спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї;
– на вилучення (з баз даних, досьє та ін.) конфіденційної, чи недостовірної інформації про себе і членів своєї сім’ї;
– на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням недостовірної інформації.
Константа 5.13. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
5.13.1. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб.
5.13.2. Здійснення цих прав може бути обмежене законом:
– в інтересах національної безпеки;
– з метою запобігання злочинам;
– для охорони здоров'я населення;
– для захисту національних і загальнолюдських моральних цінностей;
- для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно;
- для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
- для захисту прав інших людей;
Константа 5.14. Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі.
Константа 5.15. Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.
5.15.1. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.
Константа 5.16. Громадянин України має право змінити громадянство та країну проживання.
Константа 5.17. Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання.
Це право включає:
– свободу сповідувати будь-яку релігію, або не сповідувати ніякої;
– безперешкодно відправляти одноособово, чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди;
– вести іншу не заборонену релігійну діяльність.
5.17.1. Здійснення цієї діяльності може бути обмежене законом:
– для тоталітарних релігійних організацій;
– при застосуванні до пастви сучасних психологічних маніпулятивних методик;
– при наявності ознак шахрайства, або інших ознак злочинної діяльності;
– з метою охорони здоров'я і моралі, як членів релігійної організації, так і інших людей;
– при наявності ознак діяльності на користь інших держав;
– при наявності в релігійних догмах політичної складової, або при суміщенні релігійної діяльності з політичною;
 – при наявності в релігійних догмах ознак фашизму (національної «обраності», чи расової «вищості»);
 – при наявності в релігійних догмах ворожого, або зневажливого відношення до людей іншого релігійного світогляду.
Константа 5.18. Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою, або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.
5.18.1 У разі, якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.
Константа 5.19. Громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації за територіальним принципом для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів. Усі об'єднання громадян рівні перед законом.
5.19.1 Політичні партії та громадські організації не є суб’єктами виборів. Членство в політичній партії, чи громадській організації є лише стислою характеристикою кандидата – його належності до певного угрупування, його світоглядних засад, життєвих уподобань та інших комплексних соціальних характеристик.
5.19.2. Політичні партії та громадські організації в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі певної групи громадян, можуть брати участь у підготовці і проведенні виборів, при цьому зобов’язані вказувати в агітаційних матеріалах і в виборчому бюлетені відповідно підтверджену партійність свого кандидата, чи належність до громадського об’єднання.
5.19.3. Членами політичних партій та громадських організацій, зареєстрованих в Україні, можуть бути лише громадяни України.
5.19.4. Обмеження щодо членства у політичних партіях встановлюються виключно цією Конституцією і законами України.
Константа 5.20. Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів.
5.20.1. Професійні спілки є особливими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом, або місцем їх професійної діяльності.
5.20.2. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів.
5.20.3. Усі професійні спілки мають рівні права.
5.20.4. Обмеження щодо утворення професійних спілок та членства у них встановлюються виключно цією Конституцією і законами України.
Константа 5.21. Професійні спілки, або їх об’єднання є представниками трудящих в переговорах з роботодавцем при підписанні угод про тарифи оплати праці, про охорону праці, про трудові і соціальні гарантії та здійснюють контроль за дотриманням сторонами вказаних угод.
 Константа 5.22. Заборонено утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані:
 – на ліквідацію незалежності України;
 – на зміну конституційного ладу насильницьким шляхом;
 – на порушення суверенітету і територіальної цілісності держави;
 – на підрив її безпеки;
 – на незаконне захоплення державної влади;
 – на пропаганду війни, насильства;
 – на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі;
 – на посягання на права і свободи людини, здоров'я населення.
Константа 5.23. Політичні партії та громадські організації не можуть мати воєнізованих формувань.
Константа 5.24. Заборонено створення і діяльність організаційних структур політичних партій в органах судової системи, в виконавчих органах влади, в військових формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та в інших державних установах і організаціях.
Константа 5.25. Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій.
Константа 5.26. Заборона діяльності об'єднань громадян здійснюється в судовому порядку.
Константа 5.27. Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державного та місцевого самоврядування.
Константа 5.28. Громадяни користуються рівним правом участі в конкурсних відборах (за анкетами, резюме, у співбесідах та інше) до державної служби, а також до служби в виконавчих органах місцевого самоврядування.
Константа 5.29. Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких за 5днів (включно з вихідними днями) сповіщаються органи виконавчої влади, чи органи місцевого самоврядування.
5.29.1. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Константа 5.30. Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь в термін до 30діб.
Константа 5.31. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю на свій розсуд.
Константа 5.32. Право приватної власності набувається з дотриманням всіх діючих легітимних правових норм.
Константа 5.33 Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Константа 5.34. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване в умовах воєнного чи надзвичайного стану і лише як виняток, з мотивів суспільної необхідності, за умови повного наступного відшкодування їх вартості.
Константа 5.35. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду.
Константа 5.36. Кожен громадянин має право на безкоштовний наділ землі у розмірі до 0,25 гектара для будівництва власного помешкання та ведення домашнього господарства для потреб сім’ї. Власник такого наділу землі має право без будь-яких дозволів будувати (перебудовувати) будь-які об’єкти з дотриманням вимог будівельно-санітарних норм.
5.36.1. Будівництво господарських приміщень промислових масштабів на території житлової зони селища вимагає погодження з відповідними службами нагляду та громадою селища.
5.36.2. Якщо на такій ділянці протягом року будівництво не розпочато, ділянка повертається у власність громади.
Константа 5.37. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Константа 5.38. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до діючих правових норм.
Константа 5.39. Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Підприємницька діяльність посадових і службових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування на період їхньої служби обмежується законом.
Константа 5.40. Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Константа 5.41. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі:
– повної, часткової або тимчасової втрати працездатності;
– втрати годувальника;
– безробіття з незалежних від них обставин;
– старості;
– в інших випадках, передбачених законом.
5.41.1. Це право гарантується:
– загальнообов'язковим державним соціальним та медичним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення;
– створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Константа 5.42. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від встановленого законом прожиткового мінімуму, обґрунтованого станом розвитку економіки.
Константа 5.43. Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
5.43.1 Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно, або за доступну для них плату відповідно до закону.
5.43.2. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Константа 5.44. Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.
Константа 5.45. Громадянам гарантується:
– свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості;
– захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.
Константа 5.46. Кожен громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди.
Константа 5.47. Держава сприяє розвиткові науки, встановленню наукових зв'язків України зі світовим співтовариством.
Константа 5.48. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Константа 5.49. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Константа 5.50. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого народу України з прав людини.
Константа 5.51. Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.
Константа 5.52. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Константа 5.53. Кожному гарантується право знати свої права і обов'язки.
5.53.1. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.
5.53.2. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є не чинними.
Константа 5.54. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Константа 5.55. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Константа 5.56. Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.
Константа 5.57. Кожен має право на правову допомогу.
5.57.1. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав у судах та інших державних органах:
– кожен може захищатися особисто;
– може залучити фахівця в галузі права (юриста, адвоката).
5.57.2. У випадках, передбачених законом, правова допомога надається коштом держави.
Константа 5.58. Забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні покладається на адвокатуру.
Константа 5.59. Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.
Константа 5.60. За віддання, чи виконання явно злочинного розпорядження або наказу настає юридична відповідальність.
Константа 5.61. Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Константа 5.62. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Константа 5.63. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
5.63.1. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
5.63.2. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом (катуванням, шантажем, підкиданням матеріальних доказів, підробкою документів, лжесвідченнями і тому подібними методами), а також на припущеннях. Особи, причетні до фальшування доказів, несуть покарання за найвищою мірою покарання, яку передбачає закон для статті, під яку здійснювалось фальшування.
5.63.3. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Константа 5.64. У разі скасування вироку суду як неправосудного, держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.
5.64.1. Винні у винесенні неправосудного вироку несуть покарання в мірі неправосудного вироку.
Константа 5.65. Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.
Константа 5.66. Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.
Константа 5.67. Захист незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком її громадян.
Константа 5.68. Військова, або альтернативна служба є обов’язком кожного військовозобов’язаного громадянина, призваного у відповідності з плануванням війська, чи альтернативних формувань,.
5.68.1. Жінки, за власним бажанням, можуть взяти на себе військовий обов’язок.
Константа 5.69. Кожен зобов'язаний оберігати природу, історичну і культурну спадщину народу України.
Константа 5.70. Кожен громадянин зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, визначених на поточний період у державі.
Константа 5.71. Кожен громадянин зобов'язаний неухильно дотримуватися Конституції України.
Константа 5.72. Прояв неповаги до державних символів України є кримінальним злочином.
Константа 5.73. Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, – за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Константа 5.74. Незнання Конституції і законів України не звільняє від відповідальності за їх порушення.
Константа 5.75. Контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений народу України з прав людини.

Розділ 6. Освіта
Константа 6.1. В Україні здійснюється обов’язкова загальна середня шкільна освіта і виховання громадян (надалі:  шкільна освіта).
6.1.1. Мета шкільної освіти – підготовка майбутнього громадянина до самостійного життя.
6.1.2. В державних та комунальних школах освіта здійснюється за рахунок державного чи місцевого бюджетів за державною програмою обов’язкової середньої освіти, затвердженою відповідним міністерством.
6.1.3. Шкільна освіта покликана сформувати в майбутніх громадян світогляд, орієнтований:
 – на гармонійне поєднання особистих і суспільних інтересів;
– на гармонійне поєднання національних і загальнолюдських цінностей;
– на усвідомлення відповідальності людини, як єдиного творящого начала на Землі, за долю планети.
6.1.4. При цьому повинні поглиблено вивчатись:
– правдива національна і світова історія;
– українська мова;
– українська і світова література;
– основи музичної грамоти, народних танців і співу;
– культура, світогляд і національні традиції українців;
– Конституція і право;
– біологія, екологія валеологія і фізична культура;
– короткий курс основ індивідуальної та соціальної психології;
 – домоводство та інші життєво необхідні дисципліни.
6.1.5. Природничі та точні науки загального курсу вивчаються в об’ємі вимог реального життя та перспектив його розвитку.
6.1.6. Загальний об’єм класних програм обов’язкової середньої освіти обмежується психофізіологічними можливостями навантаження дітей відповідного віку.
6.1.7. Основним критерієм якості освітніх програм має бути обґрунтований вимогами часу мінімальний об’єм знань, а якості освіти – їх глибина і міцність.
6.1.8. Громадянам, які належать до національних, чи етнічних меншин, гарантується отримання загальної шкільної освіти рідною мовою, або вивчення рідної мови в державних і комунальних навчальних закладах за ініціативи і підтримки місцевих офіційно зареєстрованих національно-культурних товариств.
6.1.9. В будь-яких закладах середньої освіти (профільних, професійних, приватних та інших) державна програма обов’язкової середньої освіти має вивчатися в повному обсязі.
6.1.10. Держава контролює якість навчання в усіх закладах середньої освіти незалежно від форм власності на освітній заклад, та мови навчання.
6.1.11. Шкільна освіта завершується видачею атестата зрілості, а також посвідчення (паспорта) громадянина України, незалежно від віку атестанта.
6.1.12. Поглиблене вивчення точних та природничих наук здійснюється на факультативах, на профільних, або загальноосвітніх підготовчих курсах абітурієнтів вищих учбових закладів, а також в закладах післяшкільної професійної освіти.
Константа 6.2. Загальна середня освіта відокремлена від церкви, а також від інших релігійних організацій.
6.2.1. Релігійне виховання дітей шкільного віку може здійснюватись в релігійних закладах в позашкільний час за письмовою заявою обох батьків.
Константа 6.3. У відповідності до своїх потреб держава, на умовах договору з кожним абітурієнтом, що витримав конкурсний відбір, в закладах вищої освіти бюджетним коштом здійснює підготовку резерву спеціалістів для державних установ і підприємств. В договорі обов’язково обумовлюються критерії надання і розмір стипендії, державні пільги студентам, а також перше робоче місце та житло молодим спеціалістам – своїм стипендіатам.
Константа 6.4. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої та середньої професійної освіти.
Константа 6.5. Держава гарантує розвиток дошкільної, повної загальної середньої, факультативної позашкільної та післяшкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти різних форм навчання та різних форм власності навчальних закладів.
6.5.1. Державні кошти, що виділяються на освіту, розподіляються між закладами освіти усіх форм власності пропорційно чисельності учнів у цих закладах.

Розділ 7. Культура
Діяльність держави в галузі культури спрямована:
– на подолання наслідків колоніальних утисків української мови і культури Російською царською імперією та комуністичним СРСР;
– на відродження і розвиток мови та національної культури українців і національних меншин України.
Константа 7.1. В навчальних закладах України запроваджується українська мова навчання.
7.1.1. Будь-яка інша мова навчання може бути запроваджена в спеціальних навчальних закладах (в школах, середніх та вищих учбових закладах) з метою підготовки спеціалістів для потреб держави, а також за вмотивованим поданням громад національних меншин та національно-культурних товариств етнічних меншин.
Константа 7.2. Викладачам всіх державних (комунальних) учбових закладів надається статус державного службовця з обов’язковим спілкуванням на службі з учнями та студентами, а також між собою мовою викладання.
Константа 7.3. Діловодство, а також спілкування посадовців в державних установах та на підприємствах здійснюється державною мовою, а на автономній території національних меншин – також і мовою національної меншини.
7.3.1. Посадові особи державних установ, закладів освіти і культури, засобів масової інформації зобов’язані досконало знати і використовувати усну і письмову державну мову, а на території національно-культурних автономій – також і мову національних меншин.
Константа 7.4. Заборонено – в будь-яких творах, в будь-яких заходах, в будь-якому місці, за будь-яких обставин, будь-якими засобами:
– використання ненормативної лексики;
– публічне виконання, чи тиражування низькопробних та вульгарних творів, які принижують людську гідність;
– пропаганду насилля, алкоголю і наркотиків, сексуальної розбещеності і збочень;
– пропаганду споживацької моралі, паразитичного способу життя, злодійської романтики;
– пропаганду асоціальної поведінки та нав’язування інших аморальних цінностей;
– пропаганду війни, національної і расової нетерпимості.
Константа 7.5. Держава сприяє будівництву і відновленню державних та комунальних закладів культури, як необхідної ланки відродження національної культури, виховання моральної людини та осмислене заповнення її дозвілля.
Константа 7.6. Державні та комунальні заклади культури тісно співпрацюють з учбовими закладами освіти, з метою розширення та первинного практичного застосування знань, отриманих учнями згідно з освітніми програмами, через студії – літературні, образотворчого мистецтва, народних промислів, а також через гуртки – танцювальні, співочі, краєзнавчі, технічні,натуралістів, спортивні та інші.
Константа 7.7. Державні та комунальні заклади культури також відкривають для громадян будь-яких вікових категорій студії, клуби за інтересами, проводять розважальні заходи та інше.
Константа 7.8. Держава та органи місцевого самоврядування здійснюють опіку музеїв, історичних пам’яток, сприяють збиранню та збереженню свідчень про минулі події, про людей, які творили історію.
Константа 7.9. Культурна спадщина охороняється законом.
Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність; вживає заходів для повернення в Україну національних культурних цінностей, які знаходяться за її межами.
Перехідні положення до розділів 6 та 7.
Після прийняття Конституції:
1. За термін до 6 місяців на конкурсній основі розробляються тимчасові програми з усіх шкільних предметів викладання;
2. Протягом двох років колективами авторів здійснюється розробка, а державою випуск підручників за програмою обов’язкової середньої освіти. Одночасно систематично здійснюються інтернет-розсилки методичних матеріалів по предметах і класах для вчителів і учнів;.
3. По ходу освоєння нових програм  здійснюється їх обговорення і коригування.
4. Для вчителів, які не володіють (або погано володіють) фаховою українською мовою, чи мовою викладання в школах національних меншин здійснюються заходи по підвищенню їх мовної кваліфікації.
5. Всі названі заходи здійснюються волонтерами та коштом держави.
6. Протягом перших 5 років переходу на усталену програму обов’язкової середньої освіти вчителям виплачується 20% надбавка до основної заробітної плати на самоосвіту, чи відвідування курсів підвищення мовної чи професійної кваліфікації в неробочі години.
7.Заробітна плата вчителя визначається, виходячи з навантаження 18 академічних годин на тиждень. (Одна академічна година дорівнює 45 хвилин).
8.Нормальне наповнення класів учнями – 20 душ; максимальне – 30 душ. При чисельності в школі учнів одної степені більше тридцяти – мінімальне наповнення класів складає 15 душ.
9. Запроваджується інтернет-навчання для учнів і підвищення кваліфікації учителів.

Розділ 8. Молодіжна політика. Сім’я
Константа 8.1. Держава опікується післяшкільним фізичним і духовним вихованням молоді аж до сталого їх утвердження в житті за своїм вибором. Константа 8.2. Держава сприяє розвиткові фізичної культури і спорту.
Константа 8.3. Держава приймає міри від розтління молоді. Держава підтримує літературу, музику, кіно, телебачення, образотворче мистецтво молодіжної тематики, яке показує переваги духовних цінностей перед матеріальними, осмисленого здорового способу життя перед життям, яке керується задоволенням поклику тваринних інстинктів.
Константа 8.4. Держава приймає безпосередню участь в патріотичному вихованні молоді на прикладах наших героїчних предків, на їх досягненнях і наслідках їхніх помилок.
8.4.1. Держава сприяє організації та здійснює матеріальне забезпечення молодіжних патріотичних клубів, вишкільних таборів підготовки до служби у війську.
Константа 8.5. Особлива роль у вихованні здорової, ініціативної, дисциплінованої, відповідальної людини надається службі в війську. Держава гарантує дотримання законності і статутних відносин в війську.
Константа 8.6. Держава опікується підготовкою молоді до створення в зрілому віці здорової міцної сім’ї і народження здорових бажаних дітей.
8.6.1. Держава сприяє тому, щоб кожна молода сім’я ще до народження дитини могла забезпечити себе житлом і достатнім мінімумом матеріальних благ.
Константа 8.7. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
8.7.1. Оплачувана в розмірі мінімальної заробітної платні відпустка по догляду за дитиною до трьох років може надаватися одному з батьків.
Константа 8.8. Батьки зобов'язані утримувати і виховувати дітей до їх повноліття.
Константа 8.9. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Константа 8.10. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Константа 8.11. Діти рівні у своїх правах незалежно від соціального походження, майнового стану батьків, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.
Константа 8.12. Насильство над дитиною та її жорстока експлуатація в сім’ї і поза сім’єю – переслідуються законом.
Константа 8.13. Утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.

Розділ 9  Охорона здоров’я
Константа 9.1. Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.
9.1.1. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я обґрунтований мінімальний об’єм медичних послуг надається безоплатно.
9.1.2. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.
Константа 9.2. Невідкладну першу допомогу лікарняний заклад незалежно від форми власності зобов’язаний надати безкоштовно.
Константа 9.3. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування, для чого державна система охорони здоров’я ділиться на профілактичну і лікувальну.
Константа 9.4. Державні, колективні, приватні лікувальні заклади складають мережу платних медичних послуг.
Константа 9.5. Профілактикою захворювань, атестацією робочих місць на виробництвах, амбулаторним лікуванням, розміщенням своїх клієнтів в лікувальні заклади, здійсненням контролю за правильністю діагностики і лікування в стаціонарних лікарняних закладах та оплатою з своїх коштів лікування і реабілітації хворих – опікується Державна Медична Страхова Компанія (Державна МСК).
9.5.1. У випадку не погодженого з страховою компанією вибору лікувального закладу, чи інших порушень договору страхування, особа проходить лікування власним коштом.
Константа 9.6. Страховий поліс Державної МСК дітям, спадкоємцям українського громадянства, вручається їх батькам разом з свідоцтвом про народження громадянина України.
9.6.1. Джерела надходжень страхових внесків:
– з державного бюджету в розмірі забезпечення обгрунтованого мінімального об’єму медичних послуг кожному громадянину держави (фінансування державних закладів страхової медицини та державних лікувальних закладів здійснюється у відповідності до їх потреб і в страховому полісі не відображається);
 – обов’язкові страхові внески підприємств, розмір яких залежить від тяжкості, небезпечності та шкідливості виробництв;
 – додаткові страхові внески підприємств на підставі колективних договорів з профспілками;
 – особисті внески, згідно з окремим договором додаткового страхування сплачуються в розмірі договірного тарифу на право забезпечення спеціальних видів страхових послуг при настанні страхової події.
9.6.2. Обов’язкові страхові внески підприємств, додаткові внески підприємств за колективним договором та особисті внески застрахованих накопичуються в страховій компанії на окремих особистих рахунках застрахованих.
9.6.3. П’ята частина невикористаного залишку обов’язкових страхових внесків підприємств повертається застрахованому при виході на пенсію за віком, як премія за здоровий спосіб життя.
9.6.4. Залишок додаткових страхових внесків підприємств при виході застрахованого на пенсію використовується у відповідності з умовами договору профспілок з медичною страховою компанією.
9.6.5. Залишок особистих внесків у повному обсязі повертається застрахованому при розірванні ним договору додаткового страхування, або успадковується спадкоємцями у випадку смерті застрахованого.
Константа 9.7. Договори страхування працівників від нещасних випадків на виробництві підприємства можуть укладати з будь-якою страховою компанією, на умовах, погоджених з профспілками. Страхові відшкодування мають зараховуватися на особистий рахунок застрахованого в медичній страховій компанії, а у випадку його загибелі – сім’ї загиблого.
Константа 9.8. У випадку постійної втрати працездатності підприємство, що спричинило працівнику травму виплачує регрес довічно.
Константа 9.9. Договори страхування від нещасних випадків у побуті фізичні особи можуть укладати з будь-якою страховою компанією. Страхові відшкодування мають бути перераховані на особистий рахунок застрахованого в медичній страховій компанії, а у випадку його загибелі – сім’ї загиблого.
Константа 9.10. Заборонено приватизацію курортних та санаторних земель на всій території України.
9.10.1. Держава здійснює перевірку дотримання умов приватизації вже приватизованих санаторно-курортних комплексів, збереження і розширення ними об’ємів і якості послуг. У випадку виявлення грубих порушень – такі комплекси підлягають поверненню у державну власність.
Константа 9.11. Держава забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя. 9.11.1.Особливі обов’язки у забезпеченні здоров’я людей покладаються на державну санітарну службу, яка має здійснювати санітарно-гігієнічний контроль:
 –якості питної води та харчових продуктів;
 – якості очистки каналізаційних стоків житлових та адміністративних будівель;
 – якості промислових товарів, будівельних матеріалів;
 – в інших випадках виникнення загроз здоров’ю людей.
9.11.2. Забороняється застосування штучних фарбників та харчових добавок в фармацевтичній та харчовій промисловості.
9.11.3. Держава створює мережу сучасних лабораторій для аналізу фармацевтичної продукції та продуктів харчування на наявність в них заборонених та інших шкідливих для здоров’я людини інгредієнтів.
9.11.4. У випадку перевищення гранично допустимих норм шкідливих речовин в фармацевтичній продукції, в продуктах харчування, в іграшках та побутових виробах, а також в будівельних матеріалах державна санітарна служба:
 –зупиняє виробництво до приведення параметрів виробленої продукції до стандартів і норм, а імпортовану продукцію повертає імпортеру;
 – матеріали про виявлені порушення передає слідчим органам для з’ясування вини відповідальних осіб за ці діяння і передачі висновків слідства до суду.

Розділ 10. Екологічна політика
Константа 10.1. Екологічна політика держави виходить з того, що Природа для Людини не являється об’єктом експлуатації, а також з того, що Людина є представником живого світу Природи, яка єдина наділена розумом для того, щоб гармонізувати відносини між усім живим і неживим світом на Землі і у Всесвіті.
Константа 10.2. Одною із важливих функцій держави є природоохоронна діяльність:
 – розширити охоронну зону біля річок в місцях поверхневих стоків дощових і талих вод не менше 200 метрів, засаджувати береги річок шелягами, деревами та засівати травами;
 – державними центрами зайнятості залучати безробітних до громадських робіт для очистки територій від стихійних звалищ сміття, а також до проведення інших природоохоронних робіт;
 – розширити площі старих і заснувати нові заповідні та заказні зони, з’єднати їх екологічними коридорами в єдину мережу, чим забезпечити право на життя диким тваринам, птахам, мешканцям водойм і рослинам;
 – державним засобам масової інформації виділяти частину інформаційного ресурсу для екологічної просвіти, для висвітлення проблем захисту живої і неживої природи від винищення.
Константа 10.3. Держава створює спеціальну санітарно-екологічну службу. 10.3.1. Державна санітарно-екологічна служба здійснює контроль:
 – чистоти довкілля, очистки промислових вод, очистки промислових  викидів у повітря;
 – за дотриманням технологічних процесів переробки, чи утилізації шкідливих промислових відходів;
 – проведення і якості рекультивації порушених земель та відновлення деградованих земельних угідь;
 – в інших випадках, які потребують втручання санітарно-екологічної служби.
10.3.2. Державна санітарно-екологічна служба здійснює екологічну експертизу та супроводжує проектування нових промислових виробництв та інших промислових об’єктів від концептуальної стадії до робочого проекту (включно з вибором місця будівництва), а також приймає участь в організації громадського обговорення проекту.
Константа 10.4. Держава розробляє і запроваджує комплексну програму утилізації твердих побутових та біологічних відходів.
Константа 10.5. Держава сприяє будівництву екопоселень, розвиткові енергозберігаючих технологій, розвиткові безвідходних технологій, та іншим екологічно чистим виробництвам.
Константа 10.6. Розробник технологій виробництва нових матеріалів має супроводжувати їх технологіями утилізації цих матеріалів.
Константа 10.7. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
Константа 10.8. Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Константа 10.9. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.
Константа 10.10. З метою подолання наслідків безглуздої, нищівної для природи людської діяльності в планетарному масштабі – держава ініціює власні проекти та приймає участь у міжнародних проектах з охорони природи та запобігання вселенській екологічній катастрофі, зокрема
ініціює розробку рекомендацій державам по зменшенню чисельності і щільності населення залежно від ресурсних можливостей їх територій.

Розділ 11. Економічна політика
Константа 11.1. Мета організації економічної діяльності:
 – забезпечення ефективності економіки і високих темпів росту ВВП.
 – забезпечення соціального спрямування економіки;
 – розвиток і підтримка конкурентоздатного державного сектора економіки до 30-70% випуску ВВП, як основи сильної держави.
 – приватизовані підприємства, власники яких не виконують своїх соціальних, інвестиційних та інших приватизаційних зобов’язань повернути у державну власність.
Константа 11.2. Економічна політика держави ґрунтується на свободі підприємницької діяльності суб’єктів будь-яких форм власності у межах, встановлених цією Конституцією та законами.
Константа 11.3. Всі суб’єкти підприємницької діяльності рівні перед законом і рівноправні у взаємовідносинах.
Константа 11.4. З метою забезпечення простоти і прозорості податкової політики в сфері економіки та стимулювання економічного розвитку держави встановлюються наступні загальнодержавні податки:
– податок на прибуток підприємств;
 – рентні платежі;
 – митні збори для імпортерів;
– акцизні збори для підприємств торгівлі.
– прибутковий податок на заробітну плату за прогресивними ставками;
 – податок на нерухомість та предмети розкоші за прогресивними ставками.
Бази оподаткування, розмір та шкали прогресивних ставок встановлюються Конституцією та Митним Кодексом України.
Константа 11.5. Держава встановлює наступні правила ринкових економічних відносин:
 – поєднанням ринкових регуляторних важелів з плануванням через держзамовлення;
 – заснування державних підприємств в монопольних сферах приватного підприємництва, як основного засобу антимонопольного регулювання;
 – встановленням фіксованого державного податку у виробничій сфері 20% від прибутку при рентабельності до 20% і 50% від надприбутку.
 – встановленням обґрунтованого для кожного підприємства рентного платежу за природні умови, які прямо впливають на рентабельність виробництва (ця рента визначає розмір плати за надра, за землю сільгоспугідь та інше);
– встановлення обґрунтованої ренти другого роду – платежу за основні фонди підприємств, які прямо, чи опосередковано походять від загальнонародної власності УРСР.
 – підприємство, яке працює в Україні, сплачує податки до бюджету України, у відповідності з діючим законодавством;
 – підприємцям, які вперше започатковують виробництво товарів, чи послуг, пов’язаних з виробничим процесом, – держава надає пільги.
– індивідуальна та сімейна трудова діяльність в сфері виробництва і виробничих послуг протягом перших трьох років не оподатковується;
 – комерційні заклади дошкільної та шкільної освіти від податку на прибуток звільняються.
Константа 11.6. Юридична особа для розрахунків в національній валюті  може мати лише один розрахунковий рахунок в банку.
11.6.1. Відкривають рахунки лише в державних банках:
 – державні підприємства;
 – державні заклади освіти і культури;
 – державні установи, та інші державні структури, які повинні мати банківські рахунки;
 – підприємства будь-якої форми власності, які мають державні пільги.
Константа 11.7. Держава контролює баланс зовнішньої торгівлі. Всі валютні розрахунки здійснюються через Державний Зовнішньоекономічний банк, який являється також конвертаційним центром при розрахунках і через який контролюється використання іноземних валютних запозичень держави.
11.7.1. Підприємства експортери, та підприємства імпортери крім розрахункового, відкривають в Зовнішньоекономічному банку транзитний рахунок, через який іноземна та національна валюти платників конвертуються при перетині кордону держави.
Константа 11 8. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом.
Константа 11.9. Імпорт робочої сили заборонено.
11.9.1. Нестача трудових ресурсів має покриватися:
 – через замовлення в центрах зайнятості;
– за рахунок модернізації виробництва;
– будівництвом промислових об’єктів в депресивних районах;
 – через реалізацію соціальних проектів переселення з депресивних районів;
 – сприяння поверненню на Батьківщину трудових емігрантів – громадян України.
11.9.2. У разі повернення на Батьківщину трудових емігрантів – громадян України, прибутки від їх інвестицій у підприємницьку діяльність в Україні протягом п’яти років не підлягають оподаткуванню.

Константа 11.10. Держава сприяє розвиткові сільськогосподарського виробництва і переробки продукції на селі:
 – наданням довгострокових пільгових кредитів;
 – організацією безоплатного супроводу сільськогосподарського виробника на стадії становлення державними профільними науковими установами;
 – звільненням від оподаткування на перші два роки становлення виробництва;
 – дотаціями;
 – держзамовленням;
 – наданням сільським громадам довгострокових пільгових кредитів та субвенцій на відновлення та розбудову соціальної інфраструктури.
Константа 11.11. Торгівля землею сільськогосподарського призначення (земля с/г) заборонена.
11.11.1. Земля с/г надається у довгострокове володіння і користування українським громадянам із правом родинного успадкування. Підстави припинення такого володіння в разі використання земель с/г за нецільовим призначенням або в разі погіршення стану ґрунтів (родючості) визначаються законом.
11.11.2. Особи, які законним способом набули право власності на землі с/г (під час розпаювання, а також одержані в спадщину за законом), мають право продати ці земельні наділи виключно державі.
11.11.3. Право власності на землі с/г, набуте за борговими розписками – незаконне.
11.11.4. Землі, що не використовуються за цільовим призначенням, або використовуються всупереч комплексним планам сталого розвитку сільських територій, повертаються у державну власність.
Константа 11.12. Держава забезпечує соціальну спрямованість економіки.
Константа 11.13. Власність зобов'язує. Власність повинна використовуватися на користь людині і суспільству.

Розділ 12. Трудові відносини
Константа 12.1. Трудові відносини регулюються Кодексом Законів про працю, який є збірником правових норм у відносинах в сфері найманої праці, а також Колективним договором між профспілкою та роботодавцем.
12.1.1. Роботодавець зобов’язаний щорічно укладати з професійними спілками колективний договір про охорону праці, трудові і соціальні гарантії найманим працівникам.
Константа 12.2. Максимальна тривалість робочого часу при нормальних умовах праці 40 годин на тиждень; мінімальна тривалість оплачуваної щорічної відпустки 24 календарних днів; вихідні дні визначаються правовими нормами Трудового Кодексу та угодами з профспілками.
Константа 12.3. Кожен має право на працю, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується.
12.3.1. Держава через центри зайнятості створює умови для повного здійснення громадянами права на працю:
– гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності;
– реалізовує програми професійного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб;
– здійснює виплату допомоги по вимушеному безробіттю за умови проходження безробітним професійного навчання, або виконання ним встановленого мінімуму громадських робіт протягом всього періоду пошуку вакансії.
Константа 12.4. Використання примусової праці забороняється.
12.4.1. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду, або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.
Константа 12.5. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від гарантованого державним правом мінімуму оплати кваліфікованої праці.
Держава гарантує єдині принципи оплати праці у всіх сферах діяльності суспільства з використанням найманої праці.
12.5.1. Держава встановлює гарантійний розмір мінімальної заробітної плати (тарифу першого розряду) та встановлює коефіцієнти для обчислення гарантійних мінімальних розмірів оплати кваліфікованої праці.
12.5.2. Держава гарантує єдині обов’язкові мінімальні розміри доплат за тяжкість, небезпечність, шкідливість та за дію інших негативних факторів умов праці, які виявляються проведенням планової атестації робочих місць, або атестацією за вимогою профспілок, медичної страхової компанії чи роботодавця.
Константа 12.6. Державні тарифно-кваліфікаційні довідники обов’язкові до застосування на підприємствах і в установах усіх форм власності.
Константа 12.7. Громадянам гарантується право на своєчасне одержання винагороди за працю.
Константа 12.8. Трудящі мають право на відпочинок. Це право забезпечується:
– наданням днів щотижневого відпочинку;
– наданням оплачуваної щорічної відпустки;
– встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв;
– скороченої тривалості роботи у нічний час зі збереженням оплати за повну зміну.
12.8.1. В умовах праці, які відрізняються від нормальних – максимальна тривалість робочого часу та мінімальна тривалість щорічної відпустки встановлюються міністерським актом на підставі погоджених з профспілками та медичною страховою компанією рекомендацій з урахуванням фізіологічних можливостей людини.
Константа 12.9. Держава гарантує пенсійний вік для чоловіків - 60 років, для жінок - 55 років, та зменшення пенсійного віку в залежності від тяжких та шкідливих умов праці (за показниками атестації робочих місць), а також стажу роботи в таких умовах.
Константа 12.10.Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється.
Константа 12.11. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
12.11.1. Звільнення працівників в результаті реорганізації підприємств без створення відповідної кількості нових робочих місць – заборонено.
Константа 12.12. Трудящі мають право на страйк для захисту своїх економічних та соціальних прав і інтересів у випадках:
– грубих порушень роботодавцем трудового права;
– невиконання роботодавцем домовленостей (угод) з професійними спілками;
– при його незгоді з обґрунтованими вимогами профспілок під час переговорів по підписанню нової угоди, чи додатку до діючої.
12.12.1. Порядок здійснення права на страйк встановлюється законом з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров'я, прав і свобод інших людей.
12.12.2. Ніхто не може бути примушений до участі або до неучасті у страйку.
12.12.3. Заборона страйку можлива лише на підставі діючого права.
Константа 12.13. У випадках виникнення загрози економічного банкрутства підприємства за погодженням з профспілками допускається подовження тривалості робочого часу до 48 годин на тиждень, або скорочення робочого часу до 24 годин на тиждень на період виходу з кризи, але протягом не більше двох місяців на рік.
 Розділ 13. Зовнішня політика
Константа 13.1. Зовнішньополітична діяльність України спрямована:
 – на забезпечення власних національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права;
 – на активну участь в місіях міжнародної безпеки і співробітництва в політичній, гуманітарній та природоохоронній сферах.
Константа 13.2. Держава Україна, приймаючи участь в міжнародному розподілі праці:
 – мінімізує економічне співробітництво з недружніми країнами, чим убезпечує свою економічну незалежність і державний суверенітет;
 – максимально використовує економічне співробітництво з нейтральними та дружніми країнами, які керуються принципами у внутрішній і зовнішній політиці, сумісними з принципами держави Україна;
 – орієнтує національну економіку на повне самозабезпечення з метою унеможливлення втрати, або обмеження  свого суверенітету.
Константа 13.3. Рішення про вступ до військових союзів колективної безпеки, чи укладення власних військових договорів безпеки з дружніми державами приймається двома третинами облікового складу Народної Ради поіменним голосуванням з наступним всенародним обговоренням і затвердженням загальнонаціональним референдумом.
Константа 13.4. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Народною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Константа 13.5. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, не допускається.
Константа 13.6. На території України не допускається розташування іноземних військових баз.

Розділ 14. Національна та інформаційна безпека
Константа 14.1. Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Константа 14.2. Моніторинг інформаційного простору України покладається на Службу Безпеки України. Матеріали, які підтверджують порушення засобами масової інформації (ЗМІ) конституційних норм, а також втручання іноземних ЗМІ у внутрішні справи України – передаються до відповідних державних органів для реагування.
Константа 14.3. Національна спілка журналістів України призначає на посади та звільняє з посад чверть складу Національної наглядової ради України з питань телебачення і радіомовлення.
Константа 14.4. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, а також функції Гаранта Конституції – покладаються на Збройні Сили України.
1. Витратна стаття бюджету на утримання і розвиток збройних сил України має складати від 5% до 10% загальної суми видатків зведеного державного бюджету.
2. Розпис видатків автономного бюджету військового відомства розробляє і затверджує Головнокомандувач ЗСУ (Президент) і передає до Державного Казначейства.
3. Контроль використання коштів бюджету військового відомства здійснює Державне Казначейство.
4. Господарська діяльність військового відомства спрямована виключно на забезпечення власних потреб і підконтрольна відповідним цивільним структурам.
Константа 14.5. Головнокомандувач ЗСУ (Президент) обирається таємним голосуванням діючих професійних військових ЗСУ та воїнів екстреного мобілізаційного резерву. Термін повноважень 6 років.
Константа 14.6. Балотуватися на пост Президента України має право старший офіцер ЗСУ (діючий, запасу, у відставці), який має повну вислугу років (20 років і більше), українець, не старший 65 років, який має вищу освіту, досконало володіє усною і письмовою українською мовою, проживає в Україні і є її громадянином від 24 серпня 1991 року, (або народжений в незалежній Україні і має громадянство України від народження) та не має родичів за кордоном.
14.6.1. Обрання не менше трьох і не більше семи кандидатур в бюлетень для голосування для обрання Президента України здійснюється спеціальною комісією у складі орієнтовно 50 осіб у два етапи:
 – за поданими документами претендентів у кандидати на пост Президента;
 – за співбесідою з відібраними на першому етапі претендентами, обговоренням їх кандидатур на закритому засіданні комісії і наступним таємним рейтинговим голосуванням.
14.6.2. Упорядковує персональний склад комісії Рада Старійшин Спілки офіцерів України:
 – Спілка офіцерів України –– 5 осіб
 – Народні депутати України – 5 осіб;
 – по одному Громадському депутату обласної ради від кожної області – 25 осіб;
 – по три представники від Центральної виборчої комісії та від Міністерства юстиції – 6 осіб;
 – по три експерти від установ економіки, політології, міжнародних відносин – 9 осіб;
Голова Комісії призначається Спілкою офіцерів України із свого складу.
14.6.3. Претенденти в кандидати на посаду Президента України електронною поштою в цифровому форматі подають на Комісію автобіографію-анкету встановленого зразка, загальну оцінку міжнародної обстановки, становища в державі і її Збройних силах та основні принципи і програму діяльності відповідно до Президентських повноважень.
14.6.4. Організація і проведення виборів Президента покладається на Центральну виборчу комісію та Генеральний штаб Збройних сил України.
14.6.5. Діючий Головнокомандувач ЗСУ (Президент) може підтвердити свої повноваження на новий термін лише через переобрання на альтернативній основі.
14.6.6. Після обрання нового Головнокомандувача ЗСУ (Президента), протягом до 60 діб здійснюється прийняття посади від попередника, яке завершується складанням повноважень попереднім і набуттям повноважень новообраним Головнокомандувачем ЗСУ (Президентом).
14.6.7. Головнокомандувач ЗСУ (Президент) діє в межах конституційних повноважень і підзвітний лише народу України.
14.6.8. Усунення Головнокомандувача ЗСУ (Президента) з посади можливе всенародним референдумом, ініційованим Народною Радою, або Генеральним Прокурором України. У випадку підтвердження повноважень Головнокомандувача ЗСУ (Президента) референдумом – ініціатор референдуму автоматично позбавляється повноважень і переобирається.
Константа 14.7. Головнокомандувач ЗСУ (Президент) утворює:
 – Департамент Конституційного Нагляду (ДКН), на який покладаються функції конституційного нагляду та Конституційного Суду;
 – Міністерство оборони України;
 – Генеральний штаб ЗСУ та Військову розвідку при ньому;
Константа 14.8. У випадку спроб узурпації влади через фальсифікацію народного волевиявлення, чи спробою перевороту в інший спосіб; також у випадку системних порушень законності, які несуть загрозу національній безпеці чи загрозу незаконної зміни конституційного ладу в державі, за відсутності інших важелів повернення суспільних відносин в конституційне русло – Головнокомандувач ЗСУ (Президент) перебирає на себе владу і об’являє надзвичайний стан. В найкоротший термін усуваються зловживання владою та їх причини і проводяться вибори конституційних органів влади, яким протягом 60 днів Головнокомандувач ЗСУ (Президент) передає владні повноваження і скасовує надзвичайний стан.
Константа 14.9. Забезпечення державної безпеки від зовнішніх воєнних загроз і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування, організація і порядок діяльності яких покладається на Головнокомандувача ЗСУ (Президента).
Константа 14.10. У разі війни всі владні структури держави підпорядковуються Головнокомандувачу ЗСУ (Президенту) та командуванню військових округів і їх комісаріатам.
14.10.1. У разі неоголошеної (раптової) збройної агресії проти України, військові формування та озброєні воїни екстреного мобілізаційного резерву здійснюють оборону у відповідності з Статутом ведення бойових дій при раптовому нападі, аж до налагодження централізованого керування військами.
Константа 14.11. Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу.
Константа 14.12. Професійна частина армії має становити від 0,2 до 0,3% від загальної чисельності населення України;
14.12.1. Чисельність військових строкової служби та строки підготовки і перепідготовки мобілізаційного резерву визначаються Генеральним штабом Головнокомандувача ЗСУ (Президента) і реалізуються Наказом Міністра оборони..
Константа 14.13. Для підтримання мобілізаційного резерву в стані постійної бойової готовності на території держави створюється мережа баз військового вишколу.
Константа 14.14. Воїни резерву, які:
 – відслужили строкову службу (18 місяців для деяких родів військ) і досягли віку 25 років та пройшли відповідну перепідготовку;  або відслужили 6 місяців строкової служби і протягом наступних шести років за спеціальною програмою пройшли щорічну місячну підготовку в вишкільних таборах і досягли 25 років;
 – пройшли медичне обстеження;
 – отримали позитивні суспільні характеристики;
 – склали іспит на знання Конституції, а також законів про утримання і застосування зброї та відповідальності за їх порушення;
 – отримали згоду найближчої рідні –
отримують статус воїна екстреного мобілізаційного резерву, який дає право на домашнє зберігання легкої стрілецької зброї з боєкомплектом набоїв та право участі в виборах Головнокомандувача Збройних Сил України (Президента).
14.14.1. Воїни екстреного мобілізаційного резерву у відповідності з планами Генерального штабу зобов’язані проходити перепідготовку до досягнення ними віку 50 років.
Константа 14.15. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Константа 14.16. На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
Константа 14.17. Рада національної безпеки і оборони України (РНБОУ) є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.
1). Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони.
2). Головою Ради національної безпеки і оборони України є Президент України – Головнокомандувач Збройних сил України.
Константа 14.18. До складу Ради національної безпеки і оборони України за посадою входять:
– Міністр державного сектору економіки;
– Голова Служби безпеки України;
 – Міністр внутрішніх справ України;
 – Міністр закордонних справ України.
– Начальник департаменту Конституційного нагляду;
 – Міністр оборони України;
– Начальник військової розвідки;
Константа 14.19. Компетенція та функції Ради національної безпеки і оборони України визначаються законом.
Константа 14.20. Рішення Ради національної безпеки і оборони України вводяться в дію указами Президента України.
Константа 14.21. Підприємства і установи, які віднесені рішенням РНБО до секретних - комплектуються штатом виключно з громадян України з особистим письмовим зобов’язанням про дотримання режиму секретності.
Перехідні положення до розділу 14.
Після прийняття Конституції:
35.4. Перші і другі чергові вибори Президента України мають здійснюватися всенародним голосуванням, а треті і подальші вибори – у відповідності з  вимогами Константи 14.5.

Розділ 15. Вибори, референдум
Константа 15.1. Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.
Константа 15.2. Фальсифікація результатів волевиявлення народу є тяжким кримінальним злочином узурпації влади.
Константа 15.3. Право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років.
15.3.1. Не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними.
Константа 15.4. До органів народовладдя може бути обрано громадянина України, який народився в Україні; проживає в Україні і має її громадянство протягом останніх вісімнадцяти років, вільно володіє усною і письмовою державною мовою.
15.4.1. Не має права балотуватися кандидатом до органів народовладдя:
 – громадянин, який не має права голосу;
– який має неукраїнське, або приховане подвійне громадянство;
 – який має судимість за вчинення умисного злочину, навіть якщо ця судимість погашена і знята у встановленому законом порядку.
15.4.2. Раніше судимий, але пізніше реабілітований громадянин може бути обраним до органів народовладдя на загальних підставах.
15.4.3. Право балотуватися кандидатом в Народні депутати до Народної Ради – з 23 років; кандидатом на громадського депутата місцевих органів самоврядування – з 18 років.
Константа 15.5. Перевірка відповідності кандидата вимогам Константи 15.4 покладається на окружну виборчу комісію, яка здійснює реєстрацію кандидата.
Константа 15.6. Реєстрація кандидата до органів народовладдя здійснюється за поданням наступних документів:
 – протокол відповідних зборів з рішенням про висунення кандидата за підписами голови та секретаря зборів, засвідчений представником виборчої комісії відповідного виборчого округу;
 – для самовисуванців – комплект підписних листів, дійсність підписів в яких вибірково перевірена членом виборчої комісії відповідного виборчого округу і підтверджена його підписом;
 – автобіографія-анкета встановленого зразка;
 – програмні цілі та засади діяльності у відповідному органі народовладдя;
Константа 15.7. У відповідності до Константи 5.1.1 створення власного виборчого фонду та запровадження грошової (чи іншої матеріальної) застави, а також надання будь-яких преференцій окремим кандидатам заборонено.
Константа 15.8. Основу загального виборчого фонду округу становить державне фінансування виборів. Додатковими джерелами формування загального виборчого фонду є безумовні добровільні пожертви.
Константа 15.9. Окружна виборча комісія з метою найповнішого розкриття програмних засад і оцінки власних можливостей кандидатів для їх втілення:
 – здійснює публікацію програм та автобіографій кандидатів;
 – планує і проводить очні зустрічі з виборцями (збори, мітинги);
 – планує і проводить обговорення програм з використанням електронних засобів масової інформації;
 – проводить інші доцільні заходи.
Константа 15.10. Контроль за виборами здійснюють кандидати, їхні спостерігачі та довірені особи; спостерігачі від політичних партій та громадських організацій за їх поданням; спостерігачі від міжнародних організацій, а також журналісти.
Спостерігачі, журналісти, кандидати та їх довірені особи мають право бути присутніми на заходах будь-якого етапу проведення виборчого процесу, починаючи з контролю за процесом формування списків виборців.
15.10.1. Закриті для спостерігачів, журналістів та довірених осіб кандидатів засідання виборчих комісій заборонено.
Константа 15.11. Передвиборча програма кандидата в депутати є документом, за яким обраний депутат у випадку невідповідності своїх дій передвиборчій програмі в установленому порядку може бути відкликаний виборцями свого округу.
Вибори депутатів до місцевих рад всіх рівнів за мажоритарною системою проводяться одночасно.
Константа 15.12. Вибори до органів державної влади здійснюються за мажоритарною системою на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
15.12.1. Вибори Президента України здійснюються у відповідності до положень Константи 14.5. та окремого конституційного Закону про вибори Президента.
Константа 15.13. Вибори до органів місцевого самоврядування здійснюються:
 – половина складу – за мажоритарною системою на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування;
 – інша половина – кооптується із складу мажоритарних депутатів від рад нижчого рівня до рад вищого рівня.
Константа 15.14. Виборцям гарантується вільне волевиявлення.
Константа 15.15. З метою забезпечення прозорості виборів та референдумів:
– виборчі дільниці  формуються за принципом об’єднання суміжних депутатських округів базового рівня;
 – дільничні виборчі комісії формуються з громадян – мешканців депутатських округів базового рівня цих виборчих дільниць;
 – визначення розмірів і меж депутатських округів, а також складання первинних списків виборців виборчих дільниць здійснює виконавчий орган ПГР.
– первинні списки виборців виборчих дільниць, згруповані по депутатських округах базового рівня, складають виконавчі органи ПГР;
 –  після їх перевірки опитуванням мешканців округу членами ДВК чи громадськими спостерігачами, списки подаються до ДВК.
– голосування за кандидатів до органів народовладдя будь-якого рівня і будь-якого виду (законодавча, виконавча, контрольно-наглядова і судова) здійснюється тільки за списками виборців виборчих дільниць, згрупованих по депутатських округах базового рівня.
 – копії протоколів підрахунку голосів дільничних виборчих комісій округу, протоколів підрахунку голосів окружної виборчої комісії, завірені мокрою печаткою надаються кожному члену комісії і кожному офіційному спостерігачеві;
 – копії протоколів підрахунку голосів дільничних виборчих комісій округу, протоколів підрахунку голосів окружної виборчої комісії за їх поданням публікуються в офіційних друкованих засобах масової інформації місцевих та обласних органів самоврядування, а також на відповідних офіційних сайтах на другий день після затвердження зазначених протоколів;
 – протоколи підрахунку голосів окружних виборчих комісій та протоколи підрахунку голосів Центральної виборчої комісії за їх поданням публікуються в офіційних друкованих засобах масової інформації вищих державних органів влади, а також на відповідних офіційних сайтах на другий день після затвердження зазначених протоколів.
Константа 15.16. Всеукраїнський референдум призначається Народною Радою України або Президентом України, відповідно до їхніх повноважень, встановлених цією Конституцією.
Константа 15.17. Всеукраїнський референдум проголошується на вимогу половини обласних рад, чи третини районних рад держави, про що ними прийняті відповідні рішення на сесіях, що відбулися в межах тримісячного періоду.
15.17.1. Рішення відповідних рад про необхідність проведення референдуму за тотожним формулюванням питання в бюлетені для голосування подаються до Центральної виборчої комісії для наступного подання Президенту до виконання.
Константа 15.18. Всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як п’ятсот тисяч громадян всієї України, які мають право голосу, за умови, що підписів щодо призначення референдуму зібрано не менш як по двадцять тисяч не менш як у двох третинах областей;
Константа 15.19. Підписні листи подаються до місцевих окружних комісій для перевірки дійсності підписів. Протоколи результатів перевірки подаються до Центральної виборчої комісії для наступного подання у Президенту до виконання.
Константа 15.20. Результати зібрання і перевірок підписів в округах  за поданням окружних виборчих комісій публікуються в місцевій пресі і оголошуються через місцеві електронні засоби масової інформації.
Константа 15.21. Результати кожного з протоколів перевірки зібраних підписів в округах, а також сумарний результат за поданням Центральної виборчої комісії публікуються в центральній пресі і оголошуються через центральні електронні засоби масової інформації.
Константа 15.22. Окружні виборчі комісії організують всебічне обговорення предмета референдуму за участю представників ініціативних груп по проведенню референдуму та їх опонентів та в установленому порядку забезпечують голосування.
Константа 15.23. Референдум є вищим органом народовладдя.
15.23.1. Рішення загальнонаціонального референдуму обов’язкові для законодавчого втілення і реалізації усіма рівнями представницької і виконавчої влади.
15.23.2. Обов’язковий загальнонаціональний референдум по затвердженню змін до Конституції та змін до конституційних законів проводиться одночасно з виборами до Народної Ради. Результати референдуму протягом 10 днів публікуються і набувають чинності.
15.23.3. Позачергові референдуми проводяться через 60 днів після Указу Президента (чи Постанови Народної Ради) про проведення референдуму. Результати референдуму протягом 10 днів публікуються і набувають чинності.
Константа 15.24. Виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання:
 – затвердження Конституції, конституційних законів та змін до них;
 – про зміну території України та її адміністративного устрою;
 – входження до міждержавних (наддержавних) федеративних, чи конфедеративних утворень або виходу з них;
 – вступу до військових союзів колективної безпеки, чи укладення власних військових договорів безпеки з дружніми державами.
Константа 15.25. Референдум не допускається щодо законопроектів з питань податків, бюджету та амністії.
Константа 15.26. Місцевий референдум проголошується рішенням місцевої громадської ради за власною ініціативою, або за ініціативою 10% громадян цієї територіальної громади, які мають право голосу.
Константа 15.27. На місцеві референдуми можуть виноситися питання, віднесені до відання місцевого самоврядування даної адміністративно-територіальної одиниці, а також питання дострокового припинення повноважень відповідної місцевої громадської ради та її голови.
Константа 15.28. Для ведення передвиборчої агітації (обговорення програм кандидатів; питань, які виносяться на референдум; положень проектів пропонованих змін до Конституції) – має бути відведено не менше 60 днів.
Константа 15.29. Період проведення чергових перевиборів складає шість років.
15.29.1. Одночасно проводяться: вибори Громадських депутатів Первинних громадських рад; вибори Громадських депутатів Районних громадських рад; вибори Генерального прокурора.
15.29.2. Одночасно проводяться: вибори Президента (Головнокомандувача збройних сил України); вибори Громадських депутатів Обласних громадських рад; вибори Громадських суддів.
15.29.3. Одночасно проводяться: вибори Народних депутатів Народної ради України; черговий Конституційний референдум; вибори Уповноваженого народу України з прав людини.
15.29.4. Виборчі кампанії, визначені положеннями 15.29.1, 15.29.2,  15.29.3 – зміщені одна від одної на два роки, і проводяться в останню неділю жовтня  останнього року повноважень відповідного інституту влади.

Розділ 16. Система народного самоврядування
Константа 16.1. Базовою одиницею політичної системи самоврядування є первинна громадська рада (далі:ПГР).
16.1.1. ПГР  формуються за територіальними ознаками: квартали, або невеликі мікрорайони міст, селища, села, об’єднання невеликих сіл.
Константа 16.2. Місцеве самоврядування здійснюється згідно чинної Конституції, законів України та статуту громади ПГР.
Константа 16.3. Положення статуту громади ПГР відображають:
 – предмет і принципи громадських відносин в конкретній громаді;
 – фіксують розподіл повноважень між рівнями громадських об’єднань;
– положення про вибори і статус голови (війта, старости) ПГР.
 – визначають регламент роботи представницького органу – ради громадських депутатів ПГР;
– функції і штатний розпис найнятого радою громади виконавчого органу (житлово-експлуатаційної контори, виконкому сільради, волосної управи);
 – узгоджені з статутом районної ради принципи участі в формуванні та підборі кадрів муніципальних служб;
 – механізми реалізації в ПГР рішень громадських об’єднань вищих рівнів;
 – інші питання відання ПГР.
16.3.1. Статут громади ПГР затверджується громадською радою і набуває чинності після реєстрації в територіальному відділенні Міністерства юстиції.
Константа 16.4. Громада ПГР є автономним користувачем і розпорядником закріпленої за нею території свого мешкання.
16.4.1. Громада ПГР через свої представницькі і виконавчі органи здійснює виділення землі під всі види будівництва, приймає в експлуатацію та реєструє права власності на новобудови, засвідчує акти зміни права власності (купівлі-продажу, дарування та інше) на нерухомість на своїй території та здійснює інші нотаріальні дії в межах своїх повноважень.
16.4.2. Виконавчі органи громади ПГР систематично збирають та подають установлену статистичну звітність у відповідні управління статистики.
Константа 16.5. Для вирішення обласних проблем первинні громадські ради створюють:
 – районні сільські громадські ради сільських адміністративних районів;
 – містечкові громадські ради в містах без адміністративного поділу;
 – районні міські громадські ради міських адміністративних районів міст з адміністративним поділом;
– обласні громадські ради з представництвом сільських районів та представництвом міст без адміністративного поділу;
 – міські громадські ради з представництвом своїх адміністративних районів.
Константа 16.6. Первинні громадські ради делегують районним громадським радам частину повноважень, які відображаються в їх статутах.
Константа 16.7. Державні правові акти мають пріоритет перед положеннями статутів громадських рад.
Константа 16.8. Районні, а також прирівняні до них містечкові та районні міст громадські ради утворюють свої виконавчі органи – муніципалітети.
16.8.1. В муніципалітетах з членів своєї громади створюються правоохоронні органи та інші муніципальні структури:
 – муніципальна міліція;
 – муніципальні суди;
 – муніципальна служба порятунку;
 – муніципальна природоохоронна служба;
 – муніципальна служба комунальної власності;
 – інші доцільні муніципальні служби.
16.8.2. В ПГР діють представники муніципальних служб, які організовують добровільні об’єднання громадян для реалізації функціональних завдань відповідних служб.
Константа 16.9. Обласні громадські ради, а також прирівняні до них міські громадські ради утворюють свої виконавчі органи – обласні, чи міські ратуші.
16.9.1. В ратушах, відповідно до статутів громад, з членів своєї громади створюються доцільні служби.
Константа 16.10. З метою вирішення місцевих проблем, які неможливо вирішити представницькими органами, або коли їх вирішення торкає глибинні інтереси громади:
 – проводиться народне віче ПГР, або громадські слухання;
 – в районних і обласних громадських об’єднаннях ПГР проводяться місцеві референдуми або опитування (плебісцити).
Константа 16.11. Організація та проведення референдуму або плебісциту покладається на виконавчу владу та виборчу комісію відповідного рівня.
Константа 16.12. Рішення плебісциту є дорадчими і використовуються відповідними органами влади для прийняття обґрунтованих рішень.
Константа 16.13. Український народ шляхом виборів утворює Народну раду України, яку уповноважує на втілення конституційних норм в систему законодавчих актів.
Константа 16.14. Витрати за час виконання депутатами своїх повноважень та пов’язаних з ними відряджень здійснюються з бюджету відповідної ради.
16.14.1. Принципи організації і фінансування роботи депутатів протягом каденції обумовлюються в статутах, положеннях, чи регламентах роботи відповідної ради.
16.14.2. Розміри оплати праці депутатів визначаються у відповідності з нормами Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника.

Розділ 17. Народна Рада України
Константа 17.1. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є Народна Рада України.
Константа 17.2. Конституційний склад Народної Ради України - чотириста п'ятдесят народних депутатів України.
Константа 17.3. Строк повноважень Народної Ради України становить шість років.
Константа 17.4. Чергові вибори до Народної Ради України відбуваються в останню неділю останнього місяця шостого року повноважень Народної Ради України.
Константа 17.5. Позачергові вибори до Народної Ради України призначаються Президентом України і проводяться в період шістдесяти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Народної Ради України.
Константа 17.6. Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі.
17.6.1. Народні депутати України не можуть мати іншого представницького мандата, бути на державній службі, обіймати інші оплачувані посади, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.
17.6.2. У разі виникнення обставин, що порушують вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, народний депутат України у двадцятиденний строк з дня виникнення таких обставин припиняє таку діяльність або подає особисту заяву про складення повноважень народного депутата України і компенсує витрати на проведення повторних виборів.
Константа 17.7. Перед вступом на посаду народні депутати України складають перед Народною Радою України таку присягу:
«Присягаю на вірність народові України. Зобов'язуюсь усіма своїми діями кріпити суверенітет і незалежність держави, відстоювати її інтереси, дбати про волю і добробут народу.
Присягаю додержуватися Конституції та законів України, сумлінно виконувати зобов’язання своєї передвиборчої програми».
17.7.1. Присягу зачитує найстарший за віком народний депутат України перед відкриттям першої сесії новообраної Народної Ради України, після чого депутати скріплюють присягу своїми підписами під її текстом.
17.7.2. Відмова скласти присягу має наслідком втрату депутатського мандата і компенсацію ним витрат на проведення повторних виборів.
17.7.3. Повноваження народних депутатів України починаються з моменту складення присяги.
Константа 17.8. Народним депутатам України гарантується обмежена депутатська недоторканність.
Народні депутати України можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані лише з санкції Генерального прокурора, чи його заступника.
Константа 17.9. Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах.
Константа 17.10. Повноваження народних депутатів України припиняються одночасно з припиненням повноважень Народної Ради України.
Константа 17.11. Повноваження народного депутата України припиняються достроково в разі:
1) складення повноважень за його особистою заявою;
2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
3) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;
4) припинення його громадянства або його виїзду на постійне проживання за межі України;
5) якщо протягом двадцяти днів з дня виникнення обставин, які призводять до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, ці обставини ним не усунуто;
6) його смерті.
17.11.1. Рішення про дострокове припинення повноважень Народного депутата України у випадках, передбачених пунктами 1, 4 цієї статті, приймається Народною Радою України, а у випадку, передбаченому пунктом 5 цієї статті, - судом.
17.11.2. У разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо визнання народного депутата України недієздатним або безвісно відсутнім – його повноваження припиняються з дня набрання законної сили рішенням суду, а в разі смерті народного депутата України - з дня смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть.
Константа 17.12.  Народна Рада України за поданням Мандатної комісії, яку вона обирає, приймає рішення про визнання повноважень народних депутатів України, а в разі порушення законодавства про вибори - про визнання виборів окремих народних депутатів недійсними.
17.12.1. Народна Рада України є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу.
Константа 17.13. Народна Рада України працює сесійно.
17.13.1. Сесії Народної Ради України складаються з пленарних засідань Народної Ради України, а також засідань постійних та інших комісій Народної Ради, що проводяться у міжпленарний період.
17.13.2. Народна Рада України збирається на першу (організаційну) сесію не пізніше ніж на чотирнадцятий день після офіційного оголошення результатів виборів.
17.13.3. Перше засідання новообраної Народної Ради України відкриває найстарший за віком народний депутат України.
17.13.5. Засідання Народної Ради України проводяться відкрито.
Константа 17.14. Чергові сесії Народної Ради України починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року і закінчуються після вирішення запланованого на сесію переліку питань.
Константа 17.15. Позачергові сесії Народної Ради України, із зазначенням запланованого на сесію переліку питань, скликаються Головою Народної Ради України за рішенням Президії Народної Ради України, на вимогу Президента України, або на вимогу не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Народної Ради України.
Константа 17.16. Рішення Народної Ради України приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування.
17.16.1. Голосування на засіданнях Народної Ради України здійснюється народним депутатом України особисто.
17.16.2. Народна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу, крім випадків, передбачених цією Конституцією.
Константа 17.17. Порядок роботи Народної Ради України встановлюється Конституцією України та Регламентом Народної Ради України.
Константа 17.18. Народна Рада України створює з числа народних депутатів України постійні комісії:
– для ведення законопроектної роботи, попереднього розгляду і підготовки питань, що належать до відання Народної Ради України;
 – для сприяння проведенню в життя законів України та інших рішень, прийнятих Народною Радою України;
 – для контролю за діяльністю державних органів і організацій.
17.18.1. Затверджує голів, перших заступників, заступників голів та секретарів цих комісій.
Константа 17.19. Народна Рада України створює, коли визнає за необхідне, слідчі, ревізійні та інші комісії з будь-яких питань свого відання.
17.19.1. Для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, утворює тимчасові слідчі комісії, якщо за це проголосували не менш як одна третина від конституційного складу Народної Ради України.
17.19.2. Висновки і пропозиції тимчасових слідчих комісій не є вирішальними для слідства і суду. За висновками тимчасових слідчих комісій прокуратура відкриває провадження справ.
17.19.3. Організація і порядок діяльності комісій Народної Ради України, її тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій встановлюються регламентом Народної Ради.
Константа 17.20. Народна Рада України обирає із свого складу Голову Народної Ради України, Першого заступника і заступника Голови Народної Ради України та відкликає їх з цих посад.
Константа 17.21. До складу Президії Народної Ради України входять:
 – Голова Народної Ради України;
 – Перший заступник і заступник Голови Народної Ради України;
 – голови постійних комісій Народної Ради України.
17.21.1. Президію Народної Ради України очолює Голова Народної Ради України.
Константа 17.22. Президія Народної Ради України працює на постійній основі, є підзвітним Народній Раді України органом, який забезпечує організацію роботи Народної Ради України та здійснює інші повноваження в межах, передбачених Конституцією України і законами України.
Константа 17.23. У Народній Раді України за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Народної Ради України (урядова коаліція).
17.23.1. Урядова коаліція у Народній Раді України формується протягом десяти днів з дня відкриття першого засідання Народної Ради України, що проводиться після чергових або позачергових виборів Народної Ради України, або з дня припинення діяльності урядової коаліції у Народній Раді України.
17.23.2. Урядова коаліція у Народній Раді України відповідно до цієї Конституції вносить пропозиції Президенту України щодо кандидатури Прем'єр-міністра України, та Першого віце-прем’єр-міністра – міністра державного сектору економіки, а також відповідно до цієї Конституції вносить пропозиції Прем'єр-міністру України щодо кандидатур до складу Кабінету Міністрів України.
17.23.3. Засади формування, організації діяльності та припинення діяльності урядової коаліції у Народній Раді України встановлюються Конституцією України та Регламентом Народної Ради України.
17.23.4. Депутатська фракція у Народній Раді України, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Народної Ради України, має права урядової коаліції депутатських фракцій у Народній Раді України, передбачені цією Конституцією.
Константа 17.24. Голова Народної Ради України:
1) веде засідання Народної Ради України;
2) організовує роботу Народної Ради України, координує діяльність її органів;
3) підписує акти, прийняті Народною Радою України;
4) скеровує закони на підпис Президентові України;
5) оприлюднює за своїм підписом закони, щодо яких Народна Рада України подолала Президентське вето;
6) представляє Народну Раду України у зносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав;
7) організовує роботу апарату Народної Ради України.
Константа 17.25. Голова Народної Ради України здійснює повноваження, передбачені цією Конституцією, у порядку, встановленому Регламентом Народної Ради України.
Константа 17.26. Повноваження Народної Ради України припиняються у день відкриття першого засідання Народної Ради України нового скликання.
Константа 17.27. Повноваження Народної Ради України, що обрана на позачергових виборах, проведених після дострокового припинення Президентом України повноважень Народної Ради України попереднього скликання, не можуть бути припинені протягом одного року з дня її обрання.
Константа 17.28. Повноваження Народної Ради України не можуть бути достроково припинені Президентом України в останні шість місяців строку повноважень Народної Ради України або Президента України.
Константа 17.29. У разі оголошення указу Президента України (у відповідності з його повноваженнями) про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях – Народна Рада України збирається на засідання у дводенний строк без скликання.
Константа 17.30. У разі закінчення строку повноважень Народної Ради України під час дії воєнного чи надзвичайного стану (якщо в цей період не було здійснено її розпуск)  її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Народної Ради України, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану.
Константа 17.31. Законами України регулюються відносини між суб’єктами права з дотриманням положень Конституції та концептуальних конституційних засад.

Розділ 18. Повноваження Народної Ради України
Константа 18.1. Народна Рада України правомочна розглядати і вирішувати будь-яке питання, що не входить згідно з Конституцією до компетенції органів державної виконавчої чи судової влади, а також не є таким, що вирішується виключно всеукраїнським референдумом.
Константа 18.2. До виключного відання Народної Ради України належить:
1) вирішення питань, пов'язаних із зміною державних кордонів України;
2) визначення основних напрямів внутрішньої і зовнішньої політики України;
3) затвердження найважливіших загальнодержавних програм економічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони природи;
4) затвердження державного бюджету України і внесення змін до державного бюджету України;
5) здійснення контролю за ходом виконання загальнодержавних програм і бюджету і затвердження звіту про їх виконання;
6) заслуховування звітів органів, які вона утворює або обирає, а також посадових осіб, яких вона призначає, обирає або затверджує їх кандидатури;
7) здійснення законодавчого регулювання відносин:
 – власності;
 – підприємницької діяльності;
 – соціального і культурного розвитку;
 – державної митної політики;
 – науково-технічної політики;
 – бюджетної і кредитно-фінансової систем;
 – системи оподаткування;
 – державної політики оплати праці і ціноутворення;
 – державної політики охорони природи;
 – державної політики використання і відтворення природних ресурсів України;
 – інших відносин, які потребують законодавчого врегулювання;
8) затвердження програм охорони природи, національних програм ліквідації наслідків згубної для природи діяльності людини;
9) законодавче регулювання і контроль за забезпеченням конституційних прав, свобод і обов'язків громадян України;
10) визначення порядку вирішення питань адміністративно-територіального устрою України;
11) визначення загальних правових засад утворення і діяльності громадських об'єднань;
12) встановлення розміру доходів, що надходять на утворення державного бюджету України;
13) вирішення питань про відкриття дипломатичних представництв, консульств, представництв при міжнародних організаціях, торговельних представництв України;
14) ратифікація і денонсація міжнародних договорів України;
15) здійснення контролю за наданням Україною позик, економічної та іншої допомоги іноземним державам, а також за укладенням угод про державні позики і кредити, одержувані з іноземних джерел;
16) заснування державних нагород та встановлення почесних звань України;
17) встановлення військових звань, дипломатичних рангів, інших спеціальних звань і класних чинів;
18) накладення вето на укази Президента України та постанови Кабінету Міністрів України у разі, якщо вони суперечать Конституції та законам України; звернення до Департаменту конституційного нагляду України з пропозицією дати висновок про конституційність та законність зазначених актів;
19) скасування постанов Президії Народної Ради України, розпоряджень Голови Народної Ради України;
скасування рішень обласних, районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів, якщо вони прийняті з порушенням Конституції і законів України.
Константа 18.3. Народна Рада України приймає закони України, постанови, декларації, звернення, заяви.
Константа 18.4. Необхідність законодавчого врегулювання відносин в державі визначають суб’єкти правових відносин через народних депутатів та представницькі органи, наділені правом законодавчої ініціативи, якщо ці відносини в межах конституційного правового поля не можуть бути врегульовані актами виконавчої влади.
Константа 18.5. Право законодавчої ініціативи у Народній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України.
18.5.1. Реалізація громадської законодавчої ініціативи може бути здійснена через Народного депутата, через комісії Народної ради.
Константа 18.6. Законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні, розглядаються Народною Радою України позачергово.
Константа 18.7. Закон підписує Голова Народної Ради України і невідкладно направляє його Президентові України та до Департаменту конституційного нагляду.
18.7.1. Президент України протягом п'ятнадцяти днів після отримання закону, при позитивній оцінці ДКН щодо його відповідності Конституції, підписує цей закон, беручи до виконання, та офіційно його оприлюднює, або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Народної Ради України для повторного розгляду.
18.7.2. У разі якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон з позитивною оцінкою ДКН для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений.
18.7.3. Якщо під час повторного розгляду закон з позитивною оцінкою ДКН буде знову прийнятий Народною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу, Президент України зобов'язаний його підписати та офіційно оприлюднити протягом десяти днів. У разі якщо Президент України не підписав такий закон, він невідкладно офіційно оприлюднюється Головою Народної Ради України і опубліковується за його підписом.
18.7.4. Якщо за висновком ДКН закон не відповідає концептуальним засадам Конституції, то Народна Рада має привести його у відповідність, або винести на черговий референдум пропозицію про зміну Конституції у відповідній частині.
Неврегульовані таким чином законодавчо відносини мають бути тимчасово врегульовані погодженим з ДКН Указом Президента.
18.7.5. Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування в Відомостях Народної Ради.

Розділ 19. Бюджетна політика
Константа 19.1. Бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.
Константа 19.2. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Константа 19.3. Держава забезпечує збалансованість зведеного бюджету України, для чого:
 – за проектами бюджетів ПГР району, виконком районної ради (муніципалітет) готує зведений бюджет району з обгрунтуванням його дефіциту;
 – за проектами зведених бюджетів районів області виконком обласної ради, (ратуша) готує зведений бюджет області з обґрунтуванням його дефіциту і до 1 вересня подає його до Кабінету Міністрів;
 – за проектами зведених бюджетів областей (в т.ч. міст з обласним статусом) Кабінет Міністрів передбачає в державному бюджеті обґрунтовані розміри дотацій областям на збалансування бюджетів усіх рівнів.
Константа 19.4. Звіти про доходи і видатки Державного бюджету України та місцевих бюджетів за період від початку бюджетного року оприлюднюються щоквартально.
Константа 19.5. Державний бюджет України затверджується щорічно Народною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин - на інший період.
Константа 19.6. Кабінет Міністрів України не пізніше 15 вересня кожного року подає до Народної Ради України проект закону про Державний бюджет України на наступний рік. Разом із проектом закону подається доповідь про хід виконання Державного бюджету України поточного року.
Константа 19.7. Кабінет Міністрів України відповідно до закону подає до Народної Ради України звіт про виконання Державного бюджету України.
19.7.1.Місцеві виконавчі органи подають звіти про виконання місцевих річних бюджетів до відповідних місцевих рад.
Константа 19.8. Контроль від імені Народної Ради України за надходженням коштів до Державного та обласних бюджетів України та їх використанням здійснює Рахункова палата.
Константа 19.9. Бюджетна політика держави вибудовується на принципах закріплення за кожним рівнем громади своєї бази формування дохідної частини бюджету, де розвиток цієї бази цілком залежить від політики, яку повноважний проводити рівень влади цієї громади на підпорядкованій їй території.
19.9.1. Первинна громада (в особі ПГР) має за базу оподаткування реальний прибуток громадян – фізичних осіб (в тому числі підприємців), членів своєї громади (прибутковий податок з громадян).
19.9.2. Районні громади (в особі РГР) за базу оподаткування мають податок на прибуток малих і середніх підприємств, розташованих на підпорядкованій РГР території.
19.9.3. Обласні громади (в особі ОГР) за базу оподаткування мають податок на прибуток великих підприємств соціального спрямування, розташованих на їх території.
19.9.4. Народ України (в особі держави) за базу оподаткування має податок на прибуток підприємств важкої індустрії, стратегічних підприємств та природних монополій.
Константа19.10. Додатковими джерелами надходжень до бюджетів громад усіх рівнів є:
 – плата за користування землею та майном громади;
 – дивіденди від підприємств, засновниками, чи співзасновниками яких є відповідна громада;
– внутрішні позики;
– дотації вищих громадських об’єднань та держави.
Константа19.11. Позабюджетні фонди формуються з наступних джерел:
 – цільові збори з фізичних та юридичних осіб;
– адміністративні стягнення.
Константа19.12. Додатковими джерелами надходжень до бюджету держави також є:
– рентні платежі;
 – митні збори з імпортерів;
– акцизні збори з підприємств торгівлі;
 – внутрішні та зовнішні позики.
Константа19 13. Комерційна діяльність виконавчих органів рад усіх рівнів в галузі реалізації ними управлінських функцій – заборонена.
Константа19.14. Для здійснення контролю за сплатою податків при виконавчих органах рад створюються податкові департаменти (інспекції).
Константа19.15. Планування бюджетних видатків здійснюється за принципами збалансованого фінансування  програм розвитку різних напрямків життєдіяльності відповідних громад і держави в цілому.
Константа 19.16. Позабюджетні кошти використовуються згідно з положеннями статуту громади.
Константа19.17. Грошовою одиницею України є гривня.
Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави - Національного банку України.
Константа19.18. Рада Національного банку України розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням.
Константа19 19. Правовий статус Ради Національного банку України визначається законом.

Розділ 20. Виборча система органів місцевого самоврядування базового рівня
Константа20.1. Громадські ради базового рівня ( первинні громадські ради ПГР) обираються таємним голосуванням за мажоритарною системою на 6 років.
Константа20.2. ПГР міського типу діляться на депутатські округи базового рівня з представництвом одного Громадського депутата від 250 - 499 мешканців депутатського округу – громадян України (далі: «мешканців»).
20.2.1. Депутатські округи, як правило, формуються з цілого числа будинків з урахуванням територіальної цілості. Виключення стосуються будинків, з кількістю мешканців більше 499 осіб.
Константа20.3. ПГР сільського типу ділиться на депутатські округи з представництвом одного Громадського депутата від 50 - 150 мешканців. Виключення стосуються малих сіл і хуторів, які можуть делегувати свого Громадського депутата при чисельності мешканців від 10 до 49 осіб.
20.3.1. Депутатські округи сільського ПГР формуються з урахуванням територіальної цілості та місцевих особливостей.
Константа20.4 Громадський депутат ПГР має проживати в своєму депутатському окрузі.
Константа20.5. Голова (староста, війт) обирається відповідно до положень статуту ПГР.

Розділ 21. Виборча система органів місцевого самоврядування районного і обласного рівня
Константа 21.1. Ради місцевого самоврядування районного і обласного рівня обираються за змішаною ступінчато-мажоритарною системою на шість років.
Константа 21.2. Чотири-шість суміжних депутатських округів базового рівня об’єднуються в двомандатний депутатський округ районного (муніципального) рівня.
Константа 21.3. Перший мандат Громадського депутата районної громадської ради (РГР) виборюється на виборах до районних рад за мажоритарною системою.
Константа 21.4. За спільним рішенням  депутатів ПГР округів базового рівня (які згідно К21.2 об’єднані в депутатський округ районного рівня) один з них кооптується до РГР і отримує другий мандат Громадського депутата.
Константа 21.5. Шість-одинадцять суміжних депутатських округів районного рівня утворюють двомандатний депутатський округ обласного рівня.
Константа 21.6. Перший мандат Громадського депутата обласної громадської ради (ОГР) виборюється на виборах за мажоритарною системою.
Константа 21.7. За спільним рішенням депутатів-мажоритарників РГР двомандатного депутатського округу обласного рівня один з них кооптується до ОГР і отримує другий мандат Громадського депутата.
Константа 21.8 Результати виборів громадських депутатів за мажоритарною системою підтверджуються протоколами підрахунку голосів.
Константа 21.9. Кооптування депутата нижчого рівня до ради вищого рівня підтверджується протоколом делегування, підписаним всіма депутатами нижчого рівня, що проживають в депутатському окрузі вищого рівня.
Константа 21.10 Громадський депутат РГР чи ОГР має проживати в своєму депутатському окрузі.
Константа 21.11. Голова громадської ради районного, чи обласного рівня обирається відповідно положень статуту відповідної ради.

Розділ 22. Виборча система Народної Ради України
Константа 22.1. На території України утворюється 450 одномандатних депутатських округів  з приблизно однаковою чисельністю населення (середнє значення чисельності населення округу ± 10%).
Округи, як правило, мають включати ціле число суміжних територій районних рад та, при необхідності врегулювання чисельності округу, додати, чи відняти ціле число територій ПГР одного району.
Константа 22.2.Висунення кандидатів в Народні депутати Народної Ради по мажоритарному округу здійснюється на загальних зборах чи конференціях офіційно зареєстрованих:
 – осередків політичних партій чисельністю не менше 200 членів;
 – громадських організацій різних уподобань, професійних та творчих спілок чисельністю не менше 200 членів;
 – виборчих блоків перерахованих організацій, які повноважні представляти сукупно не менше, ніж 200 своїх членів;
 – групою громадян, чисельністю не менше 200 членів територіальної громади одної ПГР;
– самовисуванням зі збором 200 підписів виборців відповідного виборчого округу на свою підтримку.
22.2.1. Збори, чи конференція можуть висунути одного кандидата.
22.2.2. Кандидат в народні депутати повинен проживати на території свого округу не менше 10 років у минулому, або не менше 3 останніх перед виборами років.

Розділ 23. Президент України
Константа 23.1. Президент України є главою держави, гарантом Конституції і Головнокомандувачем Збройних сил України.
23.1.1. Президент України виступає від імені Української Держави і українського народу.
23.1.2. Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, дотримання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
23.1.3. Президент України користується правом недоторканності на період виконання своїх повноважень.
Константа 23.2. Президент України обирається у відповідності до положень Константи 14.5.
Константа 23.3. Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд.
Константа 23.4. Чергові вибори Президента України проводяться в термін, визначений Константою 15.27 цієї Конституції.
23.4.1. У разі дострокового припинення повноважень Президента України, його обов’язки до вступу на пост новообраного Президента покладаються на чинного його заступника – Міністра оборони України.
23.4.2. Дострокові вибори наступного Президента України проводяться в період шістдесяти днів з дня припинення повноважень попереднього.
23.4.3. Порядок проведення виборів Президента України встановлюється законом.
23.4.5.У випадку, якщо залишок періоду повноважень від дня вступу на пост новообраного Президента менше двох років – після закінчення цього терміну ця особа має право бути обраною Президентом України на наступні два терміни підряд.
Константа 23.5. Новообраний Президент України вступає на пост з моменту складення присяги народові України на урочистому засіданні Народної Ради України, але не пізніше ніж через чотирнадцять днів після офіційного оголошення результатів виборів.
23.5.1. Текст присяги Президента: «Я, (ім'я та прізвище), волею народу обраний Президентом України, заступаючи на цей високий пост, урочисто присягаю на вірність народові України і зобов'язуюсь:
 – діяти згідно з нормами Конституції і законів України;
 – в своїй діяльності керуватися державними інтересами;
 – усіма своїми справами зміцнювати і захищати суверенітет і цілісність Української Держави;
 – дбати про добробут, права і свободи українського народу;
 – підносити авторитет України у світі».
23.5.2. Приведення Президента України до присяги здійснює Голова Верховного Суду України.
Константа 23.6. Президент України, обраний на позачергових виборах, складає присягу у п'ятиденний строк після офіційного оголошення результатів виборів.
Константа 23.7. Звання Президента України охороняється законом і зберігається за ним довічно, крім випадку, якщо Президент України був усунений з поста в порядку імпічменту.
Константа 23.8. Президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента України.
Константа 23.9. Повноваження Президента України припиняються достроково у разі:
1) відставки за власним бажанням;
2) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;
3) смерті;
4) усунення з поста в порядку імпічменту.
Константа 23.10. Відставка Президента України за власним бажанням набуває чинності з моменту проголошення ним особисто заяви про відставку на засіданні Народної Ради України.
Константа 23.11. Неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я має бути встановлена з дотриманням наступної процедури:
 – має бути подана заява Народної Ради до Верховного Суду про підтвердження факту неможливості виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;
 – неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я має бути встановлена на засіданні Народної Ради України і підтверджена рішенням, прийнятим більшістю від її конституційного складу на підставі письмового подання Верховного Суду України з додатком медичного висновку консиліуму лікарів вищої кваліфікації.
Константа 23.12. Президент України може бути усунений з поста Народною Радою України в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину.
23.12.1. Питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту ініціюється не менше, ніж третиною Народних депутатів від конституційного складу Народної Ради України, або Генеральним Прокурором України.
23.12.2. Для проведення розслідування Народна Рада України створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої включаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі.
23.12.3. Висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії розглядаються на засіданні Народної Ради України.
За наявності підстав Народна Рада України не менш як половиною голосів Народних депутатів від її конституційного складу приймає рішення про звинувачення Президента України.
23.12.4. Рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту приймається Народною Радою України не менш як двома третинами голосів від її конституційного складу після перевірки справи Департаментом Конституційного Нагляду України і отримання його висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи та отримання висновку Верховного Суду України про те, що діяння, в яких обвинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину.
Константа 23.13. У разі дострокового припинення повноважень Президента України відповідно до Константи 23.9 п.1-3 цієї Конституції виконання обов'язків Президента України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Заступника Головнокомандувача Збройних сил України – Міністра оборони.
Константа 23.14. У разі дострокового припинення повноважень Президента України відповідно до Константи 23.9 п.4 цієї Конституції виконання обов'язків Президента України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на ініціатора імпічменту – Народну Раду, чи Генерального прокурора.

Розділ 24  Повноваження Президента України
Константа 24.1  Президент України:
1) забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;
2) звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Народної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;
3) представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;
4) приймає рішення про визнання іноземних держав;
5) призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав;
6) призначає позачерговий всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України і проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою;
7) призначає позачергові вибори до Народної Ради України у строки, встановлені цією Конституцією;
8) припиняє повноваження Народної Ради України у випадках, передбачених цією Конституцією;
9) за пропозицією урядової коаліції, сформованої відповідно до Константи 17.23  Конституції України вносить подання кандидатур на призначення Народною Радою Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра – міністра держсектору економіки в строк не пізніше ніж на п’ятий день після одержання такої пропозиції;
10) вносить подання кандидатур на призначення Народною Радою України в строк не пізніше ніж на десятий день після одержання такої пропозиції:
 – міністра з надзвичайних техногенних ситуацій, охорони прав громадян та громадського порядку;
 – міністра охорони природи і надзвичайних екологічних ситуацій;
 – міністра транспорту та зв’язку.
11) призначає на посади та звільняє з посад:
 – заступника Головнокомандувача Збройних сил України – Міністра оборони України;
 – Міністра закордонних справ України;
12) призначає на посади та звільняє з посад половину складу Ради Національного банку України;
13) призначає на посади та звільняє з посад чверть складу Національної ради України з питань ;
14) вносить до Народної Ради України подання про призначення на посаду та звільнення з посади Голови Служби безпеки України;
15)у випадку невідповідності Конституції скасовує акти Кабінету міністрів України;
16) призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань, здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави;
17) Головою Ради національної безпеки і оборони України є Президент України.
18) у разі збройної агресії проти України приймає рішення про оголошення стану війни;
19) приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, зовнішньої чи внутрішньої небезпеки державній незалежності України;
20) приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної техногенної чи екологічної ситуації - з наступним затвердженням цих рішень Народною Радою України;
21) утворює суди у визначеному законом порядку;
22) присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини;
23) нагороджує державними нагородами; встановлює Президентські відзнаки та нагороджує ними;
24) приймає рішення про надання підданства та громадянства України та їх припинення, про надання притулку в Україні;
25) здійснює помилування;
26) для здійснення своїх повноважень створює консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби у межах коштів, передбачених у бюджеті Збройних сил України;
27) підписує закони, прийняті Народною Радою України;
28) має право вето щодо прийнятих Народною Радою України законів з наступним поверненням їх на повторний розгляд Народної Ради України;
29) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України;
30) в межах своїх повноважень видає:
 – укази, які мають силу закону до прийняття відповідного закону Народною Радою;
 – постанови, з неврегульованих питань виконавчої влади, які мають силу постанов Кабінету міністрів;
 – розпорядження в межах своєї адміністрації.
Акти Президента України скріплюються підписами посадових осіб, відповідальних за акт та за його виконання.
Константа 24.2. Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам.
Константа 24.3. Президент України має право достроково припинити повноваження Народної Ради України, якщо протягом більше десяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.
24.3.1. Рішення про дострокове припинення повноважень Народної Ради України приймається Президентом України після консультацій з Головою Народної Ради України, його заступниками та головами депутатських фракцій і постійних комісій у Народній Раді України.

Перехідні положення до розділу 24.
35.5. Президент України протягом трьох років після набуття чинності Конституцією України має право видавати схвалені Кабінетом Міністрів України і скріплені підписом Прем'єр-міністра України укази з економічних питань, не врегульованих законами, з одночасним поданням відповідного законопроекту до Народної Ради України.
Такий указ Президента України діє до набрання чинності законом, прийнятим Народною Радою України з цих питань.


Розділ 25 Кабінет Міністрів України.
Константа 25.1 Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
25.1.1. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Народною Радою України, підконтрольний і підзвітний Народній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією.
25.1.2. Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Народної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Константа 25.2. До складу Кабінету Міністрів України входять Прем'єр-міністр України; Перший віце-прем'єр-міністр – Міністр державного сектору економіки; віце-прем'єр-міністри; міністри.
Константа 25.3. Формування Кабінету міністрів
25.2.1. Прем'єр-міністр України та Перший віце-прем’єр-міністр – міністр держсектору економіки призначаються Народною Радою України за поданням Президента України в порядку, визначеному К24.1 п.9.
25.2.2. Міністр охорони природи і надзвичайних екологічних ситуацій; Міністр надзвичайних техногенних ситуацій, охорони прав громадян та громадського порядку;  Міністр транспорту та зв’язку призначаються Народною Радою України за поданням Президента України в порядку, визначеному К24.1 п. 10.
25.2.3. Інші члени Кабінету Міністрів України призначаються Народною Радою України за поданням Прем'єр-міністра України.
Константа 25.3. Прем'єр-міністр України керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Народною Радою України.
Константа 25.4.  Кабінет Міністрів України складає повноваження перед новообраною Народною Радою України.
Константа 25.5. Прем'єр-міністр України, інші члени Кабінету Міністрів України мають право заявити Народній Раді України про свою відставку.
Константа 25.6. Відставка Прем'єр-міністра України, прийняття Народною Радою України резолюції недовіри Кабінету Міністрів України мають наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України. У цих випадках Народна Рада України здійснює формування нового складу Кабінету Міністрів України у строки і в порядку, що визначені цією Конституцією.
25.6.1. Кабінет Міністрів України, який склав повноваження перед новообраною Народною Радою України або відставку якого прийнято Народною Радою України, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України.

Розділ 26. Повноваження Кабінету Міністрів України
Константа 26.1. Кабінет Міністрів України:
1) забезпечує економічну самостійність України, здійснення внутрішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України;
2) вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;
3) забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;
4) розробляє і здійснює загальнодержавні перспективні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України;
5) розробляє і здійснює щорічні загальнодержавні плани економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України та інвестиційні проекти і держзамовлення для їх реалізації;
6) забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону;
7) розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Народною Радою України Державного бюджету України, подає Народній Раді України звіт про його виконання;
8) здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку, викорінення злочинності;
9) організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи;
10) спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади;
11) утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;
12) призначає на посади та звільняє з посад за поданням Прем'єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України;
13) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами України.
Константа 26.2. Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Константа 26.3. Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України підписує Прем'єр-міністр України.
Константа 26.4. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.

Розділ 27. Інші органи виконавчої влади
Константа 27.1. Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють виконавчі органи місцевих рад.
Константа 27.2. Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.
Константа 27.3. Склад місцевих виконавчих органів народовладдя формують голови місцевих рад.
Константа 27.4. Голови рад місцевих громад обираються громадою одночасно з виборами громадських депутатів. Голова місцевої громади очолює відповідну раду і її виконавчий орган.
Константа 27.5. Діяльність виконавчих органів місцевих рад спрямовується на реалізацію програм і планів розвитку місцевих громад у відповідності із статутними положеннями громад в межах Конституції і законів України.
Константа 27.6. Контроль реалізації планів загальнодержавного розвитку та підготовку матеріалів для підготовки планів їх подальшого розвитку в областях і районах в межах своїх округів здійснюють Народні депутати України.

Розділ 28. Прокуратура
Константа 28.1. Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються:
1) підтримання державного обвинувачення в суді;
2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;
3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян;
5) нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.
Константа 28.2. Організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.
Константа 28.3. Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на шість років.
28.3.1. Генеральним прокурором України може бути обраний громадянин України, який має вищу правову освіту та стаж роботи в органах правопорядку, чи в судовій системі загалом не менше десяти років, і відповідає вимогам Константи 15.4.
28.3.2. Обмеженням в кількості шестирічних виборних строків перебування на посаді є досягнення ним пенсійного віку.
28.3.3. Генеральний прокурор України не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в органах державної влади або в об'єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку.
Константа 28.4. Президент, чи Народна Рада України можуть ініціювати процедуру імпічменту Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади у випадку вираження йому недовіри в результаті імпічменту.
Константа 28 5. Генеральний прокурор України призначає на посаду і звільняє Голову Рахункової палати України.
Константа 28.6. Генеральний прокурор здійснює нагляд за дотриманням законності в роботі вищих органів влади і видає їм приписи у випадках порушення ними букви і духу Конституції та законів.
28.6.1. У випадку невиконання припису Генерального прокурора, він на свій розсуд передає матеріали про порушення до Верховного суду, Департаменту конституційного нагляду, до Народної Ради чи Президента для реагування.
28.6.2. У випадках наявності ознак тяжкого злочину:
 – зради державних інтересів;
 – посягань на узурпацію державної влади;
 – хабарництва;
 – розтрати чи привласнення матеріальних цінностей;
 – перевищення владних повноважень
та ознак інших тяжких злочинів – ініціює процедуру імпічменту до порушників – посадових осіб вищих органів влади.

Розділ 29. Правосуддя
20. Запровадити обрання: місцевих суддів – громадою строком на 5 років, суддів апеляційних судів – з'їздом суддів місцевих судів строком на 7 років, суддів Верховного Суду – з'їздом суддів України строком на 10 років.
21. Підвищити віковий ценз судді до 30 років. Обирати суддею можна громадянина України, який має досвід роботи в галузі права не менше ніж 5 років, є дієздатним та несудимим, і який останні 10 років проживає в Україні та володіє і спілкується державною мовою.


Константа 29.1. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Константа 29.2. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Константа 29.3. Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних.
Константа 29.4. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання усіма суб’єктами правових відносин на всій території України.
Константа 29.5. Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації.
29.5.1. Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.
29.5.2. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди.
29.5.3. Відповідно до закону діють апеляційні та місцеві суди.
29.5.4. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Константа 29.6. Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України та в бюджетах місцевих громад окремо визначаються видатки на утримання судів.
29.6.1. Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів діє суддівське самоврядування.
Константа 29.7. Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України.
29.7.1. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.
29.7.2. Суддя не може бути без санкції прокурора затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом.
Константа 29.8. Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.
Константа 29.9. Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.
Константа 29.10. Основними засадами судочинства є:
1) законність;
2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;
3) забезпечення доведеності вини;
4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;
6) забезпечення обвинуваченому права на захист;
7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;
8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;
9) обов'язковість рішень суду.
29.10.1. Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій.
29.10.2. За неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.
Константа 29.11. Правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні.
29.11.1. Професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.
Константа 29.12 На посаду Громадського судді може бути обраний на альтернативній основі громадянин України, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як 7 років, проживає в Україні не менш як 18 років та володіє державною мовою.
29.12.1. Всі інші судді, призначаються Президентом України за поданням Вищої ради юстиції в порядку, встановленому законом, а за наявності підстав звільняються Вищою радою юстиції за поданням третини конституційного складу Народної Ради, чи третини облікового складу громадських депутатів відповідних представницьких органів громадського самоврядування.
Константа 29.13. Суддями спеціалізованих судів можуть бути особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. Ці судді відправляють правосуддя лише у складі колегій суддів.
29.13.1. Додаткові вимоги до окремих категорій суддів щодо стажу, віку та їх професійного рівня встановлюються законом.
Константа 29.14. Голова Верховного Суду України обирається на посаду та звільняється з посади шляхом таємного голосування Пленумом Верховного Суду України в порядку, встановленому законом.
Константа 29.15. Суддя звільняється з посади у разі:
1) закінчення строку, на який його обрано,чи призначено;
2) досягнення суддею шістдесяти п'яти років;
3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;
4) порушення суддею вимог щодо несумісності;
5) порушення суддею присяги;
6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
7) припинення його громадянства;
8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням;
10)підтвердженій професійній непридатності.
29.15.1. Повноваження судді припиняються у разі його смерті.
Константа 29.16. Держава забезпечує особисту безпеку суддів та їхніх сімей.
29.16.1. Захист професійних інтересів суддів здійснюється в порядку, встановленому законом.
Константа 29.17. В Україні діє Вища рада юстиції, до відання якої належить:
1) внесення подання про призначення суддів апеляційних та спеціалізованих судів на посади або про звільнення їх з посад;
2) прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;
3) здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів та їх звільнення.
4) внесення подання Президенту про непрофесійність рішень Департаменту конституційного нагляду, про перевищення ним повноважень чи інших порушень законності.
Константа 29.18. Вища рада юстиції складається з двадцяти членів:
 – Народна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають по три члени;
 – всеукраїнська конференція працівників прокуратури - двох членів.
29.18.1. До складу Вищої ради юстиції входять за посадою: Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України, Начальник Департаменту конституційного нагляду.
Константа 29.19. Рішення всіх судів держави фіксуються в єдиному електронному реєстрі судових рішень у формі, зручній для їх пошуку за різними критеріями (назвою суду, реєстраційним номером, датою, заголовком, фабулою та інше) з метою забезпечення відкритості та прозорості судової системи, що сприятиме однаковому застосуванню закону всіма судами держави і посилить відповідальність судів при створенні прецедентів.

Розділ 32.Департамент конституційного нагляду
Константа 32 1. Департамент конституційного нагляду (ДКН) України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні.
32.1.1. ДКН України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
32.1.2. ДКН України підконтрольний Вищій раді юстиції.
Константа 32 2. ДКН України складається з вісімнадцяти експертів.
32.2.1. Персональний склад експертів ДКН призначає Президент з кандидатів, рекомендованих Вищою радою юстиції, а також з успішних практикуючих юристів.
32.2.2. Експертом ДКН України може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як сім років, проживає в Україні в українському громадянстві протягом останніх вісімнадцяти років та досконало володіє усною і письмовою державною мовою.
32.2.3. Термін повноважень експерта ДКН обмежується терміном переобрання Президента, або у разі смерті.
32.2.4. Новообраний Президент може продовжити подальше перебування на посаді експерта ДКН, призначеного своїм попередником.
31.2.5. На експертів ДКН поширюються вимоги щодо несумісності, визначені в К2.15.3 цієї Конституції.
Константа 32 3. Експерт ДКН звільняється з посади у разі:
1) закінчення терміну його повноважень;
2) досягнення ним шістдесяти п'яти років;
3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;
4) порушення ним вимог щодо несумісності за обмеженнями К2.15.3;
6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
7) припинення його громадянства;
8) професійної невідповідності займаній посаді;
9) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
10) подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням.
Константа 32 4. Начальник Департаменту конституційного нагляду призначається і звільняється Президентом України.
Константа 32.5. Департамент конституційного нагляду:
 – видає приписи гілкам влади про усунення порушень ними Конституції і контролює їх виконання;
 – інформує Президента про відповідність діяльності гілок влади нормам Конституції;
 – розглядає конституційні ініціативи на відповідність їх букві і духові діючої Конституції, на їх підставі готує формулювання доповнень до Конституції і не пізніше, ніж за 60 діб до проведення Конституційного референдуму передає їх на всенародне ознайомлення;
 – призначає на посади та звільняє з посад чверть складу Національної наглядової ради України з питань телебачення і радіомовлення.
Константа 32.6. Департамент конституційного нагляду України вирішує питання про конституційність (про відповідність Конституції України):
 – проектів законів та інших правових актів Народної Ради України до постановки на голосування;
 – проектів актів Президента України до їх вчинення;
– проектів актів Кабінету Міністрів України до їх прийняття;
Константа 32.7. Департамент конституційного нагляду України здійснює офіційне тлумачення Конституції України та законів України за зверненнями:
 – Президента України;
 – не менш як сорока п'яти народних депутатів України;
 – Верховного Суду України;
 – Уповноваженого народу України з прав людини;
32.7.1. З питань, передбачених цією статтею, Департамент конституційного нагляду України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Константа 32.8. Департамент конституційного нагляду України за зверненням Президента України або Кабінету Міністрів України дає висновки про відповідність положенням Конституції України міжнародних договорів України чинних, або тих що вносяться до Народної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість.
Константа 32.9. За зверненням повноважних органів народовладдя України Департамент конституційного нагляду України дає висновок щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справ про усунення високопосадовців з поста в порядку імпічменту.
Константа 32.10. Закони та інші правові акти за рішенням Департаменту конституційного нагляду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України, або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
32.10.1. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Департаментом конституційного нагляду України рішення про їх неконституційність.
32.10.2. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
Константа 32.11. Порядок організації і діяльності Департаменту конституційного нагляду України, процедура розгляду ним справ визначаються Постановами Президента.

Розділ 30. Територіальний устрій України
Константа 30.1. Територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.
Константа 30.2. Систему адміністративно-територіального устрою України складають: області, райони, міста, райони в містах, селища і села.
30.2.1. До складу України входять: Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Кримська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь.
30.2.3. Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України.

Розділ 31. Державні символи
Константа 31.1. Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Славень України.
31.1.1. Державний Прапор України - стяг із співвідношенням висоти до ширини 1:2, який складається із двох рівновеликих горизонтальних смуг жовтого (вгорі) і синього (внизу) кольорів, що символізує поклоніння нашими давніми предками Сонцю і воді як першоосновам життя.
31.1.2. Державний Герб України – Золота Трисуть (знак Київської Русі княжої доби) на тлі блакитного щита. Знак «Трисуть» для давніх наших пращурів символізував Яв, Прав і Нав, в сучасному сенсі – гармонійне поєднання Матерії, Розуму і Духу (Душі) – божественної трисутності Людини.
31.1.3. Державний Славень України – національний славень на музику Жанни Арішаки із словами Валентини Лісіної-Яворенко.

Слова Валентини Лісіної-Яворенко
Музика Жанни Арішаки
СЛАВЕНЬ  УКРАЇНИ

Рідна нене моя, Україно,
Святість серця мого і любов,
Ти для мене у світі єдина,
І в мені твоя вільная кров.

Працьовита, вродлива, простора,
Нескоренна – в огні не гориш,
На землі, вмитій кров’ю героїв,
Знову ти в вишиванці стоїш.

Хай здіймають у вись тебе крила,
Й до небес вільна думка зліта,
Світла віра додасть тобі сили
Україно моя золота.

Своїм пращурам низько вклонюся,
Що за волю боролись в імлі
І душею з тобою зіллюся,
Бо найкраща ти є на землі.


Розділ 33. Внесення змін до Конституції України
Константа 33.1. Проект змін до Конституції України може бути поданий до Департаменту конституційного нагляду України не менш як третиною Народних депутатів України від конституційного складу Народної Ради України, або Центральною виборчою комісією до здійснення реєстрації ініціативної групи щодо внесення змін до Конституції за народною ініціативою.
Константа 33.2. Проект змін до Конституції України може бути ініційований будь-яким громадянином, чи об’єднанням громадян України, якщо згідно К33.1 отримає підтримку не менш, як третини Народних депутатів України від конституційного складу Народної Ради України, або отримає підтримку місцевих рад (відповідно до умов К15.17), або підтримку виборців (відповідно до умов К15.18).
Константа 33.3. Департамент конституційного нагляду України дає проекту експертний висновок відносно відсутності створення ним суперечностей і протиріч в діючій Конституції, після чого проект направляється ініціаторам для усунення цих недоліків, або Президенту для призначення чергового, чи позачергового Конституційного референдуму.
Константа 33.4. Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина, або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України.
Константа 33.5. Проект змін до Конституції України, який був відхилений всенародним референдумом, може бути повторно поданий лише на наступний черговий конституційний референдум, але не раніше, ніж через два роки.
Константа 33.6. Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Константа 33.7. Зміна соціального ладу в Україні може бути здійснена лише в напрямку розширення народовладдя і лише шляхом перезаснування держави прийняттям нової конституції після шестимісячного всебічного всенародного обговорення.

Розділ 34. Прикінцеві положення
Константа 34.1. Конституція України набуває чинності з дня її прийняття.
Константа 34.2. День прийняття Конституції України є державним святом – Днем Конституції України.

Розділ 35 Перехідні положення
35.1. Закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.
35.2. Народна Рада України після прийняття Конституції України здійснює повноваження, передбачені цією Конституцією.
35.3.Вибори конституційних органів влади здійснюються в наступному порядку:
1. Обираються одночасно:Народні депутати Народної Ради України орієнтовно на 3 роки; а також Громадські депутати Первинних громадських рад та Районних громадських рад орієнтовно на 5 років; Обласних громадських рад орієнтовно на 7 років. Орієнтовні терміни відраховуються від дня виборів до останньої неділі жовтня (року закінчення повноважень кожної з них).
2. З відтермінуванням 1–3 місяці одночасно обираються: Президент України орієнтовно на 7 років; Генеральний прокурор України орієнтовно на 5 років; Уповноважений народу з прав людини, орієнтовно на 3 роки, а також Громадські судді по своїх округах орієнтовно на 7 років. Терміни закінчення повноважень обумовлені п.35.3.2 повинні збігтися з датою закінчення однойменних термінів п.35.3.1.
3. Надалі вибори здійснюються відповідно до норм Константи 15.29.
35.4. Перші і другі чергові вибори Президента України мають здійснюватися всенародним голосуванням, а треті і подальші вибори – у відповідності з  вимогами Константи 14.5.
35.5. Президент України протягом трьох років після набуття чинності Конституцією України має право видавати схвалені Кабінетом Міністрів України і скріплені підписом Прем'єр-міністра України укази з економічних питань, не врегульованих законами, з одночасним поданням відповідного законопроекту до Народної Ради України.
Такий указ Президента України діє до набрання чинності законом, прийнятим Народною Радою України з цих питань.
35.6. Кабінет Міністрів України формується відповідно до цієї Конституції протягом 45 днів після набуття нею чинності.
35.7. Районні та обласні ради, обрані до набуття чинності цією Конституцією, здійснюють визначені нею повноваження до сформування нового складу цих рад відповідно до Конституції України.
35.8. Районні в містах ради та голови цих рад після набуття чинності цією Конституцією здійснюють свої повноваження відповідно до закону.
35.9 Процес адаптації попередніх правових актів держави до норм Народної Конституції України передбачає їх перегляд протягом до двох років.
 Головною метою такого руху вважаємо:

1.      відсторонення нинішніх керівників держави від влади, проведення судів над усіма її представниками, які віддавали і виконували незаконні розпорядження і вказівки, проведення люстрації у всій системі державної служби і закладах освіти;

2.      подолання корупції і злочинності, реформування правоохоронної системи;

3.      розбудову в Україні держави, побудованої на принципах народовладдя і соціальної справедливості, верховенства права, дотримання прав людини і громадянина;

4.      перебудову економіки України на обслуговування всього українського народу, а не купки олігархів і членів їх сімей, подолання масового безробіття в країні;

5.      всебічну підтримку і соціальний захист молоді, гарантоване працевлаштування на перше робоче місце, реалізацію програми будівництва житла для молодих сімей, так щоб кожна сім’я відразу після весілля могла переїхати в нове житло, побудоване державою;

6.      злам негативних тенденцій в демографічній ситуації в Україні, підтримка молодої сім’ї, захист материнства і дитинства, що мають бути реалізовані у відповідних державних програмах;

7.      захист довкілля;

8.      боротьбу за моральне і фізичне здоров'я Нації;

9.      реформування медицини, приведення сфери охорони здоров'я до стандартів найбільш розвинутих країн Європи;

10.  духовне і культурне відродження народу;

11.  розвиток малого і середнього національного бізнесу, як запоруку зростання добробуту населення і ліквідації безробіття;

12.  проведення земельної реформи в інтересах українських громадян, а не олігархів;

13.  створення умов для повернення додому «заробітчан»;

14.  пенсійну реформу, яка має створити умови для достойного життя людей похилого віку;

15.  здобуття енергетичної незалежності, що дасть можливість приймати політичні рішення виходячи виключно з державних інтересів України;

16.  реформу науки і освіти, як необхідну умову успішних економічних перетворень;

17.  єдність Нації, територіальну цілісність і безпеку держави, будівництво Збройних Сил, оснащених сучасним озброєнням українського виробництва.

Ми засуджуємо спроби влади і її посіпак внести розкол і ворожнечу в суспільство на мовному та релігійному ґрунті, спровокувати конфлікти з інших підстав.

В єдності – наша сила! Разом ми переможемо!


Немає коментарів:

Дописати коментар