- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

вівторок, 21 травня 2013 р.

Старi граблi Юри Луценка


Вiдомого опозицiонера застерiгають вiд помилкових крокiв
Новi надiї з'явилися у протестно налаштованої громадськостi пiсля виходу з ув'язнення Юрiя Луценка. Адже вiн заявив про створення громадсько-полiтичного проекту, робоча назва якого -- народний рух за Третю республiку.
Цей рух, за словами Луценка, покликаний дати свiжий iмпульс українськiй опозицiї. До нього мали б увiйти новi лiдери, якi розумiють проблеми, що стоять перед країною, i знають, як їх вирiшувати.
Так би мало бути. Та насправдi картина вимальовується трохи iнша: уже вiдомо, що кiстяк цього проекту, навпаки, становитимуть уже добре знанi у полiтицi люди. Серед яких, до прикладу, Роман Безсмертний чи Петро Порошенко, яких вважають одними з головних вiдповiдальних за провал дiяльностi помаранчевої команди.
До речi, саме через зближення Юрiя Луценка з Петром Порошенком дехто навiть припускає, що згаданий проект створюють саме пiд шоколадного короля.
Хай там як, та складається враження, що Луценко не зробив висновкiв iз попереднiх помилок i наступає на тi самi граблi, беручи до нового проекту людей, якi втратили довiру виборцiв, i оминаючи увагою, наприклад, авторитетних активiстiв громадських органiзацiй.
Чим це може обернутися для нього i для опозицiї загалом?
Говоримо про це з вiце-президентом Асоцiацiї полiтичних консультантiв України Андрiєм  Бодровим та аналiтиком "Першої рейтингової системи" Михайлом Басарабом.
-- Контури нового полiтичного проекту Луценка окреслено. Наскiльки правильнi вони, на вашу думку?
М. Басараб:
-- Пiсля виходу з ув'язнення Луценко виголосив багато слушних та актуальних iдей, думок i висновкiв, якi давно напрошувалися, але про якi українськi опозицiйнi полiтики, на жаль, не наважувалися говорити. Коли вiн заявив про створення iнiцiативи Третьої республiки, це дало особливу надiю. Адже добре розумiємо, що в головах наших опозицiйних лiдерiв навряд чи визрiє якесь рацiональне зерно, те, що дало б нам вiдповiдi на багато ключових запитань та допомогло б зрозумiти, якi причини поразок нашої опозицiї, куди має рухатися опозицiя i разом з нею держава.
Та, як на мене, занадто рано в цiй iнiцiативi з'явилися полiтики вчорашнього дня. З одного боку, наприклад, словосполучення "польовi командири Помаранчевої революцiї" звучить гордо, жертовно i нiбито високодуховно. З другого -- ми чудово розумiємо, що за цим бравурним означенням стоять полiтики, якi себе дискредитували участю у полiтичних процесах у роки спiльного правлiння з Ющенком причетнiстю до чвар, скандалiв, обману i так далi.
-- Ви вважаєте, що цих людей не мало б бути у русi, який створив Луценко?
М. Басараб:
-- Якщо такi люди, як, до прикладу, Безсмертний, хочуть подiлитися своїм досвiдом, то повиннi це зробити залаштунково, а не ставати у першi колони iнiцiативи Третьої республiки i не дискредитувати правильнi починання своєю присутнiстю.
Як менi вiдомо, тут, крiм того, фiгурують прiзвища Романа Зварича, Петра Порошенка, приятеля Луценка Юрiя Стеця, продюсера "5 каналу", людини, яка абсолютно залежна вiд Порошенка. Щойно цi люди з'являться в iнiцiативi Луценка, вiдразу можемо множити її на нуль.
-- Як вважаєте, що заважає Луценковi вийти за цi вузькi рамки?
М. Басараб:
-- Луценко перебував два роки в ув'язненнi, але був дуже активно залучений до полiтичних процесiв минулих рокiв. Вiн, можливо, дуже обтяжений певними зв'язками та полiтичними обiцянками.
А. Бодров:
-- Як i будь-який полiтичний проект, проект Луценка потребуватиме фiнансування. Тому, крiм авторитетних полiтикiв, у командi Луценка, можуть опиниться люди, близькi до бiзнесменiв або навiть самi бiзнесмени-полiтики.
На моє переконання, якщо проект Луценка iнтегруватиме тих, хто вже не раз i не два оступився на своєму полiтичному шляху, це нi до чого доброго не приведе. Луценко отримав неймовiрний карт-бланш, вiдбувши покарання за свої погляди та iдеї. Тож нинi розтратити цей кредит довiри на спiвпрацю з такими людьми, як Безсмертний чи Порошенко, було б дуже нерозумно.
-- Як Луценко мав би вiдкоригувати свою позицiю, щоб усе-таки стати лiдером для тих людей, якi нинi розчарованi у полiтиках?
М. Басараб:
-- Задекларувати одне, а потiм запропонувати фальсифiкат -- так не вийде. Українськi полiтики повиннi розумiти, що живуть у час, коли їхнi дiї дедалi бiльше повиннi вiдповiдати їхнiм заявам. Опозицiйна громадськiсть, яка протестно налаштована щодо нинiшньої влади, лише тодi повiрить у реалiзацiю задекларованих iдей, коли за неї вiдповiдатимуть справжнi моральнi авторитети, якi в полiтицi не були i не думають бути.
Я впевнений, що у громадському секторi є немало досвiдчених людей, науковцiв, моральних авторитетiв, якi, об'єднавшись, могли б напрацювати якнайповнiшi вiдповiдi на проблемнi питання для української опозицiї. Це могло б слугувати програмовою, iдеологiчною базою для майбутнiх перетворень i стати певною дорожньою картою для нинiшнiх опозицiйних лiдерiв. Таке ядро мав би формувати Луценко.
А. Бодров:
-- Як на мене, немає нiчого страшного у тому, що у штабi проекту Луценка працюватимуть "польовi командири" на зразок Фiленка чи Стецькiва. Але полiтичну команду загалом треба формувати з представникiв громадських рухiв, з молодi, яка не вбачає свою опозицiйнiсть у нищеннi пам'ятникiв, а має альтернативнi пiдходи до вирiшення державних проблем. Це було б справдi потужним пострiлом.
Зрозумiло, треба робити потужний iнтелектуальний рух. Адже опозицiйно налаштований виборець втомився вiд банального протесту, не хоче зiткнень i протистоянь, а волiє знати, як i куди рухатися державi далi.
Наталiя Васюнець

Немає коментарів:

Дописати коментар