«Найкращий інвестор - громадяни власної країни...
Найкращі інвестиції це інвестиції працею».
(Генрі Форд-батько, «Моє життя, мої досягнення», 1924 р.)
Шановні читачі! За 10 місяців минулого року я написав понад 70 статей на актуальні для вас і мене теми. В новому 2012 році, який може, за певних обставин, змінити хід історії України я вирішив зконцентрувати свою і вашу увагу на тому, як громадяни можуть та зобов’язані забезпечити вкрай необхідну Україні зміну. Зміну чинної політичної, далеко не патріотичної, еліти на політиків-патріотів. Сьогодні – перша стаття на цю тему, яку я відношу до розпочатого ще минулого року власного циклу «Якою має стати Україна». До написання сьогоднішньої статті мене спонукали аналіз думок, викладених останнім часом в соціальній мережі facebok, та власні спогади про виборчі кампанії, з часів проведення їх по змішаній системі.
Почну з того, що уважним та освіченим громадянам вже давно відомо, що вибори по закритих партійних списках в усіх минулих виборчих перетворювали будь-яку партію, що брала участь у виборах, на корпорацію – тобто на комерційний проект. Участь переважної більшості населення у виборі влади, за існування пропорційної виборчої системи, значно обмежена. Отримання 90% населення хоча б половини мандатів в парламенті – річ маловірогідна. Вірогідність перемоги представників отих 90% на мажоритарних округах також незначна, через відсутність у них коштів на рекламу. Відсутність коштів у справді народних висуванців пояснюється байдужістю населення до тих, хто береться і може гідно представляти їх інтереси. Сама ця байдужість створюється ЗМІ, які, з одного боку, не приділяють кандидатам-патріотам уваги через брак у тих коштів, а з другого – постійно формують у пересічних громадян хибну думку, що гідно представляти інтереси бідних можуть тільки заможні. Існує й інший, фантом, який розповсюджується ЗМІ – «всі кандидати однаково погані». В цьому випадку головну роль під час виборів грає прихований підкуп у вигляді відремонтованої дороги, побудованого дитячого майданчика, подарованого школі комп’ютерного класу… Завдяки тим же ЗМІ, ні для кого не є секретом, що виборчі кампанії за партійними списками в переважній більшості фінансує олігархічний бізнес. При цьому він на одну кампанію витрачає сотні мільйонів доларів. Витрачає, бо впевнений, що привівши до влади своїх, безумовно, не тільки відшкодує свої витрати, але за час їх каденції, як мінімум, вдвічі збільшить свої статки. Доказів цьому доведеться шукати не довго – за два останні роки кількість доларових мільярдерів в Україні зросла втричі – з 7 до 21. Механізм фінансування простий і полягає в наступному: під час виборчої кампанії олігархи фінансують партію, яка витрачає кошти не тільки на рекламу, але й на найми тих, хто через створені тим самим олігархічним бізнесом умови йому служить і створює умови для його подальшого погіршення.
Аналіз дій олігархів дає підставу зробити наступні висновки:
1. Для успішного проведення виборів до Верховної Ради дійсно своїх представників, 14 млн. пенсіонерів та 14 млн. працюючих в Україні можуть, без погіршення свого матеріального становища, пожертвувати кожного з 3-х місяців проведення виборчої кампанії по 10 грн. А 6,6 млн. працюючих за кордоном – по 10 євро. Зібрана сума складе: (14 млн. + 14 млн.)х 3 міс. х 10 грн. + 6,6 млн. х 3 міс. х 10 євро. х 10,5 = 1533 млн. грн. тобто понад 1,5 млрд. грн.
2. Якщо знайти серед означеної вище категорії населення добровольців для роботи під час виборчої кампанії, а серед 14 млн. пенсіонерів їх знайти можливо, то витрати на їх підтримку під час проведення будуть значно меншими ніж у олігархів – 10…15% від зібраної суми буде достатньо.
3. Якщо ті, хто не буде задіяних у роботі на виборчих дільницях, проведуть агітацію за широко розповсюдженим на території України під час Другої Світової війни принципом «від хати до хати», то залишку від зібраних народом коштів з головою вистачить на потужну рекламу у ЗМІ та інші нагальні потреби.
Для забезпечення перемоги передвиборча агітація насамперед повинна бути спрямована на максимальну участь населення у виборах та максимальну підтримку висунутих народом кандидатів. Аргументом для цього повинно бути гасло: « Не дай можливості своїм гнобителям сфальсифікувати твій вибір - прийди на дільницю і використай свій бюлетень – проголосуй особисто. Голосуй тільки за того, хто так само, як ти, потерпає від олігархічної влади».
За такої тактики перемога дійсно народних кандидатів буде гарантована навіть за умов, коли буде зібрано всього лиш половину коштів і за висунутих саме народом кандидатів проголосує тільки половина з 34,6 млн. населення. Дійсно народні кандидати матимуть більшість у Верховній Раді. Обрані до Верховної Ради представники 90% населення, запровадивши в життя тільки одну мою пропозицію, викладену в статті «Старшокласники, врятуйте Кабмін від ганьби, ви на це здатні!», зможуть повернути половині з них зібрані гроші всього за три місяці. Запровадження моєї пропозиції, викладеної в статті «Кілька слів вартістю 4,5 млрд. дол.» дозволить трохи більше ніж за один рік вирішити всі проблеми чорнобильців, а за два роки - всіх тих, хто приймав участь в акціях протесту минулого року. То може варто не наступати вже вкотре на ті самі граблі, і на чергових виборах запровадити саме цю мою пропозицію. Переконаний, що саме такі дії населення будуть повністю відповідати взятими мною в якості епіграфа принципам найуспішнішого олігарха США першої половини 20-го століття. До плідної роботи і успіху нам всім і нашій Неньці Україні!
Леонід Тартасюк, інженер та винахідник
ДЖЕРЕЛО: LELEKA NEWS
Найкращі інвестиції це інвестиції працею».
(Генрі Форд-батько, «Моє життя, мої досягнення», 1924 р.)
Шановні читачі! За 10 місяців минулого року я написав понад 70 статей на актуальні для вас і мене теми. В новому 2012 році, який може, за певних обставин, змінити хід історії України я вирішив зконцентрувати свою і вашу увагу на тому, як громадяни можуть та зобов’язані забезпечити вкрай необхідну Україні зміну. Зміну чинної політичної, далеко не патріотичної, еліти на політиків-патріотів. Сьогодні – перша стаття на цю тему, яку я відношу до розпочатого ще минулого року власного циклу «Якою має стати Україна». До написання сьогоднішньої статті мене спонукали аналіз думок, викладених останнім часом в соціальній мережі facebok, та власні спогади про виборчі кампанії, з часів проведення їх по змішаній системі.
Почну з того, що уважним та освіченим громадянам вже давно відомо, що вибори по закритих партійних списках в усіх минулих виборчих перетворювали будь-яку партію, що брала участь у виборах, на корпорацію – тобто на комерційний проект. Участь переважної більшості населення у виборі влади, за існування пропорційної виборчої системи, значно обмежена. Отримання 90% населення хоча б половини мандатів в парламенті – річ маловірогідна. Вірогідність перемоги представників отих 90% на мажоритарних округах також незначна, через відсутність у них коштів на рекламу. Відсутність коштів у справді народних висуванців пояснюється байдужістю населення до тих, хто береться і може гідно представляти їх інтереси. Сама ця байдужість створюється ЗМІ, які, з одного боку, не приділяють кандидатам-патріотам уваги через брак у тих коштів, а з другого – постійно формують у пересічних громадян хибну думку, що гідно представляти інтереси бідних можуть тільки заможні. Існує й інший, фантом, який розповсюджується ЗМІ – «всі кандидати однаково погані». В цьому випадку головну роль під час виборів грає прихований підкуп у вигляді відремонтованої дороги, побудованого дитячого майданчика, подарованого школі комп’ютерного класу… Завдяки тим же ЗМІ, ні для кого не є секретом, що виборчі кампанії за партійними списками в переважній більшості фінансує олігархічний бізнес. При цьому він на одну кампанію витрачає сотні мільйонів доларів. Витрачає, бо впевнений, що привівши до влади своїх, безумовно, не тільки відшкодує свої витрати, але за час їх каденції, як мінімум, вдвічі збільшить свої статки. Доказів цьому доведеться шукати не довго – за два останні роки кількість доларових мільярдерів в Україні зросла втричі – з 7 до 21. Механізм фінансування простий і полягає в наступному: під час виборчої кампанії олігархи фінансують партію, яка витрачає кошти не тільки на рекламу, але й на найми тих, хто через створені тим самим олігархічним бізнесом умови йому служить і створює умови для його подальшого погіршення.
Аналіз дій олігархів дає підставу зробити наступні висновки:
1. Для успішного проведення виборів до Верховної Ради дійсно своїх представників, 14 млн. пенсіонерів та 14 млн. працюючих в Україні можуть, без погіршення свого матеріального становища, пожертвувати кожного з 3-х місяців проведення виборчої кампанії по 10 грн. А 6,6 млн. працюючих за кордоном – по 10 євро. Зібрана сума складе: (14 млн. + 14 млн.)х 3 міс. х 10 грн. + 6,6 млн. х 3 міс. х 10 євро. х 10,5 = 1533 млн. грн. тобто понад 1,5 млрд. грн.
2. Якщо знайти серед означеної вище категорії населення добровольців для роботи під час виборчої кампанії, а серед 14 млн. пенсіонерів їх знайти можливо, то витрати на їх підтримку під час проведення будуть значно меншими ніж у олігархів – 10…15% від зібраної суми буде достатньо.
3. Якщо ті, хто не буде задіяних у роботі на виборчих дільницях, проведуть агітацію за широко розповсюдженим на території України під час Другої Світової війни принципом «від хати до хати», то залишку від зібраних народом коштів з головою вистачить на потужну рекламу у ЗМІ та інші нагальні потреби.
Для забезпечення перемоги передвиборча агітація насамперед повинна бути спрямована на максимальну участь населення у виборах та максимальну підтримку висунутих народом кандидатів. Аргументом для цього повинно бути гасло: « Не дай можливості своїм гнобителям сфальсифікувати твій вибір - прийди на дільницю і використай свій бюлетень – проголосуй особисто. Голосуй тільки за того, хто так само, як ти, потерпає від олігархічної влади».
За такої тактики перемога дійсно народних кандидатів буде гарантована навіть за умов, коли буде зібрано всього лиш половину коштів і за висунутих саме народом кандидатів проголосує тільки половина з 34,6 млн. населення. Дійсно народні кандидати матимуть більшість у Верховній Раді. Обрані до Верховної Ради представники 90% населення, запровадивши в життя тільки одну мою пропозицію, викладену в статті «Старшокласники, врятуйте Кабмін від ганьби, ви на це здатні!», зможуть повернути половині з них зібрані гроші всього за три місяці. Запровадження моєї пропозиції, викладеної в статті «Кілька слів вартістю 4,5 млрд. дол.» дозволить трохи більше ніж за один рік вирішити всі проблеми чорнобильців, а за два роки - всіх тих, хто приймав участь в акціях протесту минулого року. То може варто не наступати вже вкотре на ті самі граблі, і на чергових виборах запровадити саме цю мою пропозицію. Переконаний, що саме такі дії населення будуть повністю відповідати взятими мною в якості епіграфа принципам найуспішнішого олігарха США першої половини 20-го століття. До плідної роботи і успіху нам всім і нашій Неньці Україні!
Леонід Тартасюк, інженер та винахідник
ДЖЕРЕЛО: LELEKA NEWS
Немає коментарів:
Дописати коментар