- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

понеділок, 16 грудня 2013 р.

Демократія – це хвороба. Чекайте лікаря.

У нашому хворому суспільстві явище підміни понять займає одне із перших місць. Націю замінюють народом, батьківщину – державою, народовладдя – демократією. Подивітся на голівудські фільми – там головні герої спасають світ, захищаючи демократію та державу. А що ж таке демократія? Це одна із форм правління, де провідну роль у державотворчому процесі займає народ.

Саме народ через вибори формує державні органи, народ має виключне право обирати і бути обраним. Вперше демократія як формою правління стає у стародавній Греції. Але те поняття демократії, яке нам зараз підсовують абсолютно відмінне від того, що було у Греції. Там прово голосу отримували не із отриманням паспорту і виповнення 18 років, а його ще потрібно було заслужити.
Що ж ми маємо у нашій псевдоукраїні. У 2006 році вибори до ВР проводили не по мажоритарній системі, а через голосування за списки партії. Виходить людина голосує не за конкретну людину, а за весь список. Відповідно ті люди які пройшли у ВР не несуть жодної відповідальності перед виборцями. Абсолютно відсутня система відкликання депутата. Відповідно нас знову обдурили. І найголоаніше, що винних немає!!!
У світі та ж ситуація. Нещодавно у Давосі відбувся з’їзд 200 найпливовіших людей світу. Один із організаторів обмовився (або не обмовився), що ці 200 людей фактично правлять світом. Виходить, що нашою планетою правлять якісь нікчемні 200 пузатих, які невідомо як збагатились. А де ж демократія? Де влада народу (чи народів)? Де зрештою рівність? Її просто немає. При демократії цього неможливо, адже держава захищає не права людини, а право власності. Відповідно більш привілейованою частиною населення стають ті, хто мають більше за інших.
Американські військові гинуть у Іраку за демократію, вони навіть самі не розуміють що це, але машина пропаганди насьтільки їх зазомбувала, що для них свАбода стала найбільшою цінністю. Під даруванням демократії іракському народу Америка пропагує чисто капіталістичні ідеї. Свій вплив вона поширює на весь світ. І це є загрозою існуванню такому поннятю свободи, яке жило у наших предків і продовжує жити у нас. Свобода підмінюється рівністю.
Подивітся на наш кримінальний кодекс. Найтяжкішим злочином у ньому є не вбивство, не згвалтування, навіть не розпалювання міжнаціональної ворожнечі(:)). Найтяжчим злочином є злочин проти держави та системи влади. А де ж право людини змінювати державну владу. Нам доступні лише „законні” методи зміни та впливу на владу. Це всеодно, що воювати із ворогом по його правилах. Ось така у нас демократія.

Немає коментарів:

Дописати коментар