Шановні читачі! Тиждень, що минає мало відрізнявся від всіх попередніх, за винятком політичного скандалу, пов’язаного з викриттям політичної корупції у Верховній Раді БЮТівським нардепом Романом Забзалюком. Зважаючи на те, що ЗМІ приділили йому чимало уваги, я про нього вести мову не буду, хоча він має певний вплив на подію, про яку я надалі буду вести мову. В сьогоднішній статті, з добре відомого вам циклу «Психологія абсурду», піде мова про додаткові умови надання Україні чергового траншу МВФ, які раніше ним не висувались, і які практично всі ЗМІ обминули увагою.
Почну з того, що я згоден з оприлюдненим Віктром Януковичем висновком про те, що жода країна не опинялась в такому становищі, в якому нині опинилась Україна. Аналіз цього становища приводить до вельми сумного висновку – відсутність в його оточенні пристойного аналітика, здатного прорахувати ризики від здійснених владою дій, або несприйняття самим Віктором Януковичем висновків аналітики, або сукупність обох обставин одночасно.
Як не прикро, але саме наш «гарант», заявляючи про вектор євроінтеграції, своїми діями його унеможливив і залишився сам на сам в черговій «газовій війні» з Росією. Сам на сам, бо особисті амбіції, спрямовані на знищення на сумнівних, таких, що суперечать європейським нормах, юридичних підставах політичних конкурентів, взяли гору над перспективами євроінтеграції і допомогу ЄС в черговій «газовій війні». Такого його вибору не зрозуміли не тільки в США та ЄС, але і в Росії, яка використовує «газову проблему» для знищення української державності і поневолення України. Про це я нещодавно писав в своїх статтях «Нова змова або за крок до Третьої Світової», «Проффесіоналам про вартість використаного презерватива» та «Газова війна: шлях до перемоги». Окрім того, в останній я пропонував чинній владі, до якої не маю найменшої поваги, бо потерпаю від її «високопроффесійності», простий, ефективний і, головне, швидкий шлях подолання тяжкої економічної кризи. Кризи, викликаної політичним тиском Росії через залежність України від російського газу. Як виявилось, цей шлях рік тому в трохи іншому, більш складному і довготривалому варіанті, бачило оточення Президента. Однак на нещодавньому економічному форумі в Давосі його азербайбаджанський колега таки побив «горщики», відмовившись підписувати таку бажану для обох країн угоду, пояснивши свою відмову політикою подвійних стандартів української влади.
А бажаною угода можла бути не тільки для обох країн, бо вже нинішнього року Азербайджан, а в наступному – не тільки він, могли позбавитись послуг непристойного посередника-грабіжника – російського Газпрому. І ставали самостійними гравцями на газовому ринку Європи, одночасно зруйнувавши для частини країн його монопольне становище. Україна, при цьому, розширювала свої позиції країни-транзитера, і майже вдвічі зменшувала свою газову залежність від Росії, при одночасному покращанні свого зовнішньоторговельного балансу не менш як 2,5 млрд.дол. І це всього за один рік!
Однак, через викладені вище дії «проффесіоналів» цьго не відбулося. Не відбулося і не відбудеться в майбутньому, з викладених вище причин, зниження ціни на російський газ. Навіть за створення тристороннього газового консорціуму за участю російського Газпрому. Не відбудеться, бо не газовий консорціум є стратегічною метою Володимира Путіна а ЄврАзЕС, входження України до якого буде фактичною окупацією України Росією і перетворення Віктора Федоровича в дрібну маріонетку Володимира Путіна з повноваженнями, які не перевищують повноваження російського губернатора.
Разом з тим, виснажена політичним тиском російського газу керована «проффесіоналами» економіка вкрай потребує кредитних ресурсів. «Новоспечений» міністр фінансів пан Хорошковський минулго тижня озвучив орієнтовний дефіцит Держбюджету на 2013 р та 2014 р розміром 150 млрд. грн. щороку, а на цьому тижні ЗМІ озвучили потребу України в кредитах МВФ розміром 10...12 млрд. дол. Така розбіжність в оцінці є натяком на загрозу падіння курсу гривні в 1,2...1,5 рази. На мою думку є можливість такого явища уникнути, про що я зовсім нещодавно писав в своїй статті «У нас йолопи взялись і - докерувались». Однак, на моє переконання, ця можливість чинною владою використана не буде, бо вона потребує виснажливої та настирної праці, до якої її чільники не звикли і не мають хисту. В мене немає сумніву, що не надасть їм бажаних кредитів МВФ. Не надасть, бо в них нема можливості виконати його вимогу про підвищення вартості газу для населення на 30% і для теплокомуненерго - на 58%. Таке підвищення, безумовно, потребує стрімкого, в кілька разів, зростання коштів на житлові субсидії і призведе до шаленого невдоволення не менш як 90% населення, переважно міського, яке неодмінно долучиться до потужних вуличних протестів.
Але не це головне. Головне те, про що зовсім промовчали ЗМІ, але воно з’явилось в Інтернеті. Тим головним виявився лист одного з високопосадовців МВФ віце-Прем’єру пану Клюєву, в якому була викладена додаткова умова: затулити «ями» в офшорних зонах. Виконання чинною владою такої вимоги МВФ безумовно призведе до сильного невдоволення олігархічного клану і прийняття ним відповідних заходів. Маючи значні фінансові ресурси вони без великої напруги можуть профінансувати потужні та довготривалі акції протесту незадоволеного населення, що неминуче призведе до революції і, як наслідок, повалення режиму Януковича.
Леонід Тартасюк, інженер та винахідник
Більш детально: http://lelekanews.blogspot.com/2012/02/blog-post_12.html
Почну з того, що я згоден з оприлюдненим Віктром Януковичем висновком про те, що жода країна не опинялась в такому становищі, в якому нині опинилась Україна. Аналіз цього становища приводить до вельми сумного висновку – відсутність в його оточенні пристойного аналітика, здатного прорахувати ризики від здійснених владою дій, або несприйняття самим Віктором Януковичем висновків аналітики, або сукупність обох обставин одночасно.
Як не прикро, але саме наш «гарант», заявляючи про вектор євроінтеграції, своїми діями його унеможливив і залишився сам на сам в черговій «газовій війні» з Росією. Сам на сам, бо особисті амбіції, спрямовані на знищення на сумнівних, таких, що суперечать європейським нормах, юридичних підставах політичних конкурентів, взяли гору над перспективами євроінтеграції і допомогу ЄС в черговій «газовій війні». Такого його вибору не зрозуміли не тільки в США та ЄС, але і в Росії, яка використовує «газову проблему» для знищення української державності і поневолення України. Про це я нещодавно писав в своїх статтях «Нова змова або за крок до Третьої Світової», «Проффесіоналам про вартість використаного презерватива» та «Газова війна: шлях до перемоги». Окрім того, в останній я пропонував чинній владі, до якої не маю найменшої поваги, бо потерпаю від її «високопроффесійності», простий, ефективний і, головне, швидкий шлях подолання тяжкої економічної кризи. Кризи, викликаної політичним тиском Росії через залежність України від російського газу. Як виявилось, цей шлях рік тому в трохи іншому, більш складному і довготривалому варіанті, бачило оточення Президента. Однак на нещодавньому економічному форумі в Давосі його азербайбаджанський колега таки побив «горщики», відмовившись підписувати таку бажану для обох країн угоду, пояснивши свою відмову політикою подвійних стандартів української влади.
А бажаною угода можла бути не тільки для обох країн, бо вже нинішнього року Азербайджан, а в наступному – не тільки він, могли позбавитись послуг непристойного посередника-грабіжника – російського Газпрому. І ставали самостійними гравцями на газовому ринку Європи, одночасно зруйнувавши для частини країн його монопольне становище. Україна, при цьому, розширювала свої позиції країни-транзитера, і майже вдвічі зменшувала свою газову залежність від Росії, при одночасному покращанні свого зовнішньоторговельного балансу не менш як 2,5 млрд.дол. І це всього за один рік!
Однак, через викладені вище дії «проффесіоналів» цьго не відбулося. Не відбулося і не відбудеться в майбутньому, з викладених вище причин, зниження ціни на російський газ. Навіть за створення тристороннього газового консорціуму за участю російського Газпрому. Не відбудеться, бо не газовий консорціум є стратегічною метою Володимира Путіна а ЄврАзЕС, входження України до якого буде фактичною окупацією України Росією і перетворення Віктора Федоровича в дрібну маріонетку Володимира Путіна з повноваженнями, які не перевищують повноваження російського губернатора.
Разом з тим, виснажена політичним тиском російського газу керована «проффесіоналами» економіка вкрай потребує кредитних ресурсів. «Новоспечений» міністр фінансів пан Хорошковський минулго тижня озвучив орієнтовний дефіцит Держбюджету на 2013 р та 2014 р розміром 150 млрд. грн. щороку, а на цьому тижні ЗМІ озвучили потребу України в кредитах МВФ розміром 10...12 млрд. дол. Така розбіжність в оцінці є натяком на загрозу падіння курсу гривні в 1,2...1,5 рази. На мою думку є можливість такого явища уникнути, про що я зовсім нещодавно писав в своїй статті «У нас йолопи взялись і - докерувались». Однак, на моє переконання, ця можливість чинною владою використана не буде, бо вона потребує виснажливої та настирної праці, до якої її чільники не звикли і не мають хисту. В мене немає сумніву, що не надасть їм бажаних кредитів МВФ. Не надасть, бо в них нема можливості виконати його вимогу про підвищення вартості газу для населення на 30% і для теплокомуненерго - на 58%. Таке підвищення, безумовно, потребує стрімкого, в кілька разів, зростання коштів на житлові субсидії і призведе до шаленого невдоволення не менш як 90% населення, переважно міського, яке неодмінно долучиться до потужних вуличних протестів.
Але не це головне. Головне те, про що зовсім промовчали ЗМІ, але воно з’явилось в Інтернеті. Тим головним виявився лист одного з високопосадовців МВФ віце-Прем’єру пану Клюєву, в якому була викладена додаткова умова: затулити «ями» в офшорних зонах. Виконання чинною владою такої вимоги МВФ безумовно призведе до сильного невдоволення олігархічного клану і прийняття ним відповідних заходів. Маючи значні фінансові ресурси вони без великої напруги можуть профінансувати потужні та довготривалі акції протесту незадоволеного населення, що неминуче призведе до революції і, як наслідок, повалення режиму Януковича.
Леонід Тартасюк, інженер та винахідник
Більш детально: http://lelekanews.blogspot.com/2012/02/blog-post_12.html
Немає коментарів:
Дописати коментар