- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

середа, 6 квітня 2016 р.

Детально про Рух за суверенний розвиток (відео установчої конференції)

Раніше ми вже інформували відвідувачів ресурсу «Січеслав інфо» про презентацію у Дніпропетровську в Будинку профспілок (19.03.2016)  загальнонаціонального Руху за суверенний розвиток. Сьогодні ми пропонуємо більш детально ознайомитись з метою створення, цілями та основними завданнями, які ставить перед собою Рух.


До історії ініціювання Руху за суверенний розвиток

Існуюча форма державного управління і головні її вигодонабувачі в Україні є типовим втіленням постколоніальної країни, в якій місце колонізаторів зайняли олігархи з найнятою ними партійно-управлінською номенклатурою. Без перебільшення констатуємо, що ця форма держави доживає останні місяці свого існування. Можливі два варіанти трансформації держави.
Перший. Коли олігархат під тиском внутрішніх і зовнішніх чинників провадитиме окремі точкові, більше декоративні, ніж сутнісні зміни. Через приватизацію і довгострокову оренду вони розпродадуть решту складових національного багатства народу (земля, корисні копалини, конкурентні підприємства тощо), і після того частинами чи загалом продадуть країну під зовнішнє управління іноземних транснаціональних чи наддержавних утворень. Наш народ, не виходячи із колоніального стану, потрапить в нову модерну систему колоніальної залежності на багато десятиріч. Саме цей варіант наразі реалізують хазяї держави в співпраці із іноземними чинниками.
Другий. Об’єднане і добре організоване громадянське суспільство в оптимальний спосіб перебирає право управління державою, перезавантажує державну систему через утвердження нових загальних правил – Конституцію, та приведення до управління відповідальної еліти для втілення цих правил.
Саме на створенні єдиної потужної і добре злагодженої організації зобов’язані зосередити тепер свої зусилля відповідальні і свідомі українці. Це має бути загальнонаціональний Рух за суверенність українського народу і держави.
Ідея нового Руху зародилася влітку 2015 року, коли ініціатива Президента внести в Конституцію особливий статус окремих районів Донецької і Луганської областей, спричинила появу звернення від 13 серпня, яке підписали понад 200 українських інтелектуалів, громадських, політичних і державних діячів, які закликали Президента і Верховну Раду не приймати зміни до Конституції в умовах фактичної наявності в Україні воєнного стану.
Після прийняття Верховною Радою 31 серпня змін до Конституції в першому читанні і кривавих подій біля стін парламенту, стало зрозуміло, що одними зверненнями до влади ситуацію не виправити.
Тоді у вересні 2015 року низка громадських організацій і аналітичних центрів заснували коаліцію «Народна Конституція», яка поставила за мету, як альтернативу змінам до Конституції під зовнішнім тиском, запропонувати Верховній Раді прийняти спеціальний закон про прийняття нової Конституції спеціально обраними народом Установчими зборами.
Переконаність в тому, що Верховна Рада добровільно не передасть громадянському суспільству право написання Конституції та маніпулювання можновладців із змінами до Конституції, остаточно ствердило необхідність створення широкого суспільного руху, який має мобілізувати громадян на боротьбу за збереження суверенітету України і її подальший самостійний національний розвиток.
Для реалізації цієї мети в листопаді 2015 року утворився ініціативний оргкомітет, куди, зокрема, увійшли В.Шишкін, С.Хмара, О.Скіпальський, Т.Стецьків, В.Жердицький, І.Марков, О.Фільц, О.Толкачов та інші, який започаткував процес гуртування ініціаторів громадянських активностей для підготовки установчої конференції майбутнього руху орієнтовно на кінець лютого 2016 року. Окремі його представники у листопаді-грудні 2015 року об’їхали більшість обласних центрів України з презентацією ідеї нового суспільного договору у вигляді прийняття нової Конституції України Установчими зборами, обраними усіма громадянами.
Головна мета такого Руху – провести перезавантаження всієї системи державної влади в Україні через укладення нового суспільного договору у формі прийняття нової Конституції як нових правил співжиття.
Ми виходимо з того, що нова Конституція як акт виключної суверенної волі народу має бути прийнята через громадянський діалог і установчий процес.
Мова йде про побудову нової української держави, як суспільства відкритого і рівного доступу усіх її громадян до економічних, політичних і культурних ресурсів країни, на противагу державі обмеженого доступу, яка існує зараз (олігархічній моделі держави).
Образно кажучи, це ідея переходу України до Третьої республіки, яка прийде на заміну Другій республіці, що була відновлена в 1991 році.
Стратегічною метою майбутнього руху має стати боротьба за утвердження геополітичної суб’єктності України в світі: самостійності у здійсненні неї внутрішньої політики і суверенності на зовнішній арені. Держави, яка у повній мірі реалізує унікальний творчий потенціал українського народу, розбуджений двома останніми революціями.
Нас кличе до дії послідовна руйнівна політика угодовства, національного приниження і корупційних схем управління, яку намагається закріпити нинішня влада.
Тому ми закликали до створення єдиної потужної загальнонаціональної організації – Руху – та прояву відповідальності усіх активних і патріотичних діячів громадянського суспільства, котрі повинні об’єднати представників різноманітних україноцентричних середовищ та провести повне перезавантаження держави.
Для цього 4 березня 2016 року в Києві ми скликали Установчу конференцію Руху з робочою назвою «Рух за суверенний розвиток». Були присутні понад 250 представників з різних регіонів України, Національного руху  «ДІЯ» та Цивільного корпусу «Азов», волонтерських та громадський організацій.
Конференція прийняла рішення започаткувати процес створення широкого загальнонаціонального мережевого полілідерського Руху і прийняла за основу 5 документів: Маніфест, Етичні принципи, Завдання, Алгоритм розгортання і Основи майбутнього суспільного договору.
Установча конференція Руху прийняла рішення про розгортання в регіонах Комітетів громадянської дії.
Планується протягом декількох місяців провести в регіонах зібрання активних громадян, де заснувати такі регіональні Комітети. Після цього буде скликаний наступний повноцінний установчий з’їзд з обраними делегатами від регіонів, на якому буде ухвалено програму, організаційну структуру, етичні принципи нового Руху, визначено основні напрямки його практичної діяльності.
Паралельно 16 березня 2016 року в Києві відбувся Форум громадських організацій «Новий суспільний договір», який ставить подібні, але вужчі задачі, а саме: боротьба за прийняття діючою Верховною Радою Закону «Про процедуру підготовки проекту нової Конституції України». Також було прийнято рішення про проведення регіональних форумів та створення коаліції громадських організацій на місцевому рівні.
Ми вважаємо, що відповідальна українська еліта зобов’язана виконати свою історичну місію – докорінно перебудувати державу і вивести нашу націю на рівень потужних і провідних народів людства.

МАНІФЕСТ РУХУ ЗА СУВЕРЕНИЙ РОЗВИТОК (проект)

Цей Маніфест звертається до гідності кожного громадянина задля об’єднання всіх, хто готовий діяти і творити за наказом сумління і на благо України.
Ідея Руху за Суверенний Розвиток полягає у здобутті Україною самостійності у внутрішній політиці і суверенності у зовнішніх стосунках, в утвердженні людини у суспільстві, суспільства — в державі, держави — у світі.
Національний розвиток нашої держави розуміємо:
-                     У внутрішній політиціконституційне утвердження вільного      розвитку людини. Усвідомлення відповідальності за формування суспільства і держави, що має стати зразком політичної спільноти майбутнього.
-                     У зовнішній політиці – набуття Україною геополітичної суб’єктності, сутність якої полягає у трансконтинентальній медіаторній ролі між західним та східним напрямами розвитку цивілізацій.
Місія України – внесення нових цінностей у сучасний світ та їх утвердження в реальній державній практиці.
Втіленням цих ідей має стати широкий громадський Рух за Суверенний Розвиток, що об’єднає політично активних громадян на основі цінностей новітньої трансформації суспільства, підґрунтя для яких заклала Революція Гідності:
Libertas, Fides, Jus — Свобода, Довіра, Право

Головні регуляторні принципи Руху полягають у необхідному дотриманні правил, які забезпечують реалізацію основної ідеї. Її досягнення можливе лише за умови узгодженої спільної дії. Іншої дороги до примноження добра своєї держави та її громадян для нашого Руху немає.
Втілення цих принципів у реальне життя потребує неухильного дотримання морального закону, який вимагає:
Думай і дій так, аби твої вчинки були нормою гідності
для всіх і для тебе.

Підтримка цього Маніфесту засвідчує приєднання до Руху і поширення його ідей в ім’я Суверенітету і Розвитку України.

Основні завдання нашого Руху

1.          Випрацювати модель майбутньої української держави та алгоритм зміни існуючих політичних еліт.
2.          Сформувати на цій основі зрозумілу і привабливу для суспільства візію (бачення) майбутньої країни, яскравий і емоційний образ майбутнього.
3.          На базі загальної візії майбутньої держави розробити ефективну модель соціально-економічного, гуманітарного розвитку та модель безпеки країни, захисту і просування національних інтересів України в світі для подальшої імплементації її новими органами влади та управління.
4.          Провести на загальноукраїнському і регіональному рівнях широку просвітницьку і пропагандистську роботу з обговорення моделі майбутньої української держави.
5.          Започаткувати в Україні установчий процес – прийняття нової Конституції як нового суспільного договору через скликання Конституційних зборів:
·                   провести роз’яснювальну роботу серед громадян щодо механізму прийняття нової Конституції в установчий спосіб;
·                   формування шляхом всеукраїнських виборів органу установчої влади (Конституційних зборів) і після цього – затвердження нової Конституції України на всеукраїнському референдумі.
6.          Забезпечити імплементацію напрацювань Руху в новому суспільному договорі та новій Конституції України, в тому числі через участь представників Руху у виборах до Конституційних зборах.
7.          Регулярно пропонувати суспільству конкретні розв'язки і механізми вирішення найбільш важливих суспільних проблем і за рахунок власних активностей формувати в Україні нові соціальні відносини та нові суспільні інститути.
8.          Встановлювати стосунки і брати участь на всеукраїнському і локальному рівнях в резонансних акціях і активностях різних соціальних груп (ідеологізувати протести на базі моделі майбутньої держави).

Метою діяльності Руху є збереження, оновлення та розвиток суверенної української держави, як одного з новітніх лідерів цивілізаційного розвитку, збудованої за новими правилами.
Інструментом побудови такої держави стане укладення громадянами України нового суспільного договору, який відображатиме нові суспільні відносини і буде закріплений в новій Конституції.

10 етичних принципів,

на яких формуються правила та норми відносин всередині руху



1.          Прозорість – як обов’язковість розкриття кожним членом руху усіх своїх суспільно значимих активів (передусім, власність, фінанси) та активностей, готовність поставити їх функціонування в рамки спільно прийнятих правил і норм як «подолання порогу довіри».
2.           «Краще віддавати, ніж брати» – принцип політичної зрілості, на який спирається лідерство. Член руху зобов’язаний сприяти у розвитку активностей інших у полі його політичної чи професійної діяльності, а не протистояти їм. Він також на постійній основі безоплатно жертвує визначену частину свого часу для розвитку руху. Цей принцип означає що кошти, пожертвувані будь-ким на розвиток руху, відчужуються від жертводавця для недопущення можливості здійснювати через них вплив на діяльність руху, на цілі та способи їх використання.
3.          Дієвість – як активність, що веде до свободи, породжує право і утверджує довіру. Бездіяльність, що покликається на закон, спричиняє рабство.
4.          Самостійність – означає «зробити себе самого». З вдячністю приймати допомогу, але покладатися на власні сили, таланти і вміння, самостійно відповідати на виклики і долати перешкоди. Домагатися соціального утвердження «своєї справи» у будь-якій обраній сфері діяльності – професійній, бізнесовій, політичній чи адміністративній.
5.          Відповідальність. Кожен опановує свій простір соціальної самореалізації і несе персональну відповідальність за довірену йому частку спільної справи.
6.          Конфідентністьозначає виконання членом спільноти рішень взаємообумовлених, прийнятих консенсусом чи на ієрархічних засадах там, де це передбачено спільними правилами. Цей принцип потребує підпорядкування персональних інтересів спільним. Він також означає уміння зберігати таємниці спільноти.
7.          Солідарність – зобов’язує членів спільноти брати участь у її діях і ставати на захист кожного її члена, а відтак – кожної людини чи об’єднання, що піддається несправедливим утискам та переслідуванням.
8.          Соціальність – спрямованість на розширення і зміцнення спільноти шляхом сприяння соціальній самоорганізації та самовираженню людей у різних сферах життєдіяльності.
9.          Законність – означає поведінку, націлену на сприйняття в суспільстві права і закону як норми у щоденних відносинах, а не ширми чи засобу реалізації персональних позасуспільних інтересів. Цей принцип означає також безумовне дотримання членом Форуму спільно прийнятих норм і правил життя спільноти і утримання від учинків, що суперечать їх засадам.
10.      Прецедентністьяк поширення підходів, правил і норм, прийнятих в середині спільноти, на українське суспільство. Принцип прецедентності має внутрішню силу – пропозиція бодай одного члена спільноти щодо напрямів та способів її діяльності підлягає розгляду на рівні спільноти.

Алгоритм розгортання
регіональних комітетів Громадянської Дії
                 
Рух має на меті сформувати осередки спільної дії так, щоб кожен осередок планував свою діяльність, виходячи з потреб власних громад. Центральні координаційні органи мають своїм обов’язком сприяти і допомагати спільній дії в регіонах. Стратегічні проблеми вирішуються процедурою узгодженого консенсусу між інтересами осередків та центральних структур.
Рух не є і не прагне перетворюватися у політичну партію. Рух має стати загальноукраїнським широким громадським об’єднанням для роз’яснення та популяризації своїх ідей, залучення однодумців та об’єднання прихильників змін у країні.

1.         Учасники конференції – представники територіальних громад відразу після приїзду починають підготовку до презентації руху в обласному центрі. Для участі у ній вони запрошують різні середовища громадських активістів та політиків з обласного центру та кількох районних центрів.
2.         Після презентації інформація про конференцію та рух мають бути максимально поширені в місцевих ЗМІ та соцмережах.
3.         Для залучення прихильників руху та побажань щодо напрямків їх майбутньої діяльності визначаються наступні способи комунікації:
·                  е-mail регіональних координаторів руху (чи визначених ними осіб);
·                  Загальний е-mail руху – suverennist@gmail.com
·                  Facebook-сторінка руху – https://www.facebook.com/RukhZaSuverennyyRozvytok/
4.         Після презентації учасники конференції формують ініціативну групу (15-30 чол.) з числа представників місцевих громадських організацій, окремих авторитетних активістів.
Ініціативна група має об'єднати та інтегрувати найважливіші громадянські активності в регіоні, а предметом її діяльності мають стати в першу чергу проблеми і потреби цього регіону.
5.         Установча конференція обласної організації руху проводиться за готовності КІЛЬКОХ (не менше трьох) різних середовищ в обласному центрі та представників кількох районних центрів розпочати діяльність в рамках руху. Модерує роботу конференції представник центру. Пізніша модерація відбувається власними силами.
Конференція має складатися з двох частин:
а) на першому етапі учасники розподіляються на профільні групи за напрямками діяльності руху і в динамічній мережі проводять початкове стратегічне планування діяльності обласного осередку, під час якого визначають його стратегічні та оперативні цілі. На пленарному засіданні обрані координатори профільних груп представляють їх стратегічні та оперативні цілі;
б) на другому етапі в динамічній мережі профільні групи складають план діяльності своїх членів по реалізації оперативних цілей, обговорюють та узгоджують їх в перехресних групах і на пленарному засіданні представляють конференції.
6.         Результатом установчої конференції є створення профільних груп за обраними напрямками діяльності, визначення стратегічних та оперативних цілей, складення плану діяльності, обрання координаторів профільних груп та формування з них координаційної ради. Голова обласного комітету Громадянської Дії призначається за графіком з алфавітного списку координаторів що три місяці.
7.         Друга і наступні конференції проводиться щомісяця. На початку координатори профільних груп доповідають про хід виконання своїх планів діяльності. Далі проводиться уточнення та доопрацювання планів діяльності, формування нових профільних груп, стратегічне планування їх діяльності.
8.         Брати участь у роботі комітетів Громадянської Дії може кожен бажаючий член руху. Право голосу він отримує за рішенням профільної групи після безперервної участі у трьох щомісячних конференціях.
9.         Протягом півроку у кожному районному центрі мають бути утворені районні комітети, а їх представники або представники середовищ, які до них входять, мають брати участь у щомісячних конференціях руху.

Основи майбутньої української держави

Пропозиція до дискусії для всіх,
хто хоче долучитися до творення нового суспільного договору
як основи майбутньої української держави
                                             
Мета:
-                     Завершити пострадянський етап та перейти до встановлення повного суверенітету та демократичного розвитку Української Республіки.
-                     Укласти новітній суспільний лад та державний устрій України, базовими для яких будуть рівні умови для самореалізації кожного громадянина, становлення духовного, заможного, освіченого громадянського суспільства на основі принципу єдності в різноманітті.
-                     Створити потужну ринкову економіку, де національні пріоритети спонукатимуть прискорений інноваційний розвиток, а праця та власність є запорукою добробуту людини та родини.
-                     Розбудувати оновлену Українську некорумповану державу, що буде якісно слугувати громадянам та громадянському суспільству.
-                     Досягти реального суверенітету України, яка буде відкритою до світу та стане активним суб’єктом світової політики.
Конституційні цінності:
-                     суверенність держави у внутрішній та зовнішній політиці;
-                     свобода людини, непорушність людської гідності, самореалізація особистості;
-                     свобода слова та совісті;
-                     право на захист гідності та свободи людини і народу усіма засобами, включаючи право на опір і застосування збройного захисту;
-                     держава – це сервіс, захист та інноваційний розвиток;
-                     пряма демократія, електронне урядування, народна законодавча ініціатива;
-                     виключення дуалізму в публічній владі;
-                     громади – основа державного устрою;
-                     сильне громадянське суспільство;
-                     сильне місцеве самоврядування, сильна держава;
-                     справедливе правосуддя та невідворотність відповідальності;
-                     просвітництво та творчість;
-                     вільне підприємництво, захист приватної власності рівноцінно з захистом людини;
-                     екологізація суспільства та економіки,
-                     єдність та гармонія людини і природи;
-                     відокремлення бізнесу від влади,
-                     встановлення строків відсічу, що припиняють повноваження публічної особи у випадку невиконання правил у встановлений термін;
-                     власність зобов’язує до соціальної відповідальності;
-                     розвиток – у гармонійному поєднанні духовного та матеріального.

Державний устрій:      
-                     парламентська республіка з двопалатним парламентом, в якому одна з палат є палатою громад, а інша (сенат) формується з використанням цензів у пасивному та активному виборчому праві; електроні вибори;
-                     сильні повноваження прем’єр-міністра, як очільника виконавчої влади;
-                     громади – основа держави, сильне місцеве самоврядування з власними ресурсами, муніципальною поліцією та мировими суддями;
-                     регіональна влада обмежується погодженням інтересів громад регіону та інтересів центральної влади;
-                     президент – обирається народом, як моральний авторитет і представник інтересів громадянського суспільства, який не виконує функцій виконавчої влади та не є членом жодної політичної партії;
-                     склад Конституційного суду формується на конкурсній основі з фахівців у сфері конституційного права, а не з числа суддів чи політиків;
-                     призначення державних службовців здійснюється виключно на конкурсній основі відповідно до чітко визначених критеріїв;
-                     державний службовець несе персональну відповідальність за шкоду, завдану внаслідок його неправомірних дії чи бездіяльності;
-                     політична конкуренція – конкуренція ідеологій та програм; унеможливлення маніпулятивних технологій, у тому числі заборона політичної реклами;
-                     регламентація діяльності партій як політичних інституцій через встановлення вимог до форматів ідеологій, програм, членства, демократичності і прозорості статутних процедур та фінансування, заборона на використання імен особистих у назвах партій, державне фінансування партій;
-                     механізм відповідальності обраних і призначених публічних осіб за невиконання програм та зобов’язань; механізм відкликання обраних осіб;
-                     професійна армія, резервна армія та територіальна оборона;
-                     утворення та ліквідація судів виключно за законом;
-                     виборність мирових суддів, призначення професійних суддів тільки за конкурсом, народне правосуддя через суд присяжних;
-                     конституційно закріплена процедура імпічменту президента та суддів.
Економічна модель держави:
-                     багатоукладна вільна економічна діяльність на основі мінімального оподаткування та мінімального втручання держави;
-                     визначення державних програм інноваційного розвитку як точок зростання та прискореного економічного розвитку;
-                     розподіл бюджету в пропорції: 60% - бюджет місцевого самоврядування і регіонів, 40% - центральний бюджет;
-                     встановлення у Конституції максимального рівня фіскального навантаження на платника податків;
-                     сильна антимонопольна політика;
-                     загальнонародна власність на землі сільськогосподарського призначення, надра, водний та лісовий фонди;
-                     ринок оренди сільськогосподарської землі, надр, водного та лісового фондів із створенням Національного Фонду Розвитку.

Функції держави (центральних органів влади):
1)          Внутрішня безпека.
2)          Зовнішня політика.
3)          Зовнішня безпека та оборона.
4)          Просвіта: освіта, культура, інформатизація.
5)          Національні проекти розвитку в тому числі іноваційні.
6)          Встановлення та контроль національних стандартів:
§     правосуддя;
§     освіти, культури, інформатизації;
§     здоров’я громадян;
§     соціальних послуг;
§     бюджетної політики;
§     фіскальної політики;
§     екологічних;
§     управлінських (у тому числі електронних).

Проект підготовлений громадянами України, об’єднаних в ініціативну групу «Рух за суверенність» за результатами постійного спілкування з представниками українського громадянського суспільства, починаючи з грудня 2013 року

Впало на електронку: svf2011@ukr.net







Немає коментарів:

Дописати коментар