Потужні українські
банки з іноземним капіталом стали об'єктами добре продуманих атак
У цьому дивному списку два банки з чудовою репутацією
-- "Райффайзен Банк Аваль" та "Кредобанк"
Як розповіли в "Райффайзен Банку Аваль",
події, що обернулися скандальним судовим рішенням на користь невідомого
підприємства, почалися ще у 2002 року, коли банк надав кредит ВАТ
"Агроекспорт". При цьому в заставу банку тодi передано низку об’єктів
нерухомості: елеватори, адміністративні будівлі, хлібні бази тощо. У 2006 році
ВАТ "Агроекспорт" розпочав процедуру банкрутства, у процесі якої все
заставне майно банку без його відома та згоди незаконно було передане третім
особам.
Кошти на погашення кредиту банк не отримав. У
подальшому заставне майно декілька разів було перепродане. Останній перепродаж
здійснено у 2009 році на користь нікому не відомого ТОВ "Юкрейн Бізнес
Солюшнз".
У грудні 2011 року це підприємство звернулося до
Господарського суду міста Києва з позовною заявою. В нiй iшлося про стягнення з
банку збитків у вигляді втраченої вигоди на суму 111,4 мільйона гривень. Збитки
начебто
були наслідком того, що охоронна компанія, яку 2007
року винайняв банк для охорони заставного майна, обмежила пiдприємству доступ
до придбаних об'єкiв. Суду надали договори на зберігання зерна, які нібито
внаслідок недопущення представників позивача на об’єкт не були виконані, і це
обернулося втратою вигоди.
Банк розцінює цей позов як спробу заволодіти коштами
шляхом шахрайства. Юристи банку наполягали, що ТОВ "Юкрейн Бізнес
Солюшнз" не могло законно стати новим власником майна, бо воно було у
заставі.
За заявою "Райффайзен Банку Аваль" розпочато
кримінальне провадження з цього приводу. Але несподiвано цими днями Вищий
господарський суд підтвердив рішення попередніх судів щодо стягнення з банку 55
мільйонів гривень на користь ТОВ "Юкрейн Бізнес Солюшнз".
-- Суд не прислухався до численних свідчень про те, що
позивач мав доступ до приміщень складів, підтверджений документально, -- зазначають
представники банку. -- Не справили на суддів враження і факти, що позивач не
має ліцензії на зберігання зерна, а також, що контрагент, який ніби повинен був
поставляти зерно, не зміг довести його наявність. Склади, придбані ТОВ
"Юкрейн Бізнес Солюшнз" за 3,8 мільйона гривень, мали нібито
генерувати за два роки понад 111 мільйонів гривень доходу. Це просто нечувана
рентабельність. Перелік неузгоджень і фактів несумісності з логікою можна
продовжувати.
-- Ми маємо підозру, що цю схему шахрайських дій буде
застосовано також до інших українських банків, і це може завдати непоправної
шкоди українській банківській системі, -- переконаний голова правління
"Райффайзен Банку Аваль" Володимир Лавренчук. -- За захистом наших
прав ми будемо звертатися до Верховного Суду, різних асоціацій та об’єднань, а
також міжнародної бізнес-спільноти. Попри все, ми сподіваємося, що цій оборудці
буде покладено край.
Роман Шпек, член ради НАБУ, віце-президент, заступник
голови правління ПАТ "Альфа-Банк" так прокоментував рішення Вищого
господарського суду України щодо касаційної скарги "Райффайзен Банку
Аваль" у справі щодо позову ТОВ "Юкрейн Бізнес Солюшнз":
"Йдеться про безпрецедентне рішення, яке загрожує функціонуванню української
банківської системи".
-- Цей вердикт завдав ще одного удару по
інвестиційному клімату України в очах міжнародного бізнес-товариства, -- вважає
Ганна Дерев’янко, виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації.
Кому вигідні подібні судові справи? Чи це не спроба
витіснити банки з іноземним капіталом?
-- Не хочемо думати, що ця справа -- то ланка в
"зачистцi" банківського сектора від фiнустанов з іноземним капіталом,
-- зауважив Леонід Зябрев, керівник служби PR і корпоративних комунікацій
"Райффайзен Банку Аваль". -- Ми хочемо думати, що у цьому випадку
йдеться про інтерес певних осіб, що намагаються за рахунок своєї оборудки
легально "пограбувати банк".
І все б можна було так сприймати, якби паралельно
проблеми не виникли ще в одного банку з іноземним капіталом, який, як
стверджується, свого часу активно фінансував опозиційні рухи в Україні, -- в
"Кредобанку".
У цьому випадку йдеться про претензії податкових
органів до "Кредобанку". Його стратегічному акціонеровi -- "PKO
Bank Polski SA" -- належить 99,6% акцій українського банку. В
"Кредобанку" інформацію про претензії
податківців уже назвали "помилковим
припущенням". Її поява викликала подив у керівників банку, оскільки
інформація про ухвалені на користь "Кредобанку" судові рішення
публічна та розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Як пояснили в "Кредобанку", суть спірного
питання полягає в тому, що працівники податкової служби зменшили витрати банку
за договорами факторингу, укладеними банком з факторинговою компанією
"Приватні інвестиції", до суми доходів, отриманих від такого продажу.
Аргументація податкової служби полягала в тому, що в операціях факторингу
вiдбувалося не надання послуг банку факторинговою компанією, а йшлося про
купівлю-продаж
товару.
Податківці нарахували штраф -- понад 60 мільйонів
гривень. В інтернеті з'явилось повідомлення про те, що загін податкової міліції
насильно вилучав з приміщення банку документацію.
Чому виникла суперечка? В "Кредобанку"
вважають, що публікація в інтернет-виданні Forbes.ua була ініційована одним з
міноритарних акціонерів банку.
-- Згаданий у публікації акціонер раніше звертався до
"Кредобанку" та його стратегічного інвестора з письмовими вимогами
викупу належного йому пакета акцій за неринковою, завищеною в декілька разів
ціною, -- розповіли в банку. -- Під час зустрічей з представниками банку вiн
анонсував наміри чинити тиск на банк, у тому числі поширюючи через ЗМІ
недостовірну інформацію. Очевидно, публікації -- то приклад реалізації погроз
згаданим міноритарним акціонером.
У банку вирішили не висловлювати припущення, хто може
"диригувати" одним з акціонерів банку. Але неофіційно
тут кажуть, що зазначена справа може бути спробою
певного тиску на банк, не уточнюючи, з чийого боку.
Втім, у кожного, хто стежить за тим, як наче на
дріжджах виростають банківські активи сина чинного Президента, певні висновки
напрошуються самі собою.
Світлана ОЛІЙНИК
Немає коментарів:
Дописати коментар