Про випадок припинення постачання газу 7 листопада до котелень селищ Новогуйвинське та Озерне, що під Житомиром, не повідомляли хіба ледачі інтернет-сайти. Різні сюжети на цю тему транслювались телебаченням, про це згадували газети.
Звичайно, за декілька днів постачання газу було відновлене. Як виявилося з офіційної заяви керівника ПАТ «Житомиргаз» Валентина Ющенка, подача газу для опалення шкіл, дитячих садочків та лікарень, створює загрозу для енергобалансу країни, позаяк селищна рада не заплатила гроші. І не важливо для пана Ющенка, що термін оплати спливав 14-го, що Закон України «Про теплопостачання» запевняє щодо «заборони відключення в опалювальний період об'єктів теплопостачання від систем енерго-, газо-, водопостачання як об'єктів життєзабезпечення та стратегічного призначення». Та й протест прокурора району проігноровано.
Тут варто розуміти механізми постачання газу до споживачів, які є не чим иньшим, як гарно спланованою здирницькою схемою. Якщо розглядати спрощено, не вдаючись в специфічні терміни та подробиці, то буде це приблизно так: спочатку держава Україна, у вигляді НАК «Нафтогаз», закуповує російський газ на східному кордоні, згодом продаючи його облгазам, які вже є приватними структурами. Приватні облгази, в свою чергу, перепродують газ кінцевим споживачам, серед яких знову з’являються державні та комунальні установи. Виникає питання: чому держава Україна постачає сама собі газ через посередника? Або для чого передавати у приватну власність стратегічні підприємства, які виконують роль забезпечення життєдіяльности країни? Адже це – загроза втрати незалежности. Пояснити це можна лише з позиції лобіювання інтересів іноземних країн або відсутністю української влади, що, власне, те саме. Додайте сюди абсолютну «залежність» чомусь саме від російського газу, і людям, що мислять українськими державними категоріями, стає це все незрозумілим. Точніше, стає зрозумілим, що все це гарно сплановані злочини. Куди діваються декларовані 20 мільярдів кубічних метрів газу українського видобутку? Чому він однакової ціни з російським?
Виникає питання: кому потрібна така влада? Україні? Чи людям? Вона необхідна тим людям, для яких і будується сучасна «Україна для людей». Але список тих людей значно обмежений. До нього, очевидно, входять і Валентин Ющенко і голова облдержадміністрації Сергій Рижук, який влаштував публічне «побиття дубцями» свого однопартійця, обоє ж бо – регіонали.
Партія влади вкотре продемонструвала власну нездатність ефективно керувати господаркою области. Тому голова ОДА Рижук, який запам’ятався, після свого другого пришестя в 2010 році, хіба встановленням пам’ятників та меморіяльних дощок діячам совєцької епохи (за його словами, своїм учителям), постійним намаганням продати з «аукціону одного покупця» частину житомирської землі в центрі міста, погрозою порозвішувати житомирських депутатів на стовпах та обіцянкою їздити до Києва на електричці, взявся терміново виправляти ситуацію, пообіцявши очолити народне повстання проти «Житомиргазу», в результаті якого продати всі автівки очільників, а їх самих виселити. Подібні «напади справедливости» інколи находять на очільника ОДА области: ще влітку обіцяв витягти «за вухо на сонце» міського голову обласного центру, також регіонала.
Власне, всі ці очолювання гніву народного, які керовані з Києва, мають на меті одне – парламент-2012. Якщо протестні мітинги не можна відмінити – їх необхідно очолити. Аксіома. А ще – розпорошити, не допустити спільного виступу всих українців одночасно: хай почергово, то «чорнобильці», то – «афганці», потім – вчителі, підприємці. Та ще усунути вимогу відставки Президента та ВР – довічне перебування біля керма країни подібним рижукам забезпечене. А біля них і ющенки непогано житимуть. Дарма, що на останніх інколи сваритимуться пальчиком – то все заздалегідь сплановано. Подібне відбувалось під стінами ВР в Києві, коли «повстанням» «чорнобильців» керував депутат облради, генерал-майор міліції. Мабуть, він і надихнув нашого голову облдержадміністрації.
Подібна ситуація відбувалась торік з тим самим «Житомиргазом», який вчасно не подав газу до об’єктів соціальної сфери Житомира. Вже стало традицією, що зацікавлені сторони використовують громаду у власних кланових розборах. З тої ж категорії і вся штучно створена ситуація з плодовим садом в Житомирі. А ще «Житомирводоканал» має декілька десятків мільйонів боргу перед «Обленерго», яка є також приватною компанією. І де гарантії, що завтра не відключать електрику? Так що, готуйтесь, житомиряни: незабаром ті, що мають забезпечити життєдіяльність міста та области, покличуть вас на барикади, закликатимуть протестувати проти самих себе.
А може варто послухати, вийти один раз та всім разом? Дослухатись мудрих порад голови ОДА і виселити їх з владних кабінетів, повитягати за вуха до людей. Хай «почують кожного». Впевнений, що люди нарешті зрозуміли, що «покращення життя вже сьогодні» не відбулося і не відбудеться ніколи, доки при владі команда, що обслуговує олігархічні клани, які час від часу проводять межи собою перерозподіл фінансових потоків та сфер впливу. І допоки стратегічно важливі об’єкти життєзабезпечення країни перебуватимуть у приватних руках, країна змушена буде купувати власні енергоносії для власних потреб по занадто завищених цінах. І припинитись їх постачання може будь-коли, залежно від особистих та бізнесових стосунків державних мужів.
Юрко Градовський.
Джерело: http://lelekanews.blogspot.com/2011/11/blog-post_5998.html
Звичайно, за декілька днів постачання газу було відновлене. Як виявилося з офіційної заяви керівника ПАТ «Житомиргаз» Валентина Ющенка, подача газу для опалення шкіл, дитячих садочків та лікарень, створює загрозу для енергобалансу країни, позаяк селищна рада не заплатила гроші. І не важливо для пана Ющенка, що термін оплати спливав 14-го, що Закон України «Про теплопостачання» запевняє щодо «заборони відключення в опалювальний період об'єктів теплопостачання від систем енерго-, газо-, водопостачання як об'єктів життєзабезпечення та стратегічного призначення». Та й протест прокурора району проігноровано.
Тут варто розуміти механізми постачання газу до споживачів, які є не чим иньшим, як гарно спланованою здирницькою схемою. Якщо розглядати спрощено, не вдаючись в специфічні терміни та подробиці, то буде це приблизно так: спочатку держава Україна, у вигляді НАК «Нафтогаз», закуповує російський газ на східному кордоні, згодом продаючи його облгазам, які вже є приватними структурами. Приватні облгази, в свою чергу, перепродують газ кінцевим споживачам, серед яких знову з’являються державні та комунальні установи. Виникає питання: чому держава Україна постачає сама собі газ через посередника? Або для чого передавати у приватну власність стратегічні підприємства, які виконують роль забезпечення життєдіяльности країни? Адже це – загроза втрати незалежности. Пояснити це можна лише з позиції лобіювання інтересів іноземних країн або відсутністю української влади, що, власне, те саме. Додайте сюди абсолютну «залежність» чомусь саме від російського газу, і людям, що мислять українськими державними категоріями, стає це все незрозумілим. Точніше, стає зрозумілим, що все це гарно сплановані злочини. Куди діваються декларовані 20 мільярдів кубічних метрів газу українського видобутку? Чому він однакової ціни з російським?
Виникає питання: кому потрібна така влада? Україні? Чи людям? Вона необхідна тим людям, для яких і будується сучасна «Україна для людей». Але список тих людей значно обмежений. До нього, очевидно, входять і Валентин Ющенко і голова облдержадміністрації Сергій Рижук, який влаштував публічне «побиття дубцями» свого однопартійця, обоє ж бо – регіонали.
Партія влади вкотре продемонструвала власну нездатність ефективно керувати господаркою области. Тому голова ОДА Рижук, який запам’ятався, після свого другого пришестя в 2010 році, хіба встановленням пам’ятників та меморіяльних дощок діячам совєцької епохи (за його словами, своїм учителям), постійним намаганням продати з «аукціону одного покупця» частину житомирської землі в центрі міста, погрозою порозвішувати житомирських депутатів на стовпах та обіцянкою їздити до Києва на електричці, взявся терміново виправляти ситуацію, пообіцявши очолити народне повстання проти «Житомиргазу», в результаті якого продати всі автівки очільників, а їх самих виселити. Подібні «напади справедливости» інколи находять на очільника ОДА области: ще влітку обіцяв витягти «за вухо на сонце» міського голову обласного центру, також регіонала.
Власне, всі ці очолювання гніву народного, які керовані з Києва, мають на меті одне – парламент-2012. Якщо протестні мітинги не можна відмінити – їх необхідно очолити. Аксіома. А ще – розпорошити, не допустити спільного виступу всих українців одночасно: хай почергово, то «чорнобильці», то – «афганці», потім – вчителі, підприємці. Та ще усунути вимогу відставки Президента та ВР – довічне перебування біля керма країни подібним рижукам забезпечене. А біля них і ющенки непогано житимуть. Дарма, що на останніх інколи сваритимуться пальчиком – то все заздалегідь сплановано. Подібне відбувалось під стінами ВР в Києві, коли «повстанням» «чорнобильців» керував депутат облради, генерал-майор міліції. Мабуть, він і надихнув нашого голову облдержадміністрації.
Подібна ситуація відбувалась торік з тим самим «Житомиргазом», який вчасно не подав газу до об’єктів соціальної сфери Житомира. Вже стало традицією, що зацікавлені сторони використовують громаду у власних кланових розборах. З тої ж категорії і вся штучно створена ситуація з плодовим садом в Житомирі. А ще «Житомирводоканал» має декілька десятків мільйонів боргу перед «Обленерго», яка є також приватною компанією. І де гарантії, що завтра не відключать електрику? Так що, готуйтесь, житомиряни: незабаром ті, що мають забезпечити життєдіяльність міста та области, покличуть вас на барикади, закликатимуть протестувати проти самих себе.
А може варто послухати, вийти один раз та всім разом? Дослухатись мудрих порад голови ОДА і виселити їх з владних кабінетів, повитягати за вуха до людей. Хай «почують кожного». Впевнений, що люди нарешті зрозуміли, що «покращення життя вже сьогодні» не відбулося і не відбудеться ніколи, доки при владі команда, що обслуговує олігархічні клани, які час від часу проводять межи собою перерозподіл фінансових потоків та сфер впливу. І допоки стратегічно важливі об’єкти життєзабезпечення країни перебуватимуть у приватних руках, країна змушена буде купувати власні енергоносії для власних потреб по занадто завищених цінах. І припинитись їх постачання може будь-коли, залежно від особистих та бізнесових стосунків державних мужів.
Юрко Градовський.
Джерело: http://lelekanews.blogspot.com/2011/11/blog-post_5998.html
Немає коментарів:
Дописати коментар