Наша непереможна зброя

Наша непереможна зброя

Я задаю собі і всім українцям запитання: «Заради чого? Заради чого загинула Небесна сотня на Майдані? Заради чого загинули тисячі наших найкращих хлопців у війні з Росією і загинуть ще?». За побудову Української Самостійної Соборної Держави! Ви помітили,що на першому місті стоїть української.

Так, наші хлопці йшли в бій і гинули саме за те, щоб Україна нарешті стала сильною українською європейською державою. А основою основ сильної держави є її державна мова! І саме на державній мові хотілося б зробити наголос. Не розуміння значення державної мови, а в Україні це українська – несе в собі загрозу державній безпеці і взагалі виживання українців як нації.

Перший дзвоник тривоги продзвенів рік назад, коли за наполяганням депутатів від ВО «Свобода» Верховна Рада скасувала мовний закон Ківалова – Колісниченка, а тодішній Голова ВР України Турчинов його не підписав, чим зробив злочин проти українського народу, бо бачте, українська мова не на часі. Через рік після цього явно вимальовуються ознаки того, що контрреволюція пішла в наступ. Пішли арешти, під надуманими приводами, майданівців з добровольчих батальйонів, п’ята колона оговталася і піднімає голову по всій Україні. Причому є прихована частина цієї колони, яка робить диверсії, закладаючи вибухівку в різних частинах України, щоб посіяти паніку серед населення. А є ті, що не ховаються – це бійці інформаційного фронту.

З давніх-давен відомо, що Слово і Мова, яка несе це Слово є потужною ідеологічною зброєю. Це відомо всім правителям розвинених  країн Світу. Наведу приклад Ізраїлю.  Євреї кілька століть були розсіяні по всьому Світу. І коли їхні священники задумалися, чому і за які гріхи, то вони дійшли висновку, що єврейський народ карається за те, що забув мову своїх предків – іврит, яку їм дав їхній Бог Ягве. Коли після II – Світової війни єврейський народ задумав відновити свою державу Ізраїль, то їхня провідна верства – священники вирішили, що вони зможуть створити сильну державу, з якою буде рахуватися весь Світ, якщо відродять мову своїх предків – іврит. Вирішили і відновили за відносно короткий термін. І тепер в Ізраїлі люди які не знають івриту вважаються людьми другого сорту, бо вони не мають права займати державні посади, обиратися і бути обраними до органів державної влади. І ніхто в Світі з цього приводу не обурюється. Так само, як в більшості розвинених країн Світу  для того, щоб отримати громадянство потрібно здати іспит з державної мови і це нікого не обурює. На жаль нікого не обурює ні в Верховній Раді, ні в Кабінеті Міністрів, ні в Адміністрації Президента України, що під час війни з Росією російська мова в Україні почуває себе, як пануюча мова. Уявіть тільки на мить собі, що під час II – Світової війни з німцями, на теренах Радянського Союзу звучали б новини німецькою мовою, крутили б в кінотеатрах німецькі фільми, наприклад «Тріумф волі», з динаміків лунали б німецькі бравурні пісні. Таке неможливе, скажете ви, а чому ж тоді таке можливе в Україні? Як це не прикро усвідомлювати, але в Україні, під час війни з російським агресором, немає української влади! Інакше, якби вона була, то не допустила б тієї вакханалії в інформаційному просторі України,яка відбувається кожного дня на центральних ТВ каналах і в FM – радіо просторі. Ніде в Світі ви не найдете такої практики, коли телепрограми, шоу ведуться двома мовами одразу, бо це калічить психіку людей. В усьому Світі про це знають, тільки не в Україні, де проводиться послідовна політика змішування української мови з російською. Юрій Шевчук, професор Колумбійського та Єльського університетів у США доводить, що така політика в мовній сфері приводить до шизофренії, тобто роздвоєння людської підсвідомості. Таким чином мова тут виступає в якості потужної інформаційної зброї. Чим дуже вдало користується Росія, її керманичі дуже добре усвідомлюють, що ні танки, ні гармати, ні ракети не мають такої потужної вражаючої сили, як мова, бо вона впливає, через засоби масової інформації, на мільйони людських душ і калічить їх. Такі люди-покручі вважають відвертих ворогів своїми братами, їхня підсвідомість налаштована на спотворені ціннісні орієнтири. Це дуже яскраво проявилося за часів Радянського Союзу, коли українцям нав’язувалися спотворені духовні цінності, що українська мова відстала і селюцька, запорізькі козаки були розбійниками і п’яничками, борці за волю України – це бандити, а завойовники і поневолювачі українського народу – це визволителі і герої. Росія, незважаючи на економічну кризу в країні, виділяє кожного року величезні суми на розвиток російської мови і пропаганду її за межами Росії. Російська мова є основним інформаційним та ідеологічним знаряддям в насаджуванні так званого «Русского мира» на теренах бувшого соцтабору. Як бачимо, російська мова виступає в амбітних імперських планах Путіна і його оточення, як зброя масового ураження. І тут виникає логічне запитання: «Невже ніхто з керівної верстви в Україні не розуміє, що взагалі відбувається в державі і які пріоритети повинні бути на першому місці під час ведення війни проти російської імперії?». Вже мабуть всі школярі знають, що в XXI – столітті війни, які ведуться і будуть вестися, це в основному – інформаційні війни, а основна складова цих війн це мова. І що ж ми бачимо в інформаційному просторі України? Майже всі ток-шоу в Україні ведуться російською мовою (Шустер, Кисельов), або двомовні. Теми, які вибираються для цих ток-шоу, це або політичні скандали, або те, що працює не на об’єднання нації, а на її роз’єднання. За весь час незалежності України я не пригадую ні однієї передачі на центральних телеканалах, де б обговорювалося питання функціонування української мови в державі. На цю тему накладено велике ТАБУ і як видно ніхто на верхах української влади не збирається найближчим часом знімати це табу. Тому  в нас залишається єдиний вихід – піднімати це питання українською громадою і змусити владу питання функціонування державної мови в Україні поставити на провідне перше місце!

Ми всі повинні чітко усвідомити, що ні одна реформа в Україні не буде вирішена, допоки не буде вирішено питання функціонування державної мови.

Я міг би наводити десятки цитат і висловлювань визначних діячів і мислителів людства про значення рідної мови в житті кожної нації, але наведу тільки одне висловлювання великого мислителя Махатми Ганді: «Ніякі реформи, ніякі капіталовкладення не спрацюють у державі, економічний, військовий, політичний і духовний провід якої не любить держави та її мови».

Битва  за Україну вступила у вирішальну стадію. Виграє цю битву той, хто виграє битву за мову!

І тут у нас є великі сподівання і впевненість в нашій Перемозі, бо українська мова – це наша непереможна зброя! Українська мова дана цій землі і людям, які на ній живуть з незапам’ятних часів самим Богом. По своїй суті це Сонячна мова і скільки б темні сили не намагалися її знищити, в них з цього нічого не виходило. Скільки за сотні років через Україну пройшло завойовницьких орд і де вони всі? Як співається в нашому державному гімні «згинули, як роса на сонці». Так само згине і Російська імперія, розвалиться під вагою численних своїх злочинів і гріхів. А Україна відродиться, як птах Фенікс відродився з попелу! Коли на початку XIXст. царські посіпаки танцювали на козацьких кістках, святкуючи свою перемогу над Україною, саме Боже Провидіння послало українцям Пророка, який згодом заявив: «Я на сторожі коло них поставлю Слово!». І це Шевченкове Боже Слово врятувало українців від забуття, розчинення в російському кривавому морі.

Наші вороги нам нав’язують хибну ідею полі етнічного співжиття людей на одній території, доводять українцям, що в Україні проживає більше ста національностей і треба враховувати права кожної з цих національних груп. Це називається блудословством, бо відомо добре чим закінчилося будівництво Вавилонської вежі, коли Бог змішав всі мови і люди перестали розуміти один одного. Хтось дуже хоче перетворити Україну на новий Вавилон, але всі ці потуги марні, бо українці після Майдану вже не ті і їх нікому не обдурити.

Мова – це не просто звуки, це генетичний код нації! В ній закодована вся наша попередня історія, в ній ми знайдемо відповіді на багато запитань, які підкидає українцям сучасне бурхливе життя. Немає мови, немає і нації! Тому я закликаю всіх українців, кому небайдужа доля наших наступних поколінь, встати в обороні рідного Слова. Не довіряти більше ні одному політику, який не ставить в своїй діяльності розвиток української мови на перше місце. Потрібно провести рішучі реформи в тих галузях, де найбільше калічиться психіка підростаючого покоління. Це освіта, де засіла п’ята колона і нав’язує українським дітям чужу мову, чужі цінності і поняття. Це спорт – де панує  до цього часу радянська методика підготовки спортсменів.

В ім’я всіх полеглих борців за Україну ми повинні зробити все можливе і неможливе, щоб Україна нарешті стала справді українською, наповнилася Духом звитяги і братерства, щоб більше ніколи нога завойовника не топтала нашу святу Землю.

Слава Україні!                                                  Героям Слава!

Голова Павлоградського міського т-ва «Просвіта» ім. Т. Шевченка    Заремба М. А.