«Настоящий полковник» або упаси мене, Боже, від «фанатів» дурних … (продовження)

Обіцяне продовження розповіді «Настоящий полковник» (?) отримав ляпасу (?) честі та побіг жалітися у міліцію …
Або: упаси мене, Боже, від «фанатів» дурних … (майже протокольною мовою)»
30.09.2015 р. 0 09.07 автору резонансних книг «Соборянин» та «Соборянин – 2», якого, як сповіщалося раніше, «полковник запасу» Таратушка В.В. звинуватив у тому, що той не захотів віддавати йому свої книжки, а замість цього (нібито) відлупцював («полковника»), зателефонував давній спільний знайомий (і свідок) Бут А.М. та повідомив про наступне.

Йому, Буту А.М., зателефонував «друг» «полковника» Таратушки В.В. – пан Руденко та попросив передати автору, Цапенку В.О., про те, що «по місту ходять молоді люди з битками» та можуть завдати йому, авторові, фізичної шкоди.

На що автор подякував за попередження та повідомив, що добродій Руденко особисто може передати авторові це повідомлення – попередження. 
Пан Бут А.М. уточнив, чи може він надати добродію Руденку номер телефону автора, щоб той особисто міг передати вище сказане повідомлення – попередження та отримав підтвердження, що «так, може». 
Добре що існують такі небайдужі добродії, як названий вище п. Руденко, які завчасно попереджають про можливе скоєння злочину. Бо саме профілактична робота, направлена на запобігання скоєнню злочину є більш ефективною, ніж боротьба з його (злочином) наслідками.
В той же день, 30.09.2015 р., о 13.04, зателефонував небайдужий добродій, який і представився паном Руденком – «начальником штабу Євромайдану» і ввічливо попросив автора резонансних книг «Соборянин» та «Соборянин -2» Цапенка В.О. про зустріч. Нагадаємо, що це той самий пан Руденко, який за словами свідка Бута А.М., просив останнього передати авторові, що «по місту ходять молоді люди з битками» та можуть завдати йому, авторові, фізичної шкоди, у відповідь на що гр. Цапенко В.О. повідомив п.
Буту А.М., що добродій Руденко може сам, «особисто», без посередників, передати це повідомлення про загрозу, за що він, Цапенко В.О., і буде «особисто» вдячний панові Руденко за це.
Тому не є дивиною, що автор погодився зустрітися з небайдужим до долі інших людей паном Руденком, «начальником штабу Євромайдану», з метою отримання більш детальної інформації про існуючу загрозу та особисто подякувати за турботу.
В той же день, 30.09.2015 р., о 17.11, призначена зустріч відбулася біля дому, де мешкає гр. Цапенко В.О. . Автор з цікавістю чекав більш детальну обіцяну інформацію про вказану вище загрозу, натомість почув оповідь, яка звелася до двох головних меседжів.
1. Він, Руденко – «начальник штабу Євромайдану», є посланцем – «голубом миру». Він знає п. Таратушку В.В., як патріота і чув від інших людей, що автор (Цапенко В.О) теж патріот. І що він, Руденко, хоче, щоб два патріоти «помирилися».
2. Ніхто не має права піднімати руку на людину похилого віку, дітей та жінок і він, як громадській діяч зі своїми активістами стануть на захист …
Здивувавшись такій промові «ні про що» і не почувши обіцяної інформації про вище вказану загрозу, автор все ж таки відповів.
1. Що він також знає п. Таратушку В.В. протягом півтора десятків років і ніяким чином не претендує на звання «патріота», тим паче такого ж як Таратушка В.В., якого він знає як людину брехливу. Автор не стукає себе по грудях та не волає на кожному куті, що він «настоящий патриот!» і не робить на цьому бізнес, як це зараз модно. Якщо хтось називає автора «патріотом України», як сказав п. Руденко, то велика дяка тим людям за добрі слова.
2. Якщо крадій, злочинець, грабіжник лізе до вас (або до будь-кого іншого), щоб обікрасти вас, ваших дітей, вашу родину, то ви не тільки маєте право, а і зобов’язані, як громадянин зупинити цього крадія, злочинця, грабіжника, зупинити скоєння злочину, навіть якщо він, цей злочинець, прикривається «похилим віком» (автор, до речі, сам вже давненько «розміняв» шостий десяток років).
Після цієї відповіді автор уточнив про наступне: чи може він, п. Руденко, детальніше розповісти про ту загрозу, про яку він попросив п. Бута А.М. попередити автора (що «по місту ходять молоді люди з битками» та можуть завдати йому, авторові, фізичної шкоди), бо саме заради цієї інформації автор і погодився зустрітися. На що добродій Руденко вибачився за відібраний час та повідомив, що такої інформації він не має, а пан Бут А. М., який повідомив про це, є людиною з хворою психікою. І що він, Руденко – «начальник штабу Євромайдану», прийшов сказати, що вони будуть захищати п. Таратушку усіма засобами. Почувши це, автор посміхнувся та сказав, що це їхнє право захищати того, кого вони хочуть, більш того, якщо йому, Руденку – «начальнику штабу Євромайдану» так цього хочеться, то він може це зробити прямо зараз! Добродій – «голуб миру» - «начальник штабу Євромайдану» прореагував на ці слова автора дуже дивно, крикнувши: «Та боже упаси! Я вас боюсь!», побіг з вул. Фурманова у напрямку проспекту К. Маркса.
Автор, гадаючи, що розмова ще не закінчена, зі словами «Та чого ж мене боятися, я ж полу сліпий дідусь!» намагався кроком наздогнати «голуба миру», але йому це не вдалося. «Голуб миру» полетів дуже швидко, а може це автор занадто старий, щоб ганятися за «голубами». (Далі буде).

Обіцяне продовження розповіді «Настоящий полковник» (?) отримав ляпасу (?) честі та побіг жалітися у міліцію …
Або: упаси мене, Боже, від «фанатів» дурних … (майже протокольною мовою)
Епізод 4
(«Що ж Ви брешете («полковнику»)! Стоїте тут у присутності трьох співробітників і нахабно брешете!»)
01.10.2015 р., о 18.00, автор резонансних книг Цапенко В.О. та свідок Бут А.М. надавали у розпорядження міліції свої письмові пояснення, про те, що «пана полковника» - Таратушку В.В., всупереч його неправдивій заяві, автор не лупцював. В цей час з’явився вказаний вище «полковник». Йому було запропоновано також надати свої письмові пояснення. У відповідь «полковник» заявив, що не бачить сенсу їх надавати, бо він бачить, що слідство йде не правильно, не в належному напрямку, не так як треба, що ніхто не хоче розслідувати дану справу, що «ви хочете все звести до банального побиття, а тут справа стосується книжок …» і що він буде писати у головне управління. На що співробітник міліції щиро обурився:
- Та що ж Ви брешете! Стоїте тут у присутності трьох співробітників і нахабно брешете! Вам же було обіцяно, що все буде розглянуто належним чином! Все робиться як належить! А писати можете, куди завгодно – то є Ваше право! Все одно всі заяви передадуть на розгляд нам, і ми будемо цим займатися. До речі де Ваші обіцяні свідки? Вони прийшли? Вони є?
- Ні, немає.
- А де ж вони?
- Один в лікарні, а іншій працює, не може прийти.
- Та ото ж.
І «пан полковник», сумно понурившись, присів писати. 
Взявши письмові пояснення у автора та свідка, представник правоохоронних органів уточнив, звертаючись до останнього:
- Ну, так бив гр. Цапенко В.О. гр. Таратушку В.В., чи не бив?
- Ні , не бив! Цапенко не бив Таратушку. - уточнив свідок.
- Тоді на сьогодні все. Дякуємо за співпрацю. Можливо, якщо виникнуть додаткові питання, ми Вам зателефонуємо. На все добре!
А «полковник» залишився писати … Можливо тому, що «Полковнику никто не пишет …» (гурт «Бі -2»).
Представники «Просвіти», яка займається у тому числі і розповсюдженням високо художньої, патріотичної, правозахисної (а головне – цікавої) літератури, зв’язалися з бухгалтерією замовника резонансної книги «Соборянин» з метою дізнатися, чи повернув «полковник» давно отримані від них цільові кошти, призначені для закупівлі цих книжок, чи не повернув. «Ні, не повернув» - була відповідь.
Гасло : «Розікрали армію – розкрадемо Державу!» - в дії.

Володимир Цапенко