За спиною Віталія Кличка

У найближчому оточенні відомого боксера і політика вирують неабиякі пристрасті

Ця новина з далекої Мексики спричинила справжній ажіотаж в Україні. Перебуваючи там, Віталій Кличко в розмові з керівником боксерської федерації поділився своїми планами.

 

Коротке офіційне повідомлення, яке з'явилось за підсумками цієї зустрічі, шокувало передусiм учасників об'єднаної опозиції. У ньому повідомлялося з посиланням на слова боксера, що він ухвалив кінцеве рішення -- іде у президенти. Звісно, і для "Батьківщини", і для "Свободи" -- це як грім серед ясного неба, бо ще у травні сторони домовились спробувати узгодити єдину кандидатуру на президентські вибори.

Три дні політбомонд смакував цю новину. Три дні штаб Кличка тримав паузу. Лише опісля партія Кличка поширила прес-реліз, що, мовляв, сталася помилка у перекладі з англійської: Кличко начебто ще не іде у президенти, а лише "має такий намір".

Утім справу зроблено. І відтепер мало хто сумнівається у тому, що партія Кличка робитиме все, аби саме її лідер був "єдиним, узгодженим". А у разi недосягнення консенсусу може просто сказати -- ми ж попереджали.

До речі, президентський рейтинг Віталія Кличка, за даними соціологів, i далi зростає. Для нього, як для молодого політика, це, поза сумнівом, дуже гарний результат. Адже ще донедавна Кличка -- як одного з провідних кандидатів на найвищу посаду в державі -- ніхто серйозно не розглядав.

І в міру того, як зростають рейтинг боксера та його шанси на найвище крісло, загострюється увага й до іншої проблеми: а хто формує "феномен Кличка"? Хто в нього, образно кажучи, за спиною? Хто впливає на ухвалення рішень у партії “Удар” та виробляє лінію поведінки її лідера?

Про це -- у розмові з політтехнологом Тарасом Березовцем, головою Комітету виборців України Олександром Черненком та аналітиком руху “Чесно” Вадимом Гудимою.

-- Чи правда, що Кличко не визначає політики своєї партії самостійно, що він, як стверджується, з огляду на слабкі інтелектуальні дані перебуває під повним контролем людей свого оточення?

Т. Березовець: -- Кличко -- людина зі світовим ім'ям у спорті. Але в політиці він робить перші кроки. Тож багато в чому він не може покластися на свої знання і вміння, а відтак змушений дослухатись до радників. У партії “Удар” нині є дві великі групи, які конкурують між собою за вплив на Віталія Кличка. Це група заступника голови парламентської фракції Віталія Ковальчука та група лідера бізнес-крила партії Артура Палатного.

Група Ковальчука нараховує 12 осіб. У Палатного -- 15 -- 17 народних депутатів. Решта депутатів фракції до жодної з груп впливу не належать, ситуативно орієнтуючись на ту чи іншу групу.

-- Чому між Ковальчуком і Палатним виникла конкуренція?

О. Черненко: -- Ці двi групи умовно можна поділити на політичних активістів і бізнесменів. Ковальчук відповідає за всю публічну політику партії, інформаційно-аналітичну роботу, юридичні напрями. Також він є переговорником від “Удару” з іншими політичними фракціями.

Натомість Палатний відповідальний за фінансування партії, зв'язки з фінансово-промисловими групами як в Україні, так і за її межами. Відтак у цих двох людей часто дуже різні погляди на питання, які постають перед “Ударом”, на завдання, які партія має виконувати. І вони між собою конкурують за те, яким чином у тій чи іншій ситуації поводитиметься лідер, на чию користь він ухвалить рішення.

Т. Березовець: -- Нині Ковальчук та прихильні до нього депутати в непростій ситуації, бо вони не мають значних ресурсів. Спонсори “Удару” зібрані під крилом Артура Палатного. Це досить сильний керівник і самодостатня людина, крім того, він -- друг дитинства Віталія Кличка, а також кум обох братів-боксерів. Тож крило Ковальчука, аби зміцнити свої позиції і вплив на лідера, регулярно поширює про Палатного негарнi чутки і влаштовує проти нього різноманітні провокації.

-- У ЗМІ неодноразово з'являлася інформація про те, що Артур Палатний має сумнівний бізнес, що він пов'язаний iз криміналом. Наскільки це все відповідає дійсності?

Т. Березовець: -- Ноги більшості цих чуток ростуть у городі політичних недругів Палатного, їх, зокрема, поширює Ковальчук. Недавно, наприклад, з'явилась в інтернеті інформація, нібито п'яний Палатний у закритому яхт-клубі вбив офіціанта. Причиною убивства буцімто стало те, що хлопець чув, як Палатний висловлював у приватній бесіді своєму бізнес-партнерові незадоволення Ковальчуком і навіть казав про бажання його прибрати. Достовірно про те, було це насправді чи ні, навряд чи комусь удасться дiзнатися. Однак репутацію Артура Палатного такі чутки, звісно, не поліпшують.

В. Гудима:  -- Рух “Чесно” досить прискіпливо вивчав біографії кожного з кандидатів у депутати у ходi торiшнiх виборів до Верховної Ради. В інтернеті можна знайти інформацію про те, що саме Артур Палатний у 1990-х налагодив контакти між кримінальним авторитетом Віктором Рибалком (“Рибкою”) і братами Кличками. За даними цих матеріалів, Артур Палатний сам був у команді “Рибки” і пізніше нібито познайомив того з Кличками.

Нині Палатний не відкидає, що особисто був знайомий iз кримінальним авторитетом. Правда, наполягає, що знав “Рибку” лише як клієнта свого ресторану, і що з Кличками той ніколи не працював.

-- А що відомо про бізнес Палатного? Звідки в нього гроші?

В. Гудима: -- Прозорість доходів і витрат Артура Палатного викликає сумніви. До обрання в парламент у своїй декларації про доходи за 2011 рік Артур Палатний вказав непристойно низькі суми -- 379,8 тисячі гривень доходів, зокрема від провадження підприємницької діяльності -- 369,4 тисячі. Водночас iз публікацій у ЗМІ відомо, що він досить впливова і забезпечена людина, володіє великим бізнесом у різних сферах: операції з нерухомістю, розважальні заклади (йому належить популярний у Києві нічний клуб зі стриптиз-шоу), реклама, торгівля, ресторанний бізнес тощо.

О. Черненко: -- Палатний загалом -- непублічна особа. Але одне можна сказати достовірно: хай там як, а Кличко йому справді дуже довіряє.

-- А що можна сказати про його партійного опонента Ковальчука, i яка природа його близьких стосунків iз Кличком?

О. Черненко: -- Треба розуміти, він -- політтехнолог з багаторічним стажем. Власне, його наближення до лідера “Удару” відбулося після невдалих для Кличка останніх виборів мера Києва. Оскільки Кличко програв мерське крісло Черновецькому, тих, хто керував тоді проведенням його виборчої кампанії (а це Андрієвський, Парцхаладзе та інші), Віталій відсунув якомога далі. Замість них у Кличка з'явився Ковальчук. Під час тих програшних виборів він відповідав за проведення кампанії в одному з районів столиці, й боксер тоді в цьому районі набрав найбільше голосів виборців. Після цього результату Кличко почав дослухатися до його думки.

Т. Березовець: -- Прагнучи посилити свій вплив у партії, у тому числі фінансовий, Ковальчук вдається до вкрай сумнівних кроків: захищає одіозних депутатів від “Удару” зі сумнівною репутацією. До прикладу, він кілька разів публічно ставав на захист нардепів-бізнесменів, котрi припливли до Кличка напередодні торiшнiх парламентських виборів і котрих нині називають головними кандидатами в “тушки”. Йдеться, зокрема, й про олігарха Дубневича. Ми знаємо, що в опозиції до цієї особи загалом ставляться дуже критично. Що цікаво, сам Віталій Кличко ще жодного разу не насмілився висловитися у таких сумнівних ситуаціях на захист депутатів своєї фракції.

-- Чи є в середовищі "Удару" ще інші, крім двох названих, авторитетні люди, котрi можуть впливати на позицію Кличка?

Т. Березовець: -- Звісно. Але тут є проблема. Бо найближче оточення Віталія Кличка дуже нагадує оточення Вiктора Ющенка часів його президентства. Достатньо згадати нинішніх членів фракції “Удар” у ВР -- Валентина Наливайченка, Ірину Геращенко, Ростислава Павленка, це все люди, які тривалий час працювали з Ющенком, а нині вони поруч із Кличком. Крім того, та ж Геращенко, депутат Марія Іонова, прес-секретар “Удару” Оксана Зінов'єва i ще низка жінок (так зване жіноче лобі) iз Кличком у непоганих особистих стосунках і мають на нього опосередкований вплив.

На жаль, єдиний помітний результат впливу тих людей -- це нинішня нерішучість Кличка, його розмита ідеологічна позиція, безсистемний підхід до ухвалення рішень.

-- Підсумовуючи, які головні проблеми команди Кличка вимальовуються сьогодні?

-- Як і у Ющенка, у Кличка бачення тієї чи іншої проблеми змінюється залежно від того, котра людина востаннє з ним спілкувалась. І, звісно, люди, які хочуть на нього впливати, цим вдало користуються. Для лідера, котрий  претендує на крісло президента країни, це може виявитися ахіллесовою п'ятою.

В. Гудима: -- Безумовно, у команді Віталія Кличка є люди, котрi налаштовані змінити країну на краще і вже намагаються це робити своєю активною діяльністю у Верховній Раді, своєю громадською активністю. На користь “Удару” можна сказати й те, що ця партія наразi  тягнеться до європейських політичних стандартів -- більшість її депутатів сумлінно звітують про свої доходи і витрати, про кількість помічників, адекватно реагують на критику й на питання громадськості. Навіть на гострі питання.

Проте в цій партії, як і в інших, є люди, які прагнуть використовувати політику, державну владу в особистих інтересах. Дуже прикро, що саме ці люди нині мають на лідера Віталія Кличка значний вплив. Якщо їм удасться цілковито ізолювати Кличка від думки інших депутатів і остаточно мати вирішальну позицiю у визначенні політики “Удару”, ця партія може стати ще одним грандіозним політичним розчаруванням в історії нашої країни.

Олександра ТАМКОВА, газета "Експрес"