Що спільного між націоналістом
Олегом Тягнибоком і легендарним бандитом Вовою Мордой, якого нещодавно
розстріляли у Львові? Ви не повірите - партія! Пошук сили, якій можна довіряти,
завів виборців Києва та інших «новонавернених» регіонів країни в пастку. Про
кримінальну сутність ВО «Свобода» вже писалося. Побіжно. Ми ж розібрали цей вінегрет
по шматочках. Від дрібних шахраїв до солідних злодіїв у законі. Дещо смішить.
Але більша частина - шокує ...
Хабарники і здирники
Арешт у Києві дрібного шахрая
Артема Семеніхіна, засновника ПП «Космо» і ТОВ «Гротто ЛТД» (ларьковий бізнес)
у черговий раз показав кадрову начинку ВО «Свобода». Ще в жовтні в
правоохоронні органи звернулися десять підприємців Святошинського району міста
Києва зі скаргою на незаконну діяльність Семеніхіна.
За їх словами, у період з січня
2011 року по вересень 2012-го Семеніхін представлявся працівником «Київенерго»
і вимагав гроші як оплату за електроенергію. Він щомісяця обходив торгові
точки, розташовані по вул. Уборевича 3, і назбирав таким чином близько 300
тисяч гривень. Коли ж ошукані підприємці звернулися до правоохоронних органів,
їм почали надходити погрози фізичної розправи. Погрожували навіть жінкам. Запис
телефонних розмов є у журналістів телекомпанії «Ера», які проводили власне розслідування.
Кількість постраждалих від
шахрайства Артема Семеніхіна може становити, за оцінками правоохоронних
органів, сотні людей, а розмір прибутку від незаконної діяльності - 1,5 млн.
грн. щомісяця. Більш точну цифру встановить слідство. 13 листопада Семеніхіна
заарештували, і суд залишив його під вартою.
«Свобода» провела під
Святошинським РВВС нарочито мляве пікетування. І швидко змоталися: до
кримінальних витівок своїх членів тут звикли. Особливо в тих регіонах, де
партія з ультраправої опозиції стала партією влади: у Тернополі, Львові, на
Івано-Франківщині.
Так, навесні цього року у Винниках
(Львівська область) був узятий на «гарячому» секретар Винниківської міськради,
член ради ВО «Свобода» Ігор Мойсеєнко. Через кілька днів Галицький районний суд
випустив його під заставу в 80 тис. грн. Забігаючи вперед, скажу, що для судів
Львова, Тернополя та Івано-Франківська - це типовий лібералізм. Корупцію з боку
«свободівців» намагаються заминати і згладжувати. Мовляв, звичайно, мерзотники.
Але це ж НАШІ мерзотники!
Мойсеєнко закидають вимагання та
отримання хабара в розмірі $ 8,8 тис. Хабар він вимагав за дозвіл на розробку
проекту землеустрою ділянки та подальшу протекцію в отриманні позитивного
рішення місцевої ради (іншими словами - майже за мильну бульбашку).
Майже така ж історія, але ще більш
пікантна, розгортається в Івано-Франківську. Пізно увечері 9 жовтня при
отриманні хабара в розмірі $ 30 тис. був затриманий директор департаменту
архітектури та містобудування Івано-Франківського міськвиконкому Олег Гаркота.
Незабаром міський суд відпустив його під заставу в сумі 320 тис. грн. до
закінчення слідства.
Відразу після арешту на місце
затримання прибули представники партії "Свобода" на чолі з секретарем
міської ради Русланом Марцінківим і з криками "Ганьба!" і "Революція!"
Намагалися відбити чиновника. Але вже наступного дня партія відхрестилася від
нього: заступник голови ВО Андрій Мохник офіційно заявив журналістам, що
Гаркота не має ніякого відношення до «Свободи». Чому ж у такому разі партійці
кинулися його звільняти, він пояснити не зумів.
Підтекст цієї інтриги виявився
досить скоро. Виявилося, що «свободівець» Гаркота вимагав хабар у свого ж ...
однопартійця, депутата облради Володимира Колківського.
Але це тільки початок детективу.
Колківський - один з великих міських забудовників Івано-Франківська - у даній
історії не жертва, а співучасник. Зараз він ховається за кордоном і оголошений
в міжнародний розшук. Справа в тому, що депутат Колківський вирішив
розрахуватися з Гаркотою не своїми грошима, а засобами партнера по бізнесу. І
витягнув у нього $ 10 тис. як аванс. А на основному платежу в $ 30 тис. друзі
«спалились». Загальна ж сума хабара повинна була скласти $ 100 тис. У стільки
були оцінені узгодження всієї технічної документації, прийняття позитивного рішення
на сесії міськради та видача необхідних довідок для будівництва фірмою
багатоповерхового житлового будинку.
Примітно, що серед заарештованих,
але потім відпущених у цій справі осіб були бізнесмен-забудовник Володимир
Балагура та голова фракції «Свобода» у міській раді Роман Онуфріїв: саме в його
машину сів Гаркота з пакетом, повним мічених грошей.
Тернопільський трилер
Але Івано-Франківськ - це лише
співчуваючий «Свободі» регіон. Базова територія, де партія має (у всіх сенсах
цього слова) повноту влади - це Тернопільщина. На позачергових виборах до
Тернопільської облради 15 березня 2009 року «Свобода» взяла 34,69% голосів (50
депутатських мандатів з 120). З кінця березня 2009 року Тернопільська обласна
рада очолює представник ВО «Свобода» Олексій Кайда.
У 2010 році кандидати від
"Свободи" перемогли в 20 (!) з 30 одномандатних округів і отримали
майже 30% голосів за списками. У міськраді у них 31 депутат із 60. А також пост
міського голови, який зайняв екс-заступник начальника обласної податкової Сергій
Надал.
Ось, здавалося б, привід показати
Україні зразково-показовий пілотний проект під назвою: «Життя в умовах« Свободи
». Але, як водиться у націоналістів, замість дружною партійної сім'ї виходила
«Кайдашева сім'я» (не вважайте за каламбур): Кайда та Надал пересварилися, і
тепер через пресу з'ясовують, хто ближче до Тягнибока, а хто - до міжнародного
злочинного синдикату.
Інтернет-видання Тернопільський
тиждень, симпатизує, судячи з усього, Кайді, пише, що «пан Надал належить до
«свободівців», які опинилися в партії напередодні дочасних обласних виборів.
Натомість Кайда є вірним партійцем практично від початку заснування ВО
«Свобода». Саме Кайда пропонував кандидатуру Сергія Надала на посаду мера
міста…».
І далі видання дає на ворогів
повну «кладку». «Так само втратив довіру пана Кайди і одіозний заступник
міського голови Володимир Камінський, який також був «смотрящим», але вже за
діями виконавчого комітету. Зараз, як подейкують в свободівському середовищі,
Володя «сидить на касі» і обслуговує відомого в 90-х Женю Стєпанова.
До речі, вплив на партію з боку
яскравих представників буремних 90-х є і на Львівщині. Там взагалі більшість
справ вирішуються за посередництвом криміналітету, який і там, і в нас став
частиною патріотичної влади. Зрештою, колишній податківець, а нині мер
обласного центру Надал займався практично таким самим, але від імені держави,
тому йому співпраця з «хлопцями у малинових піджаках» є близькою по своїй
суті».
А тепер невеликі пояснення: Женя
(Євген) Степанов - це колишній міліцейський офіцер, спецназівець, що став
великим кримінальним авторитетом і тримав у страху весь «заробітчанський світ»
у Португалії.
У 2001 році, коли Тягнибок був
усього лише фашистом і ще не планував провести партію до парламенту (тобто
провокація виключається), Степанов був заарештований у 40 кілометрах від
Лісабона в результаті спецоперації португальських сил безпеки.
З якихось невідомих причин замість
європейської в'язниці Степанов через кілька років опинився в рідному Тернополі.
Де знайшов політичний дах в особі місцевої «Свободи» і друзів у владі, на
зразок того ж Камінського. Тепер національно свідома влада виконує побажання
Степанова на основі абонплати.
Португальська влада інкримінували
йому і його угрупованню «Айсберг» (за назвою корпорації, якою вони
прикривалися) причетність до рекету, викрадення автомобілів і подальше їх
повернення за винагороду, переправлення громадян України до Португалії та
Іспанії для незаконного працевлаштування та експлуатації у секс-бізнесі,
шахрайство з фінансовими ресурсами та інше.
За вказівкою Степанова деякі
учасники угруповання виїжджали до Португалії, де займалися вимаганням у нелегальних
мігрантів з країн СНД і Східної Європи, наркобізнесом, сутенерством,
викраденнями автомобілів і переправленням їх на територію СНД, іншими тяжкими
злочинами.
Один з останніх скандалів в цьому
ключі - це так звана «Бурштинова війна»: рейдерське захоплення структурами,
близькими до Степанова (і за сприяння Камінського), магазину «Янтар».
Передмова до
продовження
Але це далеко не самі круті
кримінальні пристрасті. Пальму першості в даному плані, безумовно, тримає
Львів, який не випадково прозваний «Українським Палермо». Зі Львова родом сам
Тягнибок і його основні спонсори. Тут зосереджений важливий кадровий актив, у
якому миготять і дрібні шахраї, начебто Семеніхіна, і серйозні кримінальні
фігури. Про останні ми розповімо в продовженні розслідування.
А поки забавний факт, який
неможливо не згадати. Нещодавно з'ясувалося, що 31-річний депутат Львівської
облради від «Свободи», секретар комісії з ПЕК і розвитку підприємництва
Анатолій Заваруєв раніше носив прізвище Габа. А змінив він його після того, як
десять років тому отримав умовний термін за дрібну крадіжку зі зломом (обікрав
ларьок в селищі Червоне на трохи більше ніж півтори тисячі гривень, у ті роки -
близько $ 400).
У розпорядження ЗМІ потрапили
копія вироку Бузького районного суду, де Габа визнав себе винним, а також його
заява на видачу паспорта з новим прізвищем, яку він вирішив змінити через три
роки після суду. За неофіційними даними, саме про Габу-Заваруєва йшлося в
гучній розмові Кужель з Шустером, у кулуарах його шоу. Де колишня голова
Держкомпідприємництва розповідала про те, як «Свобода» у Львові вимагала гроші
у підприємців. Приблизно так само, як Семеніхін у Києві. Тільки з відчуттям, що
там вони вже господарі, а тут - ще в гостях.
Немає коментарів:
Дописати коментар