«Спочатку було Слово,
і Слово було у Бога,
і Слово було Бог».
Євангеліє від Івана
Як доводять останні дослідження істориків і археологів, українська нація налічує кілька тисячоліть, а українська мова близько сорока тисяч років. Відомий український мовознавець О. Потебня, вивчаючи українські колядки і щедрівки, вказував саме на такий вік української мови. І тільки можна уявити яких випробувань за свій такий довгий час існування зазнав український народ, скільки було на його землі війн, скільки через територію України пройшло завойовників, а ми збереглися як нація і збереглися тільки завдяки українській мові. Мова – це не тільки букви і звуки, це щось набагато більше. Наші предки чудово знали, що таке мова, а ми ці знання втратили, вірніше в нас їх вкрали.
«Не можна змінювати ні однієї первинної назви слів, бо всі вони за своєю суттю є священними назвами Богів; вони пронизані магнетизмом обожнювання спільноти людей і сила їх невимовна!» - так писав в своїх оракулах Заратустра. Хто пізнав глибину і суть Слова, той оволодіває потужною Духовною силою, силою впливу на душі і розум людей. А сила Слова надзвичайна. Слово може повести за собою мільйони людей на великі звершення, і, в той же час, Словом, вірніше блудословством, можна завести цілі нації на манівці. Всі великі люди в історії людства чудово володіли Словом – це той же Заратустра і Будда, Рама і Крішна, Ісус Христос і Махатма Ганді. Так що ж таке Слово? Спробуємо відповісти на це складне питання.
Як відомо, людина за своєю суттю – це не тільки фізична оболонка, а вона ще й єство духовне. Духовні якості людина розвиває протягом всього свого життя, чим більше людина працює над своїм духовним вдосконаленням, тим більша в неї сила духу. І навпаки, якщо людина не займається своїм духовним вихованням, живе на рівні тваринних інстинктів, то тут вже складно назвати це створіння людиною. Дух людини знаходиться в душі, і як в кожної особистості є свій набір генів, який розвивається з покоління в покоління, так і в кожній душі є енергетичні вібрації, які в кожної людини мають тільки їй притаманні параметри.
Слово теж несе в собі енергетичні вібрації, які мають або позитивний заряд, або негативний, тому така важлива роль Слова в спілкуванні між людьми. Українська мова, як я вже казав вище, одна з найдавніших і розвиненіших у світі, вона нам дана від Бога і несе в собі життєствердний потенціал. Це сонячна мова, вона несе в собі корінь Бога РА в більшості своїх слів: Правда, Рада, Райдуга, Краса, Град, Хмара, Роса, Просо, Яровина, Дрова, Трава. Слово Трава є наочним прикладом божественності нашої мови: РА – Бог Сонця, ВА – Богиня води. Поєднання сонця і води дає життя всьому на планеті Земля.
Більшість людей не задумуються над тим, правильною мовою вони розмовляють чи неправильною, яка суть закладена в словах. Китайський філософ Конфуцій ще за 6 століть до нашої ери застерігав: «Якщо мова не є правильною, то вона не означає того, що має означати; то не буде зроблене те, що має бути зроблене. А тоді моральність і всяке мистецтво почнуть занепадати, справедливість зійде на манівці – і всі впадуть у стан безладного хаосу». Наведу простий приклад з нашого сьогодення, як у нас сьогодні люди вітаються між собою: «Здрасьцє». Що за слово-покруч, що воно взагалі означає? Це називається – далі падати в культурному розвитку нікуди! В українців споконвіку була гарна традиція при зустрічі бажати один одному всіляких гараздів. На привітання: «Доброго дня!» бажали: «Доброго здоров’я!». Здається – ніби дрібничка, а українська нація здавна славилася козацьким здоров’ям і своїми довгожителями.
Українці за свою довгу історію створили безліч народних пісень, унікальне явище – колядки і щедрівки, яких не має більше ні в однієї слов’янської нації. Українці завжди були співучою нацією, а пісня в свою чергу благотворно впливала і на здоров’я, і на взаємовідносини між людьми. А зараз нам кажуть, що українська пісня, а тим більше народна – «неформат». Молоді нав’язується примітив, який чомусь називається піснею, а слухаючи кожного дня такий примітив людина в своєму культурному розвитку опускається нижче плінтуса.
Українська нація знову проходить важкі випробування, на цей раз у вигляді глобалізму, мультикультурності і всіляких інших «нововведень». А якщо просто сказати – в світі зараз іде війна між добром і злом, між чорними силами і світлими, і українська мова стоїть на останньому рубежі в обороні українства. Бо поки є мова, є і народ, не буде мови не буде і народу! Українська мова – наш найбільший скарб, і ми всі повинні берегти її як найбільше наше багатство.
Микола Заремба, м. Павлоград
Джерело: http://lelekanews.blogspot.com/2012/02/blog-post_5626.html
і Слово було у Бога,
і Слово було Бог».
Євангеліє від Івана
Як доводять останні дослідження істориків і археологів, українська нація налічує кілька тисячоліть, а українська мова близько сорока тисяч років. Відомий український мовознавець О. Потебня, вивчаючи українські колядки і щедрівки, вказував саме на такий вік української мови. І тільки можна уявити яких випробувань за свій такий довгий час існування зазнав український народ, скільки було на його землі війн, скільки через територію України пройшло завойовників, а ми збереглися як нація і збереглися тільки завдяки українській мові. Мова – це не тільки букви і звуки, це щось набагато більше. Наші предки чудово знали, що таке мова, а ми ці знання втратили, вірніше в нас їх вкрали.
«Не можна змінювати ні однієї первинної назви слів, бо всі вони за своєю суттю є священними назвами Богів; вони пронизані магнетизмом обожнювання спільноти людей і сила їх невимовна!» - так писав в своїх оракулах Заратустра. Хто пізнав глибину і суть Слова, той оволодіває потужною Духовною силою, силою впливу на душі і розум людей. А сила Слова надзвичайна. Слово може повести за собою мільйони людей на великі звершення, і, в той же час, Словом, вірніше блудословством, можна завести цілі нації на манівці. Всі великі люди в історії людства чудово володіли Словом – це той же Заратустра і Будда, Рама і Крішна, Ісус Христос і Махатма Ганді. Так що ж таке Слово? Спробуємо відповісти на це складне питання.
Як відомо, людина за своєю суттю – це не тільки фізична оболонка, а вона ще й єство духовне. Духовні якості людина розвиває протягом всього свого життя, чим більше людина працює над своїм духовним вдосконаленням, тим більша в неї сила духу. І навпаки, якщо людина не займається своїм духовним вихованням, живе на рівні тваринних інстинктів, то тут вже складно назвати це створіння людиною. Дух людини знаходиться в душі, і як в кожної особистості є свій набір генів, який розвивається з покоління в покоління, так і в кожній душі є енергетичні вібрації, які в кожної людини мають тільки їй притаманні параметри.
Слово теж несе в собі енергетичні вібрації, які мають або позитивний заряд, або негативний, тому така важлива роль Слова в спілкуванні між людьми. Українська мова, як я вже казав вище, одна з найдавніших і розвиненіших у світі, вона нам дана від Бога і несе в собі життєствердний потенціал. Це сонячна мова, вона несе в собі корінь Бога РА в більшості своїх слів: Правда, Рада, Райдуга, Краса, Град, Хмара, Роса, Просо, Яровина, Дрова, Трава. Слово Трава є наочним прикладом божественності нашої мови: РА – Бог Сонця, ВА – Богиня води. Поєднання сонця і води дає життя всьому на планеті Земля.
Більшість людей не задумуються над тим, правильною мовою вони розмовляють чи неправильною, яка суть закладена в словах. Китайський філософ Конфуцій ще за 6 століть до нашої ери застерігав: «Якщо мова не є правильною, то вона не означає того, що має означати; то не буде зроблене те, що має бути зроблене. А тоді моральність і всяке мистецтво почнуть занепадати, справедливість зійде на манівці – і всі впадуть у стан безладного хаосу». Наведу простий приклад з нашого сьогодення, як у нас сьогодні люди вітаються між собою: «Здрасьцє». Що за слово-покруч, що воно взагалі означає? Це називається – далі падати в культурному розвитку нікуди! В українців споконвіку була гарна традиція при зустрічі бажати один одному всіляких гараздів. На привітання: «Доброго дня!» бажали: «Доброго здоров’я!». Здається – ніби дрібничка, а українська нація здавна славилася козацьким здоров’ям і своїми довгожителями.
Українці за свою довгу історію створили безліч народних пісень, унікальне явище – колядки і щедрівки, яких не має більше ні в однієї слов’янської нації. Українці завжди були співучою нацією, а пісня в свою чергу благотворно впливала і на здоров’я, і на взаємовідносини між людьми. А зараз нам кажуть, що українська пісня, а тим більше народна – «неформат». Молоді нав’язується примітив, який чомусь називається піснею, а слухаючи кожного дня такий примітив людина в своєму культурному розвитку опускається нижче плінтуса.
Українська нація знову проходить важкі випробування, на цей раз у вигляді глобалізму, мультикультурності і всіляких інших «нововведень». А якщо просто сказати – в світі зараз іде війна між добром і злом, між чорними силами і світлими, і українська мова стоїть на останньому рубежі в обороні українства. Бо поки є мова, є і народ, не буде мови не буде і народу! Українська мова – наш найбільший скарб, і ми всі повинні берегти її як найбільше наше багатство.
Микола Заремба, м. Павлоград
Джерело: http://lelekanews.blogspot.com/2012/02/blog-post_5626.html
Немає коментарів:
Дописати коментар