Як повелось, телебачення є певним відображенням
побуту, життя, традицій життя в певній країні. Чи замислювались Ви колись над
тим, що кожен вечір ми бачимо на екранах телевізорів, спостерігаємо в
кінотеатрах. Невже ми настільки погано з Вами живемо?!
Життя наповнене серіалами, які дублюють сценарій
попереднього, але розтягуючи кожен наступний фільм на 50 серій більше, ніж
попередній. Фільми з доволі сумнівними цінностями та сенсом, шоу, які ще більше
роблять наше життя абсурдним. Невже хтось з Вас прагне такого життя, яке
демонструється з екранів?!
На сьогодні телебачення є одним з основних каналів
передачі інформації, яким користується переважна більшість населення. Новини,
телешоу, реклама, фільми, серіали, тощо, – це далеко не повний перелік того, що
може побачити на екранах середньостатистичний українець. Також, не секрет, що
телебачення може стати не лише засобом передачі інформації, але й широкого
впливу на громадську позицію. В інформаційному суспільстві той, хто володіє
засобами масової інформації, – володіє
світом.
Вмикаємо ми телевізор ввечері і бачимо купу іноземних
фільмів, серіалів, частина з них навіть відзняті на території України, але
транслюються російською мовою. Глобалізація створює умови, в яких продукт, що
створюється на території однієї з держав, стає надбанням всього світу,
оцінюється міжнародною спільнотою, має шанси вийти на міжнародний ринок. І всі
передові країни намагаються сприяти розвитку власного продукту, перемогам його
на фестивальних, конкурсах, рекордних показникам у прокатах.
На теренах нашої Батьківщини ми можемо побачити тільки
іноземний продукт, в більшості своїй неякісний. Ігнорування фінансових потреб
українського кіно, сприяння попиту на іноземні фільми, серіали. Результатом
цього ми бачимо занепад культури, відсутність духовного розвитку населення в
дусі традицій та історії України. Відсутність підтримки вітчизняних режисерів
зумовлює просто виїзд за кордон та роботу на створення якісного продукту, який
працює на престиж іншої країни.
Невже в Україні нема можливості розвивати власне кіно?
Чи то просто кіно немає стратегічного значення для розвитку країни? А може
влада прагне виховати суспільство, в якому будуть відсутні потреби духовної та
культурної сфери; яке буде з радістю сприймати чуже кіномистецтво, а значить
буде просто під впливом вже чужої культури, зростати з чужими цінностями…
Вітчизняний потенціал втрачається, розвіюється,
натомість приходить час злиднів, занепаду кіно. Тут вже марно казати про
культурний розвиток, потенціал народу до розвитку. Та і сама держава не може
розвиватись, коли замість престижу на міжнародній арені вона отримує імідж
простого споживача чужого потенціалу, і може радіти навіть неякісній продукції.
Задля вирішення означених проблем не обов’язкові
навіть значні фінансові вливання. Ми наполягаємо на впровадженні податків та
зборів на ввезення іноземних кінопродукцій. Окремою статтею в бюджеті –
направити кошти на створення власного кіно, серіалів. Також необхідно
преміювати і кращі молоді таланти, нові ідеї проекти.
Давайте нарешті будемо поважати себе, любити свою
країну та сприймати рідні цінності, рідну культуру, рідне мистецтво. І давайте
в день українського кіно почнемо розвивати наш кінематограф та створювати всі
можливості для розвитку України, як квітучої країни з власною культурою і
традиціями, тієї, яка має повагу на міжнародній арені.
Запорізька ОГМО «НЕБО»
Немає коментарів:
Дописати коментар