- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

четвер, 2 травня 2013 р.

Від вуличної загрози краще відстрілюватись



Від східних Штатів до південних суб'єктів Федерації люди як на голках: маніяки та інші зловмисники сіють, як то кажуть, смерть і руйнування. Як врятуватися? Чим захищатися?

За океаном можна хоча б «кольта» купити, який, якщо не врятує, то принаймні заспокоїть. Дасть ілюзорне відчуття всемогутності та розпалить мрію про безсмертя, про яку не всі зізнаються.

А у нас? «Дай їм зброю – так вони перестріляють один одного!» Цей аргумент в моді у супротивників різних свобод, у тому числі й вільного володіння вогнепальною зброєю. Начебто це й дурню зрозуміло, так що і сперечатися нічого.

Не вірю! От не всі кинуться палити зі стволів наліво і направо, як тільки хтось когось облає. Наші відчайдушні мотоциклісти ж не таранять машини і не гасають, як у кіно, з одного даху фури на інший.

У мережу часто викладають ролики з відеореєстраторів про пригоди мотоциклістів, і ці порушники правил дорожнього руху на них мають вельми блідий вигляд. Які ж вразливі ці чоловічки в пластикових шапочках, що роз’їжджають зигзагами серед безжальних залізних монстрів! І ось вже самі мотоциклісти закликають один одного поводитися скромніше, не чекати від життя подарунків, на кшталт особливо чемного до себе ставлення, ніяких там «будь ласочка, ну що ви, красно прошу».

Такий самий сюжет буде розвиватися і з пістолетами, які, насправді, не набагато небезпечніші за мотоцикли. Ну що це – маленька пукалка... Це ще не говорячи про здоровенні вантажівки, які здатні до руйнувань не гірше за ракети класу «земля-земля».

Он одна така нещодавно врізалася в опору залізничного мосту – і зупинила рух аероекспресів на Домодєдово. Звісно не назавжди, але зупинила ж. Пощастило, що полотно тільки прогнулося та трохи просіло. А могло б впасти на автотранспорт, разом із поїздом, набитим людьми!

Отже, треба заборонити вантажівки. Тим паче в нас все одно немає для них належних доріг. Треба і з іншим транспортом щось вирішувати. Засоби пересування – це страшні монстри, які вбивають за рік 28 тис. громадян. Це як фігурки у тирі – цілься і бий!

Машини олігархів, депутатів, ментів, прокурорів та дітей ду-у-уже солідних людей (страшно навіть прізвища назвати) вбивають мирних людей просто так, мимохідь, навіть не розстібаючи кобури і не пересмикуючи затвора. І до речі, зчиняють таке, як правило, безкарно. Вони в нерівних умовах!

Автовбивця озброєний машиною, а пішохід практично голий і, так би мовити, босий. На ньому немає навіть каски мотоциклетної. Почесті, слід дати б йому ручний гранатомет, або автомат з підствольником. Причому курка можна спиляти, щоб просто так не бігала людина і не пуляла із вогнепальної зброї.

І ось, припустимо, пішохід стирчить собі спокійненько на своєму законному переході і бачить, як на нього летить вбивця-членовоз, наражаючи його на пряму і явну небезпеку! Ну і пальнути по зловмисникові, використовуючи своє законне право на самооборону. Це ніби збивання закононеслухняних мотоциклістів, наче вони кеглі. Вправляє мізки! Звісно, не всім, а лише тим, у кого вони залишилися після такого ДТП, і ще тим, хто полюбляє дивитися моторошні відеокадри з такими сценами.

Загалом, це як із джинсами. Старожили пам'ятають, що колись їх було набагато менше, ніж зараз є травматів. Людина одягала якісь простенькі Levi's та виходила на вулицю, як король. Так само зараз колишні бойовики фланірують по Грозному, озброєні «стєчкіними» з рубіновою інкрустацією на затворній рамі. Джинси були шаленою валютою, зараз таких аналогів немає.

Коли за володіння доларами перестали саджати і почався вільний імпорт, багато-хто з простодушних вважав, що люди відразу ж кинуться скуповувати джинси так, щоб і дітям вистачило, і онукам. Якщо хто помітив, цього не сталося: люди дуже швидко звикають до змін.

Пістолети не стануть винятком, та й не стали. Ось, будь ласка, зараз кожен може накупити собі травматів, більше ніж маузерів в колекції Кадирова у Гудермесі. Але – ні, не бачу я черг перед магазинами мережі «Мисливець».

Травматична або вогнепальна зброя – різниця не дуже принципова, приблизно як між туристичною сокиркою та колуном, тобто, хоч круть-верть, хоч верть-круть.

Так дайте вже людям право мати зброю, переплюньте заокеанських розумників, які так носяться зі своїми, ах, свободами! Перестріляють, не перестріляють... Відтявши голову, за волоссям не плачуть.

Точної цифри жертв громадянської війни і Другої світової – нема і не буде, все вельми приблизно, так, плюс мінус сім-двадцять-тридцять-сорок мільйонів. Населення невеликої країни. Була – і не стало, ніхто й не помітив втрати. Через що ми ламаємо дрова та списи? На що ми витрачаємо свій інтелектуальний ресурс?

Ось ще залишилося прийняти рішення – скороварки та пальчикові батарейки продавати за мисливським квитком. Ну і заспокоїмося, і будемо спати спокійно. Якщо політики й приймуть такий закон, ніхто вже і не здивується.

Автор: Ігор Свинаренко


Немає коментарів:

Дописати коментар