- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

субота, 25 травня 2013 р.

ПР містить всі ознаки тоталітарної секти, - стверджують у Київському Патріархаті



Всі хто мав колись стосунки з ПР, стають як зомбі. Це не пусті слова, знаю це зі слів очевидців і тих, хто піддався зомбуванню. Вона затягується людей, як секта. Після цього люди стають морально зломлені. Бережіться секти - а секта це ПР. Іван КАТЕРИНЧУК
Це правда. Між іншим покинути ПР не так то просто. Всі ознаки тоталітарної секти...

Костянтин ХОЛОДОВ

ПАРТІЯ РЕГІОНІВ ЯК ВПЛИВ НА СВІДОМІСТЬ

За родом своєї діяльності я знайомий з багатьма людьми, які працюють або працювали в штабах різних політичних партій чи кандидатів. Мені доводилося співпрацювати з дуже різними політсилами: правими і лівими, багатими і бідними, правлячими і нікому не відомими. При цьому намагаюся не псувати ні з ким стосунки – незалежно від моїх симпатій чи антипатій.

Досвід моєї громадсько-політичної діяльності вже перевалив за 20 років. І з «висоти» свого досвіду можу впевнено заявити: жодна партія так не змінює людей, як Партія регіонів. Людина, яка йде на роботу в Соцпартію, Фронт змін, Сильну-Україну-Вперед чи ще будь-куди, залишається тією ж людиною, що і була. Ті ж люди, які йдуть на роботу в Партію регіонів, змінюються.

Вони починають у спілкуванні на абсолютно нейтральні теми вставляти ідеї своєї партії. Вони починають впевнено відстоювати досить спірні теорії лише тому, що це теорії їхньої політсили. Причому це відбувається навіть під час дружнього спілкування тет-а-тет за чашкою кави.

Сьогодні я зрозумів, що це мені нагадує. Так ведуть себе люди, які починають працювати у структурах «мережевого маркетингу» – усіляких там Ейвонах, недержавних пенсійних страхуваннях тощо. Коли вони під час спілкування починають впихати тобі ідеї типу там Тяньші, їх реально стає шкода. Ніби і людина гарна, і знайомі давно, а спілкуватися з ними стає нудно.

Мені цікаво лише одне: коли людина перестане працювати у штабі (а це може статися незалежно від її бажання чи відданості партії; наприклад, прийде інший керівник обласної організації і приведе свій менеджмент – в сумській Партії регіонів таке вже було кілька разів) – невже вона так і буде фанатично просувати ідеї екс-партії? Чи ця хвороба взагалі виліковна?


Немає коментарів:

Дописати коментар