Український уряд пропонує Верховній Раді ухвалити
законопроект про можливу приватизацію "Нафтогазу". Хоча ця ініціатива
пояснюється наміром наблизити український газовий ринок до європейських
стандартів, не виключено, що новими власниками української ГТС може стати
Росія.
Попри те, що у тексті законопроекту "Про
реформування НАК "Нафтогаз" прямо йдеться про те, що його мета -
дозволити урядові ухвалювати рішення про приватизацію української
газотранспортної системи та управління нею іншими, недержавними підприємствами,
міністр енергетики Едуард Ставицький воліє радше говорити про те, що ухвалення
закону дозволить реформувати український газовий ринок згідно із європейськими
вимогами.
"Наша мета - це створення ліберального газового
ринку. І, по-друге, перед нами стоїть завдання побудови
центрально-європейського газового хабу, який дасть можливість безпосередньо
брати участь у ньому не тільки українським компаніям, але й усім зацікавленим
міжнародним організаціям", - каже міністр енергетики.
Водночас міністр не пояснює, чому наближення до
європейських стандартів газового ринку, головними із яких є відокремлення
видобутку, постачання газу споживачам та його транспортування, має відбуватися
через приватизацію одного із останніх стратегічних активів України - її
газотранспортної системи.
Запрошуються
усі?
Едуард Ставицький твердить, що спочатку треба, аби
парламент надав урядові право на приватизацію газотранспортних активів, а лише
потім уряд вирішить, як розпорядитися "Нафтогазом", трубопроводами та
сховищами. При цьому міністр не відкидає варіанту, коли після приведення
українського газового ринку до європейських вимог, власником магістральних
газопроводів та ПСГ може стати російський "Газпром", який вже давно і
затято домагається контролю над українською ГТС.
"Цей закон надасть можливість усім зацікавленим
компаніям або інвесторам взяти участь у переговорах. А щодо можливості якоїсь
махінації, то хочу вас запевнити, що уряд твердо стоїть на максимальній
прозорості процедур стосовно як самої приватизації, так і подальшого
використання ГТС", - каже пан Ставицький.
Законопроект про можливість приватизації ГТС подали до
парламенту 25 квітня, а 3 травня у Брюсселі відбувся круглий стіл, присвячений
майбутньому української ГТС. Очікувалося, що на ньому також обговорять
створення тристороннього газового консорціуму з управління українською ГТС за
участі України, Росії та ЄС. Проте представники "Газпрому"
проігнорували захід, пославшись на святкові дні.
Міністр енергетики каже, що у круглому столі, все ж
таки, взяли участь представники російського посольства у Брюсселі, а європейці
зацікавилися участю у спільному з Україною використанні не лише трубопроводів,
але й системи потужних газових сховищ, якими зараз керує український державний
монополіст "Нафтогаз". Згідно із законом, ухваленим ще за прем'єрства
Юлії Тимошенко, нині усі активи "Нафтогазу", включно із
трубопроводами та підземними сховищами, не можуть бути приватизовані, надані в
оренду чи концесію.
Про себе, як про лобіста урядового законопроекту вже
заявив перший віце-прем'єр Сергій Арбузов, який також наголосив, що документ не
ухвалюватиметься "під когось":
"Не йдеться про те, що цей законопроект
прийматиметься під когось. Він прийматиметься в принципі. Якщо закон буде
прийнято, і розвиватимуться подальші події - всі, хто бажає, бачитимуть, як все
це відбувається. Тут немає жодної проблеми ані з Євросоюзом, ані з
Росією", - заявив перший віце-прем'єр.
Про те, що Київ все ще хоче зацікавити і Росію, і ЄС у
спільній розбудові української газотранспортної системи, каже і Едуард
Ставицький. Міністр енергетики твердить, що у Києві також не відмовляються
остаточно і від ідеї створення тристороннього консорціуму з управління
українською ГТС.
Водночас експерт з енергетичних питань Володимир
Саприкін звертає увагу на те, що, як і в історії з консорціумом, так і в
історії із імплементацією Україною європейських правил гри на енергоринку,
Росія та ЄС мають надто різні, а подекуди і протилежні інтереси, а відтак,
Україні все одно доведеться обирати.
"Якщо дотримуватися європейського законодавства,
то Україна має виконувати (і частково їх вже виконала) вимоги так званого
третього енергетичного пакету, який передбачає розділення видобутку, транзиту
та постачання газу, що категорично не сприймає Росія. Росія прагне отримати все
і за безцінь, хоча, безумовно, нормальне функціонування газового трикутника -
Росія, Україна, ЄС - було б вигідне усім", - каже експерт.
Очікується, що обговорення законопроекту про
реформування "Нафтогазу" стане однією із найгарячіших тем найближчих
сесійних засідань у Верховній Раді, що мають відновитися 14 травня.
Немає коментарів:
Дописати коментар