Національна держава – це здатність народу впливати на
прийняття владою справедливих рішень в інтересах нації. Національна революція –
це перехід народу від умов безправності до можливості впливати на владу – народ
є її основним джерелом. А впливати на свою владу народ може тільки в єдності.
Безправність українців – наслідок роздробленості і
дезорієнтації. Безліч партій, організацій, сект, фальшивих провідників, які
по-своєму, специфічно бачать перспективи держави стали засобом маніпуляцій
народом. Це вигідно внутрішньо-окупаційному режиму, адже розділені українці не
можуть належно протидіяти свавіллю тих, хто, захопивши владу, безкарно визискує
українців.
Спостерігаючи цинізм олігархічно-бандитської групки
під прикриттям «запроданців» (міліції, прокуратури, судів, беркутів), яких,
порівняно з народом, таки незначна кількість, доходимо висновку, що не так уже
й важко скинути ненависний режим, з мінімальними втратами, без насильства,
по-християнськи… Але заради справедливості все ж необхідно покарати
представників та прислужників внутрішньо-окупаційного режиму.
Важливе питання єдності. Єдність можлива тільки на
основі національної ідеї та християнської моралі – любові до ближнього. Але тут
заважають псевдореволюціонери, які у своїй риториці пропонують викривлену чи
підмінену національну ідею, духовні цінності, мету, виголошуючи гучні промови,
лише імітують революційні дійства… Тому категоричним є визначення національної
ідеї: здобути, утвердити і розбудувати державу української нації на українській
землі. Шлях до Національної держави єдиний – Національна революція –
«безкомпромісна боротьба, ведена власними силами народу в площині духовності,
культури, суспільно-політична й мілітарна, за повне знищення існуючого стану,
за побудову цілком нового, кращого стану, який відповідає потребам і бажанням
українського народу». Отже, національна революція передбачає свідоме
переродження народу, гарантію впливу на державотворчі процеси з метою знищити
існуючу антиукраїнську систему і вибудувати систему національного народовладдя.
Сумніви, які сіють політичні невігласи («ми не можемо
зібрати достатньої кількості народу»), постпомаранчевий синдром («чи знову
будемо стояти за другого Ющенка?») ослаблюють національну революцію. Це просто
відкидаємо, їх носіїв ігноруємо (до часу)! У реалізації національної революції
пріоритетною є національна ідея та весь народ як революційна сила, а не якесь
громадське об’єднання чи особа. З іншого боку – організація або людина, яка візьме за основу національну ідею, буде
гідною вести українців до кращого майбуття – народ стане монолітним.
Національна революція передбачає участь народних мас –
усіх, хто дійсно бажає реальних змін на краще і для того готовий діяти. Таких
людей нині достатньо, щоб провести швидкі (від того ефективні і малозатратні)
радикальні зміни в найкоротший час (навіть за тиждень). Зверніть увагу – лише
за кордоном поневіряється близько 7 млн. українців. А скільки невдоволених
громадян є в Україні, враховуючи тих же правоохоронців!?
Як мотивувати народ до участі у Національній революції!?
Думаю, так: метою поколінь борців за державність українців є знищення
антиукраїнської системи (радянської, польської, австро-угорської,
внутрішньо-окупаційної…) для витворення національної… Народ повинен зібратись
навколо національної ідеї, провести «очищення» системи і створити умови
недопущення повернення бездержавності – шляхом національної революції (бо через
вибори не вдається) привести до управління державою кращих своїх
представників. Нагадую – об’єднавчою є
національна ідея-мета і шлях! Тут можемо навіть поставити на другий план
історичні, ідеологічні сумніви, які, при сприянні недругів, розділяють народ –
в Національній державі професійні історики дадуть правдиву відповідь на всі
питання українців сходу і заходу. Чи ж українці Донецька, Львова, Севастополя
чи Ужгорода не хочуть бути господарями у своїй хаті та впливати на свою владу
для реального добробуту?
Заувага! Антиукраїнські сили для розділення розігрують
теорії «злобних бандерівців-комуноїдів», «пам’ятникових протистоянь»,
російської-української мови, історії тощо. Не виключено – й з участю
псевдонаціоналістичних утворень. Але чи
варто на то звертати велику увагу? Собака гавкає…
Національна держава як результат національної
революції гарантуватиме справжній, а не популістський добробут своєму народу,
національну, економічну, соціальну, всебічну свободу і справедливість, кару для
злочинців… Як гарантувати ці слова і чим забезпечити їх втілення? Відповідь –
тільки волею, бажаннями і потребами самого народу! У випадку несправедливості влади
– для її усунення вже буде вироблений механізм Національної революції і,
звісно, кара для зрадників. На практиці – державність нації буде гарантована
правом кожного свідомого українця на володіння зброєю, що ще більше поставить у
залежність владу від об’єднаного національною ідеєю народу. Влада – це не
нагорода, влада – це тягар відповідальності, і нести її можуть найжертовніші та
найсправедливіші (щоб не стати черговим об’єктом для усунення).
Тому реалізація національної революції може відбутись
вже нині. Достатньо визначити дату. Звісно, оголошення про національне зрушення
має бути масовим і кожен, хто це зрозумів, має доносити правду іншим. Мільйони
(не сто і не кілька тисяч), мільйони незадоволених діяльністю внутрішнього
окупанта мають вийти на вулицю. Вийти не за Кличка, Яценюка, Тягнибока, не за
Президента, не за вибори, не за підняття зарплат чи зниження тарифів, не за
податковий кодекс чи пенсійну реформу, адже то є лише наслідки бездержавності…
Мільйони мають вийти за своє майбутнє – за Національну державу. Усі мають бути
готові до найрадикальніших дій, хоча лише кілька сот тисяч дійсно зможуть взяти
участь у протистоянні з псами окупаційного режиму. Передбачається, що понад
третину (якщо не всі) правоохоронці стануть на бік свого народу, якому присягали,
адже нині на службі в режиму вони просто заробляють гроші. Національна держава
справедливо заплатить усім. Буде також проведено люстрацію. На питання, хто
поведе народ, відповідь – той, хто керується національною ідеєю, зове усіх до
Національної революції (без додатків і спотворень), ідучи попереду! А якою буде
післяреволюційна держава надалі, звичайно, залежить від кожного. Якщо й далі
народ будуть обкрадати, продаватись, зраджувати і дозволятиме це іншим – то
Національна революція «шліфуватиме» державу до найоптимальніших параметрів.
Хай живе національна революція!
Слава Україні!
Андрій ПОДІЛЬСЬКИЙ, УПО, Івано-Франківщина
Немає коментарів:
Дописати коментар