- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

понеділок, 9 жовтня 2017 р.

Увеличение страхового стажа – это законно?

С 2004 года вступил в силу Закон Украины "Об общеобязательном государственном пенсионном страховании". На пенсию можно было претендовать  только тем, кто накопил минимальный страховой стаж - 15 лет. Весь трудовой стаж, приобретенный до 1 января 2004 года, приравняли к страховому. Причем стаж за данный период учитывают в прежнем порядке и на основании тех же документов, которые применялись ранее, т.е.  подтверждается записями в трудовой книжке. Застрахованным считался любой, кто платил из зарплаты взносы на социальное страхование. Если человек официально работает, то он уже автоматически считался застрахованным.

3 октября 2017 года депутаты Верховной Рады большинством голосов (228 – за, 8 – против, 27 – не голосовало) приняли законопроект № 6614 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».  В этом документе, введен новый порядок выхода на пенсию в зависимости от страхового стажа. Правительство предложило, а депутаты проголосовали за новые условия назначения пенсий. Например:
У Законі України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 49-51, ст. 376 із наступними змінами): 11) статті 26 і 28 викласти в такій редакції:
“Стаття 26. Умови призначення пенсії за віком. 1. Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;
починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
И дальше, в зависимости от возраста.
А теперь мнение экспертов, да никаких то там вражеских, а своих, официальных экспертов, работающих в Верховной Раде и дающих экспертное заключение по законопроектам, за которые голосуют депутаты.
Заключение по законопроекту № 6614 Комитета по вопросам социальное политики, занятости и пенсионного обеспечения:
Эксперты считают, что хотя в законопроекте № 6614 и не предлагается напрямую повышение пенсионного возраста, а речь идет об увеличении страхового стажа, необходимого для выхода на пенсию, фактически пенсионный возраст будет увеличен. Эксперты считают, что многие граждане (сколько именно тех, кто работал или продолжает работать в теневом секторе экономики, вероятно, подсчитать будет трудно), не смогут выйти на пенсию после 60 лет.
Эксперты считают, что увеличение страхового стажа является нарушением социальной справедливости по отношению к застрахованным лицам, которые всю свою трудовую деятельность честно и в полном объеме платили страховые взносы, рассчитывая в дальнейшем на определенные законом страховые выплаты. Граждане не ожидали резких и непредусмотренных изменений условий пенсионного обеспечения. Незащищенность прав застрахованных граждан, несбалансированность предложенных изменений, отсутствие  долгосрочных гарантий участия в солидарной системе приведет к утрате последних стимулов к оплате страховых взносов и еще большей тенизации рынка труда.  
Стр. 4, абзац 1 . Необхідно зазначити, що законопроектом не пропонується підвищення пенсійного віку. Разом з тим, передбачається збільшення вимог до страхового стажу, необхідного для призначення пенсій.
Враховуючи те, що в наступні роки на пенсію претендуватимуть покоління, які виходили на ринок праці після 1990 року, багато з яких тривалий час не працювали або працювали/працюють в тіньовому секторі економіки та за кордоном, більшість з них не зможуть вийти на пенсію у віці 60 років.
Запровадження таких пропозицій є порушенням соціальної справедливості по відношенню до застрахованих осіб, які протягом всієї трудової діяльності сумлінно і в повному обсязі виконували свій обов’язок по сплаті страхових внесків, розраховуючи в подальшому на визначені законом страхові виплати, і не очікували на різкі і непередбачувані зміни умов пенсійного забезпечення.
Незахищеність прав застрахованих осіб, незбалансованість запропонованих змін, відсутність довгострокових гарантій участі у солідарній системі призведе до втрати останніх стимулів до сплати страхових внесків та ще більшої тінізації ринку праці.

Главное юридическое управление Верховной Рады Украины:
Поэтапное увеличение страхового стажа, необходимого для назначения пенсий, не обеспечит в такой короткий период возможность гражданам пред пенсионного возраста заработать дополнительно 10 лет страхового стажа, следовательно, и права хотя бы на пенсию. Увеличение страхового стажа фактически приведет к увеличению пенсионного возраста;  а в отдельных случаях - к  лишению права на пенсионное обеспечение граждан.
запропоноване у проекті поетапне збільшення страхового стажу, необхідного для призначення пенсії, не забезпечує в такий короткий період можливість набуття громадянами передпенсійного віку додатково до 10 років страхового стажу, а відтак і права на призначення хоча б мінімальної пенсії.
Таким чином, збільшення у такий спосіб страхового стажу, необхідного для отримання права на призначення пенсії,  призведе, на нашу думку, до фактичного підвищення пенсійного віку, а в окремих випадках і позбавлення права на пенсійне забезпечення громадян.
Главное юридическое управление считает, что такое значительное увеличение страхового стажа, необходимого для получения права на пенсию по возрасту при достижении 60 лет, идет вразрез со 58 статьей Конституции Украины (Законы и прочие нормативно – правовые акты не имеют обратной силы во времени). Граждане, которые планировали свою жизнь, исходя из действующих условий пенсионного обеспечения и необходимого для назначения пенсии стажа работы 20 лет (для женщин) и 25 лет (для мужчин), которым сейчас больше 35-40 лет, возможность приобрести необходимый стаж (до 60 лет) не имеют возможности. Раньше они могли  позволить себе учиться, ухаживать за детьми или больными членами семьи, не работать по состоянию здоровья или другим уважительным причинам и этот период им защипывался в стаж. Они могли рассчитывать на пенсию. Теперь этой возможности они лишены. 
Следовательно, положение этого законопроекта относительно периода страхового стажа, необходимого для приобретения права на назначение пенсии по возрасту в полном объеме будет иметь обратное действие относительно этих граждан, поскольку приобретение стажа не является одномоментным, а касается длительного периода прошлой жизни лица. При этом, граждане Украины действовали по  нормам и правилам существующего на то время законодательства, а последствия, что предлагается ввести, по существу будут иметь для них карательный характер. Поэтому, исходя из требований ст. 58 Конституции Украины, изменения страхового стажа могут быть только к лицам, не старше 35 лет.
Положення щодо значного збільшення страхового стажу, необхідного для набуття особою права на призначення пенсії за віком при досягненні нею віку 60 років, на нашу думку, не враховують вимог статті 58 Конституції України щодо дії законів у часі. Адже для осіб, які планували своє життя, в тому числі й трудове, виходячи з положень діючих на той час умов пенсійного забезпечення та необхідного для призначення пенсії стажу роботи 20 (для жінок) і 25 (для чоловіків) років, надаючи перевагу навчанню, догляду за дітьми, хворими членами сім’ї, або деякий час не працювали у зв’язку із станом здоров’я, іншими поважними причинами та вік яких зараз більше за 35-40 років, можливість набуття до 60 років необхідного стажу є малоймовірною. Відтак положення закону, у разі прийняття законопроекту як закону, щодо періоду страхового стажу, необхідного для набуття права на призначення пенсії за віком у повному обсязі матиме зворотну дію стосовно зазначених осіб, оскільки набуття стажу не є одномоментним, а стосуватиметься тривалого періоду минулого життя особи. При цьому поведінка, дії такої особи відповідали нормам і правилам існуючого на той час законодавства, а наслідки, що пропонується запровадити, по суті матимуть для особи каральний характер.
З метою узгодження зазначених положень проекту із вимогами статті 58 Конституції України вважаємо, що їх дія мала б стосуватися лише осіб, які на день набрання чинності законом (у разі прийняття проекту як закону) не досягли віку 35 років.

Главное научно – экспертное управление Верховной Рады Украины считает недостаточно обоснованным введение необходимого страхового стажа для определения права на получение пенсии в краткосрочной перспективе. Это может привести к потере права на пенсионное обеспечение для большого количества граждан. Дать возможность гражданам, у которых не хватает страхового стажа, одноразово уплатить страховой взнос вряд ли решит проблему.  Предлагаемая сумма взноса является достаточно большой.
Учитывая финансовую несостоятельность многих граждан, такой подход фактически приведет к завуалированному повышению пенсионного возраста, а некоторых случаях означает фактическую отмену права на пенсионное обеспечение для большинства из них.
Эксперты обращают внимание на то, что многие граждане не имеют возможности трудоустроиться, следовательно, не имеют возможности оплатить страховые взносы. В большинстве случаев не по своей вине, а в результате неэффективной государственной экономической политики. Перекладывать ответственность за такую политику на граждан не может иметь надлежащего обоснования.
По экспертным оценкам, прогнозируемый коэффициент замещения нынешних работников, которые пойдут на пенсию после реформы, постепенно уменьшиться до 20 % средней заработной платы в экономике. При отсутствии компенсации это увеличит бедность среди пенсионеров и сведет на нет все стимулы для отсрочки выхода на пенсию.
Предложенное уменьшение пенсий новым пенсионерам может привести к нарушению Конвенции № 192 МОП, которую Украина ратифицировала в 2016 г. Положениями этой Конвенции предусмотрено, что пенсия по возрасту на момент выхода на пенсию рекомендуется на уровне 40 % заработка работника, имеющего стаж более 30 лет, который учитывается для назначения пенсии.
Это может уничтожить стимулы участия в солидарной пенсионной системе, что исправить будет очень сложно. Так по прогнозным расчетам Министерства социальной политики Украины, новоназначенные пенсионные выплаты в 2018 году получат только 191,2 тыс. пенсионеров (с учетом увеличения страхового стажа для назначения пенсии), что на 88,5 тыс. пенсионеров меньше (приблизительно 30%), чем по действующим на сегодняшнее время условиям выхода на пенсию.  При этом средний размер пенсии будет 2038,92 грн. По прогнозам КМУ, в 2018 г. выйдут на пенсию 70% граждан, которые достигли 60 лет, в 2028 г. – 55 % 60- летних и 40% - 63 – летних и 5 % 65 – летних граждан.
Головне науково-експертне управління, розглянувши зазначену законодавчу пропозицію, вважає за доцільне зауважити наступне.
Недостатньо обґрунтованим виглядає і запровадження таких радикальних змін щодо необхідного страхового стажу в питанні визначення права на  отримання пенсії в короткотерміновій перспективі.
Вважаємо, що реалізація цієї пропозиції може призвести до втрати права на пенсійне забезпечення для великої кількості громадян. Пропозиція ж надати право громадянам здійснювати одноразову сплату єдиного внеску за попередні періоди тривалістю не більше 24 місяців навряд чи вирішить проблему недостатнього мінімального страхового стажу (чоловікам – 35, а жінкам – 30 років) при тому, що пропонована сума (за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок збільшений на коефіцієнт: 2 за період до 12 місяців; 1,5 за період з 13 до 24 місяців) сплачуваного єдиного внеску є доволі великою.
Отже, збільшення розміру необхідного страхового стажу для отримання права на призначення пенсії, зважаючи на  фінансову неспроможність багатьох громадян,  фактично призведе до завуальованого підвищення пенсійного віку, а у деяких випадках означатиме фактичне скасування права на пенсійне забезпечення для багатьох з них. Слід звернути увагу на те, що неможливість сплати страхових внесків громадянами через відсутність працевлаштування або їх фінансової неспроможності в більшості випадків є наслідком неефективної державної економічної політики, а не є їх виною. Відтак, покладання відповідальності за це на громадян не матиме належного обґрунтування.
За експертними оцінками, прогнозований коефіцієнт заміщення нинішніх працівників, які підуть на пенсію невдовзі після реформи, поступово зменшиться майже до 20% середньої заробітної плати в економіці. За відсутності компенсацій це посилить бідність серед пенсіонерів і зведе нанівець всі стимули для відтермінування виходу на пенсію.  Окрім того, запропоноване зменшення пенсій нових пенсіонерів може призвести до порушення положень Конвенції № 102 МОП, яку Україна ратифікувала у 2016 році. Положеннями цієї Конвенції передбачено, що пенсія за віком на момент виходу на пенсію рекомендується на рівні 40% заробітку працівника після 30 років стажу, який враховується для призначення пенсії. Це може знищити майже всі стимули щодо участі в солідарній пенсійній системі, що виправити буде вкрай складно. Так, за прогнозними розрахунками Міністерства соціальної політики України, новопризначені пенсійні виплати у 2018 році отримають лише 191,2 тис. осіб (з урахуванням збільшення страхового стажу для призначення пенсії), що на 88,5 тис. осіб менше (близько 30%), ніж за умовами, що діють на даний час. При цьому середній розмір новопризначеної пенсійної виплати становитиме 2083,92 гривні. Як прогнозує Кабінет Міністрів України, у 2018 році вийдуть на пенсію 70% осіб, які досягли 60 років, у 2028 році ‒ 55% таких осіб, 40% осіб, які досягли 63 років, і 5% осіб, які досягли 65 років (за матеріалами Рекомендацій парламентських слухань  від 7 червня 2017 року «Пріоритетність додержання страхових засад  при реформуванні пенсійної системи»);


Предложенный законопроектом метод реформирования пенсионной системы носит сомнительный характер с точки зрения соответствия Конституции Украины и законам Украины, а также принципу социальной справедливости.
9. Загалом, не заперечуючи нагальної необхідності реформування пенсійної системи, яка потребує значних змін для відновлення диференціації пенсій, посилення страхових принципів та досягнення фінансової стабільності солідарної системи, зауважимо, що запропонований законопроектом шлях для досягнення його мети (згідно з Пояснювальною запискою такою метою є  створення справедливої системи пенсійного страхування) є досить сумнівним з точки зору його відповідності Конституції України та законам України, а також принципу соціальної справедливості.
Так, вирішення фінансових проблем функціонування пенсійної системи, що виникли під впливом демографічної ситуації, комплексу соціально-економічних проблем та внаслідок, в тому числі, неефективного державного управління, прийняття популістських та несистемних рішень тощо, законопроектом покладається виключно на нинішніх пенсіонерів та застрахованих осіб, які вийдуть на пенсію в майбутньому.
Решение финансовых проблем пенсионной системы, которые возникли под влиянием демографической ситуации, комплекса социально – экономических проблем и вследствие неэффективности государственного управления, принятия популистских и несистемных решений перекладывается на нынешних пенсионеров и застрахованных граждан, которые пойдут на пенсию в будущем.
Крім того, на наш погляд, ініціатива, яка фактично обмежується положеннями, що стосуються внутрішніх параметрів системи, зокрема, віку і страхового стажу, не відновлює страхові принципи та не вирішує проблеми належного рівня пенсійного забезпечення громадян, а лише тимчасово скорочує видатки Пенсійного фонду, в тому числі й шляхом  відстрочення отримання пенсії частиною майбутніх пенсіонерів.
Кроме того, инициатива, которая фактически ограничивается положениями, которые относятся к внутренним параметрам системы (возраст и страховой стаж), не восстанавливает страховые принципы и не решает проблему надлежащего уровня пенсионного обеспечения граждан, а только временно сокращает расходы Пенсионного фонда, в том числе, методом путем отсрочки получения пенсии части будущих пенсионеров.
Для реализации поставленной цели (реформирования пенсионной системы) важно учитывать, что пенсионная система является неотъемлемой частью экономики страны. Первостепенные шаги должны быть направлены на обеспечение стабильного функционирования экономики страны, формирования здорового экономического климата, надлежащего регулирования финансово – банковской системы. А еще - восстановления мотивированной и стимулирующей функции заработной платы, вывода ее из «тени», сбалансированного распределения национального дохода, с учетом потребностей всех слоев населения, установления жесткого контроля над налогами от высоко прибыльных видов  деятельности.
Задля реалізації поставленої мети принципово важливо враховувати, що пенсійна система є невід’ємною частиною економіки країни. Відтак, першочергові кроки мають бути спрямовані на:
- забезпечення стабільного функціонування економіки, формування здорового підприємницького клімату в країні;
- належного регулювання фінансово-банківської системи;
- встановлення виваженого рівня оплати праці (відновлення мотивуючої та стимулюючої функцій заробітної плати[1]), як основного джерела наповнення бюджету державного і недержавних пенсійних фондів, та виведення заробітної плати із «тіні»;
- збалансований розподіл національного доходу з урахуванням життєвих потреб усіх верств населення, встановлення жорсткого контролю за надходженнями податків і зборів від високоприбуткових видів діяльності.
На сегодняшний день часть заработной платы в себестоимости украинских товаров составляет 6%, тогда как в странах Западной Европы – 45%. Одновременно с этим размер ВВП  Украины меньше внутреннего валового продукта средней европейской страны только в 4 раза, тогда как заработная плата меньше в 5,6 – 19,7 раз.
Для социально – экономического развития общества, а именно сбалансирования распределения национального дохода, отдельное внимание в нынешних условиях требует активизация потенциального источника – налога на роскошь (богатство). Это позволит государству уменьшить бедность населения, в том числе, среди пенсионеров и наполнить бюджет. Такой налог будет социально справедливым и актуальным, учитывая отсутствие результатов по возвращению в бюджет средств от незаконного обогащения и коррупционных потерь бюджетов всех уровней.
В рамках розгляду основоположної передумови соціально-економічного розвитку суспільства, а саме збалансованого розподілу національного доходу, на окрему увагу в нинішній умовах заслуговує активізація впровадження такого потенційного джерела для збільшення надходжень до бюджету Пенсійного фонду України, як розширення складових податку на розкіш/багатство. Це дозволить державі через перерозподіл трансфертів зменшити бідність населення, в тому числі серед пенсіонерів, та наповнити його бюджет. Такий податок, крім іншого, є соціально справедливим і актуальним з огляду на відсутність результатів у поверненні до бюджету коштів від незаконного збагачення та корупційних втрат бюджетів усіх рівнів.
Объективным макроэкономическим показателем баланса интересов в государстве является соотношение доходов 20% самых богатых граждан страны и 20% наибеднейших ее граждан.
В странах Евросоюза средний показатель соотношения доходов составляет 4,8 к 1 – му, в Швеции – 3,5 к 1-му, в Португалии – 7,3 к 1-му. Для сравнения, в Бразилии соотношение доходов на уровне 24 к 1-му, в Гондурасе   - 38 к 1-му. Не трудно заметить, что странах, которые ассоциируются с высокими стандартами жизни и высокими стандартами демократии, разница в доходах между богатыми и бедными существенно разнятся.
В Украине по разным оценкам этот показатель находится в границах 15 -40 к 1-му и можно допустить, что в последнее время он еще больше увеличился. Ведущие специалисты западных стран считают, что соотношение 10 к 1-му является критическим. В случае его превышения, страна уже не может полноценно развиваться.    
У цьому зв’язку доцільно зауважити, що об’єктивним макроекономічним показником балансу інтересів в державі є співвідношення доходів 20% найбагатших громадян країни і 20% найбідніших її громадян. В країнах Євросоюзу середній показник співвідношення доходів становить 4,8 до 1-го, у Швеції –  3,5 до 1-го, в Португалії – 7,3 до 1-го. Для порівняння, у Бразилії  співвідношення доходів є на рівні 24 до 1-го, в Гондурасі – 38 до 1-го. Не важко помітити, що в країнах, які асоціюються з високими стандартами життя і високими стандартами демократії, різниця в доходах між багатими і бідними суттєво відрізняється від тої, яка є, наприклад, в Гондурасі. В Україні ж за різними оцінками цей показник знаходився в межах 15 до 1 - 40 до 1, причому можна припустити, що останнім часом він ще збільшився.  Провідні західні фахівці вважають, що співвідношення 10 до 1-го є критичним. В разі його перевищення, країна уже не може повноцінно розвиватися. Реально діюча система оподаткування розкоші, яка існує в кранах Європейського Союзу, окрім того, що сприяє наповненню бюджету, є гарантією соціальної справедливості, громадської злагоди у суспільстві.
10. Важливо наголосити, що рішення про внесення всіх параметричних змін до пенсійної системи мають прийматися виключно з дотриманням всіх законодавчих принципів її функціонування, зокрема, забезпечення державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав та за погодженням з соціальними партнерами в рамках соціального діалогу.
Реально действующая система налогообложения, существующая в странах ЕС, способствует наполнению бюджета и является гарантией социальной справедливости, общественного взаимопонимания в обществе.   
Все решения по реформированию пенсионной системы должны приниматься исключительно с соблюдением всех законодательных принципов ее функционирования, соблюдением государственных гарантий реализации застрахованными лицами своих прав и соглашением с социальными партнерами в рамках социального диалога.
В Пояснительной записке к законопроекту сказано, что он требует согласования с Министерством финансов Украины, Министерством экономического развития и торговли, Пенсионным фондом Украины и проведения правовой экспертизы Министерством юстиции, а также – поведения консультаций с общественностью.
Эксперты не понимают, кто должен согласовывать внесенный законопроект с общественностью.
Согласно части 7 ст. 91 Регламента Верховной Рады Украины, по которому – если законопроект вносится с согласованием с соответствующими  органами исполнительной или судебной власти, к нему прилагаются такие согласования. По всей вероятности, такие согласования представлены не были, потому что их нет и на сайте ВРУ.
Зауважимо також, що у Пояснювальній записці до проекту зазначається, що «проект акта потребує погодження з Міністерством фінансів України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Пенсійним фондом України та проведення правової експертизи Міністерством юстиції України», а також «потребує проведення консультацій з громадськістю». У даному випадку незрозуміло, хто має погоджувати внесений законопроект та консультуватися з громадськістю після внесення його до парламенту. Крім того, у даному випадку має місце невиконання вимог частини 7 статті 91 Регламенту Верховної Ради України, за якими «якщо законопроект, проект іншого акта вноситься за погодженням з відповідними органами виконавчої чи судової влади, до нього додається таке погодження». Принагідно зауважимо, що відповідно до пункту 1 параграфу 70 глави 2 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2007 р. № 950, «законопроекти, що вносяться у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів на розгляд Верховної Ради, готуються Мін'юстом, іншими центральними органами виконавчої влади з дотриманням вимог, передбачених Регламентом Верховної Ради України».
Эксперты, как видите, довольно критично отнеслись к предлагаемым изменениям в страховом стаже и новом порядке выхода на пенсию. Более того, эксперты указывают на недопустимость предложенных нововведений, так как они противоречат основному Закону Украины – Конституции, нарушать который депутаты не имеют никакого права. Но нарушают… Что им Конституция, что им международные соглашения??? Как нарушали, так и нарушают, не впервой… Все равно ответственности у них никакой. Почему молчат правозащитники??? Где уполномоченный по правам человека со всем своим аппаратом???
И еще что я хочу сказать. Кто те люди, которые требовали срочно от депутатов проголосовать за этот законопроект? Очень хотелось бы знать, они читали ЭТО???? Или так, как с евроугодой, о которой все говорили, все требовали ее подписать, но никто ее не читал??? Я не встречала еще не одного «Майдаунца», который бы прочел эту евроугоду.
С 2011 года взимается единый социальный взнос, в пределах 34-37 % зарплаты. Минимальная сумма взноса для предпринимателей была в размере 34,7 процента минимальной зарплаты. Минимальная зарплата менялась, изменялся и минимальный взнос.
Если уплаченная за месяц сумма оказывалась меньше минимального взноса, этот месяц учитывался в стаж как неполный - пропорционально внесенным деньгам. Но были особые периоды, которые включались в страховой стаж на определенных условиях, даже если взнос был ниже минимального. С 2005 года в страховой стаж стали включать периоды, во время которых человек не работал, но ухаживал (получая предусмотренные законодательством виды помощи или компенсаций) за ребенком до трех лет, ребенком-инвалидом, инвалидом I группы или же за старым человеком, который по заключению медицинского учреждения нуждается в постоянном уходе или достиг 80-летнего возраста. За таких людей страховые взносы (33,2 процента минимальной заработной платы) перечисляют Пенсионному фонду органы, выплачивающие им соответствующую помощь или пособие. Лицам, которые стоят на учете в службе занятости и получают пособие по безработице, также данный период засчитывается в страховой стаж в полном размере.
В страховой стаж включали срочную службу в армии: взносы за солдат в Пенсионный фонд перечисляли из бюджета. Расчет взносов, которые ежегодно закладываются в бюджете Пенсионного фонда, производится с учетом 33,2 процента от минимальной зарплаты.
До 204 года учеба в институте засчитывалась в стаж. После 2004-го высшие учебные заведения не перечисляют пенсионные взносы за своих учащихся.
Как стаж влиял на размер пенсии? За каждый год пенсия вырастала на определенный процент заработка. В 2008 году "стоимость" года страхового стажа увеличилась с 1 до 1,35 процента. При 20-летнем стаже пенсия составляла 27 процентов заработка, а при 30-летнем - 40,5 процента. Это так называемый коэффициент страхового стажа. Но коэффициент страхового стажа не мог превышать 75 процентов заработка,  для тех, кто работал в особо вредных и тяжелых условиях труда - 85 процентов.
Помимо минимального размера взноса у нас в стране существовал еще и максимальный размер. С 2004 года максимальный доход, на который начислялись страховые взносы -  15 размеров прожиточного минимума для трудоспособных. С 1 октября 2011 года - максимальный доход был увеличен до 17 размеров прожиточного минимума. Например, если вы в 2010 году получали 15 тыс. грн., социальные сборы у вас взимали с суммы 13,320 тыс. грн. и именно эти 13 тысяч 320 гривен учитываются как заработок при расчете пенсии.


У Головному юридичному управлінні розглянуто зазначений законопроект, підготовлений Комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення до другого читання, та висловлюються наступні зауваження та пропозиції.
1. Назва законопроекту не відповідає його змісту, оскільки щодо підвищення пенсій йдеться лише в змінах до статей 28 і 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та пункті 2 розділу ІІ проекту. Водночас у змісті цих положень міститься низка умов, за яких таке підвищення буде здійснено.
Переважна ж більшість змін стосуються заходів із реформування солідарної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування з метою зменшення видатків Пенсійного фонду України. У зв’язку з цим більш вдалою і такою, що окреслює мету прийняття законопроекту була б назва «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з окремих питань реформування системи пенсійного забезпечення в Україні».



ЗАКОН УКРАЇНИ
Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, № 37, ст.237)
Документ 400/97-вр, чинний, поточна редакція — Редакція від 01.01.2017, підстава 1791-19
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
Материал подготовила: Ирина Нестеренко




Немає коментарів:

Дописати коментар