Ні
для кого не є секретом, що ринкова ціна на будь-що в переважній більшості випадків залежить від
співвідношення попиту і пропозиції товару. Так само відомо, що з наведеного
вище існує виняток. В цивілізованих ринкових країнах добре знають, що
нерегульованою на ринку стає ціна, коли на ньому присутні один або кілька
монополістів.
Саме вони встановлюють ціни на свій
розсуд, дбаючи, насамперед, тільки про власну вигоду. Тому в цивілізованих ринкових
країнах на законодавчому рівні встановлений жорсткий контроль за цінами на
товари та послуги монополістів. Законодавчо він існує і в Україні однак його виконання фактично ігнорується.
Насамперед тими, хто за чинними Конституцією та законодавством, несе за це
відповідальність. Докази цьому довго шукати не прийдеться. З кількох наведених
нижче прикладів вочевидь невідповідне об’єктивним причинам зростання цін на життєзабезпечуючі товари
та послуги.
Так, за останні 2 роки, при падінні на
світових ринках вартості нафти з 104 дол.
до 30 за барель і курсу гривні з
8 до 27 за долар, що майже однаково, вартість бензину зросла понад як вдвічі
або з 8 до 18 грн за 1 л. Майже двократне минулорічне падіння ціни на
імпортний природній газ не призвело до
суттєвого його здешевлення для
споживачів навіть в іноземній валюті. Для населення, яке за чинною Конституцією
є власником вітчизняного газу, він подорожчав в 2,5...6,5 разів і досяг
європейської ціни, яка суттєво вища від його ціни в США. Падіння виробництва на 30% призвело до
падіння курсу гривні в 3,5 рази. Монополізований компаніями Ріната Ахметова
видобуток енергетичного вугілля призвів не тільки до двократного зростання його
ціни, але й не забезпечив потреб в ньому теплової енергетики. Споживання
електроенергії в минулому році скоротилось на 12%, а її ціна для населення, за період з 1 квітня минулого
року по 1 березня нинішнього, зросте не вдвічі, як вугілля, а майже в 2,5
рази. Також, приблизно вдвічі, зросла
вартість всіх інших комунальних послуг.
Для двокімнатної квартири вона
наблизилась до її вартості в США, де вона не перевищує 15% мінімальної
зарплати, і стала суттєво більшою не тільки від мінімальної зарплати але й
середньої пенсії. Наслідком згаданих вище «профффесійних» і «патріотичних» дій,
стала 45% інфляція. Кілька днів тому ЗМІ повідомили, що через придбання в січні
2016 р. акцій державної компанії „Укргазвидобування” частка власності в ній
Ахметівської ДТЕК сягнула 55%. За дивним
збігом обставин невдовзі чинний прем’єр повідомив про півторакратне збільшення
норми споживання природного газу для населення. Вочевидь, що він подбав не про
населення та енергоефективність використання природного газу, а про статки
олігархів. Індексація минулого року пенсій та зарплат на 12 та 19
відсотків була проведена тільки для тих,
у кого вони були близькі до мінімальних.
Аналіз викладеного вище свідчить, що
політика чинної влади повністю зруйнувала баланс попиту і пропозиції. Вочевидь,
що вона спрямована не тільки на подальшу монополізацію ринку життєзабезпечуючих
товарів та послуг, але й зростання статків монополій за рахунок зубожіння
населення та пограбування ними Державного бюджету через житлові субсидії та
місцевих – через зростання вартості утримання об’єктів комунальної власності.
На цій підставі варто вважати, що вона не має нічого спільного з ринковою, має
всі ознаки корупції і, без перебільшення, може бути названа «державним корупційним лохотроном».
Матеріали по темі:
Немає коментарів:
Дописати коментар