ЧЕМПІОНАТ МАРОДЕРІВ: ДЕРЖАВНИЙ ФІНАНСОВИЙ ЛОХОТРОН

 Кожна справа має нести добро людям                        

а прибуток прийде сам по собі

(«Моє життя – мої досягнення» Генрі Форд батько)

Революції задумують романтики, здійснюють              

фанати, наслідками їх користуються злочинці

                                                         ( Робесп’єр)

      Невдовзі мине два роки з початку масових розстрілів патріотів на Майдані Незалежності. В результаті цих розстрілів втратили життя 106 українських патріотів, названих народом Небесною сотнею. Наслідком  став прихід до влади нових очільників. Однак,  всупереч здоровому глузду, життя їх переважної більшості не тільки не покращало, а значно погіршало. При цьому для  вельми суттєвої їх частини воно стало взагалі нестерпним. Далі про одну з причин згаданого вище стану справ.

      Для переважної більшості українців не є секретом, що за останніх два роки курс національної валюти впав понад як втричі. Очільниця Нацбанку Валерія Гонтарєва розповідає їм, що на те є поважні причини. Вона посилається на ажіотажний попит на іноземну валюту. Однак вона нічим не може пояснити, чому це падіння понад як в 10 разів перевищує зменшення обсягів виробництва. Не варті уваги і  її пояснення про причини торішнього банкрутства понад 50 комерційних банків. Недолугим, розрахованим хіба що на придурків, виглядає її пояснення про відсутність заборони роботи на українському фінансовому ринку кількох  потужних комерційних (включаючи два державних), банків держави-агресора.     Всі ці банки без будь--яких проблем можуть, створюючи ажіотажний попит шляхом виведення з України іноземної валюти до ворожої держави,  валити курс гривні. Останнє вже мало місце і вельми вірогідно існує понині. При цьому згадані вище банки за існуючих умов, які легко незрозуміло чому  і понині не змінені Національним банком, можуть безперешкодно фінансувати  війну  сепаратистів та їх російських керманичів.  Незрозуміло чому Нацбанком донині не припинено  обмін, мало кому потрібних «дерев’яних» рублів на українську гривню, що створює гарні умови не тільки для сепаратистів а й діяльності російських шпигунських та диверсійних груп на території України .

       Однак існують і інші, створені тим самим Нацбанком, на перший погляд, мало помітні  для пересічних громадян  фактори. Одним, на мій погляд, найголовнішим з них, є високий рівень інфляції, який безперечно викликає недовіру до національної грошової одиниці і створює ажіотажний попит на іноземну валюту. Таке явище відоме банкірам всього цивілізованого світу і особливої нашої уваги не потребує. Однак  воно викликає інше, яке створює значно більші загрози. Ним є висока ставка рефінансування, яку встановлює Нацбанк. Вона жорстко пов’язана з депозитною та кредитною ставками комерційних банків. Безумовно, що кредитна ставка завжди більша від ставки по депозиту і ставки рефінансування. При цьому за умов тотального зубожіння населення та, як його наслідку, неминучого спаду виробництва безумовно виникне ситуація, коли нема кому брати кредитів І банкам не буде на чому заробити. Насправді це не зовсім так. Щоб заробити комерційні банки спочатку збирають гривневі депозити під високі ставки, потім на міжбанку скуповують іноземну валюту, створюючи її дефіцит і, як наслідок, ажіотажний попит.  В свою чергу ажіотажний попит призводить до чергового обвалу гривні і відповідного обвалу зростанню інфляції. Після чергового обвалу гривні комерційні банки починають продаж іноземної валюти за підвищеним курсом. Різниці вартості придбаної ними за меншим і проданої за більш високим курсом і є їх прибутком, який розхитує фінансову систему країни. Доказом є те, що в минулому році при ставці рефінансування 15-30%, депозитній - 22-24% інфляція склала 45% . З останнього випливає, що завдяки політиці Нацбанку купівельна спроможність гривневого депозитного вкладу кожного українця, включаючи Арсенія Яценюка, всупереч обіцянкам, не зросла, а зменшилась навіть після виплати дивідендів.

Вочевидь організоване Нацбанком пограбування комерційними банками, включаючи державні, безкарне пограбування населення.

     Реалізувати наведену вище схему вдається не всім банкам. Заважає тому обмежений продаж валюти на міжбанківському ринку. Тому банки, яким не поталанило успішно банкрутують.  Їх банкрутство призводить  до ще більшого пограбування вкладників. Гарантований успіх в реалізації наведеної вище схеми можуть мати тільки ті банки, чиї очільники швидко збирають великі гроші на  гривневих депозитах і мають тісні контакти з очільниками Нацбанку.

     Викладене вище призводить до вкрай сумних висновків, а саме:

    - існуюча політика як Нацбанку так і комерційних банків руйнує не тільки економіку країни але й несе небезпеку існування держави;

     - існуюча політика Нацбанку має корупційну складову;

     -очільники Нацбанку мають бути притягнені до кримінальної відповідальності

                

   16 лютого 2016 р.  Інженер та винахідник  

Леонід Тартасюк