(Позаторішній
матеріал)
Біля входу в під’їзд
свого будинку уповільнив ходу і призупинився, намагаючись відшукати в кишенях
сумки ключа із чипом. Мимоволі почув діалог двох літніх сусідів. Одне одному
люди скаржилися на жахливе життя, згадуючи цю владу останніми словами, які я не
зможу викласти у статті з етичних міркувань.
- За опалення з пенсії
щомісяця треба заплатити 400-500 грн. Як прогодувати дітей, які не мають роботи
і сидять вдома разом з онуками? А платити треба… - говорив один другому.
Звісно ж після почутого я
не зміг не вставити своїх «п’ять копійок» в цю цікаву
розмову, кинувши через плече: - «Тож не підносьте ворогу набої». Озирнувшись у
їхній бік, побачив здивовані погляди, палка розмова вщухла. – А як це? –
невпевнено зірвалося у одного з вуст.
Таким людям, які
голосували за януковичів, азарових і тігіпків тільки тому, що вони
«послідовні», для кращого розуміння, проблему бажано висвітлювати на яскравих
прикладах, інакше їм важко зрозуміти. Тож я витягнув руки перед собою долонями
вгору, і запропонував своїм співрозмовникам на одні умовні шальки терезів
покласти добробут і виживання своєї родини, а на інші – оплату за грабіжницькі
комунальні послуги і збагачення олігархів. В залежності від того, що
переважить, я пообіцяв дати пораду – чи варто звертатись їм до психіатра.
Можливо, що я їх і
переконав, бо німа сцена продовжувалась декілька хвилин, поки я не пішов,
нарешті знайшовши ключа.
Шкода мені це покоління,
яке без сторонньої допомоги не прочитає СМСку з мобільного телефону, не кажучи
про те, щоб її відправити, а тим більше написати. Складається враження наче
вони з іншої планети – працелюбні, по дитячому наївні, сумлінні, але як у тому
прислів’ї «Що – старе, що – мале». І одразу на думку спадає те,
що малі перебуваючи на утриманні батьків, або держави, набувають право голосу
лише по досягненню повноліття. До того ж часу вони такого права не мають,
навіть отримавши паспорта у 16 років, або народивши дитину у 15 років. Можливо
варто було б не надавати такого права і пенсіонерам. Люди, які вийшли на
пенсію, не повинні вирішувати за платників податків, за кого голосувати і який
вектор напряму розвитку для країни обирати. Переважна більшість з них звикли
сприймати дійсність емоціями і вірити спекулятивним передвиборчим обіцянкам.
Якщо це не було б
дійсністю, в нашій країні ніколи не з’явився б феномен «народного співака
шансону» в особі одного відомого «мера-прибульця», якого звинувачують у
пограбуванні, зі своєю «молодою командою», однієї з найбільших столиць у
Європі. І, де він? Чому, не в СІЗО? Чи наші можновладці впроваджують систему вибірковості
і подвійних стандартів?
Наразі їм кортить
прийняти закон про декриміналізацію економічних злочинів, для того, щоб
благополучно легалізувати уже награбоване, в тому числі і приблизно
50% «прихватизованого» з порушеннями за «сірими схемами» земельного
ресурсу країни. Тобто, для злочинців не тільки увімкнено зелене світло, а їх
іще і «кришуватиме» закон. Зручно…
А взагалі, що таке закон.
Якщо подивитись навколо, то починаєш вірити, що ЗАКОН – це все, що знаходиться
за коном (колом), не співпадає з канонами і суперечить здоровому глузду.
Враховуючи це, слово «ЗАКОНОТВОРЧІСТЬ» набуває нового, кумедного сенсу і не
сприймається, як догма.
Закони, помножені на
подвійні стандарти, на виході дають страшну «гримучу суміш», яку дедалі важче
буде локалізувати. Йдеться про виконання, а точніше не виконання рішення суду,
щодо заборони проведення масових акцій 7 листопада у центрі Києва. Про цей
«червоний шабаш» сказано і написано уже досить багато, повторюватись не буду,
бо про це ще багато скажуть і напишуть. Але я зрозумів це, як натяк на те, що,
в принципі, рішення будь-якого українського суду можна проігнорувати, і
максимум, на що вони спроможні, це скласти протокол, накласти мінімальний
штраф, або винести попередження, з диявольською посмішкою на обличчі.
Подібні шабаші нагадують
«бал сатани», або різнокольорове безглуздя в країні, яка зазнала найбільших
страждань, найжорстокіших знущань і тотального геноциду – Голодомору від
ортодоксів-законотворців.
Тому ставлення до всіх
подій, що відбувались за часів незалежності, у відповідності до «ЗАконів»
України, або всупереч ним, будуть розцінюватись адекватно – боляче.
В УКРАЇНІ ПАНУВАТИМУТЬ
УКРАЇНЦІ!
Сергій Філіпенко
Немає коментарів:
Дописати коментар