Моїм товаришам по нещастю присвячується
«Нестачу розуму амбіційні люди
заповнюють нахабством» (Древні греки)
«Дурень думкою радіє, нею він і багатіє»
(Українська приказка)
Шановні колеги по нещастю! Наближається кінець перемовинам лідерів громадських організацій шахтарів-інвалідів з урядовими структурами стосовно усунення порушень їх прав Фондом ССНВУ. Про розмір цих порушень, які тривали 10 років, я писав у статті «Захистили», а про перспективи їх усунення - в статті «Шахтарі-інваліди: політичний присмак у вирішенні соціального питання».
Сьогодні, на підставі отриманої мною з різних джерел інформації, в статті з циклу «Психологія абсурду» я поведу мову про варіанти, перспективи та наслідки вирішення цього важливого не тільки для моїх товаришів, а і всіх інвалідів праці питання. Зовсім нещодавно Сергій Тігіпко провів переформатування робочої групи, яка більше року займалась напрацюваням варіантів вирішення питання. Ця група знайшла у Фонді 800 млн. грн. вільних коштів, а також заборгованість йому вугільних підприємств на суму 690 млн. грн., реструктуризованих урядом на тривалий час. Знайдених робочою групою коштів вистачало для відновлення справедливості відносно постраждалих на виробництві до 31 грудня 2006 р., бо їх сума не перевищувала 1,5 млрд. грн.
Однак, всупереч попереднім домовленостям, замість існуючої, паном Тігіпко була створена нова робоча група в зовсім іншому форматі. До її складу ввійшло по три представники від шахтарів-інвалідів, держави і роботодавців. Напередодні її створення пролунала пропозиція роботодавців про скасування або зменшення в чинному законі розміру одноразової допомоги постраждалим. Трохи пізніше пролунали заяви: урядовців – про неможливість використання реструктуризованої урядом заборгованості вугільних підприємств, очільників Фонду – про неможливість використання приблизно чверті знайдених робочою групою вільних коштів, які були заплановані на придбання Фондом санаторіїв. Новій робочій групі запропонували знайти додаткові кошти в кошторисі Фонду на 2012 р. і натякнули про кошти в статтях витрат – на медицину та санаторно-курортне лікування.
За кілька днів до створення нової робочої групи я, в телефонній розмові, звертав увагу одного з учасників перемовин Сергія Шубнікова на політичний аспект вирішення питання, але почув у відповідь, що його не цікавить політика – йому «потрібен результат». В мене немає сумнівів, що «результат» потрібен не тільки йому – він потрібен і голові ПРВП, нардепу від Партії Регіонів, Турманову, і голові НПГУ, нардепу від БЮТу, Волинцю, і нардепу від КПУ Калінкарову, і нардепу Королевській, і провладній Партії Регіонів в цілому, а також – Сергію Тігіпко особисто. І саме напередодні виборів, щоб залишитися при владі. Однак, колишній перший секретар Дніпропетровського обкому комсомолу, на відміну від представників шахтарів-інвалідів, має гарні навички психолога і великий досвід маніпуляцій свідомістю людей.
На початку перемовин він заявляв, що віддасть інвалідам всі знайдені ними кошти, а коли вони їх знайшли – змінив склад робочої групи, підсиливши її роботодавцями, які безумовно будуть не прихильниками, а супротивниками інвалідів. Доказом тому – їх пропозиція скасувати або зменшити одноразову допомогу. Немає сумніву, що бажання Фонду залишити частину вільних коштів на придбання санаторіїв має приватний інтерес когось з високопосадовців і на цій підставі – корупційну складову. Враховуючи заплановану урядом приватизацію вугільних шахт, корупційну складову має і відмова урядовців віддати Фонду реструктуризовану урядом на значні терміни заборгованість вугільних підприємств. Адже вона дозволяє новому приватному власнику, всупереч чинному законодавству, відтермінувати погашення заборгованості по соціальних виплатах, до яких відносяться і виплати Фонду. Про можливість корупційної складової при вирішенні питання я писав в згаданій вище статті «Шахтарі-інваліди: політичний присмак у вирішенні соціального питання».
Зауважу, що реструктуризована урядом заборгованість вугільних підприємств Фонду стане новому власнику безвідсотковим довгостроковим кредитом не Фонду, а інвалідів праці. У тому числі і шахтарів-інвалідів, бо він створений за рахунок недоплачених їм коштів. Зважаючи на те, що приватизовувати вугільні шахти будуть вельми заможні роботодавці з числа наближених до Віктора Федоровича олігархів, шахтарям-інвалідам очікувати на підтримку роботодавців при вирішенні питання не вдасться. Крім того в мене немає сумніву, що набутий Рінатом Ахметовим досвід при приватизації «Павлоградвугілля» буде використаний ним або іншими олігархами, що тільки підсилює сумніви в успішному для шахтарів-інвалідів вирішенні питання.
Далі пропоную деякі викладки економічної сторони питання. Через допущені порушення Фонд ССНВУ сплачував постраждалим на виробництві станом на лютий 2012 р. в 2,633 рази менше від передбаченого чинним законодавством. За попередньою домовленостю з Сергієм Тігіпко їм мали усунути порушення за період з 2002 р. по 2007 р. включно, з подальшою відмовою шахтарів-інвалідів від претензій за наступні роки. Усунення порушень за вказаний вище період підвищило б страхову виплату в 1,739 рази і призвело до зменшення її відставання від передбаченої законом в 1,514 рази. Безумовно, що роботодавці, до складу яких входять і майбутні нові власники вугільних шахт, вважають інвалідів праці «лохторатом», який 10 років обходився без передбачених законодавством грошей, і тому обійдеться без них і надалі. Зважаючи на це, маючи третину в Правлінні Фонду за підтримки частини представників профспілок та держави, на яких вони мають вплив, вони не віддадуть «халявний» для своїх представників безвідсотковий довгостроковий, організований урядом, «кредит» на виплати інвалідам.
Однак в суттєвому підвищенні страхової виплати інвалідам праці напередодні виборів зацікавлена чинна влада. Насамперед через те, що серед 350000 інвалідів праці левову частку складають саме шахтарі в регіонах, де вони традиційно мали велику підтримку на виборах. Такий «подарунок» має намір підняти в цих регіонах впавший нині до рівня «плінтуса» рейтинг влади. На цій підставі варто очікувати усунення порушень законо-давства за 2002 - 2005 рр., що підвищить страхові виплати в 1,311 рази, але залишить їх відставання від передбачених законом в 2,008 рази. Таке рішення не відповідає чинному законодавству, але повністю задовольняє олігархів та чинну владу. Зважаючи на те, що Постановою правління Фонду передбачено перерахунок щомісячної страхової виплати з 1 березня 2012 р. не на коефіцієнт зростання реальної, а саме – номінальної середньої заробітної плати, який складає 1,176, інваліди праці мають шанс вже в квітні отримать суттєвий «приварок». Додаткових грошей їм варто чекати значно пізніше, ближче до виборів. Поділ «приварку» вкрай необхідний чинній владі для підтвердження своїх обіцянок. Їх чільники добре знають психологію людей і тому впевнені, що «лохторат» швидко забуде, що обіцянка Сергія Тігіпка буде виконана менш ніж на половину і значно довше буде пам’ятати, що влада їм з барського плеча кинула їм шмат як голодному собаці. Про те, що той шмат їм кинули ті, хто його вкрав, буде забуто.
Вважаю за доцільне сказати кілька слів про фізичні та моральні якості представників шахтарів-інвалідів нової робочої групи. Всі вони є інвалідами зі значною втратою працездатності. Двоє з них мали черепно-мозкові травми, що значно обмежує їх розумове навантаження і підвищує можливості маніпуляції їхньою свідомістю.
В мене немає сумніву, що Сіргію Тігіпку відомо, що їм вкрай потрібен результат. На цій підставі він не тільки буде маніпулювати їх свідомістю, але й буде шантажувати тим, чого більше всього боїться сам – зупиненням перемовин. Я вже писав вище, що зробити це пропонував одному з перемовників – Сергію Шубнікову, але він визнав мою пропозицію неприйнятною, стверджуючи, що йому «потрібен результат». Однак результат потрібен ще одному учаснику перемовин - пану Житніку, голові одної з двох в Україні первинних організацій НПГУ, яка майже на 100% складається з шахтарів-інвалідів, бо він має намір на майбутніх парламентських виборах балотуватися в народні депутати. Саме тому «хоч шерсті клок», але зараз і за будь-яку ціну...
Аналіз точки зору роботодавців і поведінка Сергія Тігіпка дає підстави вважати, що представники шахтарів-інвалідів, виконавши всі виставлені ним на початку перемовин умови, почавши їх з значних поступок, обіцяного без нових поступок результату отримати не зможуть. Не зможуть, бо Сергій Тігіпко добре знає, що той, хто зрадив вперше, зрадить і в наступний раз і він зробить все, щоб це трапилось. Саме для цього пан Тігіпко та роботодавці не хочуть віддати всю суму накопичених в Фонді грошей, а також заборгованість йому вугільних підприємств і пропонують взяти гроші з кошторису Фонду.
Згода на скасування або зменшення розміру одноразової виплати, а також зменшення витрат на медичне обслуговування та санаторно-курортне лікування означатиме згоду на погашення боргів злодіїв інвалідам за кошт самих інвалідів і, безперечно, буде змовою перемовників з владою і, одночасно, ознакою наявності в них вкрай тяжкої форми психології абсурду, яку в народі називають ідіотизмом. Таким самим ідіотизмом варто вважати голосування обкрадених за тих, хто їх багато років обкрадав. Будьте пильні, бо чинна влада розраховує саме на вашу психологію абсурду, без якої її чекає політичне небуття, а нас за нової їх каденції - продовження приниження та чергові обкрадання.
Леонід Тартасюк, член правління
«Товариства інвалідів праці «Павлоградвугілля»
Джерело: http://lelekanews.blogspot.com/2012/03/blog-post_10.html
«Нестачу розуму амбіційні люди
заповнюють нахабством» (Древні греки)
«Дурень думкою радіє, нею він і багатіє»
(Українська приказка)
Шановні колеги по нещастю! Наближається кінець перемовинам лідерів громадських організацій шахтарів-інвалідів з урядовими структурами стосовно усунення порушень їх прав Фондом ССНВУ. Про розмір цих порушень, які тривали 10 років, я писав у статті «Захистили», а про перспективи їх усунення - в статті «Шахтарі-інваліди: політичний присмак у вирішенні соціального питання».
Сьогодні, на підставі отриманої мною з різних джерел інформації, в статті з циклу «Психологія абсурду» я поведу мову про варіанти, перспективи та наслідки вирішення цього важливого не тільки для моїх товаришів, а і всіх інвалідів праці питання. Зовсім нещодавно Сергій Тігіпко провів переформатування робочої групи, яка більше року займалась напрацюваням варіантів вирішення питання. Ця група знайшла у Фонді 800 млн. грн. вільних коштів, а також заборгованість йому вугільних підприємств на суму 690 млн. грн., реструктуризованих урядом на тривалий час. Знайдених робочою групою коштів вистачало для відновлення справедливості відносно постраждалих на виробництві до 31 грудня 2006 р., бо їх сума не перевищувала 1,5 млрд. грн.
Однак, всупереч попереднім домовленостям, замість існуючої, паном Тігіпко була створена нова робоча група в зовсім іншому форматі. До її складу ввійшло по три представники від шахтарів-інвалідів, держави і роботодавців. Напередодні її створення пролунала пропозиція роботодавців про скасування або зменшення в чинному законі розміру одноразової допомоги постраждалим. Трохи пізніше пролунали заяви: урядовців – про неможливість використання реструктуризованої урядом заборгованості вугільних підприємств, очільників Фонду – про неможливість використання приблизно чверті знайдених робочою групою вільних коштів, які були заплановані на придбання Фондом санаторіїв. Новій робочій групі запропонували знайти додаткові кошти в кошторисі Фонду на 2012 р. і натякнули про кошти в статтях витрат – на медицину та санаторно-курортне лікування.
За кілька днів до створення нової робочої групи я, в телефонній розмові, звертав увагу одного з учасників перемовин Сергія Шубнікова на політичний аспект вирішення питання, але почув у відповідь, що його не цікавить політика – йому «потрібен результат». В мене немає сумнівів, що «результат» потрібен не тільки йому – він потрібен і голові ПРВП, нардепу від Партії Регіонів, Турманову, і голові НПГУ, нардепу від БЮТу, Волинцю, і нардепу від КПУ Калінкарову, і нардепу Королевській, і провладній Партії Регіонів в цілому, а також – Сергію Тігіпко особисто. І саме напередодні виборів, щоб залишитися при владі. Однак, колишній перший секретар Дніпропетровського обкому комсомолу, на відміну від представників шахтарів-інвалідів, має гарні навички психолога і великий досвід маніпуляцій свідомістю людей.
На початку перемовин він заявляв, що віддасть інвалідам всі знайдені ними кошти, а коли вони їх знайшли – змінив склад робочої групи, підсиливши її роботодавцями, які безумовно будуть не прихильниками, а супротивниками інвалідів. Доказом тому – їх пропозиція скасувати або зменшити одноразову допомогу. Немає сумніву, що бажання Фонду залишити частину вільних коштів на придбання санаторіїв має приватний інтерес когось з високопосадовців і на цій підставі – корупційну складову. Враховуючи заплановану урядом приватизацію вугільних шахт, корупційну складову має і відмова урядовців віддати Фонду реструктуризовану урядом на значні терміни заборгованість вугільних підприємств. Адже вона дозволяє новому приватному власнику, всупереч чинному законодавству, відтермінувати погашення заборгованості по соціальних виплатах, до яких відносяться і виплати Фонду. Про можливість корупційної складової при вирішенні питання я писав в згаданій вище статті «Шахтарі-інваліди: політичний присмак у вирішенні соціального питання».
Зауважу, що реструктуризована урядом заборгованість вугільних підприємств Фонду стане новому власнику безвідсотковим довгостроковим кредитом не Фонду, а інвалідів праці. У тому числі і шахтарів-інвалідів, бо він створений за рахунок недоплачених їм коштів. Зважаючи на те, що приватизовувати вугільні шахти будуть вельми заможні роботодавці з числа наближених до Віктора Федоровича олігархів, шахтарям-інвалідам очікувати на підтримку роботодавців при вирішенні питання не вдасться. Крім того в мене немає сумніву, що набутий Рінатом Ахметовим досвід при приватизації «Павлоградвугілля» буде використаний ним або іншими олігархами, що тільки підсилює сумніви в успішному для шахтарів-інвалідів вирішенні питання.
Далі пропоную деякі викладки економічної сторони питання. Через допущені порушення Фонд ССНВУ сплачував постраждалим на виробництві станом на лютий 2012 р. в 2,633 рази менше від передбаченого чинним законодавством. За попередньою домовленостю з Сергієм Тігіпко їм мали усунути порушення за період з 2002 р. по 2007 р. включно, з подальшою відмовою шахтарів-інвалідів від претензій за наступні роки. Усунення порушень за вказаний вище період підвищило б страхову виплату в 1,739 рази і призвело до зменшення її відставання від передбаченої законом в 1,514 рази. Безумовно, що роботодавці, до складу яких входять і майбутні нові власники вугільних шахт, вважають інвалідів праці «лохторатом», який 10 років обходився без передбачених законодавством грошей, і тому обійдеться без них і надалі. Зважаючи на це, маючи третину в Правлінні Фонду за підтримки частини представників профспілок та держави, на яких вони мають вплив, вони не віддадуть «халявний» для своїх представників безвідсотковий довгостроковий, організований урядом, «кредит» на виплати інвалідам.
Однак в суттєвому підвищенні страхової виплати інвалідам праці напередодні виборів зацікавлена чинна влада. Насамперед через те, що серед 350000 інвалідів праці левову частку складають саме шахтарі в регіонах, де вони традиційно мали велику підтримку на виборах. Такий «подарунок» має намір підняти в цих регіонах впавший нині до рівня «плінтуса» рейтинг влади. На цій підставі варто очікувати усунення порушень законо-давства за 2002 - 2005 рр., що підвищить страхові виплати в 1,311 рази, але залишить їх відставання від передбачених законом в 2,008 рази. Таке рішення не відповідає чинному законодавству, але повністю задовольняє олігархів та чинну владу. Зважаючи на те, що Постановою правління Фонду передбачено перерахунок щомісячної страхової виплати з 1 березня 2012 р. не на коефіцієнт зростання реальної, а саме – номінальної середньої заробітної плати, який складає 1,176, інваліди праці мають шанс вже в квітні отримать суттєвий «приварок». Додаткових грошей їм варто чекати значно пізніше, ближче до виборів. Поділ «приварку» вкрай необхідний чинній владі для підтвердження своїх обіцянок. Їх чільники добре знають психологію людей і тому впевнені, що «лохторат» швидко забуде, що обіцянка Сергія Тігіпка буде виконана менш ніж на половину і значно довше буде пам’ятати, що влада їм з барського плеча кинула їм шмат як голодному собаці. Про те, що той шмат їм кинули ті, хто його вкрав, буде забуто.
Вважаю за доцільне сказати кілька слів про фізичні та моральні якості представників шахтарів-інвалідів нової робочої групи. Всі вони є інвалідами зі значною втратою працездатності. Двоє з них мали черепно-мозкові травми, що значно обмежує їх розумове навантаження і підвищує можливості маніпуляції їхньою свідомістю.
В мене немає сумніву, що Сіргію Тігіпку відомо, що їм вкрай потрібен результат. На цій підставі він не тільки буде маніпулювати їх свідомістю, але й буде шантажувати тим, чого більше всього боїться сам – зупиненням перемовин. Я вже писав вище, що зробити це пропонував одному з перемовників – Сергію Шубнікову, але він визнав мою пропозицію неприйнятною, стверджуючи, що йому «потрібен результат». Однак результат потрібен ще одному учаснику перемовин - пану Житніку, голові одної з двох в Україні первинних організацій НПГУ, яка майже на 100% складається з шахтарів-інвалідів, бо він має намір на майбутніх парламентських виборах балотуватися в народні депутати. Саме тому «хоч шерсті клок», але зараз і за будь-яку ціну...
Аналіз точки зору роботодавців і поведінка Сергія Тігіпка дає підстави вважати, що представники шахтарів-інвалідів, виконавши всі виставлені ним на початку перемовин умови, почавши їх з значних поступок, обіцяного без нових поступок результату отримати не зможуть. Не зможуть, бо Сергій Тігіпко добре знає, що той, хто зрадив вперше, зрадить і в наступний раз і він зробить все, щоб це трапилось. Саме для цього пан Тігіпко та роботодавці не хочуть віддати всю суму накопичених в Фонді грошей, а також заборгованість йому вугільних підприємств і пропонують взяти гроші з кошторису Фонду.
Згода на скасування або зменшення розміру одноразової виплати, а також зменшення витрат на медичне обслуговування та санаторно-курортне лікування означатиме згоду на погашення боргів злодіїв інвалідам за кошт самих інвалідів і, безперечно, буде змовою перемовників з владою і, одночасно, ознакою наявності в них вкрай тяжкої форми психології абсурду, яку в народі називають ідіотизмом. Таким самим ідіотизмом варто вважати голосування обкрадених за тих, хто їх багато років обкрадав. Будьте пильні, бо чинна влада розраховує саме на вашу психологію абсурду, без якої її чекає політичне небуття, а нас за нової їх каденції - продовження приниження та чергові обкрадання.
Леонід Тартасюк, член правління
«Товариства інвалідів праці «Павлоградвугілля»
Джерело: http://lelekanews.blogspot.com/2012/03/blog-post_10.html
Немає коментарів:
Дописати коментар