- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

четвер, 21 липня 2016 р.

Відкритий лист прем’єр – міністру України, Гройману В.Б.

«Ми дуже часто. як правило, вирішуємо дрібні питання і не вирішуємо глобального. Влада потрошки погоджується та фіксує ті чи інші проблеми, показує вирішення, а бо навіть вирішує, але першопричини не усуваються. 12 липня в Клубі КМ я не зміг озвучити своїх пропозицій, тому пропоную їх у відкритому листі:

Я, Анатолій Ковальов, фермер із Черкащини, член координаційної ради Асамблеї громадських організацій малого та середнього бізнесу України, депутат районної ради, хочу висловитися із системних проблем бізнесу та свого бачення по їх вирішенні.
І. Товарне виробництво.
Необхідною умовою успішного розвитку функціонування бізнесу є створення умов для прискореного товарного виробництва нашими підприємцями. Гірко спостерігати за тим, що від кепки до шнурків в нас все китайське, турецьке, польське…
Поряд із вже досягнутими в державі напрацюваннями, можна стверджувати, що прискорене товарне виробництво являється також достатньою умовою для розвитку підприємництва та економіки країни в цілому.
Апріорі можна стверджувати, що існує межа податків та зборів, перейшовши яку товарне виробництво стає не рентабельним, воно зникає і тягне за собою всі основні соціальні негативи, спад економіки та підприємництва. В кожній країні ця межа своя, в залежності від різних факторів, в основному від розвитку суспільних фондів споживання, вартості сировини, затрат на енергоносії, встановлених традицій в оплаті праці, норм діючого законодавства та ін. Кожна країна захищає своє виробництво. Для прикладу – Грузія в 2012р. законодавчо своїм Законом «Акт Економічної Свободи» обмежила об’єм податків та заборонила границю перевищувати.
Є пропозиція:
1. Для України теоретично визначити граничну межу податків та зборів, які дозволятимуть успішному розширеному товарному виробництву.
2. Законодавчо заборонити переходити граничну межу податків та зборів, чим забезпечити прискорене товарне виробництво, як наслідок -: розвиток економіки, наповнення бюджету, збільшення грошового обігу, поліпшення добробуту народу, зменшення безробіття і ін.
Слід врахувати при цьому що в нас крім основних податків є велика доля прихованих зборів, які підприємництво сплачує і які не ідуть в державу, а розходяться по корупційних схемах. Один із прихованих зборів - це все зростаючі послуги приватних фірм по виготовленні електронних ключів, програмних продуктів, різного роду державних бланків, паспортів, сертифікатів, дозволів, оцінок та обмірів, які зобов’язана робити лише держава і, як правило, безкоштовно. Кількість документів такого роду перевищило в сотні разів їх об’єм, який був двадцять років тому і в тисячу разів їх сумарну вартість у співставних цінах. Крім цього, неоправдана кількість таких документів наносять шкоду як підприємництву, так і жителям країни. Необхідно терміново законодавчо заборонити державницькими документами займатися приватним особам.
ІІ. Збереження села
Для збереження села, створення органічних продуктів харчування, з метою трудовлаштування сільського населення, розвитку переробних галузей та кооперативів на селі, пропоную перейняти досвід поляків, французів та ін. і запровадити:
1. В одні руки на пільгових умовах в Україні землекористувачу давати (власність, користування, різна оренда) не більше як 300га землі сільськогосподарського призначення.
2. Такий землекористувач повинен жити в населеному пункті, де розміщена ця земля.
3. Такий землекористувач повинен сам організовувати товарне сільськогосподарське виробництво.
При таких умовах землекористувач сплачує лише сільськогосподарський податок на пільгових умовах, як правило, ставку за кадастровий гектар.
Якщо не виконується хоча б одна із вище перелічених умов, землекористувач додатково сплачує ПДВ із реалізації продукції та податок на прибуток.
ІІІ. Зміна податкової системи.
На слуху знову чергова податкова реформа. Дуже часті та необдумані реформування шкодять країні. Податкову систему слід докорінно змінити, а Податковий кодекс скоротити від 700 сторінок (можливо їх зараз із різноманітними змінами ще більше) до 30 - 50 сторінок. Він повинен бути простим, коротким, зрозумілим, забезпечувати бюджетні надходження і придатним для автоматичного адміністрування. Його обговорити в суспільстві, прийняти і не міняти роками. Заборонити щомісяця міняти форми звітностей, як це робиться зараз. Виробник товарів не повинен платити податку, адже він створює цінності, а за це його і карають. Платить податки той, хто для себе замовляє суспільні послуги. Розмір податків виходитиме із об’єму та корисності цих послуг. Оподаткування здійснюватиметься із отримання (покупки) цих послуг чи товарів. Адміністрування здійснюватиметься автоматично. Звітність при цьому буде зайва. Контролюючі функції здійснюватимуть громади. Буде сталий, автоматичний і незалежний від окремих осіб розподіл бюджетних надходжень до всіх бюджетних структур напряму
.
Прошу мене включити в комісію по реформування податкової системи".

Анатолій Ковальов.
Тел. 096-3891937, aaa77748@mail.ru

Немає коментарів:

Дописати коментар