У відповідь на російський
економічний тиск українські виробники виходять на нові ринки збуту, а уряд
знайшов дешевий газ.
Після низки заборон на ввезення до Росії
української продукції Кремль попередив: у разі підписання Угоди про асоціацію з
ЄС буде ще гірше. У хід йде і давній козир Москви в тиску на Україну - ціна на
газ.
У відповідь українські виробники почали діяти
за принципом "все, що нас не вбиває, робить нас сильнішими". Вони
шукають і знаходять нові ринки збуту, а уряд робить ставку на дешевий європейський
газ і скорочення його споживання.
Причому, чим ближче Вільнюський саміт ЄС, тим
активнішими стають дії України щодо послаблення російського впливу на нашу
економіку.
Про успіх такої політики говорить прозвучала
інформація про те, що ТЗ буде співпрацювати з Україною навіть з урахуванням
підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Причому озвучив її директор Департаменту
розвитку інтеграції Євразійської економічної комісії Віктор Спаський. Раніше
Москва була більш категорична.
АиФ.иа проаналізував дії України, які так
насторожили Кремль і згодом можуть послабити тиск північного сусіда на
вітчизняну економіку.
28 березня. В Україну почалися реверсні
поставки газу через Угорщину. Зараз є можливість імпортувати 2 млрд кубометрів
в рік з перспективою збільшення до 10 млрд кубів.
1 серпня. Прийнятий оновлений варіант
Енергостратегії України. Він передбачає поступове зниження обсягу імпорту газу
до 33,7 млрд кубометрів у 2015 р.
21 серпня. Мінагрополітики заявило про плани
збільшити поставки зерна, соняшникової олії та кондитерських виробів в Південну
Корею. Йде підготовка до експорту м‘яса. Орієнтовно українські сільгосппродукти
займуть 10-15% корейського ринку, а з постачання зерна Україна увійде в число
основних постачальників.
4 вересня. Українська зернова асоціація
озвучила ринки, на які планує виходити. Це країни Південно-Східної Азії: Китай,
Японія, Південна Корея, Індонезія, Малайзія, В’єтнам. При цьому вже зараз
Україна тіснить Росії щодо постачання зерна в Єгипет.
5 вересня. «Нафтогаз» і німецький газовий
трейдер RWE Supply & Trading підписали угоду про майбутні постачання газу в
Україну. Ціна не розголошується, але відомо, що вона нижче російської, навіть з
урахуванням знижки 100 доларів за 1 тис. кубометрів.
9 вересня. Мінагрополітики заявило, що
українські аграрії вийшли на ринки Японії, Тайваню, Південної Кореї, ОАЕ і ПАР.
Експорт продуктів харчування зріс на третину і його сума досягла 8,7 млрд
доларів. Триває пошук нових ринків.
10 вересня. Кабмін повідомив про пошуки нових
ринків збуту цукру. Орієнтир — країни Євросоюзу. Обсяг експортної квоти для
поставок українського цукру в Європу може досягти 20 тис. тонн в рік. Є
попередня домовленість про постачання в ЄС до 300 тис. тонн кондитерських
виробів.
11 вересня. Компанія «Укртрансгаз» повідомила
про скорочення закупівель російського газу за вісім місяців на 29% порівняно з
тим же періодом минулого року.
13 вересня. Дата підписання угоди з концерном
Royal Dutch Shell про видобуток сланцевого газу в Харківській і Донецькій
областях. Після цього розпочнеться практична робота. Зараз мова йде про
видобуток 20 млрд кубометрів газу в рік, приблизно стільки ж, скільки зараз
видобувають в Україні.
Січень 2014 р. Готуються поставки з України
всіх видів м'яса і м'ясопродуктів на китайський ринок. Вже розпочалася робота
над сертифікацією продукції для дозволу на ввезення в Китай. Сьогодні ця країна
найбільший імпортер м'яса і щорічно нарощує його ввезення.
До речі
Семирічна торгова війна Росії з Грузією
спочатку істотно підірвала грузинську економіку. З 2006 р. було введено
заборону на ввезення до Росії грузинських вин і мінеральної води «Боржомі».
Але в результаті економічних санкцій грузинські
виробники підвищили якість продукції і вийшли на ринки ЄС, США, Китаю та
Південно-Східної Азії. Завдяки торгової блокади географія поставок вина
розширилася до 25 країн.
Обсяг виробництва «Боржомі» виріс, і зараз
мінералку експортують в 40 країн. Раніше Росія споживала 50% цієї води, і
експортували її всього в 18 країн.
Немає коментарів:
Дописати коментар