- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

понеділок, 9 вересня 2013 р.

Преса: на українців чекає тривожна осінь


Економічний прогноз на осінь, проєвропейська риторика президента, торговельне протистояння з Росією та київські вибори – в огляді українських тижневиків від 7 вересня.


Осінь тривоги нашої

Не надто оптимістичним економічним прогнозом на осінь ділиться "Фокус". Ціною підтримки стабільності гривні та нульової інфляції стала зав'язла у рецесії економіка, а ВВП країни падає вже чотири квартали поспіль.

Це не дивує директора CASE-Україна Дмитра Боярчука, який стверджує, що неможливо безкарно витискати останнє з економіки протягом трьох-п'яти років, а тому ризики високі, особливо девальваційні.

За прогнозами видання, до кінця року долар може подорожчати до 8,8-9,6 гривні. На цьому фоні буде збільшуватися бюджетний дефіцит, а через низькі ціни на агропродукцію, спричинені добрим врожаєм у світі, на значний приток валютної виручки від аграрних експортерів очікувати не слід.

Зростання зарплатні уповільнюватиметься, а інфляція навпаки зросте до 5% до кінця року, додає видання. Також, за його припущеннями, слід очікувати посилення контролю над доходами та витратами українців, появи тіньового валютообмінного ринку та погіршення відносин із ЄС через утилізаційне мито на імпортні авто.

"Вектор Федоровича"

"Корреспондент" аналізує причини зміни риторики президента від проросійської до відверто проєвропейської, при чому всупереч Москві. На думку Володимира Макеєнка, радника прем'єр-міністра України, таких причин три: істотно змінилася геополітична кон'юнктура; змінилися настрої електорату, і, третє, "не в кращий бік змінився стратегічний партнер – Москва, яка стосовно до своїх союзників поводиться дедалі більш неввічливо".

Однак, всередині президентської партії думки щодо євроінтеграції не є такими одностайними. Так, депутат Вадим Колесніченко вважає, що ЄС планує перетворити Україну на "майданчик для власної сировинної бази", при цьому країна не отримає ані фінансової допомоги, ані технологічної.

"Для мене таємниця, чому ми так дбаємо про євроінтеграційні шляхи", - заявив він.

На думку нардепа-комуніста Олександра Голуба, євроінтеграція – "це вибір олігархів, які мають інтереси та фінанси на Заході", а проросійська риторика була потрібна президенту і його партії лише на період передвиборчої кампанії.

Переваги протистояння

Торговельне протистояння з Росією відкриває нові іміджеві можливості перед українською владою, пишуть "Комментарии".

"Ще не факт, що іспит у Вільнюсі буде складений, але якщо це трапиться, то ПР і особисто Віктор Янукович розраховують на те, що, як кажуть, "переможців не судять". Іншими словами – що українці простять "регіональній" владі всі ті проблеми, які вона понастворювала за три з половиною роки свого необмеженого господарювання", - пише видання.

Тому і змінилася риторика на таку, в якій підкреслюється, що Росія програла в торговельному протистоянні, а Янукович виграв.

Перед західними партнерами українська влада також тепер має інший вигляд.

"Після всього цього європейцям складніше буде виступити у Вільнюсі з демаршем проти української влади, яка героїчно не піддалася кремлівському тиску. Якщо, звичайно, вона не піддасться за дванадцять тижнів, що залишилися", - підсумовує тижневик.

Чи є стратегія?

Інтрига виборів у Києві залишиться, при чому аж до 31 жовтня 2015 року, зважаючи на "рішучість" дій опозиції з наближення цієї дати та обрання "єдиного кандидата", пише "Дзеркало тижня". Такий висновок видання робить після отримання відповідей від керівників опозиційних фракцій щодо їхньої стратегії на виборах київського голови та ради.

"У киян є своя думка, і соціологічні опитування чітко вказують, кого більшість з них вважає сильним і оптимальним кандидатом у мери. Такий вже у цієї людини бекґраунд, така у нього політична історія, - пише видання. - Він не сказав "так", але і "ні" ми теж не почули - ось причина невизначеності", - так пояснив відсутність єдиного кандидата Арсеній Яценюк, голова політради фракції "Батьківщина".

На думку "'Дзеркала", якщо Віталій Кличко відмовиться від мерських амбіцій, наступним за ним у рейтингу популярності можливих кандидатів буде Олександр Попов, який "не повністю задовольнив і розчарував своїх "пігмаліонів" з АП, але був залишений без колишньої масованої підтримки".

На противагу пану Попову, припускає видання, можуть виставити "сімейного опозиційного кандидата" Миколу Катеринчука з метою розсіяти опозицію і показати "невідповідність Льовочкіна, який три роки тягне-потягне Попова, але витягнути не може".

Завершує рейтинг на третій позиції "незаслужено принижений Росією батько "Київського торта" Петро Порошенко, рейтинг якого наразі зростає.

Огляд підготувала Марія Кондрачук, Служба моніторингу ВВС Україна.


Немає коментарів:

Дописати коментар