Протести проти видобування
сланцевого газу, доля полонених у Лівії моряків, атаки на журналістів та
ймовірність вуличних акцій під час президентських виборів – теми української
преси 2 серпня.
.jpg)
Сланцевий газ та
екологічні загрози
Виступи екологічних організацій
проти розробки сланцевого газу в Україні – це питання політики, а не захисту
довкілля, заявляє міністр екології та природних ресурсів Олег Проскуряков,
інтерв'ю з яким публікує "Коммерсантъ Украина".
Екологічні ризики видобування пан
Проскуряков називає мінімальними та звинувачує протестувальників у
ангажованості.
"Shell і Chevron возили
делегації громадськості на свої родовища з видобутку сланцевого газу в США і
демонстрували, що з точки зору екології, це цілком прийнятне виробництво. Однак
найчастіше ніякі аргументи не діють. Противники проекту реагують за принципом
"а Баба Яга проти", - обурюється міністр.
На питання газети, кому вигідні
таки виступи, міністр відповідає ухильно: "Ми імпортуємо газ з Росії. Якщо
ми перестанемо його ввозити, хтось позбудеться виручки".
Аналізуючи ж екологічну ситуацію в
Україні в цілому, урядовець прогнозує позитивні зміни завдяки новим правилам
оподаткування.
"Ухвалено рішення повертати
частину екологічного збору самим підприємствам, щоб вони витрачали ці кошти на
екологічну модернізацію", - зазначає пан Проскуряков. Ситуація вже
поліпшилася навіть у таких промислових містах, як Маріуполь, Запоріжжя та
Кривий Ріг, додає він.
Полонені моряки
повертаються?
Українські моряки із судна
"Естель", які від 17 липня перебувають у лівійському полоні, скоро
повернуться додому, пише "Сегодня" з посиланням на тимчасового
повіреного України в Лівії Андрія Марченка.
Таким, як очікується, буде
головний результат візиту віце-прем'єра Костянтина Грищенка до Лівії для
переговорів.
"Тепер ми чекаємо, що
лівійська сторона вживатиме заходів для звільнення екіпажу", - цитує
газета пана Марченка.
Оптимізм влади пов'язаний із
рішенням повернути лівійським власникам автомобілі, які й стали причиною
захоплення. Місцеві бізнесмени нібито оплатили автівки, які так і не були
доставлені до Лівії, а натомість перепродані в Україні, нагадує видання. Зараз
ці машини в порту Іллічівська, де вирішується питання про їх транспортування до
Лівії.
"Нам сказали в посольстві, що
прийнято рішення про передачу машин, і скоро моряків повинні звільнити. Ми
щасливі і чекаємо їх повернення", - наводить "Сегодня" слова дружини
третього механіка Наталії Жоріної.
Акція Femen
В Україні почастішали випадки
утисків прав журналістів, зазначає "День". Як приклад видання
наводить побиття та арешт в Києві російського кореспондента Дмитра Костюкова,
який висвітлював діяльність руху Femen.
"З одного боку, Femen –
організація зі скандальною репутацією, а з другого – медіа-експертам ця
ситуація нагадує "зачистки" у Москві перед проведенням
Олімпіади", - пише "День".
Сам Костюков у коментарі газеті
розповів про своє побиття перед запланованою акцією Femen в день річниці
Хрещення Київської Русі та пояснив інтерес до жіночого руху: "Зараз вони
стають більш важливою організацією за кордоном, ніж на своїй Батьківщині. З
України вони взагалі можуть зникнути, і мені як фотографу було важливо не
проґавити цей момент".
Якою ж має бути реакція спільноти
на такі події? Медіаексперт Ігор Розкладай закликає до журналістської
солідарності.
"Свобода слова – поняття
настільки широке, що допускає навіть такі прояви діяльності, як акції Femen. І
якщо протест відбувається, журналіст має право його висвітлювати", – цитує
експерта "День".
Вибори-2015: протести
та Тимошенко
Ймовірність масових протестів на
президентських виборів 2015 року та роль у них Юлії Тимошенко – над такими
темами розмірковує голова Комітету виборців України Олександр Черненко в
інтерв'ю газеті "Україна Молода".
На думку пана Черненка, у разі
програшу опозиції протести будуть, втім їхній масштаб під питанням.
"Наскільки активно люди
підуть за опозицією, відповідно, такою буде реакція влади на це - вводити
надзвичайний стан чи силовий сценарій", - каже він.
Загалом же українці хоча і
незадоволені ситуацією в країні, але виходити на вулицю не готові, вважає пан
Черненко. Втім, приводом можуть стати соціальні або економічні труднощі.
"Це те, що зачіпає людей за
живе, за їхнє побутове життя. А відомо, що соціальний бунт - більш радикальний,
агресивний, без пісень і танців, як це було на Майдані–2004", - попереджає
голова Комітету виборців.
Щодо Юлії Тимошенко, то вона не
братиме участь у виборах "на 90 відсотків", вважає пан Черненко.
"Вплив Тимошенко дедалі
зменшуватиметься. І це об'єктивно, адже не можна впливати на свідомість
громадян хоча б без візуального контакту", - цитує його газета.
Підготувала Яна Люшневська, Служба
моніторингу BBC Україна.
Немає коментарів:
Дописати коментар