- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

понеділок, 6 травня 2013 р.

Суд над неонацистами



У Мюнхені розпочинається судовий процес над правими екстремістами, причетними до "Націонал-соціалістичного підпілля". Ще до початку процесу до нього була прикута увага не лише в Німеччині.

 Коротка предісторія судового процесу у справі терористичної групи "Націонал-соціалістичне підпілля", котрий у понеділок, 6 травня, розпочинається у Вищому земельному суді в Мюнхені така. 4 листопада 2011 року в місті Айзенаху відбулося пограбування банку - два злочинці привласнили 70 тисяч євро і втекли з місця злочину. Вже через дві години поліція вийшла на їхній слід, однак злочинці підпалили свій житловий автофургон і вчинили самогубство. Цими особами виявилися неонацисти Уве Мундлос та Уве Бенгардт, котрі перебували у підпіллі ще з кінця 1990-х років.

Викривальне відео

 Того ж дня у містечку Цвікау сталася пожежа і вибух у житловому будинку, де неонацисти жили разом із жінкою на ім'я Беате Цшепе. Досліджуючи місце пожежі, поліція виявила, окрім іншого, зброю, котрою у квітні 2007 року в місті Гайльбрунні було застрелено співробітницю поліції Мішель Кізеветтер.
 Акція протесту проти злочинів "Націонал-соціалістичного підпілля" у Мюнхені

Окрім того, в будинку знайшли жахливе відео, на якому його автори вихвалялися вбивствами, вчиненими з 2000 по 2007 роки. У переліку жертв, окрім поліцейської, фігурували ще дев'ять чоловіків-мігрантів. Саме це відео стало ключовим доказом у справі про вбивство восьми турецьких дрібних підприємців і одного грека, котрі поліція до того часу не могла розкрити. У вчиненні цих злочинів звинувачують терористичну групу із вищезгаданих трьох осіб, які називали себе "Націонал-соціалістичним підпіллям".

Хто допомагав терористам?

 "Трійця убивць із Цвікау" - так охрестили нацистських терористів ЗМІ. Мотивом їхніх злочинів була ксенофобія, людиноненависницький расизм, а проголошеною метою - "очищення" Німеччини від іноземців. Однак злочинці не могли вчинити ці вбивства самостійно - їм були потрібні зброя, документи, квартири. Поступово розслідування почало виявляти дедалі більше помічників злочинців із правоекстремістського середовища. Нині мова йде про 129 осіб, однак у ході процесу на поверхню можуть вийти нові імена.

Під час процесу в Мюнхені крім Беате Цшепе судитимуть ще чотирьох обвинувачених. Самій Цшепе - 38 років. Протягом 17 місяців перебування під слідством вона відмовлялася свідчити. Судячи зі слів її адвокатів, під час процесу вона також не збирається давати свідчень. Їй інкримінують співучасть у підготовці вбивств та пограбувань та членство в терористичному угрупованні. На думку обвинувачення, саме Цшепе забезпечувала терористам легальне прикриття.

Неонацисти під підозрою

 Серед інших обвинувачених фігурує 38-річний Ральф Вольлебен. З 2006 по 2008 роки він був заступником голови земельної організації праворадикальної Національно-демократичної партії Німеччини у федеральній землі Тюрингія. Обвинувачувачі упевнені, що саме він допоміг "трійці із Цвікау" роздобути пістолет "Ческа 83", з якого й було вбито жертв.

 Ще троє підсудних також відомі у неонацистських колах. Один із них орендував для злочинців будинки на колесах, на котрих вони їздили Німеччиною у пошуках нових жертв, другий - постачав документи, третій - діставав зброю. Суддівській колегії на чолі з Манфредом Ґецлем належатиме з'ясувати ступінь провини обвинувачуваних.

Скандали довкола процесу ще до суду

 Ще перед початком процесу до нього була прикута неабияка увага як у самій Німеччині, так і у світі. Зокрема різку критику викликало розподілення місць для преси у залі суду. Спершу їх отримали ті ЗМІ, які першими встигли подати заявки. Проте серед них не виявилося жодного турецького ЗМІ, тоді як інтерес із їхнього боку був дуже великий, адже вісім із десяти жертв мали турецьке походження. Після позову турецької газети Sabah та відповідного рішення суду місця для преси заново перерозподілили за допомогою жеребкування. Проте невдоволених виявилося достатньо і цього раду, адже місць не отримали низка таких загальнонаціональних німецьких видань, як Die Zeit, Süddeutsche Zeitung та Frankfurter Allgemeine Zeitung.
 Федеральна канцлерка Німеччини Анґела Меркель на зустрічі з родичами жертв терористів

Конфлікт навколо місць для преси спричинив перенесення судового засідання майже на три тижні, що своєю чергою викликало невдоволення членів родин жертв. Передувала процесу і критика роботи німецьких спецслужб і поліції, котрі спершу підозрювали у вчиненні даних убивств етнічні мафіозні угруповання. Викликає критичні зауваження і запланований перебіг процесу. Заслухати у суді мають понад 600 свідків, на кожного з яких відведено лише 45 хвилин.

 Загалом на даний судовий процес заплановано 85 днів з перервами. Суто теоретично він міг би завершитися на початку наступного року. Однак голова Вищого земельного суду у Мюнхені Карл Губер вже заявив, що процес може затягтися на два роки і більше.


Немає коментарів:

Дописати коментар