- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

субота, 20 травня 2017 р.

Ірина Головко: А ОСЬ І НІ, ВСЕ БУЛО ЗОВСІМ НЕ ТАК

Добре пам'ятаю те здивуваня, яке охопило мене, коли перший раз прочитала прислів'я: "Не роби людям добра, не отримаєш зла". Перше, що прийшло тоді в голову, була думка, що десь закралась прикра помилка...
Аж ні!

Пройшли роки, і я стала чудово розуміти, що той, хто перший сказав ці мудрі слова, мав не аби який життєвий досвід, і мабуть зробив людям не одну добру справу.
Але кого вчать чужі помилки?
І я, продовжуючи отримувати стусани з усіх боків, накопичувала свій, вже власний, досвід.
Що ж до подяки: то те таке - хтось скаже добре слово - чудово! Якщо промовчить - не велика втрата.
Але бувають ситуації, коли не можна промовчать. Коли смачно харкають прямо в обличчя в подяку за все, що зроблене. Тоді не до сантиментів. Треба пред'являти рахунки.
22.04.2017г. героїчний командир підрозділу "Сармат" Сігурд Сварт кинув звинувачення волонтерам ГО "Самозахист підприємців" у привласненні собі чужих чеснот і висловив бажання "сплатити по рахунках", для пред'явлення яких дав підприємцям строк до 22 травня 2017 року.
Перше, що прийшло самозахитсянам в голову, була думка "промовчати" і ніяк не відреагувати на образу. Тим паче Самозахист себе ніколи волонтерською організацією не називав, жодних нагород не вимагав, і якщо допомагав комусь, то робив це за покликом серця.
Але питання було сформульоване так, що будь-який крок суттєво погіршував би ситуацію - прямо такий собі цугцванг. Промовчиш - визнаєш, що допомоги ніякої не надавав, а отже, звичайний хвалько. Розпочати виставляти рахунки якось бридко. Тим паче, навіщо надавати зайвий повод місцевим сеператистам постібатися над сварами патріотів?
Тому Самозахист скоріше би промовчав, проковтнувши образу, як би не коротенький коментар під постом Юрий Смола (Юрко Смола) Ю. Смоли: "Так воно і було!". Оце вже переповнило чашу терпіння.
Та ні, панове, все було зовсім не так!
І почнемо ми саме з машини, до якої, за твердженням легендарного командира, самозахистяни не мають жодного відношення. Пан Сігурд Сварт, в миру Олександр Писаревський, стверджує, що означену автівку підрозділу подарував військовий капелан Дмитро Бігун та англійські волонтери. Але дуже цікаво було почути відповідь, хто його познайомив з панотцем Дмитром? Хто оформляв документи, отримуючи дозволи з Міністерства Оборони? Самозахист ніколи не казав, що повністю сплатив автівку, але часткова оплата була обов'язковою вимогою англійців!!! Так було і при передачі першої L-200 військовому шпиталю, де доля участі підприємців була майже 50 відсотків.Так було і цього разу. Самозахистяни зібрали і передали особі, яка написала коментар "Так і було"! 14 тисяч гривень особисто в руки, які той мав передати через капелана англійцям. А виходить: не передав?
Не одноразово підприємці надавали допомогу, передаючи для "Сармата" продукти. Сьогодні вже не можливо підрахувати, на яку суму було надано допомоги, тим паче, що "Сармат" був не єдиним підрозділом, кому Самозахист допомогав на той час. Да і як з'ясувати, скільки коштувала консервація і овочі, які були вирощені самими підприємцями, як оцінити турботу про дітей бійців підрозділу та походи до театру?
Проте деякі суми, що було витрачено на купівлю "нескольких пакетиков чая" збереглися. За дві поїздки на передову було передано продуктів на загальну суму 5200,00 грн і зроблено шеврони Сармату для "їх" військового капелана Дмитра Бігуна (200,00грн).
Ось такою буде відповідь Самозахиста на гучну заяву командира підрозділу. Підприємцям дуже приємно, що матеріальне становище пана Сварта так покращилось. Недарма кажуть, що тим, хто знаходиться сьогодні біля влади, живеться не дуже скрутно. Звичайно, Самозахист, не вимагає повернення коштів. Проте, якщо така вже буде воля пана Сігуда Сварта, він може перерахувати суму у розмірі 19400,00 грн. на картку НВР "Правий сектор- Дніпровщина" («Привабанк», № 5168 7556 3329 7490. Євтушенко Юрій), тобто людям, які сьогодні насправді допомагають воїнам на лінії вогню. Собі кошти самозахистяни не візьмуть.
Ось ніби-то і все. Залишилось ще повернути дружні обійми та слова подяки, які колись підприємці отримували від підрозділу Сармат. Але як же це зробити?
Та і, якщо відверто, то не дуже і хочеться!

Фейсбук, Irina Golovko






Немає коментарів:

Дописати коментар