РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА: КОМУ СЛУЖИТЬ НИЦІСТЬ «ТЕХНОКРАТІВ» УКРАЇНСЬКОГО УРЯДУ

                                                  Амбітні люди нестачу розуму

                                                         доповнюють нахабством

                                                                          (Древні греки)

           Нині вже нікому не секрет, що до анексії Криму та триваючої вже 2 роки на Сході України військової агресії «братня» Росія готувалась багато років. Про можливість її виникнення і вірогідні дії ворога для її підготовки я писав ще 20 січня 2012 р. в статті «Нова змова або за крок до Третьої Світової війни».

Військовій агресії передували  їх активні блокування  потрапляння до влади патріотичних особистостей  при одночасному просуванні до влади не тільки проросійськи налаштованих  лідерів  і  своїх агентів,  але й достатньо тривалі економічні та інформаційні війни.  Все  це ми спостерігали не тільки за часів приходу до влади та правління  Януковича, але й, на жаль, спостерігаємо донині.

Причину такого явища ще в другій половині 19-го століття пояснив тогочасний канцлер Німеччини Отто фон Бісмарк, заявивши: «Росія без України – колос на глиняних ногах». Історія відносин України з Росією протягом не менш як трьох століть переконливо доводить справедливість  сказаного ним, бо своєї величі вона досягла тільки після окупації України. З тих часів, і навіть в радянські часи, вона постійно створювала умови коли рівень життя в Росії здавався кращим. Так завжди поводять себе імперії. Насамперед, для виправдання окупації сусідніх країн. Остання потрібна їм не тільки для збагачення та величі, але й подальшої експансії. Російські аналітики стверджують, що Росія, маючи найбільшу в світі територію,  не має достатніх людських ресурсів не тільки для свого розвитку, але й забезпечення своєї безпеки. Розуміє це і пан Путін. Саме тому, не домігшись в Україні заданої мети інформаційною та економічною агресією, він 2 роки тому почав проти неї ще й військову. Наслідки введених ЄС та США економічних санкцій проти Росії, вона, за традицією всіх імперій та завдяки недолугості  української влади, успішно переклала на Україну, що підтверджується зниженням курсу гривні по відношенню до російського рубля.

Звідси випливає, що своїми недолугими діями, насамперед  стрімким підвищенням цін на комунальні послуги та енергоресурси та фактичним замороженням доходів населення, чинна українська влада діяла не тільки всупереч здоровому глузду, але й виконувала поставлене владою ворожої держави завдання. 

          Надана в лютому 2016 р. народними депутатами незадовільна оцінка діяльності уряду Арсенія Яценюка дозволяє мені не тільки взяти в лапки слово «технократ», але й додати до нього слово «ницість». Щоб довести останнє достатньо порівняти індекс інфляції з зростанням прожиткового мінімуму та мінімальних пенсії і зарплати. За умов, коли за державною статистикою індекс інфляції перевищив 178,865% прожитковий мінімум, мінімальна пенсія і зарплата зросли всього на 13,1% а середня зарплата – на 28,4%. Більш детально про наслідки  діяльності уряду «технократів» читайте в моїй статті «Політика державного геноциду або про «слуг народу», які пошили в дурні «єдине джерело влади».

         Безперечно, що на відміну від «технократів», навіть дурню зрозуміло, що значне перевищення зростання цін порівняно з зростанням статків переважної більшості населення неминуче призводить спочатку до зниження купівельної спроможності населення, а потім не тільки до скорочення обсягів виробництва, але й до скорочення наповнення бюджетів всіх рівнів. Внаслідок настає системна довготривала економічна криза, всі ознаки якої вже сьогодні відчуває весь народ України.

        Додатковими доказами причетності «технократів» до створення системної економічної кризи є значні підвищення ставок акцизів на природний газ та моторне пальне. Їх базікання про те, що акцизи сплачують олігархи є звичайнісінькими брехнею та маніпуляцією. Доказом тому є звичайний кошторис, згідно якого акциз та ПДВ входять до складу відпускної ціни. На цій підставі варто вважати, що, як акцизи так  і ПДВ, спочатку  населення при придбанні товару або послуги сплачує олігархам, а потім держава їх у тих самих олігархів вилучає. За даними, викладеними в вище згаданій моїй статті, сьогодні реальна  вартість моторного пального, зокрема бензину марки А-95, мала б складати не 18 грн/л, а 10 грн/л, що могло б  значно знизити не тільки вартість перевезень, але й виробництва  харчів та інших життєво необхідних товарів та послуг.  Саме ж зменшення вартості товарів та послуг, в свою чергу, призвело б до зростання купівельної спроможності населення і, як наслідок, до зростання не тільки обсягів виробництва але й могло б створити стимули для створення нових робочих місць. За  умов  зменшення вартості товарів та послуг держава могла б отримати не тільки економічне зростання але й покращання наповнення бюджетів всіх рівнів. Однак чинна, під впливом ЄС, США і МВФ, українська влада, обмежує зростання доходів громадян при одночасному підвищенні цін на комунальні послуги, що веде не тільки до зростання невдоволення, але й зростання трудової міграції населення та втрати бюджетних надходжень. Переорієнтація  українських  трудових мігрантів з Росії до країн ЄС дозволяє їм  за рахунок  України покрити дефіцит робочої сили і частково покращити економічний стан за рахунок її дешевизни.  Разом з тим згадана переорієнтація  сильно дратує  російську владу і штовхає її на посилення агресії.

         Порівняння дій російської влади з діями влади ЄС і США дає підстави  вважати, що їх інтереси відносно України з одного боку співпадають, бо їх дії спрямовані на погіршення соціально-економічного стану нашої країни, а з другого – носять антагоністичний характер, бо дії кожної з них спрямовані на отримання власної вигоди.

         З урахуванням викладеного вище легко прийти до висновку, що чинний український уряд не тільки не  має нічого спільного з технократами, але й здоровим глуздом. А дії його очільників  мають всі ознаки нахабства, ницості та зради національних інтересів.

19 березня 2016 р.  Інженер та винахідник  Леонід Тартасюк