Декомунізація: Колесо історії не зупинити

Відбулося перше засідання комісії, яка створена на виконання Законів по декомунізації. Відразу відзначу, що назва вибрана невдало, неначе тільки комуністична влада окупувала Україну на сімдесят років. А до цього що, Україна була вільною?

Починаючи з часів Золотої Орди, коли відбулася військова експансія на землі України (Київської Руси) було зруйновано і спалено Київ та інші міста, суть цієї Орди не змінилася, мінялися тільки назви: Московія, Російська Імперія, Радянський Союз, Російська Федерація. А суть сучасної Московської Орди є в тому, що це держава-паразит, яка звикла жити за рахунок інших народів, висмоктуючи з них природні і людські ресурси. Сама по собі ця Орда не здатна нічого конструктивного зробити. Варто тільки подивитися на «великих російських письменників, вчених, музикантів та художників» - майже всі вони не є москвинами. Ні одна імперія в історії людства не поводилася так жорстоко з своїми колоніями, як Московська Орда. Особливо жорстоко вона знищувала українців, мільйони людських жертв, але й цього Орді було замало, вона хотіла знищити самий Дух українства, пам’ять та історію. Особливо ненависною для Орди була українська мова, бо вона є основою основ нашої нації! Москвини дуже добре затямили одну прадавню істину: «Мало завоювати народ, треба завоювати його душу – тоді цей народ буде впокорений». І тут треба сказати, що комуністам це майже вдалося зробити в Україні. Відсоток совка, якого Радянська влада за сімдесят років виростила, в Україні зашкалює, особливо в східних і південних областях. Саме цей совок висить на Україні багато пудовими гирями останні 24 роки її Незалежності, не даючи їй вирватися з колоніального минулого. Ось які основні ознаки совка:

Какая разница на каком языке гаварить, лишь бы челавек был хароший;

Гривню вони вперто називають рублем;

Вперто продають свої голоси за гречку на виборах;

Живучи роками в Україні, споживаючи багатства її землі вони ненавидять все українське.

Совок захищає пам’ятники катам українського народу, які колоніальна радянська влада понаставляла по всій Україні, починаючи від маленьких сіл і закінчуючи великими містами. Обгрунтовує совок це дуже просто – это же наша история.

Совкові настрої присутні і в декого з членів комісії, яку було створено на виконання Законів по  декомунізації. Представник  краєзнавчого музею пропонує повернути «історичні назви». Виходить так, що Україна до 1917 року була не під колоніальним ярмом, а була вільною країною і процвітала. Мабуть в краєзнавчому музеї не знають, що м. Павлоград було засновано в 1784 році як форпост колонізації козацьких земель, про споконвічних мешканців українських земель козаків заборонили навіть згадувати. Цю настанову в музеї бездоганно виконують – про бурхливе українське життя в Павлограді в 1917-1918 роках там нічого не чули.

Були й зовсім оригінальні пропозиції – надавати вулицям порядкові номери: перша, друга і т. д.

Тут я хотів би пояснити тим, хто цього не знає, що назви вулиць відносяться до символів, таких як герб, прапор, славень (гімн), узори на вишиванках і кераміці, літери нашої абетки теж є символами. А символи впливають на підсвідомість людини незалежно від її волі. І це чудово знали комуністи! Вони перейменовували не тільки вулиці, а й міста починаючи з 1944 року, відразу після звільнення території України від фашистів. Уявляєте, ще йде війна, а вони перейменовують вулиці і гроші на це знаходили. Це я роблю закид в бік тих «вболівальників» за народні кошти, які волають: «Війна йде, а вони надумали перейменовувати вулиці». Я хочу наголосити: «Перейменування вулиць і міст, очищення України від колоніальної спадщини не менш важлива справа, чим перемога в війні з Росією».

Те, що буде спротив виконанню Законів по декомунізації я знав наперед, тут не треба було і до ворожки ходити. Але я хотів би декому з «товаришів», хто ще не зрозумів пояснити одну річ. В Україні відбулися революційні зміни глобального масштабу, вона вступила в нову епоху свого розвитку і її поступ вже ніхто не зупинить. Україна на початку XXIст. нарешті вирвалася з зачарованого кола. Це відбулося завдяки багатомільйонним жертвам борців за Волю України! А Росію очікує розпад і занепад, бо Зло повинне бути покаране.

Який би не робила спротив п’ята колона в Україні, яка ще на жаль існує, поступ України їй не зупинити, бо колесо історії ще ніколи не крутилося назад.

Хотілося б завершити цей допис закликом Кобзаря:

Борітеся  - поборете!                                Вам Бог помагає!

Голова  Павлоградського міського т-ва «Просвіта» ім. Т. Шевченка    Микола Заремба                         23.06.2015р.