Преважна
більшість аналітиків, як західних, так і українських, вважає, що одним із
найбільш цінних елементів розуміння українцями свободи є – незалежність їхньої
держави.
Довкола цього
й формується останнім часом новітня демократична свідомість українців, їхнє
прагнення до більшої свободи, йдеться у статті на Радіо Свобода. Експерти також
кажуть, що своєрідним якісним рубежем у боротьбі за свої свободи для українців
стала Помаранчева революція, як досить гіркий урок, що змусив їх зробити
відповідні висновки з невдач, якісно змінити ставлення до боротьби за свою
свободу.
Американський аналітик Андерс Ослунд упевнений,
що величезне розчарування українців після Помаранчевої революції полягає у
їхньому надмірному сподіванні на верхівку.
Є величезне
розчарування. Одна із головних причин те, що Ющенко перейшов на бік Януковича,
- Андерс Ослунд
«Звичайно, є величезне розчарування тим, що сталося після
Помаранчевої революції й не відповідало бажанням людей. Я думаю, що одна із
головних причин те, що президент
Віктор Ющенко перейшов на бік Віктора Януковича. І зараз люди не знають, кому
вірити. Розчарування людей – це дуже важлива причина. Вони здійснили мирний,
демократичний прорив. А потім виявилося, що лідери не ті. Виглядало так,
особливо це стосується Ющенка, що вони не відповідають завданням цього прориву.
Лідери думали тільки про себе, а не про людей», – сказав Радіо Свобода Андерс
Ослунд.
Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв у
розмові з Радіо Свобода висловив переконання, що українці відрізняються від інших народів
колишнього СРСР, насамперед, своїм послідовним прагненням до незалежності.
В радянських
таборах українських політв’язнів було понад 40 відсотків, - Мустафа Джемілєв
«Почуття незалежності та необхідності своєї держави, своєї свободи, все-таки у нас в
Україні більш загострене, аніж в інших республіках. Тут важливий історичний
досвід, Україна дійсно вперто боролася за свою незалежність… В радянських
таборах українських політв’язнів, не дивлячись на те, що це величезна імперія,
було понад 40 відсотків. Тому просто так згорнути завоювання незалежності,
свободи українців, не вдасться. І це надає певного оптимізму», – зазначає
Джемілєв.
Як учасник Помаранчевої революції, він не
сумнівається, що під час цих подій політики, «жорстоко обманули» людей, але ті
змогли, як вважає Джемілєв, зробити з цього правильні висновки.
Люди вже
знають, що необхідно збиратися всім разом, коли є конкретна можливість щось
змінити в державі, - Андерс Ослунд
Вже згаданий Андерс Ослунд наголосив Радіо Свобода, що в українців,
вже після 2005 року, є дуже важливе відчуття необхідності виступити разом в
певний момент. «Й тепер є певна активність людей в Україні, є чимало різних
акцій, – каже він. – Люди тут вже знають, що необхідно збиратися всім разом,
коли є конкретна можливість щось змінити в державі».
Період після
Помаранчевої революції поліпшив розуміння, що є справжньою свободою
Ірина Бекешкіна, керівник Фонду «Демократичні
ініціативи імені Ілька Кучеріва» зауважила Радіо Свобода, що після того, як у
2009 році лише третина українців була готова пожертвувати своїм матеріальним
благополуччям задля свободи, а більше ніж третина – ні, то вже у 2013 році
більше ніж половина українців готові на матеріальні жертви заради збереження
своїх свобод.
Хоча найбільш послідовних українців, так
званих інтерналів (внутрішньо відмобілізованих), котрі чітко розуміють, що все
у боротьбі за їхні права залежить саме від них, нараховується сьогодні лише до
3-х відсотків. Правда, до них приєднується ще до 15 відсотків тих, що схильні
так вважати, з певними сумнівами.
Директор програм Київського соціологічного
центру Разумкова Андрій Биченко наголосив у розмові з Радіо Свобода, що
Помаранчева революція якраз переконала українців, що вони самі можуть чогось
досягти у боротьбі за свободу, можуть вплинути на владу, на ситуацію в державі.
Пріоритети
свободи завжди були досить високими для українців, але до Помаранчевої
революції була апатія, - Андрій Биченко
«Треба сказати, що ставлення до свободи змінилося в
українців дуже помітно внаслідок Помаранчевої революції, – зазначає він. –
Пріоритети свободи завжди були досить високими для українців, але до Помаранчевої революції була
апатія, люди відчували, що, щоб вони не робили, це жодним чином не може
вплинути на владу. І саме події 2004-2005 року багатьох переконали, що, хоча й
не завжди, але звичайні громадяни можуть впливати на владу і їхня діяльність не
є безрезультатною… Але при цьому вони часто воліли би, щоб захищав цю
демократію, здобував свободу для них хтось інший, а не вони безпосередньо».
Андрій Биченко також вважає, що саме погане
економічне становище українців, спадщина минулого від тоталітаризму сприяють
сьогодні значній мінливості їхніх настроїв та бажання боротьби за свободу.
Лише боротьба за економічні свободи консолідує
дві різних частини українського суспільства, - Андрій Биченко
«Зараз в Україні немає серйозного економічного підґрунтя для справжньої свободи
особистості, тому лише боротьба за економічні свободи консолідує дві різних
частини українського суспільства», – каже він.
Зовнішній поштовх демократії допоможе
українцям досягнути більших свобод?
Андрій Биченко принагідно наголошує на
важливості підтримки старих демократій Заходу. «Якщо говорити про колишні
соціалістичні країни, які зараз в ЄС, у них, окрім розвитку свого вільного
суспільства, був значний демократичний вплив з боку старих країн ЄС, де давно
вже не було тоталітарного тягаря, – зауважує він. – В Україні такого явного
випливу немає і тому відставання українців у досягненні справжньої свободи буде
ще спостерігатися довго»..
Андерс Ослунд
сподівається, що Вільнюський саміт 28-29 листопада матиме сильний вплив на
українське суспільство
«Мені здається, що або президент Янукович
підпише цю угоду з ЄС і тоді це буде чудово. Або ж він буде не здатен зробити
досить для підписання цієї угоди. Тоді це зробить наступний президент України,
як сказав польський євродепутат Яцек Саріюш-Вольский: у Вільнюсі питання
ставиться так, чи Янукович хоче продовжити своє політичне життя, чи він хоче
піти геть з політики… Я думаю, що є добрі надії на 2015 рік, що так і
станеться. Тому що, ми бачимо сьогодні у президента Януковича дуже низький
рейтинг в опитуваннях. Люди незадоволені».
Українці у
своїх досягненнях свободи сьогодні перебувають десь посередині між Європою і
фактично тоталітарними режимами на схід від неї, зазначив у розмові з Радіо
Свобода Мустафа Джемілєв
Якщо буде
зроблений крок у бік східного сусіда, то тоді в Україні рух за свободу, за свої
права сильно радикалізується, - Мустафа Джемілєв
«Ситуація зі свободою ліпша, ніж в Середній Азії чи
Росії, але все таки українцям ще далеко до просунутих демократій Європи. Тут
можна казати про багато наших промахів, котрі ми свого часу здійснили. Зокрема,
не зробили люстрацію у суспільстві, як це робили в Балтиці, ми не вичистили державний апарат. При владі виявилися ті
люди, котрі боролися проти незалежності України. І тому очікувати якихось
блискучих результатів взагалі не доводилося. Але Україна зробила значний крок і
за рівнем свободи ми відрізняємося у кращий бік у порівнянні з колишніми
радянськими республіками на схід від України. Але слід зробити ще дуже багато і
я боюся, що зараз поки-що тенденція не на просування вперед, а навпаки. Ми всі
покладаємо великі надії на те, що буде підписано угоду про асоціацію України з
ЄС і тоді, можливо, відкриється більш широкий шлях для просування до демократії
і свободи. А зараз ми просто на стадії очікування. Після 28 листопада побачимо,
як будуть розвиватися події. Ми, наприклад, дуже стримані у наших вимогах,
кроках, бо не бажали би завдати шкоди підписанню цієї угоди з ЄС. А якщо буде
зроблений все ж крок у бік східного сусіда, то тоді, мабуть, не лише серед
кримських татар, а й у цілому в Україні рух за свободу, за свої права сильно
радикалізується, бо іншого виходу ми не бачимо», – наголошує Мустафа Джемілєв.
Експерти також вважають, що українці поки-що
не досить активні у повсякденній реалізації своїх бажань до свободи через
громадянське суспільство. А саме щоденна готовність кожного до активних дій
через недержавні структури приносить значні результати для демократії у
суспільстві. Лише до 5 відсотків громадян України беруть більш-менш стабільну
участь у роботі громадських організацій України.
Можливо якраз це і є одним зі шляхів
припинення втечі від свободи багатьох українців?
Василь
Зілгалов
Немає коментарів:
Дописати коментар