Трохи ліричних спостережень:
звернув увагу, як в цьому році золотий килим осені нещадно перетворив на руду
багнюку кволий осінній дощик.
Аксіома — твердження, заперечення якого заперечує логічне мислення: чи відомо вам слово з подвійною
літерою «Щ»? Це слово – пАкраЩЩення!
«Не стій – до дій!»: не
можна сидіти і спостерігати за тим, як нищать Україну. Кожен мусить
перетворитися на ту маленьку крапельку - частинку життєдайного потоку, який
змиє в клозет історії це геноцидопАкраЩЩення
разом з рейхформаторами, як дощ пожовкле листя.
СПОГАД
Змішані почуття залишилися у мене після
останньої акції «Євроінтеграції, бути!», яка відбулася в Дніпропетровську 14
листопада.
Вже в тролейбусі по дорозі додому мимоволі
згадав на мій погляд цікаву дискусію, яка відбулася у мене в літку цього року.
Отже, по-суті. Порпаюсь я у себе в гаражі,
перекладаю різний непотріб з одного місця на інше, коли підходить до мене
охоронник нашого гаражного кооперативу і за сумісництвом – сусід по гаражу.
Привітався. Побачивши один з вищезгаданих непотребів, а саме – виготовлений
мною колись власноруч агітаційний
плакат одного з кандидатів у президенти,
розпочав жваву дискусію.
«Я бЫвшЫй ваєнЫй. В сваьо врємя паєзділ па
міру. Многа чєво увіділ. Нада нам іті в Європу, а вЫ, с вашЫм Тягнібоком, нам
мєшаєтє», - випалив він як з гармати.
Я не став себе навантажувати поясненнями про
те, що Тягнибок - не мій, та про те, що плакат залишився мені на згадку про
колишню альтруїстичну агітаційну роботу «за ідею», довіреною особою даного
кандидата у президенти на теренах Західного Донбасу. Не став, бо мені дуже
добре відомий даний типаж «людиносовка», який формує свій світогляд в
залежності від наявності та кількості грошових знаків, але найгірше те, що ця
істота має право голосу. Я вирішив посмакувати побачивши перед собою
«говорящєго угрАфіна» з величезною відмітиною диявола – родимою плямою розміром
з кулак на його боці – яскравим свідченням колишніх родинних гріхів його
пращурів.
Знаючи про те, що зазвичай оперативна
пам’ять подібних індивідуумів складає максимум 2 Гб, з яких 1,5 Гб зайняті
фільмом «Афоня» або «Любовь і голубі», а решта вільного простору - програмою «гдє
бЫ украсть і чего бЫ пажрать», я зробив наївно здивований вигляд і без
оптимізму сказав: «Це ж прийдеться їхні мови вивчати».
Не знаю, чи то аномальна літня спека, чи то моє
попереднє питання змусили цю істоту замислитися і відчути переваги «української окупації». А я,
тим часом, вирішив розвинути і закріпити успіх попросивши його назвати бодай п’ять
значних переваг європейської інтеграції. Все, що він зміг з себе видавити, було
питання: «А тЫ за каво?».
Мені довелося пояснити своє ставлення до
подібних експериментів над людством (браков по рАщьоту) через створення будь-яких
штучних союзів для нівелювання етнічної ідентичності окремих націй і народів. Раніше,
я викладав свої окремі думки в статті «ЩОДЕННИК ПАТРІОТА», отже порадив йому її
прочитати.
Не отримавши підтримки і довівши свою «флешку»
в 2 Гб (жалюгідну подобу мозку) до «глюку» він вже збирався йти. Та я не міг
його відпускати без останнього «подарунку» - питання: - «Ви із своєю дружиною
гукаєте сусіда, коли збираєтеся робити дитину?».
Неочікуваний поворот розмови та дотепний
образний приклад змусили повернутися тугодума у затінок біля мого гаражу та продовжити
пізнавальну бесіду. До речі, у мене з цього приводу сумнівів і не виникало, я
вже казав, що дуже добре знаю психотип подібних мосКАЛОіндивідуумів.
Колись, довелося мені попрацювати з подібною безхребетною істотою «у
відставці» – колишнім ад’ютантом генерала. Так от, Калігула, з його середньовічними оргіями, нервово
курить за рогом. Те, що вони витворяли в саунах з радистками та кухарками
змусило б почервоніти знаних режисерів і акторів німецьких порнофільмів.
Миколка – ад’ютант-прапорщик, собі хатинку встиг
хапнути, дочці – квартиру з повним «фаршем», а його дворовий пес і досі від
одного вигляду НАТОвської тушонки біжить за кубло, блювати – переїв свого часу,
бідалага. Наші хлопці з роботи у нього камуфляжні костюми для рибалки та
походів купували, казали про той ріг достатку, який він їм необережно показав
підбираючи потрібні кожному розміри військового одягу та взуття. Навіщо людині
двадцять ящиків з протигазами в сараї – для мене загадка, це ж не памперси,
кожного дня вдягати новий!?! І ось таке ГМО в 45-ть вийшло на пенсію повне сил
та здоров’я, отримує пенсію на рівні шахтарської і регулярно ходить на вибори,
голосувати за «правєльних» кандидатів, попередньо узгодив кандидатуру зі своїм
вже колишнім керівником – звичка знАєтєлі (на календарі тоді був 2004-й з
трьома турами).
Отже, повертаючись до барана, який ще й досі
стоїть у затінку біля гаражу та переварює інформацію не знаючи, як її ідентифікувати,
чи то як образу, чи то як корисну пораду (про дружину та сусіда). І скільки їх
таких зараз в Україні паєздівших в сваьо врємя па сАюзу і па странам соцлагєря,
«осівших» в мАлАроссії та отримавши громадянство, але ментально залишившись мосКАЛОЇДАМИ.
Образно я почав, образно і
продовжував:
Любити можна
борщ з часником та пампушками, кохати – Батьківщину (країну) та дружину у
шлюбі. Від шлюбу, народжуються повноцінні діти – НАЦІОНАЛІСТИ-ПАТРІОТИ, а від
брАкА-союза – по-пушкінськи: «рАділа царіца в ночь нє то сына, нє то дочь; нє
мышонка, нє лягушку, а нєвєдому звєрюшку». Потім, «нєвєдомЫ звєрюшкі» отримують
право голосу, вільного пересування та визначення політично інтеграційних питань
країни, яку вони не вважають батьківщиною. Більше того, насаджують свої
плебейські звичаї.
На останок я йому порадив перетворити його
квартиру на гуртожиток або прохідний двір та дозволити квартирантам в будь-який
час ґвалтувати його дружину-країну, якщо сам він не в змозі її кохати.
Можливо жорстоко по відношенню до істоти,
яка звикла думати шлунком та тільки тупо виконувати чиїсь накази, але, на мій
погляд, образно-фігурально дотепно і зрозуміло.
Після останньої поради він пішов геть зі
словами: «с тАбой вААбщє нєвАзможнА рАзгАвАрівАть, бАндєрАвскій фАшЫст».
«Позбавлятиме»
мосКАЛОЇДОВ права голосу в Україні: Сергій
Філіпенко
Немає коментарів:
Дописати коментар