- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

пʼятниця, 20 вересня 2013 р.

«Експрес» чи «Свобода»?


Стаття «Гроші Тягнибока-3» викликала неабиякий суспільний резонанс. Газету «Експрес», яка опублікувала сенсаційний матеріал, практично неможливо було купити в день виходу. З’явились чутки, що партія «Свобода» викупила весь наклад…


Це вже третя публікація «Експресу» за декілька останніх місяців, що містить сенсаційні матеріали щодо фінансування націоналістичної партії ВО «Свобода». В останній статті йшлося про те, нібито народний депутат, член фракції ВО «Свобода» є насправді колишнім рекетиром на прізвисько «Пупс». В інтернет-просторі і поза ним досі не вщухають суперечки на тему «правда чи не правда» або «вірю чи не вірю»?.. Кожен більш менш чесний обиватель не робить поспішних висновків з прочитаного, а намагається проаналізувати інформацію з різних боків. Тому багато людей чекали на офіційну партійну відповідь.

Щоправда мережі фейсбук є сторінка ніби-то відповідального за зв’язки з громадськістю ВО «Свобода» Олександра Аронця. Але його заяви не можна вважати офіційною відповіддю партії. Сам Тягнибок нещодавно на запитання журналіста з приводу одного з дописів Аронця, ніяково посміхнувшись, відповів у такому ключі, що Аронцева творчість у фейсбуку не є офіційною позицією партії.

І ось сьогодні нарешті офіційну відповідь опубліковано на партійному сайті ВО «Свобода».

Оскільки не всі аргументи, подані в «Експресі» виглядали переконливими для прискіпливого читача читача, хочеться зупинитись саме на переконливості як експресівської сенсації так і свободівської відповіді.

Тож, що мені видалося непереконливим в останній публікації «Експресу».

«У Мохнатому нам ніхто не вірив, коли ми казали, що Кривецький став народним депутатом».

Дивує, що є таке геть аполітичне село в Галичині, яке не має доступу до радіо і телебачення, не дізналося, що односелець тепер аж у самій Верховній Раді.

«Пупс усе організував хитро. Спільна ненависть до Ющенка швидко зробила Морду і Тягнибока неофіційними союзниками. Морда не міг пробачити Ющенковi ганьби, якої зазнав вiд нього, Тягнибок зачаїв злобу вiдтодi, як Ющенко виключив його з “Нашої України” після провокативного виступу на горі Яворина…»

Така логіка, як на мене, м’яко кажучи, смішна. Це прямо індійське кіно якесь. В прагматичному світі великих грошей і великої політики люди гуртуються навколо якихось дріб’язків свого минулого. По-перше, Тягнибок ніяким чином не може бути злим на Ющенка, з подачі якого фактично почався старт його самостійної політичної кар’єри. По-друге, з якого це дива кримінальний авторитет на прізвисько Морда буде вливати гроші проти політичного трупа, який колись його назвав Мордою.

Як доказ подається цитата з заяви Президента Ющенка на сайті «Українська правда»: «Скільки вам дивізій дати, щоб цієї Морди не було? Це конкретна клікуха одного з мордоворотів!»

Чомусь мені здається, що Вова Морда в той день був на сьомому небі від президентського визнання його «крутизни». Але навіть якщо й не був радий, то важко подумати, що він затаїв образу на Президента аж таку, щоб заради помсти віддати частину капіталу на розвиток однієї з маргінальних на той час партій.

 Ну от, якщо коротко, вищенаведені цитати та інші подібні дрібниці, окрім того, що стаття не містить бодай якихось документів, сіють зерна недовіри до викладеного матеріалу.

Тепер коротко про те, що мені видалося непереконливим у відповіді на публікацію, розміщеній на партійному сайті ВО «Свобода».

«До слова, щоби на платній основі розмістити в “Експресі” матеріал обсягом в одну газетну шпальту – треба викласти кілька десятків (!!!) тисяч гривень. Якщо ж погортати підшивку лише четвергових номерів за цей час, можна підрахувати скільки “золотих” сторінок уже присвячено пасквілям проти “Свободи” – принаймні 6, (не рахуючи львівського додатка). Тверезий читач легко збагне, що такий небувалий ажіотаж (Чупакабра ховається!) – явно не від безкорисної жаги до правди. І він буде правий.»

Чому це? Тверезий читач, думаю, розуміє, що матеріал сенсанційний, тому й надрукований… Крім того тверезий читач знає, що «Експрес» давно займався сенсанційними викриттями і зробив на цьому собі ім’я, популярність і, певно ж, – гроші… Логічно припустити, що ця серія публікацій має попит. А що ще треба газеті, як не це?

Ну і засилля епітетів, метафор і гіпербол з потугами на гумор трохи дратують. Але певно що керівництво газети «Свобода» краще знає психологію свого основного читача, і переконане – спрацює.

Для прикладу: «Масштаби паплюження “Свободи” в псевдорозслідуваннях такі, що складається враження, ніби у Починка прокинувся скажений мисливський азарт. Жадоба свободівської “крові”, схоже, не дає йому спати. Не в силах самостійно сплодити тонни фантазій та вигадок про “Свободу”, аби донесхочу заповнити ними сторінки своєї газети – Починок користується “достойним” творивом інших. Як лахмітник старе шмаття – жадібно вишукує скрізь, де лише можна, всяке плюгавство на “Свободу” і – просто передруковує».

 Не переконало і наступне: «Як можна людину, яка не фігурувала у жодній кримінальній справі (навіть як свідок) зробити рекетиром і кілером, у якого “руки по лікоть в крові”. Та якби влада мала хоч найменшу зачіпку, що у Ігоря Кривецького кримінальне минуле – його – Голову Економічної Ради “Свободи” – уже стерли б на порошок».

Те, що влада не чіпає певних людей чи певні фракції не обов’язково означає, що ці люди є непогрішимими. А якщо уявити собі, що владі поки що невигідно «мочити» того ж Кривецького зокрема і «Свободу» загалом? Тож цей аргумент теж не переконав.

Дуже багато в статті-відповіді йдеться про те, що власник мережі «Інтерпрес» Ігор Починок ніби-то мститься «Свободі» за те, що депутати-свободівці не дають йому розширити мережу його кіосків через те, що там продаються цигарки. А «Свобода», як нещодавно в інтерв’ю заявила Ірина Фаріон, проти обкурювання нації. Не знаю, кому як, а мені не зовсім зрозуміло, чому не можна продавати цигарки у приватних газетних кіосках?

До того ж, нібито Львівська міськрада за свободівської ініціативи приймала рішення, щоб у місті не продавали алкогольних напоїв після 20-ї години. Чому цей факт не можна розцінювати як лобіювання інтересів того ж Кривецького, оскільки «всі бізнеси Ігоря Кривецького – легальні, він працює на ринку готельного і ресторанного підприємництва»? Може час продажу алкогольних напоїв обмежено не з метою захисту здоров’я нації, а для того, щоб люди не мали змоги купити собі пляшку вина чи пива після роботи і несли свої гроші до ресторану Кривецького?

Тетяна Близнюк, спеціально для “Інформатора”


Немає коментарів:

Дописати коментар