Українські
депутати та екологи їздили до США, щоб на свої очі побачити, як виглядає цей
процес
Попри те, що
міжнародна компанія "Shell" на сході України вже готується почати
видобуток сланцевого газу, гарячі дискусії навколо того, чи тi роботи не
зашкодять нашому довкіллю, не вщухають. В інформпросторі регулярно з'являються
повідомлення про те, що все може закiнчитися погано для екології.
Щоб розвіяти
будь-які чутки, американці запросили до себе в гості велику делегацію з України.
У себе на батьківщині вони показували
українській стороні (і депутатам, і представникам екологічних
організацій), як на практиці виглядає процес видобутку сланцевого газу.
Ми попросили
учасників цієї поїздки -- народного депутата Тараса Кутового, голову
Всеукраїнської екологічної ліги Тетяну Тимочко та голову громадської
організації “Чиста хвиля” Валентина Савицького - розповісти, чи переконав їх
досвід США у необхідності видобутку сланцевого газу в Україні.
Нам би їхні екостандарти
- Де саме у США
та на скількох бурових вам вдалося побувати?
Т. Кутовий:
-- Упродовж
п’яти днів у США українська делегація побувала на об’єктах компанії “Chevron
North America”, що у південно-західній Пенсільванії. Нам показали процес
видобутку сланцевого газу i влаштували робочі зустрічі з представниками
місцевої влади, фахівцями газовидобувної галузі та науковцями.
- Які
враження від побаченого? Чи безпечний процес видобутку?
В. Савицький:
- Здивувало,
що американці почуваються настільки спокійно, що зовсім неподалік бурових веж
зводять школи, дитячі садки та житло. І ці будівлі розмiщенi не більш ніж за
кількасот метрів від місць буріння! Що цікаво, штат часто отримує можливість
розбудовувати інфраструктуру якраз завдяки грошам, які йому відраховує
компанія, що видобуває сланцевий газ.
Т. Кутовий:
-
Американські компанії мають дуже високі екологічні стандарти видобутку
сланцевого газу. Це не йде в жодні порівняння з тим, як, наприклад, видобувають традиційний газ в
Україні. Округ на Полтавщині, від якого мене обрали до Верховної Ради, є
газоносним регіоном. Я постійно отримую скарги громадян: iз криниць зникла
вода, через намивний острів річка зміліла, уночі в амбарах (спеціальних
відстійниках для відходів газовидобування) випалюють шлам і нічим дихати. I це
лише частина того, на що нарікають люди.
Так-от, у США
цього немає -- процес розробки надр не до порiвняння чистіший. Американці
використовують спеціальні технології очищення і повторного використання до 95%
об’єму води, застосованої при гідророзривi породи. Нам розповіли про те, що
сучасні технології з цементування свердловин допомагають уникати просочування
рідини у породу.
В. Савицький:
- Справді,
усе навіть на перший погляд виглядало цілком безпечно. Неподалік місць
видобутку пасуться корови, у людей проблем зі здоров'ям не виникає. Хоча, звичайно,
усе під контролем громадськості. Якщо якісь порушення є, їх одразу виправляють,
а знищену природу відтворюють. Приміром, якщо у процесі розвідки страждає
більше землі, то опісля зверху вiдразу ж накладають ще один шар грунту i сіють
траву. Так само по завершенні робіт відновлюють дороги.
Т. Тимочко:
- Так, ми
спостерігали жорсткі екологічні вимоги і там, де відбувається буріння, і там,
де вже частина ділянки рекультивована й залишилась свердловина, з якої качають
газ. Натомість в Україні немає жодного такого прикладу: газо- і нафтодобувні
компанії демонструють хижацьке ставлення до довкiлля.
Основне - щоб за стандартами
- А чи
реально домогтися, щоб міжнародні компанії дотримувалися високих стандартів у
нашій державі?
Т. Тимочко:
- Зважаючи на
досвід, я в цьому дуже і дуже сумніваюся.
Т. Кутовий:
-
Представники “Chevron” наголошують на тому, що стандарти, за якими вони
працюють, однакові в усіх країнах, де компанія видобуває газ. Таким чином,
фахівці запевняють, що ті технології, з якими вони прийдуть в Україну, нічим не
відрізнятимуться від тих, що дiють в Америці. Разом iз тим, тут є простір для
діяльності екологічних та громадських організацій, а також для держави як
органу контролю.
В. Савицький:
- Справді, їх
потрібно змусити працювати так, щоб це було на благо людей: частину коштів
переказувати місцевим бюджетам, відновлювати дороги. Нам варто вчитися
американського досвіду.
- Тим не менш
скептики наголошують: стандарти стандартами, але сама технологія видобутку все
одно зостається небезпечною. Ви згодні з цим?
Т. Тимочко:
- І в
Америці, і в Україні є спільна проблема -- гідророзрив пласта є основою
технології видобування сланцевого газу. Цей метод - основна загроза для
геологічного середовища, для горизонтів підземних вод. Видобування сланцевого
газу в Україні призведе до утворення сотень тисяч тонн забруднених хімічними
речовинами зворотних вод, які будуть накопичуватись у сховищах, ставках і
завдавати шкоди довкiллю.
В. Савицький:
- Та що за
нісенітниці! Подумайте самі, про яке небезпечне для людей забруднення води може
йтися, якщо ці гідророзриви відбуваються на глибині 4 - 5 кілометрів !
Натомість водоносні горизонти пролягають на глибинах не більш як за сотні
метрів і оточені водонепроникними пластами. Отже, шкідливі речовини до них із
місця гідрозриву пласта потрапити не можуть.
Т. Кутовий:
- Суспільне
упередження до видобутку сланцевого газу американці пояснюють недосконалими
технологіями, які колись використовували невеликі компанії під час перших
гідророзривів газоносних пластів. На сьогодні стандарти, якими послуговуються у
своїй діяльності великі корпорації, кардинально різняться від тих, які були у
фірм - піонерів галузі.
Щодо
технології гідророзриву породи, то вона не є новим винаходом для людства. В
Україні її застосовують iз 50-х років минулого століття при видобутку
традиційного газу та нафти. Про це не говорять ті, хто намагається протистояти
видобутку сланцевого газу. Стосовно збереження довкілля -- можу сказати, що
коли у нас буде той рівень екологічної безпеки, який є у США, думаю, не
матимемо жодних ризиків для України.
- Яку
альтернативу видобутку сланцевого газу пропонують ті, хто проти цієї
технології? Адже російське блакитне паливо надто дороге...
Т. Тимочко:
- Це справді
ключове питання. Але його вирішення не може бути монополією лише окремих урядовців.
Бо, як підтверджує досвід, що вужче коло людей, які ухвалюють управлінські
рішення, то гірші наслідки.
Погляньте, на
сьогодні в Україні на виробництво однієї одиниці ВВП витрачають енергоносіїв у
4,5 раза більше, ніж у європейських країнах. Скорочення витрат енергії лише у
комунальній сфері та промисловості може призвести до зменшення споживання
природного газу на 30 -- 40%. Також
важливо стимулювати розвиток відновлювальної енергетики, зокрема, сонячної, вітрової
та особливо біоенергетики, потенціал якої в Україні є надзвичайно високим.
Т. Кутовий:
- На жаль,
сьогодні немає відновлювальних джерел енергії, які могли б у повному обсязі
забезпечити потреби не те що промисловості, а бодай населення. Ми надто
повільно рухаємося цим шляхом. Навiть більше, теперішнє устаткування багатьох
підприємств морально застаріле. На переобладнання потрібні колосальні кошти,
які в нинішніх умовах майже нереально віднайти. Таким чином за таким умов
зменшити споживання традиційної енергії не можемо.
Тож перед нами
не надто великий вибір щодо того, як стати енергетично незалежними. Тому не
бачу підстав відмовлятися від сланцевого
газу. А вже завдяки очікуваному в результаті скорочення витрат на купівлю
енергоносіїв у тієї ж Росії ми зможемо більше коштів акумулювати для переходу
до енергоефективного споживання.
Ситуацію нагнітає “Газпром”
- Які вигоди
від видобутку сланцевого газу матиме Україна?
В. Савицький:
- Передусiм
він відносно дешевий. Якщо ми купуємо російський газ по 500 доларів за тисячу
кубометрів, то сланцевий у США коштує тiльки 100 доларів. І навіть якщо в нас
ціна вийде бiльшою, вона все одно буде нижчою від тієї, яку пропонує “Газпром”.
Та й російський монополіст за таких умов може стати зговірливішим, може, й ціну
зменшить.
Т. Кутовий:
-
Найголовніша перевага, яку Україна отримає від видобутку сланцевого газу, -- це
міцне плече в переговорах iз Російською Федерацією у питаннях енергопостачання.
І ми повинні використовувати цей важіль впливу, зокрема і з політичної точки
зору. У перспективі сланцевий газ сприятиме нашій енергетичній незалежності.
Оптимістичні прогнози експертів вказують на те, що Україна має шанс
перетворитися навіть на експортера блакитного палива.
У соціальному
аспекті йдеться про зростання кількості робочих місць. На прикладі Пенсільванії
ми побачили, що безробіття у штаті скорочується по 0,8% щороку. Тобто мінус 8%
безробітних за десять років лише завдяки робочим місцям, що пов'язанi з
видобутком сланцевого газу та суміжними напрямами.
- Чому ж за
стількох позитивів досі зостається так багато скептиків?
В. Савицький:
- Насамперед
тому, що російський “Газпром” не зацікавлений у реалізації такого сценарію. От
і з'являються деякі експерти, які, здається, танцюючи під його музику, штучно
нагнітають ситуацію навколо видобутку нетрадиційного газу. Звичайні ж люди
інколи чують ці горе-оцінки й лякаються, а інколи через погану інформованість
просто бояться чогось нового.
Т. Кутовий:
- Перше, над
чим слiд працювати і державі, й екологічним та громадським організаціям, --
просвітницька робота, широке інформування суспiльства про особливості
технологічного процесу та екологічний аспект. У цьому напрямi у нас серйозні
прогалини. Люди не мають інформації.
Ірина
КОВАЛЕНКО
До речі
Нафтогазовидобувна
компанія "Chevron" (США) отримала дозвіл на розвідку сланцевого газу
в Східній Румунії. Про це повідомляє румунське агентство з екології. Як заявив
раніше прем'єр-міністр Румунії Віктор Понта, влада скасувала заборону на
розвідку сланцевого газу, бо країна прагне стати більш енергетично незалежною
від Росії.
На оцінювання
потенційних обсягів запасу газу може знадобитися 4 -- 5 років. Розвідка
почнеться в повіті Васлуй на сході країни і може розширитися на південний схід
-- у повіт Констанца.
До речі, 2012
року в низці країн знято заборони й обмеження на розвідку і видобуток
сланцевого газу. 15 червня видобуток нафти і газу шляхом гідророзриву пласта
дозволила Болгарія, 22 листопада Європарламент дозволив
видобуток
сланцевого газу країнам ЄС, 13 грудня зняла заборону на його видобуток
Великобританія. Крім того, у країні планують ставки податку на прибуток для
видобувних компаній знизити з 62 до 30%.
Сумарні
запаси сланцевого газу в надрах Румунії, Болгарії та Угорщини оцінюють у 538
млрд. куб. м і за обсягом вони треті у Східній Європі після Польщі та України.
Немає коментарів:
Дописати коментар