За 22 роки незалежності України жодного разу не було української більшості у парламенті і українського президента, - екс-нардеп

Депутат шести попередніх скликань Верховної ради України Ярослав Кендзьор стверджує, що українці повинні усвідомити, що незалежність – це не одноразовий акт і одним його фактом не можна вирішити проблеми, які створювалися десятиліттями.

«Коли у кінці 80-х на початку 90-х років, коли була проголошена незалежність України, коли відбулися перші президентські вибори, тоді, звісна річ, настрої українців відчувалися всюди по всій Україні. І у Києві, і у Львові, і на Сході, і на Півдні – всюди. Тому що з прийняттям незалежності люди пов’язували розквіт країни. В першу чергу сподівання були на підняття рівня життя значно вище, ніж він був у совдепії. Але коли ці сподівання з різних об’єктивних чи суб’єктивних причин не справдилися, пішов процес розчарування. Можна було дуже часто слухати нарікання, а навіщо нам була незалежність. Бо тоді була якась стабільна пенсія, хоч мізерна, але на неї можна було прожити, якась робота була, тобто настрої почали значно мінятися у бік розчарування», - розповів у коментарі «Погляду» Ярослав Кендзьор.

Як стверджує пан Кендзьор, піднесення від сприйняття незалежності змінилося розчаруванням практично після перших президентських виборів.

«І навіть після перших президентських виборів, після обрання президентом колишнього ідеологічного секретаря ЦК компартії президентом, тобто Леоніда Макаровича Кравчука, звісна річ, Україна залишилася відверто пострадянською державою, адже уся партійна номенклатура залишилася при керівництві державою, а відтак очікувати якихось позитивних змін і в економіці, і в соціальній сфері, і у політиці, і в ідеології чи моральності держави було просто марно», - каже Ярослав Кендзьор.

За словами Ярослава Кендзьора, проблема у тому, що Україна не може ніяк виправдати сподівання щодо власної незалежності, полягає у відсутності україноорієнтованої влади.

«Тоді в 90-х наша депутатська група «Народна рада», яка складалась із близько 110 депутатів, переконала ту решту – червону частину, комуністичну групу червоних директорів, яких була більшість, закласти фундамент нової української державності. Однак треба сказати, що жодного разу не було української більшості у парламенті і українського президента. Був Ющенко, але не зміг зреалізувати себе. А будувати державу з неукраїнським парламентом і президентами складно», - підсумував Ярослав Кендзьор.

http://www.pohlyad.com/news/n/22601