- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

неділя, 11 червня 2017 р.

Что ожидает потребителя на свободном рынке газа?

26 февраля 2015 года в Верховную Раду на рассмотрение поступил законопроект «Про рынок природного газа». Предварительно этот законопроект рассмотрел и одобрил Кабинет Министров. Инициатор законопроекта – А. Яценюк. Над этим документом трудилась рабочая группа, в которую вошли представители нескольких министерств, НАК «Нафтогаз», ПАТ «Укртрансгаз», представители бизнеса и общественности. В общем, сборная команда, поименный состав которой, к сожалению, сейчас узнать не удалось.  На следующий день этот законопроект направляют на рассмотрение в комитеты и включают в повестку дня.  2 марта депутаты рассмотрели, а 5 марта законопроект приняли в первом чтении! 72 страницы печатного текста депутаты Верховной рады успели прочитать и с замечаниями, одобрить, а 9 апреля - успешно за него проголосовали. 42 дня понадобилось народным депутатом, чтобы разобраться и одобрить закон, изменивший правила игры на рынке газа, с которыми мы, бытовые потребители этого газа, не можем год никак разобраться.

Уже год, как новые правила газоснабжения лихорадят страну, а объяснить их суть никто не спешит.  Согласитесь, это ненормально, когда тебе навязывают новые условия услуг, не объясняя при этом их последствия. Не нормально, когда навязывают новые договора на газоснабжение, текст которых совершенно не понятен те только потребителю, но и руководству газоснабжающей организации. Если бы руководители единственного в нашем городе предприятия, которое взяло на себя обязанность осуществлять услуги по газоснабжению «Днепропетровскгаз сбыт» понимали, что написано в том договоре, который они предлагают подписать (или согласиться с его условиями) жителям нашего города, они постарались бы не раздувать скандал. Гораздо проще в спокойной обстановке объяснить нам, что к чему. И на письменные запросы жители получали бы ответы, а не отписки непонятно о чем. А если объяснять ничего не хотят, мы делаем вывод – от нас что то хотят скрыть, и это что то, нам очень не понравиться. Чего хотели неизвестные нам авторы Закона? Из Пояснительной записки к закону: создание конкуренции на рынке (с учетом требований пресловутого соглашения с ЕС, подписание которого послужило сменой власти в стране). Авторы считают, что закон не содержит признаков дискредитации и в нем отсутствуют риски коррупционных правонарушений. Консультаций с общественностью также не требуется. Зачем эту общественность спрашивать, нравится ей этот закон или нет?
Прогноз результатов от введения этого закона тоже весьма спорный. Авторы считают, что этот закон поможет создать конкурентный рынок, с гарантированными равными возможностями доступа к нему, эффективным управлением, усовершенствованием организационных и правовых норм.  Сбылись ли эти прогнозы? Давайте подумаем. Год прошел, результаты уже должны быть. Может быть, правительству результаты и видны, а вот нам, жителям тех самых регионов, где уже созданы региональные рынки газа, не видно пока ничего. Читаем закон. Статья 3.1 – рынок природного газа функционирует по принципам свободной добросовестной конкуренции, кроме субъектов природных монополий. Все правильно. Тот, кто на данной территории признан монополистом, конкурировать ни с кем не может, так как этих конкурентов у него просто нет. Читаем дальше – государство не вмешивается в функционирование этого рынка, кроме некоторых случаев, оговоренных в этом законе. Еще один важный аспект, сформулированный в этой статье – свободная торговля газом и равенство прав всех субъектов на этом рынке. И главное – свободный выбор поставщика газа. Глава 2, статья 13 – потребитель имеет право на свободный выбор поставщика газа, более того, смена поставщика бесплатная. Выполняя требования закона, национальная комиссия, регулирующая энергетику и коммунальные услуги, утверждает новые Правила поставки природного газа (Постановление № 2496 от 30.09.2015 г.). Раздел 3. пункт 21 – бытовой потребитель имеет право на свободный выбор поставщика и бесплатно перейти к другому, более для него интересному поставщику газа.
Очень своеобразно в нашем городе подошли к созданию «свободного рынка газа», к «свободному» выбору поставщика этого газа для жителей города. Вначале нам объявили, что лицензию горгаза на поставку газа бытовым потребителям аннулировали, поэтому мы все срочно должны заключить договор с новым поставщиком газа - ТОВ «Днепропетровськгаз Збут». Все кинулись заключать договора, очереди огромные, прорвались не все. Естественно, договор тоже сумели прочесть не многие. Потом нам прислали уведомление, что договор можно не подписывать, достаточно прислать отрывной листок, с указанием своих персональных данных. А тем, кто и это не сделает, достаточно оплатить присланную квитанцию. Так что переживать не чего.  Тем же, кто не согласен с предложенными условиями, пусть ищет другого поставщика газа, если не найдет, обрежут газ. Вот так у нас в городе внедряли новые правила и «свободный» рынок газа, где нет коррупции, а права потребителей защищены.
В связи с этим, я пыталась найти хоть какой то нормативный документ, где бы было написано, как бытовой потребитель может осуществить свое право на свободный выбор поставщика газа. Хоть какую то информацию о поставщиках газа в нашем регионе. Не нашла. Не смогли помочь в этом вопросе и работающие на нашем «свободном» рынке газа – горгаз и газсбыт. Никто не знает, где эти конкуренты и как их искать.
Возвращаемся опять к закону, статья 1, из которой мы узнаем, что хозяйственная деятельность, связанная с поставкой газа, подлежит лицензированию, а лицензии выдает комиссия НКРЕКП. На сайте этой уважаемой комиссии публикуют лицензионный реестр субъектов хозяйственной деятельности, которые осуществляют поставки газа. В реестре всего 40 субъектов, имеющих лицензию на этот вид деятельности. Это на всю страну! Вот Вам ответ – есть у нас свободный выбор поставщика газа или нет.
Днепропетровское областное территориальное управление антимонопольного комитета проводит расследование деятельности ТОВ «Днепропетровськгаз Збут» и делает вывод, что навязанные бытовым потребителям условия договора поставки газа, не дают потребителю законную возможность выбора. Правильно, не дают. А начинать надо было не с этого. Вначале создавать свободный и конкурентный рынок, потом информировать потребителей про всех субъектов этого рынка, а только потом, когда потребитель определится, предлагать свои условия. Если бы на нашем региональном рынке была бы хоть какая то конкуренция, мы (потребители), ее обязательно бы увидели. Иначе, зачем огород городить, зачем вводить новые правила, нервировать и так нервное население? Сейчас я, бытовой потребитель, не понимаю смысла новых правил, которые приняты Верховной Радой и за которые так быстро и дружно проголосовали депутаты. А если не понимаю, то и согласиться с ними не могу. Я не знаю, к каким последствием все это может привести. Для меня газ, жизненно необходимый продукт. Я, проживая в многоквартирном доме, не могу перейти на другие, альтернативные источники тепла, не могу в своей квартире соорудить печку и готовить еду на костре. Жителям частных домов тоже выбора не оставляют. Дрова и уголь слишком дороги, а климат у нас далек от европейского, замерзнуть можно насмерть. Для большинства жителей Украины, поставки газа являются жизненно важными. Не будет газа, не выживем. Так надо ставить вопрос. И разобраться с новыми правилами для нас крайне важно, поэтому авторы Закона «Про рынок природного газа» не правы, заявляя, что этот закон не требует согласований с общественность. Требует, еще и как. А депутаты высшего законодательного органа власти, прежде чем голосовать за этот закон, должны были подумать, к каким последствиям это все приведет. К сожалению, спешили и не подумали, а мы теперь должны расплачиваться.
По путно, возникает еще один вопрос – как проводился конкурс на «постачальника останьої надії»? Как этого постачальника выбирали, если выбора не было? Может быть, поэтому и результаты конкурса найти нигде нельзя? Какой вывод можно сделать – на нашем региональном рынке газа конкурентов нет, нет свободного выбора поставщика газа. Но с таким очевидным выводом категорически не согласно руководство нашего единственного поставщика газа. Монополистом они себя признать не хотят. Комиссия НКРЕКП в свой реестр монополистов не вводит ТОВ «Днепропетровськгаз Збут». Как Вы думаете, почему? Читайте закон, и Вы все поймете. Возвращаемся опять в статье 3, Закона Украины «Про рынок природного газа». Рынок природного газа функционирует на принципах свободной конкуренции, кроме субъектов природных монополий; государство не вмешивается в функционирование этого рынка. Получается, если не монополист, то в твою деятельность государство не вмешивается, конкурируй, сколько хочешь. Глава 2, статья 12 и Правила поставки природного газа (раздел 1, пункт 4) – поставки природного газа осуществляются по ценам, которые свободно устанавливаются между поставщиком и потребителем.
Вот мы и перешли к самому главному – свободные цены. Что такое свободные цены между поставщиком и потребителем? В каких случаях они применяются? По какой цене мы, бытовые потребители Днепропетровска, должны рассчитываться за услуги ТОВ «Днепрогаз сбыт»?
В том договоре, который нам предлагают подписать, цена не указана.
IV. Ціна, порядок обліку та оплати природного газу
4.1. Споживач розраховується з Постачальником за природний газ за ціною, що становить _________.
4.2. Ціна на газ має зазначатися Постачальником у платіжних документах (рахунках та/або квитанціях абонентської книжки) про сплату послуг за цим Договором, у тому числі у разі її зміни.
У випадках застосування до Споживача диференційованих цін на природний газ суми, вказані в рахунках, відображають кожну таку диференційовану ціну окремо.
Фактически, нам предлагают подписать договор, не указывая стоимость услуг газоснабжения. Хочу обратить Ваше внимание, речь идет не о тарифе на газ, который все время растет, а именно стоимости услуг, пока для потребителей непонятно каких. ТОВ «Днепрогаз сбыт» покупает у ПАТ «Днепропетровскгаз» какие то объемы газа и перепродает этот газ населению, оказывая нам еще вдобавок «информационные услуги». Фактически, у нас появился посредник, по народному - спекулянт, который пользуясь свои монопольным положением, навязывает нам свои услуги. А не нравится, ищите другого, только ведь не найдете.
ТОВ «Днепрогаз сбыт» нарушает статью 189 Гражданского Кодекса Украины:  «Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях». Если цена в договоре не указана, это уже повод вмешаться правозащитникам, государственной власти и навести порядок. Не вмешиваются. В этой же статье – субъекты хозяйствования используют в своей деятельности свободные и государственные регулированные цены.  Так что же это такое, свободные цены? Для этого давайте определим, что такое государственные регулированные цены. Статья 191 Гражданского Кодекса – государственные регулированные цены устанавливаются Кабинетом Министров, органами исполнительной власти и органами местного самоуправления. Исходя от обратного, свободную цену устанавливает сам субъект хозяйствования, в нашем случае, ПАТ «Днепропетровскгаз сбыт»! Теперь Вам понятен механизм нововведений? Достаточно монополисту создать дочернюю структуру, получить лицензию и вперед. Никакого контроля со стороны государства, цены такие, какие они сами захотят. И под все это безобразие – закон и государственные органы власти, в упор не замечающие отсутствие как самого свободного рынка газа, так и конкуренции на этом рынке. Выполнили требование Евросоюза, отчитались!

Закон Украины «Про ціни і ціноутворення»
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
1) встановлення ціни - затвердження (фіксація) рівня ціни;
2) гранична ціна - максимально або мінімально допустимий рівень ціни, який може застосовуватися суб’єктом господарювання;
13) фіксована ціна - обов’язкова для застосування суб’єктами господарювання ціна, встановлена Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та державними колегіальними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень та компетенції;
Стаття 5. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері ціноутворення
1. Кабінет Міністрів України:
1) забезпечує проведення державної цінової політики;
2) здійснює державне регулювання цін, визначає повноваження органів виконавчої влади щодо формування, встановлення та застосування цін, якщо інше не визначено законом або міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України;
3) визначає перелік товарів, державні регульовані ціни на які затверджуються відповідними органами виконавчої влади, якщо інше не визначено законом.
Стаття 10. Види цін
1. Суб’єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують:
вільні ціни;
державні регульовані ціни.
Стаття 11. Вільні ціни
1. Вільні ціни встановлюються суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
Стаття 12. Державні регульовані ціни
1. Державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб’єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.
Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції.
2. Державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).
3. Зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін.
Зміна рівня державних регульованих цін може здійснюватися у зв’язку із зміною умов виробництва і продажу (реалізації) продукції, що не залежать від господарської діяльності суб’єкта господарювання.
4. Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади, державні колегіальні органи та органи місцевого самоврядування під час встановлення державних регульованих цін на товари до складу таких цін обов’язково включають розмір їх інвестиційної складової частини.
Стаття 13. Способи державного регулювання цін
1. Державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом:
1) установлення обов’язкових для застосування суб’єктами господарювання:
фіксованих цін;
граничних цін;
граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди);
граничних нормативів рентабельності;
розміру постачальницької винагороди;
розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів);
2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.
Стаття 19. Державне спостереження у сфері ціноутворення
1. Державне спостереження у сфері ціноутворення здійснюється шляхом проведення моніторингу вільних цін (дослідження динаміки цінових процесів на товарних ринках) та державних регульованих цін.
2. Перелік товарів, ціни на які підлягають державному спостереженню у сфері ціноутворення, та порядок його проведення визначаються Кабінетом Міністрів України.
3. За результатами державного спостереження у сфері ціноутворення визначаються методи впливу на економічні процеси та цінову ситуацію на товарних ринках.

Имеет ли возможность ТОВ «Днепрогаз сбыт» установить бытовым потребителям цену, которую государство не будет контролировать? Учитывая тот факт, что предприятие категорически отрицает свое монопольное положение на нашем региональном рынке, такая возможность у них есть. Если внимательно прочесть Закон Украины «Про рынок природного газа» и Правила газоснабжения, то можно сделать вывод – государство не будет устанавливать цену на услуги тех предприятий, которые работают на региональных рынках газа и которые не являются монополистами. Поэтому и создали Газ сбыты, чтобы цены на их услуги, не контролировались никем.
Вывод: пользуясь фактически свои монопольным положением, ТОВ «Днепрогаз сбыт» может установить нам любую цену на свои услуги. А государство, ссылаясь на Закон, не будет вмешиваться.
Нарушение законодательства:
ТОВ «Днепрогаз сбыт» по факту монополист и регионального рынка газа у нас нет.
Согласно ст. 189 Гражданского Кодекса Украины, цена является существенным условием договора, без указания цены в договоре, договор является «никчемным».
Вы теперь поняли, с чем мы должны согласиться? Вам теперь понятно, что именно сделал КМУ для бытовых потребителей газа? Не нравится цена или условия договора – ищите другого поставщика газа, закон Вам это разрешает. Только по факту, других поставщиков газа у нас нет. у нас нет выбора – или соглашаться с той ценой, которую нам еще установят, которую мы в глаза не видели, или искать другого поставщика, которого в нашем регионе – нет!
Подписать такой договор – значит исключить для себя возможность доказать незаконность тех правил, которые для нас установило правительство. А правила эти нарушают Конституцию и ущемляют наши интересы. Только вот разобраться в этих правилах и законах довольно сложно. Для этого и усложнили, чтобы мы не могли разобраться.
ІІІ. Порядок постачання природного газу побутовим споживачам
11. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за вільними цінами, крім ціни постачальника із спеціальними обов’язками, яка встановлюється відповідно до законодавства.
21. Побутовий споживач має право на:
вільний вибір постачальника та безоплатну зміну постачальника;
. Порядок зміни постачальника
1. Цей розділ Правил встановлює порядок зміни постачальника природного газу споживачами, у тому числі побутовими споживачами.
2. Кожен споживач (у тому числі побутовий споживач) має право на вільний вибір постачальника шляхом укладення з ним договору постачання природного газу відповідно до умов та положень, передбачених цими Правилами.
Зміні постачальника у відповідному розрахунковому періоді має передувати укладання договору постачання природного газу з новим постачальником та розірвання договору постачання природного газу з діючим постачальником або його призупинення в частині постачання природного газу, а також відсутність у споживача простроченої заборгованості за поставлений природний газ перед діючим постачальником.
3. Постачальникам забороняється стягувати плату або вимагати будь-яку іншу фінансову компенсацію у зв'язку із зміною постачальника (крім випадків, коли така плата або компенсація прямо передбачена договором постачання із споживачем, що не належить до категорії побутових споживачів).
4. Кожен споживач, який має намір змінити постачальника у відповідному розрахунковому періоді, повинен виконати свої зобов'язання по розрахунках за природний газ перед діючим постачальником та підписати з ним угоду про розірвання договору постачання природного газу або його призупинення в частині постачання природного газу з дати, з якої постачання природного газу буде здійснювати новий постачальник, відповідно до пункту 5 цього розділу.
За умови дотримання вищезазначених умов зміна постачальника має бути завершена протягом періоду часу, який не перевищує 21 день з дати отримання діючим постачальником повідомлення споживача про його намір змінити постачальника.
5. Повідомлення споживачем діючого постачальника про намір змінити постачальника є пропозицією про розірвання договору постачання природного газу або його призупинення в частині постачання природного газу і повинно містити дату розірвання (призупинення) чинного договору постачання природного газу, яка визначається останнім календарним днем перед датою, з якої договір постачання природного газу з новим постачальником набере чинності. З метою забезпечення безперебійного постачання природного газу діючий постачальник поставляє природний газ споживачу до останнього дня терміну дії існуючого договору постачання природного газу відповідно до умов та положень, узгоджених у ньому, а договір постачання природного газу, укладений з новим постачальником, набирає чинності наступного дня після розірвання (призупинення) договору з діючим постачальником, але за умови, що у споживача не буде простроченої заборгованості за поставлений природний газ перед діючим постачальником.
Якщо на початок періоду фактичного постачання природного газу новим постачальником чи протягом цього періоду у споживача виникне прострочена заборгованість за поставлений природний газ перед попереднім постачальником (через розбіжності між плановим і фактичним споживанням, настання терміну остаточного розрахунку після початку постачання газу новим постачальником тощо), останній має право повідомити про це Оператора ГТС та здійснити заходи, передбачені цими Правилами, щодо припинення постачання природного газу споживачу-боржнику, у тому числі через Оператора ГРМ.
6. Фактичне постачання природного газу новим постачальником може починатись виключно з першого числа розрахункового періоду, наступного за тим, у якому з новим постачальником було укладено договір на постачання, та за умови включення споживача до підтвердженої номінації постачальника в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.
Стаття 13. Права та обов’язки споживача
1. Споживач має право, зокрема, на:
1) вільний вибір постачальника;
2) безоплатну зміну постачальника, крім випадків, передбачених абзацом другим частини першої статті 14 цього Закону;
ТОВ "Дніпропетровськгаз Збут"
Глава 2. Постачання природного газу
Стаття 12. Правила постачання природного газу
1. Постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов’язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов’язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.
Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.
Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.
2. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.
Стаття 13. Права та обов’язки споживача
1. Споживач має право, зокрема, на:
1) вільний вибір постачальника;
2) безоплатну зміну постачальника, крім випадків, передбачених абзацом другим частини першої статті 14 цього Закону;


ПРАВИЛА
постачання природного газу
І. Загальні положення
4. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених законодавством України.
НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ
ПОСТАНОВА
30.09.2015  № 2493

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
06 листопада 2015 р.
за № 1378/27823
Про затвердження Кодексу газотранспортної системи

 

3. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб’єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності.
4. Доступ суб’єктів ринку природного газу до газотранспортної системи здійснюється на принципах:
рівного права доступу та приєднання для всіх суб’єктів ринку природного газу;
5. Терміни, що використовуються в цьому Кодексі, мають такі значення:
алокація - підтвердження поділу за певний розрахунковий період фактичного обсягу (об’єму) природного газу, поданого для транспортування в точку входу або відібраного з точки виходу, між замовниками послуги транспортування, у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів), що здійснюється відповідно до вимог розділу ХІІ цього Кодексу;
базова ціна газу (далі - БЦГ) - ціна природного газу, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю, транспортування та зберігання природного газу;

Ирина Нестеренко

Немає коментарів:

Дописати коментар