Про цінності справжні та фальшиві

Чому одні держави протягом століть розвиваються і утверджуються в ролі світових лідерів, а інші занепадають і зникають зі світової арени? Все залежить від орієнтирів, які обираються для розвитку держави та ідеології, завданням якої є об’єднання народу в єдину сконсолідовану націю. Наведемо кілька прикладів з світової історії.

Римська імперія, яка з маленького Аппенінського півострова розширила свої межі майже на всю Європу і Північну Африку, обрала собі за мету безмежну владу і збагачення за рахунок підкорених народів. В кінці-кінців Рим почав «гнити» з середини, занурившись в розпусту і лінощі, що й призвело до розпаду імперії.

Візантійська імперія, яка начебто обрала за державну ідеологію християнство і під хоругвами якого завойовувала знову ж таки чужі території. Візантія, яка проповідувала «братолюбіє», не відмовляла собі в работоргівлі і безмежному збагаченні. Але на крові і горі людському майбутнього не збудуєш. Візантія впала під натиском Османської імперії, а її прапор з двоголовим покручем підхопила Москва – Третій Рим.

З маленького містечка серед боліт Москва розрослася до небачених розмірів. І знову ж таки за рахунок жорстокого підкорення і знищення «инородцев». Стільки крові людської, яку пролила Московія, мабуть не пролила до цього ні одна імперія в Світі. І зараз ми можемо бачити, як Московська імперія підходить до свого ганебного кінця і незабаром вона розпадеться на скалки. При цьому в смертельній агонії Москва може наробити ще багато лиха своїм сусідам.

І, навпаки, вибрана правильна державна ідеологія сприяє розвою і утвердженню країн на світовій арені. Китай, який обрав за державну ідеологію конфуціанство, впевнено розвивається крізь тисячоліття, хоч Конфуцій жив з 551 по 479 рік до нової доби. Це говорить нам тільки про те, що правильно вибрана державна ідеологія здатна служити людям не одне століття.

Україна розташована на унікальній Богом даній Землі! Вона споконвіку приваблювала до себе людей своєю природою  і багатством. І хоч офіційна наука (залишки імперської спадщини) не хоче визнавати давність української нації, а корені її йдуть з трипільських часів (VII – V тис. до н. д.) і про це свідчать і трипільська кераміка, і глиняні хати під солом’яною стріхою, і одяг з вишивкою та й землеробська культура нам дісталася в спадок від трипільців. І в нас була своя державна тисячолітня сонячна ідеологія, де все було пов’язано з природою та оточуючим Світом. На жаль, не вберегли і на довгі тисячу років Україну роздирають війни і чвари, її розшматовують на частини, чужі й темні сили господарюють в нашій хаті. І навіть, ось вже, здавалося б на 25 році паперової «незалежності» ми все ще знаходимося в режимі внутрішньої окупації. Ворог України нікуди не пішов, він тут серед нас і здебільшого на керівних посадах. Саме наші вороги роблять все для того, щоб ми блукали по «пустелі» і не сорок років, а набагато більше. А для цього нам підсовують фальшиві орієнтири! Благо, для цього зараз багато, як засобів так і методів насаджування українцям непритаманних цінностей, за допомогою яких можна впливати на нашу з вами підсвідомість. Для прикладу візьмемо цьогорічне святкування 8 березня, яке «українські ЗМІ»  почали святкувати ще за тиждень до події і переважно «святкування» відбувалося російською мовою, тобто «Русский мир» використав це на всі сто відсотків. Натомість, День народження нашого Пророка Тараса Шевченка пройшов тихо і непомітно. Ні тобі звернення Президента, ні Прем’єр-міністра, ні Голови Верховної Ради до українців ми не почули. А не було б Шевченка – Пророка і Будителя української нації з летаргічного сну, не було б тоді ні України, ні українців, а була б така собі Малоросія без українців і української мови. І не було б ні президентів, ні кабмінів, ні Верховної Ради, а була б Малоросійськая колегія. Наші вороги під барабани і фанфари святкування «международного женского дня» затьмарюють  День Народження Нової України, бо Шевченко був посланий на нашу землю Богом як Пророк і Будитель уярмлених українців, Він не дав канути в безвість українській нації. Я на сторожі коло їх поставлю Слово!

І саме Шевченкового Слова так боїться сучасна «українська» влада! Бо Його Слово викриває всю їхню брехливість і фальш, несправжність і облудливість. Вони чужі на нашій Землі, жадібні і страхопуди, бо прекрасно розуміють, що безкінечно дурити людей не вдасться і неодмінно прийдеться відповідати за содіяне. «Схаменіться! Будьте люди, бо лихо вам буде» - Т. Шевченко. Вже скільки років патріотичні громадські організації звертаються до влади з пропозицією зробити День Народження Шевченка 9 березня святковим і вихідним. День народження Кобзаря повинен стати святом єднання української нації не тільки в Україні, а й в усьому Світі. Зверталося з такою пропозицією до тодішнього Міністра Культури Євгена Нищука і Павлоградське міське т-во «Просвіта» ім. Т. Шевченка ще в 2014 році. І яку ж відповідь ми отримали? «Ми вдячні вам, що ви патріоти і вболіваєте за долю України…, але питання, яке ви піднімаєте, не на часі..» - така була відповідь Міністерства Культури!  Тобто, через 20 років Незалежності України її Пророк і Месія Тарас Шевченко – не на часі! Люди добрі! Що ж це виходить. Шевченко не на часі, українська мова не на часі, так може і українці в Україні не на часі?

Все це вказує нам на те, що Україна знаходиться в режимі внутрішньої окупації! І з цим потрібно боротися всім миром, всією українською громадою і Шевченкове Слово повинне бути нашою зброєю і орієнтиром в цій боротьбі. Саме Шевченко дав українцям національну ідею в своєму знаменитому посланії «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Україні і не в Україні моє дружнєє посланіє».

Наша національна ідея – це безперервна сув’язь поколінь, оперта на споконвічні національні традиції, мову, культуру і звичаєве право. Все це повинно спиратися і бути прив’язаним до нашої Богом даної Землі. Саме вона, ось вже, не одне тисячоліття живить українську націю своїми живильними соками, надає їй сили і наснаги до життя своєю енергією. І з нею ми будемо вічні!

Слава Україні!                                                                      

Слава українській нації!

Голова Павлоградського міського т-ва «Просвіта» ім. т. Шевченка   Микола Заремба