Під час перегонів до майбутніх.
нелегітимних місцевих рад, на передодні чергових фейкових місцевих виборів
2015, хотів уникнути коментування будь-якої інформації задля уникнення будь-якого
піару, для будь-кого, бо я, традиційно, не підтримую жодну з представлених
сьогодні політичних сил. Але, після прочитання матеріалу одного з
дніпропетровських активістів Артема Амельченка, розміщеного в його блозі на
сторінках видання «ДНЕПР. ГЛАВНОЕ»,
зберігати «тишу в ефірі» - означатиме промовчати про злочин.
Я
не обмовився – саме злочин - нахабний і зухвалий! Адже заволодіння голосом
громадянина України (акціонера країни відповідно до ст.. 13 КУ) за допомоги
брехні і маніпуляцій – це банальний кримінальний злочин, як шахрайство, або
незаконне заволодіння майном. Адже голос акціонера має майнове або фінансове
навантаження.
Жодним чином не маю на меті образити рядове членство ВО «Свобода», бо
розумію, що в цьому кремлівсько-путінському проекті голова риби вже давно
згнила, а хвіст – продовжує бовтатись, втілюючи марення хворої уяви свого
ресисера, паплюжачи національні ідеї у поміркованому середовищі
співвітчизників.
Мені добре відомий непідкупний патріотизм очільників Дніпропетровського
обласного і міського осередків ВО «Свобода» Сашка Замкового та Макса Дорофеєва –
це націоналісти і патріоти своєї країни, які не шкодуючи свого власного часу,
сил та здоров’я, несуть національну ідею в маси. Але ідентична ситуація, яку
наразі висвітлює Артем Амельченко, напередодні парламентських виборів 2012,
обумовила «масовий ісход» тодішнього обласного «свободівського» членства з лав
партії.
ІСТОРІЯ
НАКРУЧУЄ СПІРАЛІ
Одразу після президентських виборів, а також виборів до місцевих рад
2010 року, в передчутті парламентських виборів 2012 року, із заміною обласного
керівництва на підприємця Анатолія Галілея, Дніпропетровську «Свободу» почало
лихоманити, поповзли чутки про злиття обласного осередку олігарху
Коломойському. Невдовзі чутки були втілені в життя – за рішенням політради
партії, на місце голови міського осередку замість мене (Сергія Філіпенка – ред..),
був призначений Андрій Денисенко (сьогоднішній нардеп від партії «Укроп»).
З
появою нового очільника міського осередку і його команди, звична, традиційна
робота була зневільована, а більшість членства, зневірившись і розчарувавшись,
розійшлися у своїх справах.
«Не
треба зачаровуватись, щоб потім не розчаровуватись…» - пізніше, під час передвиборчих
мандрів, виступаючи перед січеславцями сформулював алгоритм довіри і доктрину
своєї партії її фюрер Олег Тягнибок.
Відповідав
саме так, бо не мав іншої аргументації і пояснень стосовно «масового ісходу» січеславських
свободівців. Відповідав саме так, бо й він приймав рішення про злиття січеславського
осередку групі «Приват». Відповідав саме так, бо не без його санкції тандем
нового обласного і міського керівництва осередку приймав рішення про продаж
двох квотних «свободівських» округів області рекетиру-дагестанцу Загіду Краснову і адепту
«рускава міра», антисемітці Вікторії Шиловій. Pecunia non olet –
гроші не пахнуть!??
Тодішній,
своєчасний масовий вихід членства і широке висвітлення процесу через соцмережі,
по великому рахунку врятувало нашу область від ганьби тих, хто монополізував, а
потім вирішив торгувати темою Національної Ідеї, на кожному розі декларуючи
свій занадто показовий «патріотизм». Можливо, тодішній наш крок мав позитивний
вплив на антисепаратиські настрої Січеславщини в недалекому майбутньому 2014
року – не сталося остаточної зневіри у суспільстві…
Історія накручує спіралі! Ось і сьогоднішнє малочисельне членство «Свободи»
Дніпропетровська стоїть на роздоріжжі сумління і сорому. Хлопці, зробіть правильний
крок!
P. S. Останнім
часом уникаю відповіді на гасло «Слава Україні!» тільки тому, що сьогодні воно
втрачає свою сакральність, лунаючи з багатьох поганих горлянок декларативних
патріотів у вишиванках, які продовжують ґвалтувати Україну та паплюжити Національну
Ідею.
P. P. S. Пропоную до перегляду матеріал Артема
Амельченка, а також матеріали по темі.
ПРОДАЖНАЯ СВОБОДА
И снова местные «свободовцы» продали свое
место в комиссии политической партии Загидина Габибулаевича Габибулаева
(Громадська сила).
От местной организации ВО «Свобода» членом Днепропетровской городской избирательной
комиссии значится
некто Дягель Станислав Геннадиевич, 1989 года
рождения - человек, который уже много лет является членом «команды Загидина».
Почему снова? Потому что на прошлых парламентских выборах (внеочередные выборы
народных депутатов Украины в 2014 году) имела место быть аналогичная ситуация.
Тогда Дягель был заместителем председателя ОВК №25 по квоте «Свободы»
(Габибулаевич тогда баллотировался по ОВО №25).
В связи с вышеизложенным, возникает один
вопрос. В каком месте днепропетровские «свободовцы» являются
патриотами-националистами???
Напомню
что у дагестанца Габибулаевича очень сомнительное прошлое. До Революции он не
гнушался сотрудничать с кремлевским холуем Медведчуком (это теперь после победы
Революции он себя позиционирует как патриот). Кроме того, все помнят небывалый
дерибан днепропетровской земли в бытность Габибулаевича «директором горсовета».
Ну и конечно же, нельзя не вспомнить про крепкую мужскую дружбу Габибулаевича с
главным колорадом Украины Царевым)))
P.S.
Очень хотелось бы услышать комментарий (а точнее оправдание) на этот счет
руководителя Днепропетровской городской организации ВО «Свобода» Максима Дорофеева.
Автор: Артем Амельченко
Спільна
заява про вихід з лав ВО «Свобода»
Ми,
члени Всеукраїнського об’єднання «Свобода» у Дніпропетровській області,
публічно заявляємо про вихід з цього партійного проекту у зв’язку з тим, що
задекларовані його керівниками принципи та ідеї суперечать їх діям.
Найбільш
активне членство у Дніпропетровській обласній організації нейтралізоване
рішеннями Політради, Статутом і Дисциплінарним Статутом ВО «Свобода» та
підпорядковане призначеним центральними керівними органами партії
обласним «керівникам», які за два останніх роки загальмували і зруйнували
роботу та розвиток партійних структур на Січеславщині.
На
заяви та скарги рядового членства, щодо повної бездіяльності керівництва
обласної організації, систематичного порушення ним партійних статутних засад і
положень, явних ознак політичної корупції, центральні керівні органи партії
реагують неадекватно, прикриваючи та підтримуючи обласне керівництво.
На
підставі викладеного вище, ми відповідально заявляємо, що напередодні чергових
парламентських виборів не маємо наміру брати участь у цьому фарсі і бути
причетними до проведення чергових майбутніх «тушок» до парламенту. Ми
приймаємо рішення припинити членство у ВО «Свобода», враховуючи, що іншої
можливості впливати на ситуацію наразі не існує.
23
квітня 2012 року Заяву підписали:
1.
МИКОЛА ОСІПЧУК (ПАВЛОГРАД – ГОЛОВА)
2.
СЕРГІЙ ФІЛІПЕНКО (ДНІПРОПЕТРОВСЬК – ЕКС-ГОЛОВА)
3.
ОЛЕКСАНДР БЕРДО (ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ Р-Н – ГОЛОВА)
4.
АНАТОЛІЙ КОВАЛЬ (НОВОМОСКОВСЬКИЙ Р-Н – ГОЛОВА)
5.
КОСТЯНТИН ЗУБАРЄВ (НІКОПОЛЬ, ЧЛЕН ПАРТІЇ З 1996 РОКУ)
6.
СЕРГІЙ КУБРЯК (ДНІПРОПЕТРОВСЬК)
7.
СЕРГІЙ ХЛУС (ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ Р-Н)
8.
ОЛЕКСАНДР ХЛУС (ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ Р-Н)
9.
МИКОЛА САДОВИЙ (НОВОМОСКОВСЬК)
10.
ВІКТОР КУГАЄНКО (НІКОПОЛЬ)
11.
МИКОЛА ГРИЩЕНКО (НІКОПОЛЬ)
12.
РОМАН СТАРІШКО (ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ Р-Н)
13.
МИКОЛА ЗАРЕМБА (ПАВЛОГРАД)
14.
ЛЮБОВ ДОРОШЕНКО (ПАВЛОГРАД)
15.
ВЛАДИСЛАВ САМАРСЬКИЙ (ПАВЛОГРАД)
16.
СВІТЛАНА СТУПАК (ПАВЛОГРАД)
Матеріали
по темі:
Немає коментарів:
Дописати коментар