Гортаючи стрічку новин
Інтернет-ресурсів, не можна не зупинитися на результатах дострокових виборах до
ВР України у п’яти округах та візиті пРезидента Януковича в Кремль.
Програш опозиційних партій на
виборах, і це навіть на хвилі революційного Майдану, став черговим свідченням
марності сподівань опозиційного тріо на перемогу над режимом Януковича на президентських виборах 2015 року. Результати перевиборів до Ради у 4 з 5 округів були для опозиційних «сил» громом серед ясного неба. Принаймні такі висновки можна сміливо зробити слідкуючи за реакцією розгубленого політикуму. Незважаючи на те, що екзит-поли з солідним відривом віддали перемогу висуванцям опозиції, нардепами стали їх противники – регіонали або так звані самовисуванці, неформально підтримані партією влади. Вибори, справді, були сфальшовані, а члени дільниць та частина виборців куплені або залякані. Що і стало однією з причин поразки опозиції на «виборах».
Друга важлива причина –
несподівано низька явка виборців на дільницях. Народу набридло гратися в вибори
– люди вимагають революції!
Ось і вся картина та формула
перемоги ПР.
Немає сумніву, апробовану
схему вдосконалять і обов’язково використають у 2015 році, за умови, якщо
Янукович і компанія ще планують проводити вибори як такі…
Безумовно, явка виборців в
2015 році буде значно більша, але і фальшувань слід очікувати незрівнянно
масштабніших. Теж не здивуюсь, якщо декого з опозиціонерів окупанти знімуть з
перегонів, а в другий тур виведуть найбільш бажаного спаринг-партнера.
В будь-якому з випадків
українці не могли не переконатися: нинішні вожді опозиції не мають ні
методології, ні готової тактики дій, ні виробленого ідейного світогляду, при
цьому не вміють швидко орієнтуватися в ситуації і, отже, не готові до
революційних змін.
Все вище перелічене розв’язало
Януковичу руки – замість того, щоб сьогодні обговорювати умови мирного відходу
від влади, гарант направився до Москви, де нібито домовився з Путіним про
отримання від РФ 120-мільярдного кредиту. А Володимир Путін, як відомо, не
Санта-Клаус, щоб просто так, під «йолку» класти Віктору Федоровичу такі дорогі
подарунки. В обмін на кредит, Росія може отримати контроль над українським
військово-промисловим комплексом і газотранспортною системою та жадає від
офіційного Києва узгоджувати з нею свою зовнішню політику. Простіше кажучи, нам
готують статус звичайної колонії, зразка УРСР на чолі з новим, повністю
промосковським урядом.
Через три тижні після початку
революційних подій, окупаційна, прокремлівська адміністрація, як і
прогнозувалось, оговтавшись від переляку перших днів, перейшла в активний
наступ. Нині революція ризикує бути приспаною, а потім і придушеною.
Щоб уникнути найгіршого
сценарію – втрати Україною Незалежності, – українцям слід знову, негайно,
розпочати наступ на позиції ворога. При цьому усвідомлювати, що на нас чекають
часи жорсткої боротьби.
Свідченням тому є не тільки
варварські дії бандформування «Беркут», але й арешти громадських активістів,
адвокатів та журналістів; тиск на підприємців. При чому сигнали про
переслідування активістів Майдану продовжують надходити з усіх частин України.
Бандити не збираються просто так відмовлятися від награбованого.
Що cаме треба робити в
нинішній ситуації?
Провідник «Тризубу» Василь
Іванишин вчив: ворожій системі треба протиставити свою, більш досконалу і
організовану систему. Тільки за таких умов ми можемо розраховувати на перемогу.
Позитивні тенденції вже
сьогодні можемо спостерігати у ряді областей заходу України. Так, Тернопільська
обласна рада відмовилась визнавати укази і розпорядження банди Януковича.
Високо слід оцінити елегантні дії Львівської обласної ради, депутати якої своїм
рішенням викинули окупаційну ОДА на вулицю, не продовживши договір про оренду
приміщень, котрі ті займали. Є і перші стихійні випадки народного гніву
стосовно декого з зухвалих окупантів. Зокрема, на Івано-Франківщині. Не варто
сумніватися, що далі буде більше… На західних теренах Батьківщини ми вже зараз
маємо всі можливості встановлювати владу народу шляхом створення національних
територіальних громад. І якщо якийсь зайда посміє туди сунутися, ми мусимо
діяти з позиції сили, керуючись своїми законними правами.
Втім тут закономірно і постає
питання координації дій сил спротиву, що можливо лише за умов створення єдиного
Революційного Руху під єдиним Революційним Проводом.
Тому, найперше вимагаємо від
опозиції негайно припинити свистопляски на Майдані та перейти до Революційної
Боротьби. Замість танцюльок опозиція має надати чіткий, покроковий план дій, а
громада повинна контролювати його виконання. Зробити це треба потрібно негайно!
У випадку, якщо позитивних
зрушень не відбудеться, українські націоналісти повинні очолити революційний
народний зрив: самостійно створювати революційні комітети та вести тотальну
війну з окупантами усіма доступними методами та засобами.
Зараз настає такий момент,
коли ми повинні говорити мовою доконаних фактів, мовою сили! Влада розпочинає
репресії проти інакомислячих? Ми розпочинаємо репресії проти бандитів у владі!
За таких умов ми змусимо опозицію та силовиків зробити вибір, з ким вони – або
з повсталим народом, – або на боці антиукраїнської банди при владі.
Українська революція, як,
власне, будь-яка інша, повинна вміти себе захищати.
Революційні комітети мають
стати центром тяжіння як для громади, так і для силовиків, які наважаться
підтримати народ. Першим кроком комітетів повинно стати створення національних,
територіальних громад, що дасть можливість громаді почати процес усунення від
владного корита злодіїв з ПР. Загони самооборони Майдану необхідно перетворити
в повноцінну Національну гвардію, яка захищатиме новостворені органи влади.
Велику позитивну роль ще
можуть зіграти опозиційні політики, які повинні вимагати від західних лідерів
відкинути можливість будь-яких перемовин з диктатором Януковичем. Необхідно
нарешті добитися запровадження санкцій проти режиму. І не лише щодо «сім’ї»
Януковича, але і його олігархів, які продовжують підтримувати режим. Потрібні
заборони на в'їзд, їхні рахунки за кордоном треба негайно заморозити. Тільки за
таких умов ви змусите їх мирно віддати владу, в іншому випадку на Україну може
чекати силовий сценарій за не прогнозованим сценарієм, і відповідальність за
можливий розвиток подій лежатиме на опозиції та західних партнерах, якщо ті не
наважаться говорити з бандитами зрозумілою тим мовою сили.
Особливу важливу роль у
перемозі національної революції має зіграти «Тризуб». Організація, створена ОУН
для виконання в тому числі силових завдань, і яка не змагається за владу для
свого членства, одна з небагатьох підготована до дій в екстремальних умовах, в
тому числі умовах підпільної боротьби.
Ми готові до будь-якого
розвитку подій, готові дати відсіч всій нечисті, яка паразитує на крові і поті
українців, а тепер здають нашу Незалежність.
В той же час ми готові
підтримати опозицію, якщо вона раптом повела б безкомпромісну боротьбу проти
окупаційного режиму. Разом з тим ми залишаємо за собою право ініціювати
усунення Кличка-Яценюка-Тягнибока від Проводу Революції, якщо ті і надалі
замість активних дій продовжуватимуть гратися у революцію.
Не лише один я помітив:
революційний зрив українського народу в 2013 році дуже нагадує події 1918-19
років, коли мільйони українців теж були готові до безкомпромісної боротьби за
свою Незалежність, але через ідейну неспроможність та моральну розложеність
тодішнього проводу втратили можливість вирватись з московського ярма. Чим для
це все обернулося відомо.
Зараз, на щастя, є і
відмінності між подіями, відстань між якими – сторіччя.
Українці, передусім завдяки
ОУН, мають досвід боротьби на багато фронтів, проти переважаючих сил ворога.
Організація дала нам приклад борця якісно іншого, революційного типу мислення.
Отже, сьогодні ми, на відміну від ліберальних лідерів, маємо методологію,
ідеологію, структуру та спроможні організувати революційні сили народу, завдяки
чому здатні відстояти право українців бути господарями своєї долі на власній
землі.
З нами Бог, за нами Україна!
Ми можемо перемогти,
ми знаємо як перемогти,
ми переможемо!
Слава Україні! Героям Слава!
Немає коментарів:
Дописати коментар