- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

четвер, 19 грудня 2013 р.

ЗАЯВА ПРО ВІДВІД СУДОВОЇ КОЛЕГІЇ

                                       До Дніпропетровського апеляційного
                                                    адміністративного суду
                            Справа № 804/15933/13-а(872/17091/13(18)


ЗАЯВА
ПРО ВІДВІД СУДОВОЇ КОЛЕГІЇ


         Заявляємо про відвід судової колегії Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі Лукманова О. М., Божко Л. А. та Прокопчук Т. С. з наступних підстав.
         Згідно п. 4 ч. 1 статті 27 КАС України, «суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи за наявності інших підстав, які викликають сумнів в неупередженості судді».
         Такі підстави полягають у наступному. Головою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду є Мартиненко Олександр Васильович, який згідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є суб’єктом владних повноважень, перелік яких визначений ст. 20 цього Закону. Виходячи з цього, він уособлює Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд і має важелі впливу на суддів, які мають бути процесуально незалежними.
         Ми не можемо довіряти суду, уособлюваному як субєктом владних повноважень Мартиненком О. В., з наступних підстав. Саме під головуванням Мартиненка О. В. 01 грудня 1987 року судовою колегією з кримінальних справ Дніпропетровського обласного суду було винесено вирок стосовно жителя м. Павлоград Дніпропетровської області Рижкова І. В., якому визначено найвищу міру покарання за тодішнім законодавством – розстріл. Рижкову І. В., зокрема, було інкриміновано зґвалтування, задоволення статевої пристрасті неприродним способом та вбивство Дмитренко О. Л., Шувалової О. А., зґвалтування громадянок К. та М. замах на зґвалтування громадянки Б..
         Постановою Пленуму Верховного Суду УРСР від 20.05.1988 року вирок судової колегії Дніпропетровського обласного суду від 01 грудня 1987 року у частині звинувачення стосовно потерпілих Дмитренко О. Л., Шувалової О. А., К., М. та Б. скасовано і звинувачення у причетності Рижкова І. В. до злочину стосовно цих осіб знято.
         У 2005 році був затриманий «пологівський маніяк» Сергій Ткач, якого вже засуджено саме за скоєння злочинів стосовно вищезазначених громадянок. Судовий вирок вже вступив у законну силу. Це є новиявленими обставинами,  перегляд судових рішень за якими, згідно ч. 4 ст. 461 КК України, строками не обмежено.
         Але, незважаючи на це, Мартиненко О. В. дотепер не тільки не притягнутий до належної відповідальності за те, що відправив людину на розстріл за злочини, до яких вона абсолютно непричетна, і що вже підтверджено вироком іншого суду, а й залишається субєктом владних повноважень, який уособлює Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд. Це є викликом всьому цивілізованому світу і насамперед Європейському Союзу, до якого прагне Україна, вищим проявом цинізму і аморальності, переконливим свідченням стану нинішньої української судової системи, якій довіряють лише 2% громадян тому, що вона не керується загальноприйнятними в цивілізованому світі принципами верховенства права, дотримання законів і Конституції України, прав людини, і, насамперед, права на справедливий судовий розгляд. Але навіть на такому тлі ситуація з Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом є вражаючою, бо його уособлює людина, що є особливо небезпечною для нашого суспільства. Тому ми не можемо довіряти судовій колегії, яка здійснює судочинство під егідою саме такого суду.
На підставі статей 27, 30 КАС України заявляємо відвід колегії суддів у складі Лукманової О. М., Божко Л. А. та Прокопчук Т. С.

19 грудня 2013 року                          

      Апелянти:
                                                                                     Романенко В. М.
                                                                                     Сухов В. Є.
                                                                                      Довгаль С. М.
                                                                                     Філіпенко С. В.
                                                                                 Сокоринський А. В.
                                                                                 Боровинський В. В.

                                                                                    Гуржій С. Г.

Немає коментарів:

Дописати коментар