Де грошi, там i знання, і наука

Бюджет лише одного унiверситету США у кiлька разiв перевищує фiнансовi ресурси всiх разом українських вузів.

Ми дуже довго жили з думкою, що в нас вчать -- найкраще у свiтi. Але чомусь з року в рiк жоден наш виш не може потрапити бодай до сотнi впливових рейтингiв вищих навчальних закладiв свiту. I за кiлькiстю публiкацiй в авторитетних наукових виданнях, i за якiстю знань ми продовжуємо пасти заднiх. Чому так?

Напередоднi нового навчального року "Експрес" порiвняв фiнансовi можливостi топ-десятки провiдних вишiв свiту за версiєю авторитетного видання "Times Higher Education" з найпрестижнiшим вiтчизняним. Виявилося, що незмiнний лiдер нацiональних рейтингiв, Київський нацiональний унiверситет iм. Т.Г.Шевченка, i в мрiях не бачить тих грошей, якi видiляють захiдним.

Утiм закордоннi вишi i заробляють iнакше, нiж нашi!

Скупа на емоцiї арифметика промовисто говорить сама за себе. А прокоментувати її ми попросили доктора економiки i соцiологiї,

професора Юрiя Саєнка, заввiддiлу соцiальних експертиз Iнституту соцiологiї НАНУ, та Iнну Совсун, керiвника освiтнiх проектiв Центру дослiдження суспiльства.

Вони торгують винаходами, а ми – лекцiями

-- Цьогорiчний рейтинг найсильнiших вишiв свiту очолив Гарвардський унiверситет iз США. Його бюджет є найбiльшим на планетi -- аж 36,9 мiльярдiв доларiв на рiк! А як у нас?

Ю.Саєнко: -- У Гарварда справдi найбiльший ендаумент (цiльовий капiтал), з ним не можуть тягатися не лише українськi вишi, а й закордоннi. Воно й зрозумiло: це найпрестижнiший у свiтi виш, вiн дав країнi 8 президентiв, а свiтовi -- 75 лауреатiв Нобелiвської премiї. Серед випускникiв -- аж 12 мiльярдерiв, якi щедро винагороджують альма-матер.

Тобто Гарвард -- поза конкуренцiєю, вiн у кiлька разiв заможнiший за всi українськi вишi разом узятi. Проте, якщо ми спустимося лише на одну сходинку рейтингу, то побачимо: Массачусетський технологiчний iнститут має майже в 10 разiв меншу суму -- "лише" 4 мiльярди. Так само, до речi, як i Кембридж, Стенфорд, Принстон, Оксфорд. Токiйський унiверситет, який замикає десятку лiдерiв, виглядає доволi бiдненько зi своїми 16 мiльйонами доларiв.

I.Совсун: -- Але не настiльки, як нашi вишi. У звiтi Київського нацiонального унiверситету iм. Тараса Шевченка за 2012 рiк вказано, що обсяг запланованого фiнансування винiс 911 794 млн. грн. Понад половину з них, до речi, видiлила держава -- 582,7 млн. грн. Зважте, що цей виш фiнансується найкраще з усiх українських.

-- Як розпорядилися грiшми?

I.Совсун: -- Величезна частина коштiв пiшла на заробiтну плату працiвникам -- це 439,5 млн. грн. Майже 1,5 млн. грн. "з'їли" комунальнi послуги. На виплату стипендiй потратили 133,5 млн. грн., на виконання  ж науково-дослiдних робiт -- лише 0,3 млн. грн.

-- Ви сказали, що держава дала половину коштiв, а звiдки взялася решта?

I.Совсун: -- Левову частку виш заробив на студентах-платниках. У звiтi зазначено, що головним джерелом надходжень до спецiального

фонду в Унiверситетi є платнi послуги з пiдготовки студентiв, що становить 61% вiд загальної суми надходжень.

Ю.Саєнко: -- Це звична практика для України. Якщо проаналiзувати недержавнi надходження, то вишi заробляють на платниках у середньому 65% -- 70%. А на наукових дослiдженнях -- менш як 7%.

-- А за кордоном iнший пiдхiд до справи?

Ю. Саєнко: -- Для порiвняння, Стенфорд має 33% прибутку вiд контрактних дослiджень i тiльки 17% -- вiд оплати навчання студентами. Майже 10% -- це пожертви благодiйних органiзацiй. А Калiфорнiйський унiверситет отримує вiд штату лише 33%, а на дослiдженнях заробляє майже 47% коштiв. Тобто наука тут окуповує себе, вони заробляють на винаходах, а не на лекцiях.

Ось так i має бути у цивiлiзованому суспiльствi. На жаль, в українських реалiях усе виглядає дуже сумно. Науковi розробки пiдприємцям не потрiбнi. Сучаснi успiшнi корпорацiї, як правило, мають iноземний капiтал i послуговуються iноземними технологiями. На це, до речi, витрачають величезнi суми.

Я думаю, що вiтчизнянi кулiбiни могли б принести бiльше користi народному господарству за меншi грошi. Але виходить замкнене коло: їм не дають грошей на винаходи, а пiдприємцi вважають, що мати справу з нашими науковцями досить ризиковано. I хоча останнiм часом вишi стали активнiше укладати угоди з пiдприємствами, все одно це мiзернi суми. Вишi на них не виживуть.

Ситий професор хабарiв не просить

-- Може скластися враження, що тамтешнi професори тiльки й роблять дослiди, а не вчать студентiв?

Ю. Саєнко: -- Якщо український професор начитує на рiк близько 650 годин разом iз семiнарами та iспитами, то рiчне навантаження

американського -- 240 годин. За це йому платять у середньому 60 тисяч доларiв на рiк, не враховуючи коштiв за дослiдження i гонорари вiд праць. Найзаможнiше живуть професори медицини -- оплата працi може становити навiть кiлька сотень тисяч доларiв на рiк. То чому б їм не займатися наукою, якщо є i грошi, i час, i сили? А нашого викладача перетворюють на лектора, забираючи основний час.

Розумiєте, бiда не в тому, що йому платять мало -- в українських умовах вiн отримує все ж таки непоганi грошi. Але за що? Професор

фiзично не може прочитати таку кiлькiсть лекцiй, а потiм думати про науку. I, як не крути, важливi експерименти, дослiди, потребують великих вкладень. Бо сучасним приладам i установкам байдуже, на якiй землi вони стоять -- американськiй, британськiй чи українськiй. Високi технологiї потребують мiльйонних затрат в умовних одиницях, це не обговорюється. Але грошей таких ми нiколи не побачимо.

Зважте також, що в Оксфордi, Кембриджi та Гарвардi штат викладачiв настiльки великий, що на одного лектора припадає... 4 -- 5 студентiв. Тут дiє система тьюторiв -- iндивiдуальної опiки над спудеями. Вiдповiдно, вони дiстають добрi знання.

-- Скiльки отримує український викладач?

I.Совсун: -- Знову ж подивiмось на звiт нацунiверситету. Тут вказано, що впродовж 2011/2012 навчального року здiйснювалося

пiдвищення посадових окладiв працiвникiв. Станом на 01.09.12 розмiр заробiтної плати в унiверситетi становив: професор (з вiдповiдними доплатами i надбавками за стаж, вчений ступiнь та наукове звання) -- 11 043 грн., доцент -- 9 384 грн, асистент, кандидат наук -- 6 080 грн., асистент (без ступеня) -- 4 954 грн., для iнших категорiй спiвробiтникiв (без доплат) вiд 1 614 до 2 938 грн.

А скiльки платить студент?

-- Як зазначено на офiцiйному сайтi Київського унiверситету, вартiсть навчання на платному факультетi цього року коливається вiд 10 до 30 тис. грн. на рiк залежно вiд спецiальностi. А як у них?

Ю.Саєнко: -- На перший погляд суми виглядають захмарними. В американських вишах таке поняття, як державна форма навчання, по сутi, вiдсутнє. Тут платять усi. У Принстонському унiверситетi, наприклад, вартiсть навчання на бакалавратi становить близько 37 тис. дол. на рiк, i ще 15 тис. доведеться заплатити за проживання у студентському кампусi. Стенфорд за бакалаврат бере у середньому 33 тис. дол. на рiк, а ще треба доплатити 10 тис. за проживання i 2 тис. за пiдручники.

Але! У вишах дiють рiзноманiтнi програми пiдтримки студентiв, i на практицi виходить так, що 77% з них отримують фiнансову допомогу в тому чи iншому варiантi. У тому ж Стенфордi звiтують, що виплачуть студентам за рiзними програмами 100 млн. дол. Найчастiше програма покриває щонайменше 50% витрат. А 15% студентiв, якi показують успiхи в навчаннi, отримують гранти. Вони не лише покривають вартiсть навчання, але й дають змогу жити.

I.Совсун: -- Цiкаво, щастить не лише найрозумнiшим. Людина, провчившись кiлька рокiв, може повiдомити керiвництво вишу про те, що не має змоги платити за навчання. У бiльшостi випадкiв їй iдуть назустрiч -- шукають спонсорiв, допомагають знайти безвiдсотковi кредити. Нерiдко буває так, що людина розраховується за навчання через 5 -- 10 рокiв пiсля того, як отримує диплом. I при цьому американцi визнають, що оплата за навчання -- болюча тема для них. Проте не знижують цiн, бо це вдарить по фiнансовому станi закладу.

Дуже добра система iснувала у Британiї. До 90-х рокiв минулого столiття вони дотримувалися принципу, що вища освiта у країнi є

безкоштовною. Зараз це правило дiє лише в Шотландiї. Однак той же Оксфорд i Кембридж встановили чiтке обмеження оплати для своїх

громадян -- максимум 9 тис. фунтiв на рiк. Для такої заможної держави це, по сутi, символiчна сума. Щоправда, iноземцям доведеться

платити щонайменше 25 тисяч.

-- Чи багато iноземцiв начаються в найпрестижнiших вишах свiту?

Ю.Саєнко: -- Не всi беруть їх з радiстю. У Калiфорнiйському унiверситетi, наприклад, з 20 тисяч студентiв лише 2 тисячi -- iноземцi. Зате консервативний Оксфорд, який тривалий час був закритий для громадян iнших країн, нинi має 25% iноземних спудеїв вiд загальної кiлькостi. У Великобританiї отримати грант на навчання вiд цiєї держави майже нереально. Зате у США 36% iноземцiв мають допомогу тамтешнiх спонсорiв i навiть 12,5% вчаться за рахунок уряду США.

Тамтешнi лiдери усвiдомлюють, що розум не має нацiональностi та громадянства, i бiльшiсть випускникiв захочуть залишитись у США

та працюватимуть на процвiтання цiєї країни. I це правильний шлях.

-- Для нас iноземцi -- велике джерело прибутку?

I.Совсун: -- Київський виш заробив на них торiк понад 7 млн. грн., тодi як загалом платники витратили 191 млн. грн. Тобто решту суми

заплатили українцi.

Ю.Саєнко: -- Висновки напрошуються самi собою...

Iрина ЛЬВОВА, газета "Експрес"