Українські тижневики – про
відносини сусідів України з Росією, увагу Китаю до українських чорноземів і
можливі загрози для гривні.
Путін заслуговує найвищої нагороди
України
Україна обирає шлях європейської
інтеграції за допомогою самих же супротивників європейської інтеграції, пише
британський журнал Economist.
"Владімір Путін заслуговує
найвищої нагороди України. За останні кілька місяців, він зробив для
європейської інтеграції України більше, ніж будь-хто з українських політиків за
останні 20 років. Він зупинив безцільний дрейф країни, консолідував її еліту,
дав поштовх для руху на захід та мобілізував європейських політиків. Ніколи
раніше Україна не була настільки близькою до підписання угод про асоціацію та
вільну торгівлю із Європейським Союзом," - пише видання.
Не можна сказати, що розрахунки
кремлівських стратегів були таким вже й хибними. Непопулярний в Україні та за
її межами президент Янукович, ув'язнена лідер опозиції Юлія Тимошенко,
економічні інтереси українських олігархів у самій Росії... Однак усе чомусь
пішло не в тому напрямку.
Досі роз'єднана і розсварена
українська еліта підтримала свого президента. Опозиція погодилася підтримати
його законодавчі ініціативи і прийняти закони, яких вимагає ЄС як передумову до
підписання угоди, включно із реформою правоохоронної системи, веде далі
Economist.
Звичайно, президент Янукович аж
ніяк не став апологетом європейських цінностей та справедливості у політиці.
Але і його інтереси лежать в Європі.
"Як і більшість представників
політичного класу в Україні, Янукович керується короткотерміновими інтересами і
більше переймається безпекою свого правління та своїх статків, ніж майбутнім
країни загалом. Однак все це не применшує його бажання підписати угоду про
асоціацію з Європою," - робить висновок британське видання.
Молдова: боротьба за незалежність
З чим підходить до саміту Східного
партнерства у Вільнюсі сусідка України Молдова і як ця країна вибудовує
відносини з Росією – тема статті у тижневику "Дзеркало тижня".
На відміну від України, у
листопаді Молдова лише парафує Угоду про асоціацію та поглиблену і всеосяжну
зону вільної торгівлі, зазначає часопис. Підписання Угоди про асоціацію було
відкладене через те, що переговори завершилися лише в червні нинішнього року, а
єврочиновникам потрібен час для перекладу цього документа всіма мовами ЄС.
Попри це відносини з Росією з
наближенням вільнюського саміту стають дедалі важчими й нецивілізованими, пише
"Дзеркало". "Росія підготувала для Кишинева справжній
"коктейль Молотова" із тимчасових заборон на імпорт фруктів із
Молдови, винного ембарго, провокацій із боку російських меншин, погрози вислати
молдовських мігрантів із Росії та навіть натяків на припинення поставок газу в
зимовий період", - розповідає тижневик.
Дії й заяви Росії призвели до
того, що жителі Молдови стали критичніше ставитися до Митного союзу й
прихильніше до європейської інтеграції. "Молдовські чиновники у приватних
розмовах визнають, що нинішня політика Кремля дуже допомагає інтеграції
Кишинева в Європейський Союз і мобілізує органи влади та населення на
проведення реформ", - пише "Дзеркало тижня".
Молдова підходить до Вільнюського
саміту із серйозними проблемами з Росією, проте з більшою впевненістю, що
майбутнє країни залежить від активних реформ і європеїзації. "Нинішню
ситуацію в Молдові найкраще описав молдавський віце-прем'єр, міністр економіки
Валеріу Лазар, зазначивши, що "боротьба за справжню незалежність
починається тільки тепер"", - підсумовує тижневик.
Росія-Білорусь: "союз
непохитний"
Про те, як складаються стосунки
Росії із Білоруссю, яка є одним з членів Митного Союзу, і які висновки з цього
повинна робити Україна, пише тижневик "Кореспондент".
Часопис розповідає, що
"домінує у цьому слов’янскому дуеті, безумовно, Москва", адже
білоруська економіка майже повністю залежить від Росії. Головним чинником у
розбудові відносин між двома країнами є дешевий газ – наступного року Білорусь
платитиме лише 175 доларів за тисячу кубометрів. Для порівняння: сусідня Литва
платить 440 доларів, а Україна 410.
Попри заяви білоруського лідера
Олександра Лукашенка про "непохитність союзу" з Росією, відносини
Мінська і Москви важко назвати стабільними і безхмарними, веде далі
"Кореспондент".
У серпні Росія зупинила імпорт
свинини з Білорусі. У Мінську був заарештований гендиректор російської компанії
"Уралкалій" Владислав Баумгертнер. Причиною арешту була конкуренція
двох країн на ринку добрив. Росія зупинила співпрацю з Білоруссю в галузі
переробки нафти, яка була для Мінська одним з головних джерел наповнення
бюджету. Лукашенка у відповідь назвав Росію "великим монстром", що
обдурив Білорусь.
"Аналогічним чином
розвивалися б відносини між Києвом і Москвою, якби Україна віддала перевагу не
євроінтеграції, а зближенню з Росією", - підсумовує тижневик.
Що шукає Китай?
Що шукає в українських чорноземах
Китай, третій за об’ємами інвестор у світі, – таке питання ставить тижневик
"Фокус", коментуючи повідомлення у ЗМІ про те, що державна китайська
компанія ХРСС планує купити український агрохолдинг, отримавши таким чином у
розпорядження 100 тисяч гектарів землі в центральній Україні.
Китайські аграрії не надто
переймаються чужою землею: виснажують її добривами та закопують непотріб
Тижневик пише, що ця оборудка – це
перший крок масштабної експансії, спрямованої на отримання китайцями близько 3
мільйонів гектарів земель сільськогосподарського призначення в Україні з метою
вирощування продуктів харчування і вивезення їх до Китаю.
"Фокус" додає, що сам по
собі факт уваги до України одного з лідерів світової економіки мав би
сприйматися як позитивний, якби не одне "але".
Китайські технології в
агропромисловому комплексі відрізняються великою інтенсивністю застосування
хімічних добрив, що призводить до швидкого виснаження грунтів.
"Вони змушені займатися
агресивним землеробством – дуже їсти хочеться", - цитує тижневик експерта
у цьому питанні Миколу Бабенка. Він нагадав, що у Китаї проживає більше
мільярда споживачів сільськогосподарської продукції, яким щодня необхідно
харчуватися.
Інший експерт, Микола Колпаков,
закликає вивчити досвід Росії, яка зіткнулася з тим, що китайські інвестори
привозять своїх робітників, формуючи замкнути колгоспи-колонії, які зовні важко
контролювати.
А ще він розповів про те, як в
Росії китайці утилізували плівку для теплиць: "Її просто закопували у
землю, а коли її кількість сягала критичної маси, вони просто переносили
виробництво на іншу ділянку."
Приклад сусідньої Росії свідчить
про те, що розвивати співробітництво з Китаєм необхідно із великою обережністю,
підсумовує "Фокус".
Гривня-долар: що далі?
Про те, чи зачеплять фінансові
проблеми США українську гривню, розпитав фінансового аналітика тижневик
"Коментарі".
На думку Олександра Михайленка,
бюджетні проблеми США, що вже призвели до зупинки функціонування державних
установ цієї країни, можуть спонукати світові рейтингові агентства понизити її
рейтинги.
Для України кредитний рейтинг
Сполучених Штатів має важливе значення, адже на тлі стійкого дефіцити
торгівельного балансу, зростання боргового тиску і зменшення золотовалютних
резервів Україна змушена робити зовнішні запозичення. Зниження довіри до США
призведе до здороження запозичень на світових ринках, і це в свою чергу
виллється у ще більший тиск на українську гривню, розповів
"Коментарям" експерт.
Підготувала Наталка Матюхіна,
Служба Моніторингу ВВС Україна.
Немає коментарів:
Дописати коментар