Термінатор теж хоче єдиного
кандидата в першому турі президентських виборів
Юрій Віталійович в своєму амплуа –
сповнений протиріч. Спочатку спростував інформацію, що його проект Третя
українська республіка (ТУР) фінансує Петро Порошенко.
Нібито вони зустрічалися
«дещо менше, ніж з Арсенієм Яценюком і Віталієм Кличком і дещо більше, ніж з
Олегом Тягнибоком» і жодна зустріч нібито не торкалася підтримки ТУРу. «Ні
фінансово, ні медійно, ні політично», – поклявся Луценко. Сказано було на
прес-конференції у Хмельницькому, передано «Главкомом». Проте, не відходячи від мікрофону, Юрій Віталійович
щедро пропіарив Петра Олексійовича. Нібито рейтинг довіри до Порошенка, «який
сьогодні становить 4-5%», дуже важливий для опозиції. «Прихильники Порошенка –
опозиційний електорат, без якого узгодженому кандидату від опозиції на пост
президента буде важко перемогти», – не змигнув оком Термінатор. Власне, казус тут видно неозброєним оком.
Нагадаємо, Петро Олексійович – засвічений мільярдер, якийполюбляє грати в
опозицію. Останнім часом всі його сватають, та ніхто не бере. Тож Шоколадний
Заєць прибився до Термінатора. Пряме свідчення – Луценко разом із дружиною
Порошенка Мариною став кумом дитини нардепа Юрія Стеця (один з соратників
лідера ТУРу). Змовницьки тепле спілкування Луценка й Порошенка на одному із
заходів задокументували очевидці. Але
Юрій Віталійович бавиться з Петром Олексійовичем необережно. Чому, розсудіть
самі. Порошенко був в СДПУ (о), та пішов звідти після конфлікту з Медведчуком.
Створив власну партію Солідарність, яка увійшла в Партію регіонального
відродження (згодом – Партія регіонів), тож він був одним із засновників
нинішньої єдиної керуючої. Хоча Порошенко став співголовою Регіонів, зрештою,
грюкнув дверима і там. Мабуть, Петро Олексійович заздалегідь все прорахував, бо
після цього майже негайно опинився в протилежному таборі – Нашій Україні
Віктора Ющенка. В 2005 році Порошенко
перший раз розсварив помаранчевих – позов до нього Олександра Зінченка про
корупцію згадуєте? В 2006 році він розвалив помаранчеву коаліцію вдруге. Коли
йшов розподіл посад, хлопчик дуже хотів стати ким-небудь, хоч спікером. Та про
голову Верховної Ради вже домовилися з Олександром Морозом. Що з того вийшло,
пам’ятаєте: в Сан Санича сталася істерика й заради помсти він ліг під Регіони.
Порошенко теж далеко не втік – добрий відтинок часу працював на донецьких в
уряді. Як бачимо, в Порошенка є дві
вади. Перша – все, до чого він доторкався, в чому приймав участь – рано чи
пізно або розвалювалося, або політично розвалювався сам Петро Олексійович.
Друга, вже надто часто він коливався: то він з опозицією, то з владою – в
залежності від кон’юнктури. Про ці
моменти подумав би Луценку, перш ніж кумувався з Порошенком. І тим паче, ліпив
до нього опозиційного ярличка. З Порошенка такий же опозиціонер, як з Рошену –
Chocopologie by Knipschildt. І,
нарешті, кілька слів про президентську кампанію. Незрозуміло, про який рейтинг
довіри до Порошенка, (4-5%) казав Луценко. В президентських рейтингах його
прізвище не фігурує. Якщо ж соціологи й включають його на замовлення самого
Порошенка, то показник там точно не виходить за статистичну похибку. Отже,
користі опозиції від того рейтингу – жодної. Можливо, Луценко мав на увазі
рейтинг Порошенка як гіпотетичного кандидата в мери Києва? Проте користі від
того опозиції знову мізер – попри поширену думку, вибори столичного
градоначальника мало вплинуть на президентську кампанію. Отже, Луценко явно надуває щоки Порошенку.
Не дивно: що ж то за кум, що з кумом в партії не був? Більшу цікавість викликають слова Луценка,
що кандидатом у президенти від опозиції в 2015 році має стати політик зі
стартовим рейтингом 30 %. Ця заява фактично збігається з думками Віталія Кличка
про єдиного кандидата в першому турі, бо зрозуміло – рейтинг в 30% може бути
лише в №1. І, навпаки, Тягнибоку та Яценюку це вкрай невигідно. Хоча б тому, що
така схема не передбачає повноцінного фінансування кампанії, а отже десятків
мільйонів спонсорських грошей в кишенях.
Звісно, Луценко має знати про гострі кути висування єдиного кандидата в
першому турі. Як і про те, кому це вигідно і навпаки. Звідси питання: чи
випадково його погляди на цю проблему збігаються з думками одного з стовпів
опозиції?
Немає коментарів:
Дописати коментар