Минулого тижня Держстат
опублікував показники української промисловості за травень 2013-го: падіння
порівняно з тим самим місяцем 2012-го становило 9,3%. Якщо аналізувати ширший
перелік статистичних даних, то виявиться, що нинішній темп падіння невипадковий
і ситуація в економіці справді стрімко погіршується.
У травні обсяг робіт у будівельній
галузі зменшився на 29,1% рік до року (у квітні – відповідно 21,7%). Як
наслідок – за п’ять місяців 2013-го галузь втратила 17,8% обсягу виробництва й
опустилася нижче від «дна» 2010-го (після кризи 2008–2009-го, але ще до
пожвавлення, зумовленого підготовкою інфраструктури до Євро-2012). Оскільки
брак інвестицій сьогодні – це відсутність зростання завтра, така динаміка
свідчить про те, що найгірші місяці для економіки ще попереду.
Також поглиблюється криза й у
транспортній галузі: якщо за чотири місяці вантажообіг зменшився на 10,7%
порівняно з аналогічним періодом минулого року, то за п’ять місяців падіння вже
становить 11,4%. Кризові явища пом’якшуються сільськогосподарським виробництвом
та роздрібною торгівлею, які дещо зростають (відповідно на 5,1% та 11,6% за
п’ять місяців проти січня – травня 2012-го). Однак цього замало з огляду на те,
що темпи приросту першого лишаються незмінними другий місяць поспіль, а обороти
останньої спадають (12,7% за чотири місяці).
Ситуація на зовнішніх ринках
сприяє радше поглибленню економічної кризи в Україні, ніж виходу з неї. Так,
падіння промисловості в ЄС, за інформацією Євростату, триває, хоча й
сповільнилося у квітні до 0,8% рік до року після того, як уже практично півтора
року щомісяця фіксували падіння на 2–3%. Ця тенденція нібито позитивна й може
згодом підтримати українську промисловість, особливо якщо вдасться підписати
Угоду про зону вільної торгівлі з ЄС у листопаді 2013-го.
Однак, нині на українську
економіку тисне російський чинник. промисловість Росії, за даними Росстату, у
травні впала на 1,4% рік до року. Це вже третій від’ємний результат за підсумками
місяця у 2013-му, який фіксується після кількарічного невпинного зростання.
Тому й не дивно, що абсолютним аутсайдером вітчизняної промисловості є
машинобудування, яке у травні втратило 18,1%, адже РФ – основний ринок збуту
для нього. Приблизно у другому півріччі 2013-го, коли Росія, швидше за все,
увійде в рецесію, стане зрозуміло, наскільки глибоко ця галузь потягне за собою
всю економіку України.
На тлі падіння промисловості
загрозливими видаються показники фінансового сектору. Так, дефіцит зведеного
бюджету України за чотири місяці 2013-го сягнув 18,9 млрд грн, що втричі
більше, ніж за аналогічний період 2012-го. При цьому в розшифровці доходів до
скарбниці нинішнього року з’явилися авансові внески з податку на прибуток
підприємств, які в I кварталі становили 10,7 млрд грн. Тож якби уряд не
викачував гроші з бізнесу, дефіцит зведеного бюджету за чотири місяці міг би
бути ледь не удвічі більшим. За майже повне I півріччя 2013-го (до 24 червня
включно) обсяг ОВДП, які перебувають в обігу, зріс на 41 млрд грн (із них 23
млрд грн прийняв НБУ, надрукувавши під це відповідну кількість гривень, і 19
млрд – комерційні фінустанови); також здійснено два розміщення ОЗДП, які
поповнили скарбницю на $2,25 млрд. Таким чином влада на початок травня
сформувала певний запас – 13,1 млрд грн на рахунках регулятора й 5,2 млрд грн у
комерційних банках.
Цього мало б вистачити для
фінансування дефіциту бюджету «від позики до позики», якби не два нюанси.
По-перше, українські єврооблігації вже почали різко дешевшати. Наприклад,
Україна-2013 наразі торгується з дохідністю до погашення 9,75%, хоча
розміщувалися єврооблігації під 7,5%, а ще два-три місяці тому торгувалися під
6–7%. Отже, брати в борг за кордоном стає дедалі дорожче, і ситуація,
найімовірніше, погіршуватиметься, якщо буде можливість позичати взагалі хоч
щось. По-друге, внутрішні запозичення є сезонними: 2012-го обсяг ОВДП в обігу
за перше півріччя зріс на 28 млрд грн, а за друге не змінився. Якщо в перші
шість місяців 2012-го банки мали достатню ліквідність, щоб допомагати уряду
(викупили облігацій майже на 18 млрд грн), то далі через проблеми з ліквідністю
почали зменшувати свій портфель ОВДП і НБУ був змушений втрутитися, викуповуючи
їх.
Усе вказує на те, що ще кілька
місяців – і платоспроможність уряду виявиться під загрозою. У будь-якому разі
ситуація в економіці й державних фінансах нині значно гірша, ніж минулої осені.
Команда «сімейних молодореформаторів» з останніх сил відтягує економічний
колапс, намагаючись втілити ідеї про казначейські векселі, боротьбу з
трансфертним ціноутворенням тощо. Проте всі ці заходи лише погіршують
перспективи країни після того, як ресурс «стабілізації» буде вичерпано.
Немає коментарів:
Дописати коментар