- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

понеділок, 14 листопада 2016 р.

Непристойна поведінка судді Женеску – приклад необхідності термінових змін в системі правосуддя

   Поки тисячі українських патріотів, віддаючи своє здоров’я, а інколи і життя, стримують окупаційну навалу загарбників на східній лінії розмежування, зони гібридної війни, поки тисячі волонтерів віддають останнє аби підтримати бойовий дух на передовій задля збереження мирного неба над територією нашої країни, продовжуючи «бібіковські» традиції суддів-втікачів до Криму, суддя-біженка від ЛДНР Женеску рішучо сприяє збереженню прогнилої антиконституційної системи єнакіївських бариг на теренах Дніпропетровщини, «вєрша правосудіє» на свій власний розсуд в Бабушкінському районному суді міста Дніпра.
   Власне те, що сьогодні відбулося в Бабушкінському районному суді Дніпра, ну аж ніяк не можна назвати правосуддям.
   Призначене на 8:30 ранку засідання, де позивачем є відома січеславська волонтерка-пенсіонерка, а відповідачем – неіснуюче комунальне підприємство «Дніпроводоканал», яке через судовий наказ стягує вигадану заборгованість (за 2007 рік) з жебрацької пенсії позивачки, довго не розпочиналось. Через деякий час вийшла секретар зазначеної судді і пославшись на зайнятість судді «пльовими справами» запропонувала написати заяву (клопотання) на розгляд справи без присутності сторін. Позивачка відмовилась писати подібне звернення і підтримана групою підтримки, вимагала проведення судового засідання, відповідно до норм чинного законодавства.
   «Заклопотана пльовими справами» суддя Женеску з’явилася на робочому місці тільки о 9:30 (робочий день починається о 8:00). Іще сорок хвилин вона переховувалась у своєму кабінеті, час від часу відряджаючи свою секретарку перевірити, чи вистачає терпіння позивачці та її колегам в очикуванні судового засідання.
   О 10:10 секретар запросила пройти до кабінету судді.
   В кабінеті, побачивши записуючий пристрій в руках одного з активістів, суддя Женеску почала кричати і за допомогою секретарки виганяти запрошених з кабінету.
   Вже через три хвилини в загальний коридор до очикуючих вийшла секретар судді і повідомила про скасування злощасного судового наказу про стягнення вигаданого боргу.
   Ось так "пройшло" судове засідання. Ось так працюють приватизовані суддями суди.
Матеріал підготував: Сергій Філіпенко



P. S. Пам’ятка (витяг з ЦКУ)
Глава 19 
ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ
Стаття 256. Поняття позовної давності
1. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Стаття 257. Загальна позовна давність
1. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Стаття 258. Спеціальна позовна давність
1. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
2. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:
1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);
2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації.
У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості;
3) про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 цього Кодексу);
4) у зв'язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу);
5) про розірвання договору дарування (стаття 728 цього Кодексу);
6) у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 цього Кодексу);
7) про оскарження дій виконавця заповіту (стаття 1293 цього Кодексу).
Стаття 259. Зміна тривалості позовної давності
1. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

2. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Немає коментарів:

Дописати коментар