субота, 19 липня 2014 р.
Мислення та обов’язки
Досить нарешті виставляти себе в цьому «суспільстві вічного
спектакля». Позаяк ми нерідко, завдячуючи власній наївності, реагуємо на
комедію влади, вдаючись до непотрібних і серйозних провокацій, надмірних вимог,
відображених у виступах та поведінці, а також за допомогою всього того, що
значною мірою ставить під сумнів наші можливості наближення до влади,
виправдовуючи майже невблаганний ґніт…
Тому що деякі, через захоплення демократією, ще
вважають, що влада знаходиться в Бурбонському палаці, на Єлисейських полях чи в
Матіньйоні*. Істина не там… Давайте подивимося та вивчемо, як діють сили, що
домінують в нашому суспільстві, керують та ведуть його. Давайте спостерігати,
вчитися та повторювати. Замість того щоб кричати про змову, організуймо наші
сили інакше, на динамічних засадах, якщо ми в змозі це зробити. Нам потрібно
брати деяких з наших супротивників за приклад та діяти аналогічно. З цього
моменту, рано чи пізно, ми нарешті боротимемося тими ж методами однаково
озброєні, з рівними силами, і коли за нами піде народ, наша могутність
збільшиться в десять разів. Створити міцну закриту мережу в суспільстві,
проникнути до верхів політичної та економічної влади, не викриваючи себе, ось
головні аспекти логіки мережі. Сьогодні сили на місцях (прибічники глобалізації
та космополітизму) та радикальні сили опору та завоювання (ісламісти)
функціонують в мережах і вражають своїми ефективними діями. Щоб остаточно не потонути,
саме час подумати про це…
Réfléchir et Agir, № 02, 1 квартал 1997. (французьке видання)
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар