«ПРИВАТні» бонуси Майдану: для кого війна, а для кого мати рідна

Злив державної нафти з трубопроводів, мільярди Нацбанку, сотні мільйонів Міноборони, збереження міжусобойчика на нафтових спецаукціонах і мізерної ренти за нафту, та інші успіхи «Привата».

Більшість людей вважає, що економіка і магія – речі несумісні. Це неправда. Деякі бізнес-історії можна пояснити лише провидінням, ноосферою чи іншими важко калькульованими процесами.

До прикладу, останнім часом «Наші гроші» почали методично фіксувати, що небеса стали милостивими до групи «Приват». Без жодної видимої причини її почали супроводжувати більші чи менші бізнес-приємності. Пояснити цей феномен можна хіба що біблійним «І воздасться кожному по ділах його». Нагадаємо, що співвласник «Привату» Ігор Коломойський став одним із найпопулярніших український політиків, особливо після того, як вгамував Дніпропетровщину і заправив армію власним коштом.

Відповідь провидіння була адекватною. Перерахуємо бодай найважливіше.

Кредитна допомога Нацбанку

За півтора місяці нової влади «Приватбанк» отримав найбільшу допомогу Нацбанку на підтримку ліквідності – 9 млрд грн. із 21. Попереднього разу «Приват» користався подібною підтримкою НБУ у 2008 році. Деякі економісти стверджують, що саме рефінансування є одним із чинників розкачування курсу, з іншого боку – відтік депозитів теж треба чимось гасити. У кожному випадку зафіксуємо, що ресурси для гасіння у «Приватбанку» з’явились.

Своя людина в «Нафтогазі»

Під час великої зачистки заступників голови «Нафтогазу України» Андрія Коболєва, коли було звільнено аж сімох «попередників», вцілів тільки Валентин Франчук, призначений на посаду рік тому. Він був єдиний, хто у донафтогазівські часи працював на Коломойського – комерційним директором «Укрнафти» і головою правління НПК «Галичина».

Рента на нафту

«Ми піднімаємо плату за нафту і за газовий конденсат. Державні монополії або компанії, де держава володіла 50+1%, повинні також поділитися з Україною», – натякав на «приватівську» «Укрнафту» Арсеній Яценюк у березні.

Магічним чином з нафтою не склалось.

За даними керівника консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна, у проекті закону «Про запобігання фінансової катастрофи…» пропонувалось збільшення нафтової ренти – з 39 до 42%, що могло принести в казну близько 700 млн грн.

Однак дивним чином законопроект потрапив на розгляд не до профільного комітету з питань податкової та митної політики, а до комітету з питань економічної політики. Де, як відомо, працює колишній голова правління «Укрнафти» Ігор Палиця. У результаті нафтова рента залишилась на дореволюційному рівні.

Акциз на альтернативне паливо

Таким же загадковим чином із цього законопроекту зник акциз на альтернативне паливо у розмірі 139 євро/т. Мова йде про аналоги бензину, які мають понад 30% не нафтових компонентів (спирт, біоетанол). Це могло б принести до казни 650 млн грн.

Принесе натомість неконкурентні переваги над продавцями нормального палива, яким впаяли підвищені акцизи на бензин і дизпаливо.

«Група «Приват», у заправну мережу якої входить й «Укрнафта», у 2013 р. розпочала реалізацію власної «альтернативної» марки. Хай там як, спиртово-бензинову суміш продовжать випускати, а з нинішніми цінами на нафтопродукти — з подвійним натхненням», – відзначає Куюн.

«Укрнафта» і дивіденди

Потенційне збільшення заробітків «Укрнафти» зовсім не означає ріст заробітків держави, незважаючи на її контрольний пакет. Нагадаємо, що останній раз бюджет забрав свої дивіденди у січні 2010 року, незадовго до інавгурації Януковича. Тоді компанія виплатила їх аж за чотири роки відразу. Взамін мінорітарію залишили «Укрнафту» в оперативному управлінні. Приблизно в ті ж часи «Укрнафта» домоглась судового рішення не виконувати закон про державні закупівлі. Тому ми не маємо жодних даних про те, як там витрачають гроші.

І мабуть не скоро дізнаємось. Бо нова влада демонструє дуже ніжну переговорну позицію до «приватних» мінорітаріїв.

«Ми будемо це питання піднімати, будемо просити наших шановних партнерів виплатити дивіденди», – нещодавно сказав голова «Нафтогазу» Андрій Коболєв (має 50%+1 акцій «Укрнафти») про «Приват» (42% акцій). Так виглядає, що переговори будуть нескладними.

Нафтові аукціони

Нові правила аукціонів з продажу державних нафторесурсів дивним чином залишили жити схему, при якій різні «прокладки» заробляли на продукції «Укрнафти».

Раніше це відбувалось так. «Укрнафта» виставляла на аукціон власну нафту, яку вдавалось купити за низькою тільки вузькому колу визначених фірм. Низька аукціонна ціна забезпечувалась тим, що була прив’язана не до ринкового рівня, а до митного. Це правило збереглось і у новій версії правил гри.

«Фокусники з аукціонного комітету пропонують розширити перелік сортів нафти (крім російської та азербайджанської нафти) для визначення стартової вартості якимись «іншими марками каспійської сировини» і застосувати до них понижуючий коефіцієнт 0,85. На практиці буде так: провозимо через митницю пару цистерн (100 т) якоїсь «мачмали» за заниженою вартістю, застосовуємо до неї дисконт 15% і отримуємо більш ніж комфортну ціну на 200 тис. т української нафти», – вважає Куюн.

Скільки отримає «Укрнафта» на цьогорічних аукціонах буде видно згодом. У попередні роки втрати від становили сотні мільйонів гривень.

Бензин

У 2012 році стала очевидна тенденція  віджиму з державних тендерів фірми «Авіас» та інших бензотрейдерів з групи «Приват». І не через претензії до якості палива, а суто через формальні причіпки – не так оформлена банківська гарантія, не вистачає якихось папірчиків. Це призвело до ось такого піке:

При цьому «приватівці» займають чверть усього ринку роздрібної торгівлі паливом. Тому для ігнорування найбільшої мережі АЗС мали бути вагомі причини. Такою причиною могла бути орієнтація Януковича&Ко на кооператив імені Курченка, який влаштовував  ігрища з несплати податків на імпортний бензин.

І ось вперше за останні роки «приватівцям» вдалось продати державі велику партію палива. Міноборони, нашвидкуруч готуючись до війни з Росією, без відкритих торгів купило у «Укртатнафти» палива на 188 мільйонів.

Нічого, звісно, незвичного: «Укртатнафта» зараз фактично є єдиним виробником бензину в Україні. Але в кожному випадку не потрібно було боротись на тендерах із імпортерами. Теж приємний бонус.

Злив нафти з трубопроводів

Кілька днів тому широко розійшлася новина про те, що ПАТ «Укртранснафта» звернулась до міністра енергетики Юрія Продана з пропозицією викачати із трубопроводів технологічну нафту і відправити її на переробку на «Укртатнафту».

Із наведених документів не було до кінця зрозуміло, де криється фінансовий бонус. І от «Наші гроші» отримали документ, у якому описаний потенційний прибуток.

Згідно з листом, тепер «Укртранснафта» пропонує використати не всі 1,35 млн. тонн нафти з трубопроводів, а лише частину – 675 тис тонн. («Одесу-Броди» викреслили із переліку). Відтак фінальна пропозиція звучить так: злити нафту, віддати на переробку «приватівській» «Укртатнафті», отриманий бензин-мазут закласти на платне зберігання у «приватівські» резервуари.  На виході має вийти: 107 тис тонн бензину А-92, 71 тис тонн А-95, 229 тис тонн дизпалива і 214 тис тонн мазуту. Додатковий заробіток держави – акциз на 860 млн грн. і екологічний податок на 24 млн грн.

Сама «Укртатнафта», судячи, із листа, збирається лише компенсувати свої витрати на переробку (730 млн грн.) і транспортні видатки (270 млн.). І тут криється невеликий нюанс.

Виходячи з обсягів, ціна переробки нафти передбачається 1080 грн./т (730 млн грн./675 тис тонн). Це безумовно рекордний рівень для України.

Особливо, якщо порівняти наведені цифри з розцінками «Укртатнафти» дворічної давнини. Тоді Коломойському вдалось домовитись з міністром енергетики Юрієм Бойко про створення так званого стратегічного резерву бензину, виробленого з азербайджанської нафти. У 2012 році «Укртранснафта» завела нафту через «росукренергічну» прокладку і віддала її на переробку «Укртатнафті» по 670 грн./т.

Мало того. Навіть ця ціна виглядала серйозно завищеною, оскільки за рік до того «Нафтогаз» провернув подібну операцію з лисичанським «Лініком» з витратами на переробку в 288 грн./т. Щоправда, тоді основним компонентом в схемі була не дорога переробка, а завищена вартість самої нафти.

Звісно можна кивати на інфляцію і всілякі об’єктивні речі, але чи можна пояснити здорожчання аж на 410 грн./т, якщо наприклад вартість зберігання готових нафтопродуктів з 2012 року у приватівських резервуарах не змінилась і становить ті ж самі 1 грн. за тонну на добу?

У кожному випадку здороження переробки з 670 до 1080 дає додаткові витрати державної «Укртранснафти» в 276 млн. грн., які фактично є додатковими заробітками «приватної» «Укртатнафти».

Окрім того, держава буде постійно платити «Привату» за зберігання палива у резервуарах 612 тис грн. за добу, тобто 19 млн грн. за місяць.

А от бонуси держави взагалі неочевидні.

Взагалі незрозуміло навіщо зливати нафту і кому саме зараз потрібен бензин у такій кількості? З точки зору стратегії, його вистачить максимум на кілька тижнів для всієї країни. Тоді як на випадок затяжної війни з Росією необхідні значно «довші» ресурси, забезпечити які може лише надійне постачання бензину з-за кордону. Уже не говорячи про те, що за зберігання бензину потрібно буде платити.

Зрештою, якщо так потрібно спекатись нафти в трубах, то можна було би розглянути кілька варіантів, а не лише одну ідею. Якщо вже такий брак коштів у бюджеті, то нафту банально можна продати. Не говорячи вже про те, що всю цю схему мали би провести через «Вісник державних закупівель». Звісно, мова про відкриті торги тут не йде через ситуацію із нафтопереробними заводами – в Україні зараз фактично діє лише один НПЗ, який належить українським власникам. Однак навіть у цьому випадку варто було б провести закупівлю «в одного учасника». Принаймні громадськості було би про що подискутувати.

Власне таємничість операції наштовхує на нездорові підозри про те, що іншим прихованим бонусом може бути калькуляція нафти. Особливо на фоні чуток в ЗМІ про те, що частину нафти вже викачали «якісь невідомі».

Справа в тім, що хоч у наведених документах і йдеться по 675 тис тонн нафти, яка має бути у трубопроводах, але у ЗМІ повно чуток про те, що частину нафти вже вкрали раніше. Сам Юрій Продан також заявив, що перед зливом спершу треба порахувати, скільки нафти залишилось насправді. Рахувати мають з двох кінців труби, на одному кінці якої сидить «приватна» «Укртатнафта», а на другому – державна «Укртранснафта», яку очолює колишній менеджер «Привату» Олександр Лазорко.

Тож з огляду на таке приватно-державне партнерство можна очікувати, що в ході калькуляції виявиться, що вкраденої (чи втраченої) раніше нафти буде більше, ніж міг би показати незалежний калькулятор.

Юрій Ніколов, «Наші Гроші»