- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

четвер, 14 листопада 2013 р.

Зовнішня політика. Погляд Соціал-Націоналізму


Як і на всіх рівнях буття живих організмів між суспільними об’єднаннями усіх історичних форм завжди точиться боротьба. Починаючи від первісних племен і закінчуючи державами-імперіями – всі великі суспільні об’єднання прагнуть до домінування.


Зовнішня політика кожної держави є реалізація заходів направлених на домінування. Хоча, кажучи про сьогоднішню Україну можна стверджувати, що зовнішня політика спрямована не на домінування, а на елементарне виживання (причому виживання окремої купки людей, яка зараз при владі). Україна сьогодні є об’єктом панування і впливу інших держав.
 Український політикум всі дискусії з приводу зовнішньої політики розвиває у руслі приєднання до певного військово-політичного чи економічного блоку. Програми політичних партій і політичних лідерів питання зовнішньої політики України зводить до того чи буде Україна намагатися вступити в НАТО чи ЄС, буде зберігати нейтралітет, чи зблизиться з Росією. В сучасних умовах питання зовнішньої політики України поставлені таким чином вирішуються у Москві і Вашингтоні, і будуть вирішуватися там доти, доки в Україні не буде реальних важелів впливу на міжнародну ситуацію.
 Для соціал-націоналізму питання зовнішньої політики України це не питання входження до якогось блоку чи нейтралітету як такого. Для соціал-націоналізму питання зовнішньої політики України – це питання створення таких внутрішніх умов у державі, які б забезпечили можливість проводити незалежну зовнішню політику і, якщо це потрібно, то всупереч інтересам Москви і Вашингтону. Удаваний нейтралітет України який був, наприклад, за часів президентства Л. Д. Кучми звичайно був простим лавіюванням і поступками, навіть на шкоду Україні, у бік Заходу та Сходу. І в даному випадку дійсно не важливо кому влада України дозволить панувати, як неважливо людині, в якої грабіжники відібрали сто гривен як вони ці гроші між собою поділять: порівну чи якийсь грабіжник забере все. Все чим можна в Україні поживитися все одно заберуть: чи то одна держави, чи дві поділять між собою. Слабка держава з ким не вступить у союз все одно буде об’єктом чужої волі, і нейтралітет тут не врятує. В даному випадку нейтралітет – це просто домовленість більш сильних держав про розподіл сфер впливу.
 Зовнішню політику можуть проводити лише сильні держави, а слабкі завжди будуть об’єктом для реалізації цієї політики. Україна зараз слабка держава, дуже слабка. Але в України є передумови, є потенціал і можливість стати настільки сильною, щоб домінувати на міжнародній арені, а не бути об’єктом панування.
 Для того, щоб проводити незалежну зовнішню політику важливими є два фактори: військовий та економічний. Геополітичне домінування напряму залежить від військової могутності. В історії немає зворотних прикладів. Якщо говорити більш детально, то в сучасних умовах військова могутність держави стала майже синонімом її ядерного потенціалу. Головною передумовою можливості проводити незалежну зовнішню політику є наявність ядерної (а точніше ракетно-ядерної) зброї. Ракетно-ядерне озброєння, як найбільш ефективна зброя сучасності на міжнародній арені сьогодні є найбільш впливовим аргументом. Україна, яка зовсім недавно мала третій у світі ядерний потенціал могла сьогодні бути в ряді найвпливовіших країн світу. І лише повернення ядерного статусу забезпечить домінування на міжнародній арені. Політики, які зараз виступають проти створення ядерної зброї є відвертими злочинцями, які шкодять безпеці України та слугують інтересам інших держав.
 Другим фактором, хоча менш значущим ніж перший, є економічний. При чому головним тут є не рівень ВВП та виробництва взагалі, а досягнення економічної автаркії. Економічне самозабезпечення є фактором міжнародної політики, бо унеможливлює тиск на державу шляхом економічних санкцій. До-речі світова економічна криза підтверджує правильність цієї точки зору: спеціалізоване виробництво та орієнтація на міжнародну торгівлю внаслідок зміни міжнародної кон’юнктури може призвести до економічно непередбачуваних наслідків та повного банкрутства. Реальним захистом від будь-якої світової економічної кризи є економічна автаркія. Як мінімум – створення замкнутих циклів виробництва у стратегічних галузях.
 Україна не маючи ні ядерної зброї, ні економічної автаркії в принципі має ресурсний потенціал для створення і першого, і другого – сьогодні це питання лише політичне, питання політично волі. Досягнувши відповідної військово-економічної могутності Україна зможе проводити незалежну зовнішню політику і таку, яка робиться лише в інтересах України. Соціал-націоналістична Україна не буде приєднуватися до якогось військово-політичного блоку чи економічного союзу. Вона створить свій військово-економічний блок. В сучасних умовах геополітичного протистояння в Україні є реальний шанс вийти на міжнародну арену в якості лідера та досягнути світового домінування. Але це можливо лише проявивши відповідну політичну волю, організованість та внутрішню єдність, що під силу лише соціал-націоналістичній Україні.

В. Кривошеєв


Немає коментарів:

Дописати коментар